"Миронівський хлібопродукт" скоротив продажі курячого м'яса

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням компанії на Лондонській фондовій біржі, таке падіння продажів пов'язане зі скороченням запасів м'яса птиці до 21 тис. тонн на початок третього кварталу цього року в порівнянні з 46,3 тис. тонн роком раніше.

"Запаси птиці МХП на кінець третього кварталу 2017 року є історично мінімальними в процентному співвідношенні до обсягу місячного виробництва", - зазначено в звіті без уточнення абсолютного їх значення.

Компанія також повідомляє, що обсяги виробництва м'яса птиці в третьому кварталі 2017 року знизилися на 2% - до 137 тис. тонн.

В цілому, за дев'ять місяців цього року МХП збільшив продажі м'яса птиці стороннім компаніям на 4% - до 419,08 тис. тонн при скороченні виробництва на 0,3% - до 424,7 тис. тонн.

Компанія додає, що в третьому кварталі цього року вона наростила експорт своєї основної продукції в порівнянні з третім кварталом минулого року на 35% - до 37,88 тис. тонн, а в цілому з початку року - на 23%, до 34,06 тис . тонн.

МХП продовжує слідувати стратегії географічної диверсифікації, а також оптимізації асортименту товару, направляючи основні обсяги експорту курятини в країни ЄС і Африки, а також в ОАЕ і Саудівську Аравію. Із загального обсягу продажів курятини експорт за дев'ять місяців 2017 року склав близько 42% проти 35% в аналогічний період попереднього року.

Холдинг зазначає, що середня ціна продажу курятини в третьому кварталі цього року склала 37,88 грн / кг (без ПДВ), збільшившись на 15% до попереднього кварталу і на 30% - за рік. За дев'ять місяців 2017 року середня ціна на курятину склала 34,06 грн, що на 23% більше, ніж за дев'ять місяців 2016 року.

МХП пояснює зростання ціни рік до року зростанням експортної ціни в результаті оптимізації продуктового міксу відповідно до експортної стратегії.

Згідно зі звітом в третьому кварталі 2017 року обсяг продажів соняшникової олії МХП знизився на 14% - до 76,811 тис. тонн внаслідок збільшення вмісту олії в соняшниковій макусі і поліпшення конверсії корму (кг зерна на кг птиці). За січень - вересень 2017 року експорт соняшникової олії склав 243,826 тис. тонн, що на 4% нижче показника аналогічного періоду минулого року.

У третьому кварталі 2017 року експорт соєвої олії склав 8,225 тис. тонн, що на 20% нижче за показник аналогічного періоду 2016 року, а загальний обсяг за дев'ять місяців 2017 року склав 22,53 тис. тонн, що на 7% нижче за показник аналогічного періоду минулого року в результаті поліпшення конверсії корму. Також МХП продає соєвий шрот третім особам.

Агрохолдинг також повідомив, що в третьому кварталі 2017 року обсяг продажів ковбас і готових м'ясних виробів збільшився на 5% - до 9,92 тис. тонн, а за дев'ять місяців зростання склало 10% - до 27,17 тис. тонн. У документі вказується, що середня ціна на ковбаси і готові м'ясні вироби в третьому кварталі 2017 року збільшилася на 16% - до 49,82 грн за 1 кг (без ПДВ), а за дев'ять місяців зростання склало 12% - до 46,96 грн за 1 кг (без ПДВ).

Агрохолдинг зібрав близько 94% врожаю соняшнику з урожайністю 3,2 т / га, близько 42% кукурудзи з урожайністю 7,1 т / га і близько 80% сої з урожайністю 2,1 т / га (врожайність вказана в бункерній вазі).

Посівна кампанія озимих культур йде за планом і майже завершена.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки.

Продукція МХП реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і Qualiko.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На своєму успішному прикладі потрібно показувати і відкривати для іноземців іншу Україну

Про це заявив власник Групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко, виступаючи під час Третього міжнародного Інвестиційного форуму, що відбувся на Черкащині 12 жовтня, пише agronews.ua.

«Кожна компанія намагається заявити про себе. Я вважаю, що на своєму успішному прикладі потрібно показувати і відкривати для іноземців іншу Україну», – сказав на початку панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії», що відбулася в рамках Форуму,  власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.

Черкаське агентство регіонального розвитку, співініціаторами створення якого виступив Віталій Ільченко разом з засновником K-Fund Василем Хмельницьким, президентом KTD GROUP Олександром Громико, директором компанії Chemical Elements Ukraine Іллею Леоненком  вважає ефективним інструментом для залучення інвестицій президент Української Бізнес Асоціації Володимир Чеповий.

«У них вже є дуже цікаві і ефективні рішення. І ми дуже радіємо, що перші інвестиції — це внутрішні. Якщо не буде внутрішнього інвестора, то іноземний інвестор ніколи не прийде. Є декілька гарних прикладів внутрішнього черкаського інвестора — це компанія «UKRAVIT». І в перемовинах з міжнародними інвесторами, це для них є дуже чітким сигналом, що українці вкладають гроші в свою землю, в свої заводи і це є супер-приводом, щоб вони вкладали свої  інвестиції в Україну»,- зазначив він.

Зазначимо, що Черкащина не випадково була вибрана організаторами, як місце проведення Форуму, адже на сьогодні це один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції України - галузі, де сконцентровано надзвичайний  інвестиційний, інноваційний та експортний потенціали. Саме тому розвитку агроіндустрії під час заходу було присвячено окрему панель, адже агропідприємцям важливо вміти комунікувати з інвесторами, особливо потенційними, й надалі взаємодіяти задля розвитку.

«Майстерне створення майбутнього – із таким гаслом ми зустрічаємо наших гостей. Це формула успіху нашої команди. Я впевнений в тому, що заради цього ми ходимо на роботу, займаємось громадською діяльністю, бізнесом. Ця зустріч важлива, бо тут зібралися люди, які генерують, діють, створюють», – наголосив, відкриваючи форум,  голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталя Микольська високо оцінила значення цього форуму - за її словами, дуже важливого для розвитку економіки України.

«У цьому Уряді ми достатньо практично підходимо до економічної політики.  Ми розуміємо, що експорт не робиться в Києві. Він робиться в регіонах. Інвестиції не йдуть навіть у Київ, попри те, що головні компанії зареєстровані тут. Ці інвестиції йдуть у регіони. Зараз, у контексті децентралізації, області змагаються між собою за залучення того чи іншого інвестора та за власного виробника. Тому ми підтримуємо будь-які регіональні ініціативи з налагодження комунікації з бізнесом на місцях, відновлення довіри й співпраці між цими інституціями», - зазначила заступник міністра, виступаючи під час свого візиту на «Фабрику Агрохімікатів», яка входить до складу ГК «UKRAVIT».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОР-5 найбільших експортерів меду у світі

Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка.

Обсяги торгівлі медом у світі за п’ять останніх років збільшились на 30%, та в минулому році становили 659,2 тис тон, або 2,24 млрд дол. США.

До ТОР-5  найбільших експортерів меду у світі входять такі країни як Китай, Аргентина, Україна, В’єтнам та Індія.

Найбільше меду імпортують ЄС, США та Японія.

ЄС є найбільшим імпортером меду в світі: близько 50% від загальносвітового імпорту припадає на країни ЄС. Серед європейських країн, найбільші обсяги даного продукту імпортують Німеччина (13%), Франція (6%), Великобританія (6%), Бельгія (4%), Іспанія (4%) і Польща (4%).

Країни ЄС також одні з найбільших споживачів меду в світі. Середній показник споживання меду за останніми даними становить 0,65 кг на людину в рік, в той час як загальносвітовий показник становить 0,22 кг.
США - другий найбільший імпортер меду, що купує 26,3% від загального світового обсягу імпорту. У цій країні збільшення внутрішнього споживання лише на 30% забезпечується за рахунок виробництва меду всередині країни, і більш ніж на 70% - за рахунок імпортних поставок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні продукти харчування в Україні ростуть в ціні швидше імпортних

Про це кореспонденту ГолосUA повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.

Коментуючи питання про те, чому українські продукти ростуть в ціні швидше імпортних, експерт зазначив, що в Україні ПДВ на продукти харчування в чотири рази вище, ніж у сусідніх європейських країнах.

«Безумовно, ціни на продукти в Україні в даний час нерідко вище, ніж у сусідніх країнах Європи. Тут вже дається взнаки те, що у нас на сьогоднішній день ПДВ на продукти харчування в чотири рази вище, ніж у сусідніх країнах», - пояснив Олексій Дорошенко.

За словами аналітика, в Україні ПДВ на продукти становить 20%, в європейських країнах - 5%.

«Навіть якщо ціна виробника на товар одна і та ж, то, відповідно, у нас на цю ціну додається 20%, а в Європі - лише 5%. Природно, продукти всередині України виходять вже неконкурентними», - підкреслив експерт.

За словами Олексія Дорошенка, якщо хтось з українців їде на закупівлі продуктів в Польщу і купує там їжі від 1400 грн, то він може повернути ПДВ на кордоні.

«Виходить, що він купує продукти в сусідній країні дешевше, ніж навіть у польському магазині, і значно дешевше, ніж в Україні», - резюмував аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нам не страшний мораторій: ТОП-5 схем заволодіння сільгоспземлями

Аграрний ринок захлиснули поглинання, фіктивні угоди, рейдерські захоплення та провокації. У процесах беруть участь всі - фермери, пайовики, власники агропідприємств та підставні фірми. За даними Міністерства юстиції, випадки земельного рейдерства зафіксовані практично у всіх регіонах. Але нерідко аграрії використовують легальні схеми заволодіння земельними ділянками.

LIGA.net виділила п'ять основних прийомів, яким користуються агрокомпанії для покупки найціннішого сільгоспактива, продаж якого за законом заборонений.

КОРИСНІ ДАНІ

Мораторій на продаж землі в Україні ввели в 2002 році. Він передбачає заборону купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім викупу їх для суспільних потреб. Існують і інші табу: купівля-продаж і зміна використання цих земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; купівля-продаж ділянок, виділених на місцевості власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, крім передачі їх у спадщину; обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку; викуп їх для суспільних потреб, крім зміни цільового призначення земельних ділянок для передачі інвесторам.

 

Оренда на півстоліття

Ще недавно самим простим і зрозумілим способом отримати землю в користування була довгострокова оренда. За українським законодавством, вона обмежена терміном в 50 років. Але найчастіше свою роботу аграрії планують не більше, ніж на 10 років вперед.

Причому, якщо у приватників взяти наділ на такий тривалий час буває проблематично - землевласники зазвичай укладали короткострокові договори до п'яти років, то з держземлі, як, наприклад, в Національній академії аграрних наук, варіант півстолітньої оренди - цілком можливий.

Зараз ситуація ускладнилася. Легально укласти договір оренди сільськогосподарських земель без аукціону не можна. Однак угоди, які уклали раніше і які дійсні на сьогоднішній день, ніхто не розриває.

Договір емфітевзису

Право оренди на земельні наділи аграріїв нині не вражає. Адже якщо відкриється ринок продажу сільгоспземель, ймовірність того, що у землі з'явиться нові господарі, досить висока. Щоб виключити такий сценарій, багато хто вдається до укладення договору емфітевзису.

Це складне слово фактично є синонімом оренди, але має свої особливості. Наприклад, на відміну від оренди, в договорі емфітевзису не вказується термін використання об'єкта. Землю можна передати в користування на 100, 200 і більше років, тоді як оренда не може перевищувати 50-ти.

Крім того, користувач земель за договором емфітевзису, на відміну від орендаря, не платить помісячно за користування наділом. Найчастіше власник отримує повну суму за всі 100 і більше років відразу, що мінімізує згодом спілкування з новим користувачем земель.

Фіктивний обмін

Обійти мораторій можна просто обмінявшись активами. Тобто, укладаючи договір обміну земельними ділянками, можна змінити не тільки регіон присутності, але і вибрати собі більш родючий грунт, логістично зручне розташування наділів. Або зовсім виміняти землю на материковій Україні на ділянку на непідконтрольній території.

Безумовно, виграє тут той, хто ініціював обмін. Однак і колишній власник цінних соток не залишається у програші. При таких угодах екс-власники ділянок отримують хорошу "винагороду". При цьому він не платить податок за угоду, що фактично відбулася
. Виграють і держреєстратори, які вносять в кадастр ці зміни по часто фіктивним або просто формальним договорами.

Перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк недавно заявив, що доступ до кадастру незабаром стане обмеженим - його вже перевели на блокчейн.

Купівля даром

Чи знаєте ви, що будь-який українець може отримати від держави земельний наділ площею до 2 га для обробки і ведення домашнього господарства? Мораторію на її виділення немає. Тобто, формально фермером міг би стати кожен, але реалізовують своє конституційне право одиниці. Чому? Тому що площа землі, яка могла б стати підмогою для багатьох, скоротилася до мінімуму ще багато років тому. А схема, по якій земділянки віддають потрібним людям, процвітає і сьогодні. Яскравий приклад - виділення земель учасникам бойових дій на сході України. До справжніх ветеранів вони практично не доходять.

Як працює схема? Агрокомпанія, що задумала
розширення, обіцяє допомогти з виділенням землі, збирає заяви з бажаючих її отримати і бере на себе всі клопоти щодо землевідведення. Але при цьому працює з держорганами і відповідальними чиновниками від імені заявників. Землю виділяють. Але розпоряджаються і обробляють її, попередньо заплативши заявнику, не зазначені в актах на землю люди, а компанія, яка супроводжує отримання цих документів.

Ще краще ця схема працює на "мертвих душах" - коли заявників або не існує зовсім, або вони померли, або живі, але навіть не підозрюють про спекуляції від свого імені.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна планує створити на Мальті хаб для агроекспортерів

Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в ході зустрічі з президентом Мальти Марі-Луїз Колейро Преко, пише РБК.

"Є інтерес створити на Мальті хаб для українських агроекспортерив з подальшим виходом на ринки Північної Африки і Середземномор'я", - зазначив Гройсман.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview