178171
182818

Мита і ембарго на міндобрива призведуть до сильного подорожчання агропродукції

Посилення антидемпінгових заходів щодо імпорту ряду мінеральних добрив з Росії спровокує зростання цін на міндобрива для українських аграріїв, що згодом призведе до зростання собівартості продукції вітчизняних сільгоспвиробників. Таку думку висловив Hubs президент групи компаній «АЛВІГО», що працює в сфері проектування та модернізації хімічних підприємств, Віктор Полозов, коментуючи продовження Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії і заборону на імпорт з РФ інших азотних добрив.

«Ввели мита, практично заборону на російську селітру, і, відповідно, відразу з'явилося багато її постачань з Грузії, Узбекистану, Литви і т. д. Але ціна для аграріїв одразу ж збільшилася. І не важливо, чиї стали йти добрива – російські або литовські, узбецькі, грузинські та ін. Ціна відразу зросла. Таким чином, чиновники підіграли підприємству Фірташа, який від цієї ситуації тільки виграє. Тому що ціна його продукції збільшилася», — зазначив експерт.

За його словами, якщо дивитися з позиції аграріїв, «я не розумію такого кроку уряду – це, звичайно, дуже погано, оскільки Україна в більшій мірі аграрна країна».

«Відповідно, постраждають від цих заходів сільгоспвиробники, так як збільшиться вартість мінеральних добрив, що піде на користь Фірташу та посилення його монопольного становища на внутрішньому ринку... Все одно обсяги споживання міндобрив не змінилися, змінилася тільки цінове навантаження для аграріїв, зросла собівартість вирощеної с/г виробниками продукції. Аграрії ж, як купували раніше добрива, так менше їх вносити в землю надалі не будуть. Тобто вони будуть купувати більш дорогу продукцію», — спрогнозував екс-заступник голови «УХТА».

Віктор Полозов також підкреслив, що після посилення антидемпінгових заходів (нові мита, ембарго), які «рівносильні забороні, ціна міндобрив навіть російських виробників стає неконкурентною», «в кінцевому підсумку собівартість продукції АПК дуже сильно подорожчає», тобто чиновники «добивають останню що залишилася на плаву галузь. Тому що машинобудування – вбите, металургія працює, але менше, ніж раніше», — резюмував він.

У той же час, на тлі обмеження імпорту азотних добрив за останні три роки відбувся значний ріст імпорту російського аміаку, який митом не обкладається. На думку Віктора Полозова, «це можна пояснити спробою заміщення газу. Таким чином, «Азот» здешевлює виробництво своєї продукції – селітри, карбаміду. Саме тільки тому мит на аміак немає. Отже, собівартість виробництва міндобрив з аміаку (при відсутності поставок газу) зменшується і це вигідно для підприємства Фірташа».

Нагадаємо, 26 березня 2018 року МКМТ ухвалила рішення про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з РФ, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з Росії до 42,96%, а також змінила опис товарів, до яких дані антидемпінгові заходи застосовуються, розширивши їх на суміші селітри.

Разом з тим ще з початку березня-2018 в Україні почла діяти заборона на імпорт сульфату амонію і суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

За заявою найбільших аграрних асоціацій України, які звернулися на цьому тижні в Кабмін з відкритим листом, існує плутанина з конкретним переліком і описом добрив, до яких застосовуються санкції. На думку аграріїв, проти ряду добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення і мито.

Представники АПК виступили проти введених обмежень, оскільки, за їхніми прогнозами, вони призведуть до значного зростання цін на добрива українських заводів, дефіциту на ринку добрив, девальвації гривні, погіршення інших макроекономічних показників.

Крім того, аграрії звернули увагу: незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ торговельних заборон і обмежень, поза увагою Кабміну залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку, обсяги поставок якого значно зросли за кілька років.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


На українських ринках дешевшають овочі

Вітчизняні теплиці вимушено скидають ціни на помідори, повідомляє «АПК-інформ: овочі та фрукти». Так, нині господарства продають томати по 33-35 гривень за кілограм, а це в середньому на 13% дешевше, ніж тиждень тому.

На зниження ціни помідорів впливає зростання пропозиції з теплиць на гуртових ринках і одночасне зниження купівельної активності. Причому купувати стали менше як всередині країни, так і відправляти на експорт.

Крім того, «збиває» ціну на український помідор ще й імпортний томат з Туреччини, який є більше дешевшим.

Аналітики зазначають, що нині тепличний томат від українських господарств продають на 18-22% дешевше, аніж торік в цей самий час.

Крім того на гуртових ринках дешевшає пекінська капуста. Найбільш стрімко цей овоч подешевшав у Києві на «Столичному» ринку – 10-12 гривень за кілограм. Це на 33-38% дешевше, ніж тиждень тому. А супроти минулого року пекінка нині дешевша на 50-52%.

Водночас в Одесі на оптовому ринку «Початок» пекінську капусту продають по 15-25 кілограм. Зниження ціни за тиждень - в середньому 17%.

А на львівському ринку «Шувар» пекінку віддають за 8-13 гривень за кіло і це на 19-20% менше за ціну минулого тижня.

 



В Україні з’явиться цифрова база грошової оцінки сільгоспземель

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише landlord.ua.

За його словами, після створення ресурсу отримати офіційну інформацію про оцінку землі можна буде через інтернет на публічній кадастровій карті.

«Зараз треба замовляти технічну документацію, нести витрати – грошові і часові, а потім ще й чекати оновлення даних в кадастрі. Наразі йде оцифрування наявної бази даних про ґрунти для переведення в онлайн функціоналу із розрахунку НГО по всій території України. Наступний крок: проведення ґрунтових досліджень там, де будуть виявлені прогалини в даних про агровиробничу групу ґрунтів. Дедлайн: 31 серпня», — зазначив він.

Зі слів Мартинюка, загалом із держбюджету виділено на ці роботи 348 млн гривень. Наразі кошторис вже зменшено на 40 млн гривень, скоріш за все, буде скорочено ще більше.

«Переваги для держави – більш точна оцінка ділянок, яка є базою для нарахування податків. Для власників земельних ділянок – знову-таки, впевненість у коректності оцінки конкретної ділянки, що було неможливо при практиці застосування «середньої по району», і можливість не вірити на слово чиновнику, а розрахувати показник онлайн», — наголосив перший заступник міністра АПК.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Їжа обходиться британцям в чотири рази дорожче, ніж українцям

Про це повідомляє Євростат, передає УНН.

Порівняно з 2016 роком, британці значно збільшили ці витрати - на 7,2 млрд фунтів стерлінгів (10 млрд дол. США).

У той же час, за даними Державної служби статистики, українці в минулому році витратили на їжу 809 млрд грн. Це майже на 200 млрд більше, ніж в 2016 році.

Статистичні дані країн свідчать про істотну різницю у витратах українців і британців на їжу. Деякі продукти харчування обходяться жителям Великобританії в рази дорожче, ніж українцям, що підтверджує аналітичний портал numbeo.

Зокрема, у Великій Британії кілограм рису коштує 1,3 фунта стерлінгів (47 грн), в Україні - 24 грн.

Кілограм картоплі обійдеться британцеві в 1,2 фунта стерлінгів (42 грн), українцю - в 7 грн.

При цьому досить істотна різниця у вартості м'яса в Україні та Великобританії. За кілограм курячої грудки британцеві доведеться заплатити 5,3 фунта стерлінгів (211 грн), українцю - в 3 рази дешевше, 77 грн.

Вартість яловичини у Великій Британії майже в 3 рази вище, ніж в Україні. Кілограм цього виду м'яса обійдеться британцеві в 5,8 фунта стерлінгів (277 грн), українцю - у 111 грн.



Мініатюрні томати продають по €13 за кілограм

Їх особливість не тільки у вазі, яка не перевищує 4 грамів, а й у надзвичайній медової солодощі. Ця мережа супермаркетів є першим національним рітейлером, який реалізує Mini Toppers. Їх ціна становить €1,29 за упаковку в 100 г, пише agroday.com.ua

За словами виробників, завдяки своєму смаку і розміру, нові помідори ідеально підходить як для основних прийомів їжі, так і для перекусів, тому що їх не потрібно нарізати. Виробники назвали це проривом на ринку томатів.

«Дослідження показують, що споживачі все ще не з’їдають свою денну норму овочів. Вони хотіли б цього, але вважають, що досягти норми надто складно. Ми хочемо відповісти на це з допомогою Tommies Mini Toppers. Маленькі, хрусткі помідори можна легко додати в салат, піцу або макарони і, завдяки цьому, споживання овочів стає неймовірно легким», – заявив Івонн Ванлі, менеджер з маркетингу компанії.

Виробники подбали і про упаковку продукту: вона виготовлена зі 100% переробленого матеріалу. Лоток – з переробленого ПЕТ, а етикетка – з переробленого паперу.

Ваш вибір 'Цікаво'.


За час анексії Криму найбільше втрат зазнало сільське господарство півострова

Широкомасштабну роботу з реінтеграції сільського господарства Криму в економіку України після його деокупації слід починати вже зараз. Про це заявили науковці ННЦ «Інститут аграрної економіки» спільно з представниками Меджлісу, пише agro-business.com.ua.

Науковці зазначили, що за час анексії Криму найбільше втрат зазнало сільське господарство півострова.

«Дії окупаційної влади призвели до екологічної катастрофи у регіоні, зокрема, засолення і осолонцювання ґрунтів, незворотних гідрогеологомеліоративних процесів, руйнування іригаційних споруд і порушення природного балансу прісної води на півострові, ускладненню процесів водопостачання як для населення, так і для сільського господарства та інших галузей економіки», - йдеться у повідомленні «Інституту аграрної економіки».

Науковці вважають, що поглибити екологічну катастрофу може будівництво автотраси «Таврида». Через прокладання магістралі виводять з обробітку значну площу сільгоспугідь.

Члени ННЦ спільно з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим направили до Верховної Ради та Кабінету міністрів звернення, в якому йдеться про необхідність фіксації негативних змін у сільськогосподарській сфері півострова та порушення кримінальних справ про завдання шкоди державі Україна в українських та міжнародних судах.

Також автори звернення наголошують на необхідності проведення українськими вченими досліджень проблем сільського господарства та природного середовища регіону.

Зокрема, йдеться про оцінку наявних втрат та запровадження постійного моніторингу змін у вказаній сфері.

Також науковці акцентують увагу на необхідності розробки наукових напрацювань з післядеокупаційного відновлення водопостачання півострова з материкової частини України, системи зрошення землі та поліпшення екології Криму.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.