Миколаївський виноградар виростив 7-кілограмове гроно

Про це повідомляє propozitsiya.com.

Конкурс проходив у Запоріжжі в серпні в рамках виставки-конференції «Золоте гроно України 2017», яку організувала інформаційна компанія «Інфоіндустрія» у партнерстві з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва, який реалізується в Україні Менонітською асоціацією економічного розвитку MEDA за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Global Affairs Kanada).

Конкуренція на виставці-конференції була досить сильною. У заході взяли участь понад 600 виноградарів з різних куточків України, вони представили близько 200 сортів та гібридних форм винограду.

Перед членами журі стояло непросте завдання: вибрати кращих з кращих.

У номінації № 2 «Кращий зразок винограду за величиною та красою грона з рожевою ягодою» кращим визнано виноград сорту Юліан, вирощений Станіславом Глущенком із Запорізької області (ягідне господарство «Ніка»).

У номінації № 3 «Кращий зразок винограду за величиною та красою грона з синьою ягодою» переміг виноград сорту «Вікінг» ПП Федорченка із Запорізької області.

«Кращим зразком винограду за смаковими якостями» став виноград сорту Богема Віталія Загорулька (Запорізька область). Кращими зразками технічного винограду визнані виноград сорту Прим Петра Кралєва (Запорізька область) та сорту Блу Івана Захаренка (Запорізька область). Виноград сорту Яся, вирощений Валерієм Шевченком (Дніпропетровська область) отримав диплом «Кращий зразок винограду без насіння».

Приз глядацьких симпатій дістався Михайлу Гречку й Олександру Шмельову.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінінфраструктури погодило підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення з 1 жовтня

Як повідомляє "Інтерфакс-Україна", таке рішення комітет прийняв на засіданні 31 серпня 2017 року.

Крім цього, на веб-сайті міністерства для публічного громадського обговорення до 30 вересня оприлюднено відповідний проект наказу Мінекономіки.

Раніше глава міністерства Володимир Омелян анонсував засідання 31 серпня тарифного комітету для прийняття рішення про підвищення з 1 жовтня тарифів на вантажні залізничні перевезення на 22,5%. "Спільна позиція: підвищувати треба, але тариф має бути ринковим. Думаю, знайдемо правильне компромісне рішення з бізнесом", - сказав міністр.

Як повідомлялося з посиланням на останній проект фінплану "Укрзалізниці", доходи від перевезення вантажів прогнозуються в розмірі 62, 85 млрд грн, що на 13,4% більше, ніж в 2016 році. В розрахунку доходів від вантажних перевезень на 2017 рік врахована індексація тарифів на перевезення вантажів у межах України з жовтня 2017 року на 22,5%. Додаткові доходи від підвищення складуть 2,788 млрд грн.

Раніше Державна регуляторна служба України відмовилася погоджувати проект наказу Мінінфраструктури, передбачає здійснення з лютого 2017 індексації тарифів на ж/д перевезення вантажів в межах країни на 25%, і вирішила створити спільну з бізнесом робочу групу для визначення компромісною підвищення ставки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці рідше консервують варення через високі ціни на фрукти і ягоди

Про це ГолосUA повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Цього літа ціни на цукор в Україні не піднялися взагалі. І це при тому, що ситуація по продукту була складною, країна виробила 2 млн тонн, а вивезла на експорт 800 тис. тонн. Незважаючи на це, вартість цукру в серпні знизилася на 0,5%. Це говорить тільки про одне: в цьому році українці практично нічого не консервували з традиційних кісточкових ягід і фруктів, полуниці та малини. Тобто, стабільна ціна на цукор показує, що українці практично  не робили варення на зиму. Попиту на ягоди влітку не було з однієї простої причини: занадто дорого», - розповів експерт.

Можливо, що величезна частина українців залишиться без улюбленого і корисного варення взимку.

«Традиційно, основний попит на кісточкові серед українців обумовлений заготівлею варення. Так як ціна на цей вид фруктів пішла вгору, люди стали робити менше запасів на зиму, а споживання цукру впало. Це означає, що у холодну пору року українці позбудуться варення, яке корисне для здоров'я, наприклад консервації з чорною і червоною смородиною або малиною», - резюмував експерт.

Раніше експерти назвали причину, з якої подорожчали кавуни в Україні. На вартість вплинула посуха і дорога транспортування цих ягід. Крім того, подібна ситуація спостерігається не тільки з кавунами, але і з яблуками: їх вартість становить близько 1 грн/кг, а в продажу – 17-20 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через високий попит Україна подвоїть імпорт жита

Але на тлі уподобань споживачів попит на житнє борошно, а значить і на саме жито росте, пише landlord.ua.

«В цьому сезоні площі під культурою розширені на 19%. Та засуха й аномальна спека вплинула на врожайність і валовий збір прибавив лише 15%. Якість урожаю – середня», – говорить Олена Нероба, директор Daniel Trading SA.

У 2017/18 маркетинговому році очікується ріст загальної пропозиції жита до 450 000 тонн завдаки збільшенню обсягів переробки. Та це все одно недотягує до 2015/16 МР, коли пропозиція склала 479 000 тонн.

Через високий попит з боку виробників житнього борошна імпорт культури збільшиться в 2-2,5 раза, прогнозують в Daniel Trading.

Поточний сезон відрізняється від попередніх. В першу чергу, ринок дуже залежить від погодних факторів. Великий обсяг пропозицій російської пшениці тисне на ціни в Чорноморському регіоні, і закупівельні ціни на жито у порівнянні з початком сезону знизилися на 100-200 грн, повторивши тренди пшениці: різке збільшення і подальше падіння. Виробники знову почали обмежувати партії в очікуванні сприятливої кон’юнктури.

«Враховуючи, що якість українського жита залишається не найкращою, зростаючий попит буде підтримувати ціни», – зазначає Нероба.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, вітчизняні аграрії щороку вирощують 400-600 тис. тонн жита, більшість зерна споживається на внутрішньому ринку. Частка України в світовому експорті складає всього 0,6%.

Об’єми світової торгівлі житом торік були найнижчими за останні 15 років. Найбільші експортери – Польща, Німеччина та Канада.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 області за кількістю поголів'я птиці

Про це повідомляє Міжрегіональний Союз птахівників і кормовиробників України, пише latifundist.com.

При цьому поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах зросло на 1,7% до 106,75 млн голів, а в господарствах населення — на 0,4% до 130,56 млн голів.

Найбільша кількість птиці зафіксовано у Вінницькій (30,16 млн голів), Київській (28,28 млн голів), Черкаській (24,78 млн голів) і Дніпропетровській (20,04 млн голів) областях.

В Україні за січень-липень 2017 р. вироблено 9,41 млрд шт. яєць від птиці всіх видів, що на 84,9 млн шт. більше аналогічного періоду 2016 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як попередити загибель бджолосімей

До ДНДІЛДВСЕ неодноразово зверталися як фізичні особи так і організації різних форм власності щодо причин масового отруєння бджіл, особливо пестицидами, повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, з підозрою на отруєння було направлено зразки підмору бджолиного, пилку, перги, стеблів рослин з оброблених полів 29 населених пунктів (у 2015 р. – 13, 2016 р.–2, 2017 р. – 14) Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Дніпропетровської, Рівненської, Тернопільської областей, де зафіксована загибель 1139 (2015р. – 69, 2016 р. – 4, 2017 р. – 1066) бджолосімей.

За даними замовників, загибелі бджіл передувала обробка полів такими препаратами (хімікатами): дифлюнікан, альфа-циперметрин, лямда-цигалотрин, карате, ацетохлор, трибенурон-метил, флудіоксоніл, імідаклоприд, ацетаміприд, хлорпірифос, циперметрин, диметоат, дельтаметрин, фенвалерат, біфентрин. Основною причиною загибелі бджіл було використання засобів захисту рослин у період їхнього цвітіння без своєчасного попередження про це бджолярів. Часто бджоли, зібравши нектар і пилок з оброблених рослин, гинули у полі.

За результатами хіміко-токсикологічних досліджень виявляли: Флутриафол – у підморі бджолиному; Лямда-цигалотрин – у підморі бджолиному, пилку, перзі; Імідаклоприд– у підморі бджолиному; Хлорпірифос – у підморі бджолиному, стеблі з квітками ріпака.

Слід зауважити, що відповідно до ст.37 ЗУ «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата  обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Згідно із ст.38 ЗУ «Про бджільництво» (Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва) порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

До уваги бджолярів:

Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку полів та садів бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. Також необхідно вжити заходи щодо охорони бджіл від можливого отруєння.

Строки ізоляції бджолиних сімей залежить від ступеня токсичності і періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Вони можуть збільшуватися на 1-2 дні при зниженні температури і збільшенні вологості повітря відносно прийнятих норм в даній зоні. Більшість пестицидів втрачають свою токсичність і стають безпечними для бджіл через 1-3 доби після обробки рослин, невелика група – через 5-7днів.

Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях: якщо на протязі 2-3 годин льоту признаки отруєння у бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше на відстань понад 5-7 км від місць проведення авіаційних обробок, а при проведенні наземних обробок пестицидами на відстань 3-5 км.

При обробці рослин значення мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилюванні і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин чи літаків, вони розносяться на декілька кілометрів. В результаті, навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл.

Крім того, не завжди отруєння бджіл проявляється одразу. Може бути й так, що отруєний мед вони запасають на зиму, і гинуть тільки через кілька місяців, коли починають його споживати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview