М'ясо подорожчало на 30% (ІНФОГРАФІКА)

Найбільше здорожчали м'ясо та м’ясопродукти, найменше – яйця.

Зокрема, ціни на м'ясо та м'ясо продукти, від самого початку року росли перманентно щомісяця. Особливо різкий стрибок спостерігався у червні-липні, коли вони дорожчали майже на 5% щомісяця. Загалом станом на жовтень 2017 року  м'ясо та м'ясо продукти подорожчали на 29,2% порівняно з груднем минулого року.

Динаміка цін на молоко була дещо інакшою. До березня вони виросли приблизно на 6%, що пов’язано з сезонними причинами, потім до липня трохи впали, (близько 4%), а у серпні знову почали рости, вирісши до жовтня ще на 10,1 %. Таким чином, з грудня 2016 року по жовтень 2017 загальний ріст цін становить 12,4%. Схожа ситуація і з сиром та твердим сиром, які виробляються з молока, тому логічно, що динаміка цін на них була схожою, і загалом вони подорожчали на 13,6% порівняно з груднем 2016.

Найменше виросла річна ціна на яйця, хоча її зміни протягом року були більш динамічними. Так, від початку року до травня спостерігалося стрімке сезонне падіння цін, вони впали аж на 58%. Швидкий же ріст розпочався восени, лише  за вересень місяць  яйця подорожчали на 31%, і ще на 14,9% - за жовтень. Тобто, з огляду на великі коливання, в середньому за неповний рік ми маємо зростання цін на яйця на 2,1%. 

«Причиною значного подорожчання м’яса я бачу передусім погіршення у 2017 році ситуації з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, і ціна на свинину дуже підстрибнула, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит через подорожчання свинини.

Ситуація з молоком та молочкою частково пов’язана з сезонними коливаннями, а також загальною інфляцією: здорожчанням кормів, енергоресурсів тощо. Хоча тут, здається, велику  роль відіграє і молополістична поведінка заводів-переробників та торгових мереж, які, на мою думку, немотивовано завищують ціну на молоко. Адже закупівельна ціна на молоко, зокрема, в населення, порівняно з аналогічним періодом минулого року не зросла (наприклад, зараз в різних регіонах приймають молоко від населення приблизно по 5,5 грн, як і минулоріч). Тому постає питання: хто нажився на підвищенні цін на молоко, якщо виробник отримує за нього ті ж самі гроші? Можливо, державне регулювання цін не потрібно було відміняти?»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи вигідний вітчизняний молочний бізнес - опитування

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк, передає прес-служба.

 

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нове підприємство на Кіpoвoгpадщині експортуватиме oлію в Азію та Афpику

Про це повідомляє прес-служба Кіровоградської облдержадміністрації.

До цього виробництво працювало у тестовому режимі.

Цех будували 11 місяців.

Потужності нового підприємства дозволяють на добу переробити до 700 тонн сировини. Директор із виробництва Броніслава Картель зазначила, що майже вся вироблена продукція буде експортуватися до країн Азії та Африки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії відчули негативний вплив індійського мита

У листопаді Індія значно підвищила розміри тарифних ставок за кількома товарними позиціями. Одразу до 50% виросло мито на жовтий сухий горох. Також вдвічі збільшилися тарифні ставки на зерно і харчові масла. Тепер на імпортну пшеницю мито становить 20%, на нерафіновану соняшникову олію – 25%. Перелічені товари відіграють важливу роль в  структурі українського експорту в цю країну, пише landlord.ua.

Причини такого рішення економічні і соціальні. Як пояснив надзвичайний і повноважний посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарті на II Міжнародній конференції «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту», через цьогорічний рекордний урожай зернобобових на внутрішньому ринку ціни пішли вниз.

«Уряд Індії свідомо обрав цей крок, щоб захистити інтереси власних фермерів», — відзначив посол. Він припустив, що нові мита, будуть сезонними (тобто, діятимуть лише до стабілізації  цінової ситуації в країні).

А вітчизняні виробники вже відчули негативний вплив від нововведень. За словами спеціаліста із закупівель «Української зерноторгової компанії» Олексія Бондаренко, протягом останніх двох тижнів в Україні суттєво знизилися закупівельні ціни на горох. У  середньому на 15-17% — до 5500 грн. за тонну. «Це майже на рівні його собівартості. Дрібні й середні виробники не хочуть продавати товар за цими цінами. Вони притримують горох «до кращих часів», — зазначив він.

На думку директора консалтингової компанії Украгроконсалт Сергія Феофілова, подальші темпи міжнародної торгівлі горохом залежатимуть, від того, чи зможуть трейдери знайти нові ринки збуту для цього товару. Серед можливих претендентів експерт називає країни Африки та Близького Сходу.

«За кілька останніх сезонів фермери, які насправді є ключовими постачальниками нішевих культур, звикли до високого рівня маржі на зернобобові. Вони не поспішатимуть і не продаватимуть продукцію за безцінь», — упевнений Сергій Феофілов.

Співвласник ФГ «Ланагропрод» Анатолій Усенко підтверджує, що фермери вирощуватимуть те, що найпростіше продати. «Якщо із пшеницею чи кукурудзою проблем із реалізацією не виникає — покупці завжди є, то вирощування зернобобових несе певні ризики. Особливо в перші сезони. Це автоматично тягне за собою заморожування обігових коштів. Тому ризикувати будуть не всі», — прогнозує він.

Перспективи виробництва гороху в Україні будуть залежати від поведінки Індії та інших іноземних покупців. А також – від активності трейдерів щодо диверсифікації ринків збуту. Якщо швидкої заміни Індії не знайдеться, а мита виявляться «не на сезон», аграрії підкорегують плани на наступний рік. Посівні площі під бобовими відійдуть на користь сочевиці або нуту. Якщо це трапиться, то України доведеться розпрощатися із мрією стати другим номером у світі із експорту гороху.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-20 агропродуктів, які експортувались найбільше

Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд.

Такі дані повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Цікаво відмітити, що трійку країн лідерів серед імпортерів нашої аграрної продукції за січень-жовтень 2017 року сформували Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) та Нідерланди (6,9%). При цьому глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42% нашої продукції, до країн ЄС – 31,9% і до країн Африки - 14,7% », - розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що за десять місяців поточного року помітно збільшились постачання на світові ринки таких продуктів: абрикос, вишень, персиків, слив – $ на 8,6 млн, борошна пшеничного – на $17,7 млн , цукру – на $121,4 млн, м’яса та субпродуктів домашньої птиці - майже на $83 млн, вершкового масла - на $69,1 млн, яловичини мороженої - на $36,1 млн, хлібобулочних та кондитерських виробів - на $23,8 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна, крупи – на $52,6 млн.

«Дані статистики підтверджують наші попередні прогнози щодо збільшення річних обсягів аграрного експорту на 15-20% у 2017 році порівняно з попереднім роком», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Перелік продукції, яка найбільше експортувалась протягом січня – жовтня 2017 року:

Найменування продукції

Експорт

тонн

тис. дол. США

1

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

4 890 702

3 645 971

2

Кукурудза

15 566 335

2 423 724

3

Пшениця і суміш пшениці та жита

14 217 906

2 248 791

4

Насіння ріпаку

1 829 251

750 218

5

Соя

1 923 946

722 087

6

Ячмінь

4 615 984

672 006

7

Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії

3 945 262

655 326

8

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

228 635

322 958

9

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

26 006

234 056

10

Цукор

484 915

232 595

11

Овочі бобові сушені

510 389

128 612

12

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

48 220

118 446

13

Хлібобулочні, кондитерські вироби

82 623

113 497

14

Олія соєва

143 863

108 179

15

Екстракти солодові; продукти з борошна, крупи

55 262

103 337

16

Мед

53 716

103 206

17

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

23 493

96 813

18

Кондитерські вироби з цукру

65 842

93 268

19

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

236 964

83 874

20

Борошно пшеничне

356 930

77 027

 

Всього по вибраній продукції:

49 306 244

12 933 991

 

ВСЬОГО

53 412 328

14 696 166

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більше грошей фермерам, тваринникам та чиновникам – що несе аграріям новий бюджет 2018?

Якщо розглядати проект цьогорічного бюджету в частині фінансування агропромислового комплексу, то можна побачити, що відбувся ряд змін, порівняно з минулими роками, пише прес-служба Асоціації тваринників України.

Зокрема,  порівняно з 2017 роком було значно урізано фінансування за такими бюджетними програмами як: 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (на 78%), 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»  (на 39%),  2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» (на 92%).

МінАПК у відповіді на запит Асоціації тваринників України, повідомило, що зі свого боку профільне міністерство під час складання бюджетних запитів для підготовки проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» заявляло потребу за вищенаведеними бюджетними програмами в значно більших обсягах за нинішні фактичні показники в Проекті Закону.

Зокрема, Мінагрополітики заявляло про потребу виділення коштів на «Фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» в обсягах 1 млрд 300 млн гривень, що на 95% більше за фактичний показник в Проекті Закону. У свою чергу на бюджетну програму «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі»  на 2018 рік передбачається 5 млн гривень, що становить лише 0,8% від обсягів, в яких висловлювало потребу Мінагрополітики – 620 млн грн 100 тисяч гривень.

Лише наполовину були задоволені потреби аграрного Міністерства щодо фінансування бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»                   в 2018 році: 2 млрд 945 млн гривень з заявлених 5 млрд 945 млн гривень.

Крім того, взагалі було виключено з Проекту бюджету 2018 бюджетну програму «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», незважаючи на те, що Міністерство аграрної політики подавало запит на цю програму в обсягах 362 млн 757 тисяч гривень

З іншого боку, крім значного зменшення обсягів фінансування на вищенаведені бюджетні програми, на 2018 рік офіційно заплановано значне збільшення видатків за бюджетною програмою «Державна підтримка в галузі тваринництва» (в 13 разів). Хоча наразі вже невідомо, чи за результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» тваринникам залишать заявлені раніше 2,3 млрд грн.

Голова АТУ Ірина Паламар прокоментувала : «На даний момент в політичних колах відбувається запекла боротьба за бюджетні кошти на наступний рік, українським тваринникам хочуть всіляко урізати фінансування через начебто відсутність потреби в таких об’ємах коштів. Як показало нещодавне опитування, проведене нашою Асоціацією, тваринники потребують коштів на будівництво та реконструкцію своїх комплексів на загальну суму 2 048 250 000 грн, що цілком відповідає заявленому об’єму коштів в проекті бюджету на 2018 рік. Якщо даний розмір фінансування тваринницького сектору ввійде до офіційної редакції Закону чи за результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», то  це буде  ефективною інвестицією в економіку країни, яка дасть свої плоди в найближчому майбутньому». 

Крім того, в рамках Проекту бюджету 2018  заплановано суттєве збільшення видатків на «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» ( в 6 разів) та «Проведення земельної реформи» (в 4 рази).

Іншим позитивним моментом в цьогорічному Проекті Державного бюджету є те, що на 100% був задоволений запит Мінагрополітики на фінансування нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» в обсязі 1 млрд гривень, що може стати значним поштовхом для розвитку малого та середнього бізнесу в аграрному секторі.

Також у 2018 році планується збільшити фінансування служб, які знаходяться в підпорядкуванні у Мінагрополітики: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (на 793 млн гривень), Державного агентства лісових ресурсів (50  млн грн), Державного агентства  рибного господарства (на 20 млн), Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (на 1 млрд 123 млн 371 тисяч гривень).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview