МВФ вимагає почати підготовку до земельної реформи

Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман.

За його словами, основна мета земельної реформи - зміцнення та стабілізація аграрного сектору України.

"Ми розуміємо, що потрібен час для ефективної й оптимальної реалізації земельної реформи. Також ми розуміємо, що до її імплементації необхідно досягти консенсусу по всім параметрам. Саме тому строки по впровадженню земельної реформи все ще обговорюються. Але в той же час ми вважаємо, що уряду пора почати підготовчу роботу перед запуском ринку земель",- сказав Люнгман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії просять посприяти відновленню нормальної торгівлі зерном

 

Найбільші аграрні асоціації України надіслали офіційне звернення до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати наказ Міністерства фінансів від 18 вересня №776, що вирішує проблему з блокуванням податкових накладних, через яку велика кількість підприємств не може реалізувати зібраний врожай.

Звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу.

«Ми відправили колективне звернення від імені усіх найбільших аграрних асоціацій до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати цей наказ Мінфіну в Міністерстві юстиції. Якщо вони бачать в ньому недоліки й необхідність допрацювання, то матимуть можливість внести подальші зміни. Ми й самі маємо ряд пропозицій, але зараз гальмувати цей наказ не можна, інакше це буде злочин проти всієї сільськогосподарської галузі», - наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Нагадаємо, нормальна торгівля сільськогосподарською продукцією стала неможлива у зв’язку з роботою автоматичної системи зупинки реєстрації податкових накладних. Ця програма відносить операції аграрних підприємств до розряду фіктивних, оскільки вони закуповують одні товари (засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива та ін.), а продають зовсім інші (пшеницю, ячмінь, соняшник тощо). Розблокування податкової накладної відбувається шляхом подачі до ДФС так званої технологічної карти, яка надає інформацію про діяльність підприємства. Реєстрація техкарт проводиться співробітниками податкової вручну за рішенням спеціальної комісії в ДФС, що в масштабах всієї галузі займе тривалий час. Саме тому згаданий наказ Мінфіну передбачає автоматичну (а не шляхом рішення комісії) реєстрацію технологічних карт для всіх сільськогосподарських підприємств, що були платниками ПДВ за спецрежимом у 2016 році або є отримувачами бюджетних дотацій цього року.

У своєму зверненні аграрії наголосили, що більшість рослинницької продукції реалізується восени після збирання врожаю, тому проблеми в роботі системи і ДФС загрожують створенням штучної кризи у всьому рослинництві і потребують негайного вирішення.

«Неможливість реєстрації податкової накладної, що є передумовою надання податкового кредиту покупцеві, призводить до призупинення оплати за відповідними договорами купівлі-продажу і відповідно ставить під загрозу зриву проведення осінніх польових робіт. Зазначене спричинить колапс агропромислового комплексу України, різке зростання цін та дефіцит цілої низки харчових продуктів», - йдеться у зверненні.

Щоб попередити ці проблеми, аграрії закликали прем’єр-міністра та міністра юстиції сприяти якнайшвидшій державній реєстрації вищезазначеного наказу Мінфіну для набрання ним чинності в найкоротший строк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Звідки Україна імпортує картоплю

За попередніми оцінками, у 2017 році Україною вироблено 20,5 млн тонн картоплі. Внутрішнє споживання очікується на рівні 6,3 млн тонн. Відповідно, збільшення експорту не впливає на забезпечення внутрішнього ринку.

Основним покупцем в 2017 році, як і минулоріч, стала Білорусь – 10 тис. тонн на 2,58 млн доларів США. Також 0,6 тис. тонн на 61,1 тис. доларів США було експортовано до Молдови.

За той саме період 2017 року до України було ввезено 3,8 тис. тонн картоплі на 2 млн доларів США. Переважна частка імпорту до України становила насіннєва картопля – 2,2 тис. тонн на 1,5 млн доларів США, з яких 1,3 тис. тонн на 811 тис. доларів США було ввезено із Нідерландів, а 0,84 тис. тонн на 604 тис. доларів США – з Німеччини.

Довідка:

У 2016 році Україна експортувала 5,03 тис. тонн картоплі на 1,3 млн доларів США. Основними покупцями були:

- Білорусь - 4,46 тис. тонн на 1,19 млн доларів США;

- Грузія - 0,3 тис. тонн на 45,4 тис. доларів США;

- Молдова - 0,1 тис. тонн на 16,3 тис доларів США.

Було імпортовано до України у 2016 році 9,86 тис. тонн картоплі на 3,89 млн доларів США. Основними постачальниками були:

- Франція - 4,16 тис. тонн на 1,31 млн доларів США;

- Німеччина - 1,59 тис. тонн на 0,81 млн доларів США;

- Нідерланди - 1,4 тис. тонн на 0,93 млн доларів США;

- Данія - 1,34 тис. тонн на 0,45 млн доларів США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт часнику

В порівнянні із загальним виробництвом в розмрі 180-190 тис.тон, серпневий обсяг екпорту є досить незначним, але все одно, мова йде про рекордний показник ,принаймні, за останні 10 років.  Про це повідомляє Інфо-Шувар.

Загалом, за поточний сезон, Україна експортувала майже 73 тонни часнику, такий результат  вже  на 40% перевищує аналогічний показник 2016 року. Більше третини  експортного обсягу часнику було відвантажено в Білорусь,  а найбільшим покупцем  стала Латвія, до  якої було відправлено  майже  65% всього експортного обсягу.

Але, навіть при таких умовах,  Україна поки що, лишається нетто-імпортером часнику, в серпні 2017 року, країна імпортувала майже 260 тонн цієї продукції на суму $230 тис. Втім, обсяги імпорту все ж таки знижуються на фоні збільшення експорту і така ситуація була цілком прогнозованою, з урахуванням тенденції до зростання власного виробництва. За даними «Інфо-Шувар», в серпні 2016 року, Україна  імпортувала 420 тонн часнику, тобто на 80% більше, ніж в серпні поточного року.

Збільшення виробництва відбиватється і на внутрішніх цінах в Україні, за даними «Інфо-Шувар» в серпні та вересні 2017 року гуртові ціни на цасник на ринках України становили близько 28-35  грн/кг (0,85-1,11 EUR/кг), тобто, на третину дешевше, ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії втратили близько 20 млрд доларів за рік

Про це пише  Справжня варта.

"У минулому році була скасована дотація для аграрного сектора через ПДВ. Аграрії втратили близько 20 млрд доларів. В інших країнах така дотація є. Не варто забувати, що ми працюємо на відкритих ринках, дотація зменшує вартість товарів. Тому у нас розвивається в основному сировинне виробництво. Крім того, відсутні дешеві кредити. Банки ставлять надто високі застави, які нереально потягнути. Тому, на мій погляд, діалог влади і бізнесу повинен йти навколо того, як знизити кредитні ставки", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

На Одещині відкрили новий елеватор

Про це повідомляє «Траса Е-95».

«На жаль, ми не встигли почати роботу в розпал збиральної кампанії. Адже елеватор планували відкрити на початку серпня цього року, а відкрили тільки у вересні. Але і сьогодні робота кипить. Кожен день ми відвантажуємо по 10 вагонів сільгосппродукції. Від попередників нам дісталася дуже вигідне місце з під'їзними шляхами. Реконструкція виробництва пройшла на високому рівні», — розповів співзасновник підприємства Олександр Чумак.

У проект було інвестовано 10 млн грн. Основні капіталовкладення пішли на придбання і встановлення сучасного канадського обладнання. Також «Мічуріна +» відремонтувало ділянку залізниці і придбало залізничний тягач.

«Ще один елеватор вирішить кілька завдань. По-перше, створить здорову конкуренцію вже існуючим підприємствам і позитивно вплине на цінову політику. По-друге, тут створені нові робочі місця. По-третє, відкриття елеватора із залізничним полотном дасть можливість розвантажити автошляхи і тим самим продовжити їх строк експлуатації. Також значно збільшяться надходження до районного та місцевого бюджетів —, заявив голова Кодимської райадміністрації Вадим Козачок.

Як зазначалося, це тільки перший етап реконструкції. На черзі — ще чотири. В майбутньому планується розширювати виробництво. Будуть встановлені сушарки, очисні комплекси та ін.

Обговорюється також можливість будівництва підприємства переробної сфери біля елеватора. Фахівці кажуть, що площа дозволяє це зробити, а економічна вигода для виробників очевидна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.