150670

Ми домоглися, аби законодавчо не дозволили ввезення до країни несертифікованих пестицидів - АТУ

Це стало можливим завдяки спільній роботі галузевих об’єднань, таких як Асоціація тваринників України, «Українська промислова асоціація захисту рослин», Всеукраїнська екологічна ліга та Українська Бізнес Асоціація, які рішуче виступили проти дозволу на імпорт до України несертифікованих міндобрив, повідомляє АТУ.

10 липня 2018 року прийнято Проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Ним встановлюються суттєві штрафи для виробників за порушення процедури маркування органічної продукції, а також – запускається реєстр органічної продукції.

Крім того, органічний закон удосконалює засади правового регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а також гармонізує законодавство України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері.

Зазначимо, що даний проект закону був прийнятий без правки №72, яка передбачала скасування для завезення пестицидів до України їх обов’язкової державної реєстрації в країні, де вони виробляються, та яку непомітно хотіли протягнути в законопроекті.

Саме проти цієї правки свого часу рішуче виступила Асоціація тваринників України разом із ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин», Всеукраїнською екологічною лігою, Українською Бізнес Асоціацією.

Так, 6 червня ми разом із вищевказаними організаціями звернулися з офіційними листами до народних депутатів України Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин із проханням не підтримувати правку номер 72 до проекту Закону про органічне виробництво № 5448-д від 30.03.2018 р. (в редакції до другого читання).

Адже правка №72 до проекту № 5448-д від 30.03.2018 р. повністю дублює зміст законопроекту №6606 від 21.06.2017 р. «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України (Підпункт 1 пункту 1), який, по суті, дозволяв ввозити до України незареєстровані і несертифіковані міндобрива.

Даний проект тоді викликав багато критики й обурення громадськості. Він 6 разів був включений до порядку денного сесії Верховної Ради України, але так і не був розглянутий.

Нагадаємо, що 8 лютого 2018 р. в прес-центрі Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Аграрне лобі парламенту готує українців до генетичних експериментів над собою. Законопроект 6606».

Також 23 травня 2018 року у стінах Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», за участю профільних організацій, народних депутатів України, представників державних органів, на якому було наголошено на негативних ризиках прийняття законопроекту №6606 від 21 червня 2017 року. Асоціація тваринників України тоді також взяла участь у круглому столі і рішуче виступила проти правки №72, яка дозволила б провозити до України несертифіковані пестициди.

Таким чином, саме завдяки активним діям Асоціації тваринників України та інших представників громадськості проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» було прийнято без скандальної правки.

«Ми знову перемогли! Ми рішуче виступали проти того, аби в Україну дозволили ввозити несертифіковані міндобрива, - прокоментувала голова АТУ Ірина Паламар. - Ми та наші діти повинні жити в цивілізованій країні, дихати чистим повітрям і споживати безпечні продукти. Сьогодні ця проблема стоїть напрочуд гостро. Через використання фермерами неякісних міндобрив незрозумілого походження в країні масово гинуть бджоли, труяться корови на пасовищах, і навіть люди. Це величезний удар не лише по економіці країни, але, й передусім, по здоров’ю нації. Не секрет, що міжнародні компанії мають великий об’єм вироблених пестицидів, які за результатами виявлення їх шкідливої післядії були заборонені в їхніх країнах. Тим не менш, зберігання та утилізація таких пестицидів є коштовним тягарем, тож міжнародні компанії шукають будь-які можливі шляхи заощадити та не нести великих збитків. І якби вдалося протягнути дозвіл на їх ввезення, то це призвело б до неминучої екологічної катастрофи в Україні».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки

Про це розповів Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, пише agroday.com.ua.

Це у свою чергу ускладнює взаємодії з ними державних органів та органів місцевого самоврядування.

За словами Дмитрука, в Україні відсутній не лише повний офіційний реєстр бджолярів, але й держструктура, яка б відповідала за їх діяльність та такий реєстр мала б створити. З тієї ж причини зараз не можна назвати точну кількість пасік, які постраждали цьогоріч від загибелі бджіл.

За реєстрацію пасічників на сьогоднішній день на себе відповідальність узяла Спілка пасічників України.

«У кожній області створюються профільні громадські організації. Але, на жаль, далеко не всі бджолярі хочуть в них вступати», — говорить Дмитрук.

Він пояснює це тим, що бджолярі не бачать у цьому практичної користі і багато з них ще пам’ятають 1960-і, коли змушені були платити великі податки з вулика і, щоб їх скоротити, селили по чотири бджолосім’ї в один вулик.

Проте доволі часто аграрні підприємства різної величини укладають договори з місцевими осередками Спілки пасічників і вносять бджолярів до свого реєстру. Завдяки цьому відбувається співпраця виробників рослинницької продукції і пасік. Наприклад, пасічників через систему GPS або смс-повідомлення інформують про поля, що почали цвісти, які там культури і скільки потрібно бджолосімей для запилення.

За словами Олександра Шегеди, голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Житомирської області, пасічникам легше співпрацювати з меншими сільгосппідприємствами, оскільки там, де люди знають один одного особисто, вони відчувають більше відповідальності, а от комунікація з агрохолдингами відбувається складніше.

Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської області, вважає, що відповідальність та посередництво у таких комунікаціях має на себе взяти сільська рада, оскільки саме на неї законодавчо покладені обов’язки з охорони навколишнього середовища.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

120 свиней довелося забити селянам на Тернопільщині через африканську чуму

Про це повідомили в головному управлінні Держпродспоживслужби в області, пише zik.ua.

Хворобу виявили у двох господарствах села Стіжок. Перша підозра на захворювання виникла ще 26 червня, коли загинула тварина в одному з місцевих дворів. Наступного дня повідомлення про захворювання надійшло із сусіднього господарства, загинуло четверо поросят.

Дослідження підтвердили у тварин вірус африканської чуми свиней. Після цього ветеринари визначили зону захисту, до якої увійшло 6 населених пунктів Шумського району.

«За результатами профілактичних заходів у Стіжку, в зоні захисту, здійснено забій 120 свиней і відібрано біоматеріал для подальших досліджень у Львівській регіональній державній лабораторії ветмедицини», – повідомили в управлінні Держспожислужби.

Зазначається, що перед заїздами в населений пункт функціонують ветеринарно-поліцейські блокпости, проводиться перевірка та дезинфекція коліс автотранспорту. Здійснюється також облік та клінічний огляд тварин у прилеглій зоні.

За інформацією управління, на цей час в області числяться на обліку два неблагополучні пункти щодо чуми свиней. Хворобу зафіксували також у шумському селі Антонівці, де проводять профілактичні заходи. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ухвалення нового закону ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. №6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член – один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту №6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Максим Шкіль: «Перша логістична компанія формує власний парк вантажних вагонів»

Про це в інтерв’ю виданню AgroReview розповів власник компанії Максим Шкіль.

«Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше – закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку», – пояснив Максим Шкіль.

Власник Першої логістичної компанії уточнив, що мова йде про закупівлю нових багатокубових вагонів для перевезення зернових з елеваторів у порти: «Перша логістична компанія закуповує нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона – біля 30 тис. дол, термін його експлуатації – 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча спочатку це і виглядає затратніше».

Максим Шкіль додав, що контракти на купівлю власних вагонів з виробниками рухомого складу укладені. Перша логістична компанія вже почала отримувати нові вагони. Крім цього, у планах ПЛК також розширення парку вагонів в управлінні.

Довідка. Перша логістична компанія – це транспортно-експедиційне товариство, яке надає повний комплекс послуг у сфері залізничних перевезень. Компанія є одним з лідерів логістичних послуг в Україні та має багаторічний досвід з організації перевезень Україною, країнам СНД, Балтії, Західної Європи та Азії.

ПЛК працює на ринку надання експедиторських послуг з 2011 року і входить в ТОП-3 перевізників зернових культур залізничним транспортом. Компанія має широку мережу філій та представництв по всій території України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд забрав у Бахматюка птахофабрику та віддав її НБУ

Йдеться про рефінансування, яке НБУ надавав банку Олега Бахматюка в червні 2014 року, пише НВ.

Суд постановив стягнути це майно на користь НБУ в рахунок заборгованості Фінансової ініціативи на 2,1 млрд грн.

Зокрема, НБУ отримав в заставу пташники, корівники, інкубатори та інші технічні будівлі підприємства.

Майно Зугреского племптахопродукту знаходиться в смт Шахнте, Зугресі та Харцизьку Донецької області. Зараз це окупована територія, а вирощуванням курчат займаються бойовики ДНР.

За українським законодавством власниками цієї агрокомпанії є 5 кіпрських компаній, аналітичний сервіс YouControl відносить її до групи Укрлендфармінг Олега Бахматюка, але група заявляла, що не веде бізнес на окупованій території.

Нацбанк проводив оцінку цього майна: за станом на травень 2017 року його оцінили в 8,5 млн грн, що на 237,2 млн грн нижче вартості, яка була узгоджена в іпотечних договорах.

Тепер НБУ буде продавати це майно на відкритих торгах за вказаною ціною.

Цього року НБУ активізувався по стягненню заставного майна з поручителів банку Фінансова ініціатива. Аналогічні позови були направлені і до інших компаній Олега Бахматюка: Станіславська торгова компанія, Птахофабрика Київська, Берегівський м'ясокомбінат та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview