178171

На 30 га органічних груш заробляють стільки, як на 900 га пшениці

Про це свідчить досвід господарства «Cab Massari in Conselice», яке вирощує органічні фрукти з застосуванням сіток, пише agroday.com.ua.

Загалом «Cab» господарює на площі 2400 га, з них під садами – 600 га.

Раніше підприємство чимало коштів витрачало на засоби захисту рослин від шкідників, особливо на боротьбу з коричневим мармуровим клопом.

Нині близько двадцяти гектарів покривають захисним мереживом, і ця площа зростає, оскільки затрати невисокі, а ефективність висока.
В садах вирощують сорти Abate, Kaiser, William, Conference, Packham. Органічні груші продають на 1,30 євро за кг. Господарі отримують урожай, як з традиційного фруктового саду.
У господарстві підрахували: гектар обходиться в €10 тис. Це – придбання сіток і оплата праці за установку. Той, хто спроможний власними силами облаштувати сад, може заощадити на робочій силі. Насправді це зовсім нескладно, переконують у «Cab Massari in Conselice».

Під час збирання урожаю можна використовувати візки, які мають механізм, що опускає і піднімає сітку, коли це потрібно.
«Ми виробляємо органічні груші протягом 20 років. Спочатку було дуже складно, адже їхня продуктивність була низькою», – говорять аграрії.

Також додають, що органіка вимагає збалансованого мікросередовища, а здійснювати біологічний контроль ефективніше саме у сітках.

Аграрії зібрали перші 1,5 мільйони тонн кукурудзи

Загалом, вже зібрано 36,1 млн тонн зернових та зернобобових з площі 10,3 млн га (69%) при врожайності 35,0 ц/га.

У розрізі культур зібрано:

- ранніх зернових та зернобобових – 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га;

- гречки – 76 тис. тонн з площі 59 тис. га (55%) при врожайності 12,7 ц/га;

- проса – 53 тис. тонн з площі 33 тис. га (64%) при врожайності 16,0 ц/га.

Окрім того, намолочено:

-  соняшнику – 3,6 млн тонн з площі 1,7 млн га (29%) при врожайності 20,7 ц/га;

- сої – 608 тис. тонн з площі 257 тис. га (15%) при врожайності 23,7 ц/га;

- ріпаку – 2,7 млн тонн з площі 1,0 млн га при врожайності 26,1 ц/га.

- цукрових буряків – 525 тис. тонн з площі 11,0 тис. га (4%) при врожайності 461 ц/га.

Посів озимих культур під урожай 2019 року, проведено на площі 656 тис. га або 9% при прогнозованій площі 7,2 млн га. Крім того, озимого ріпаку посіяно на 834 тис. га (94%) при прогнозованій площі 888 тис. га.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

На гуртовому ринку у Львові запустять відразу 8 переробних підприємств

Про це в інтерв’ю east-fruit розповів Роман Федишин, засновник групи компаній «Шувар».

Нині тут вже працює кілька великих операторів, які намагаються запустити процес переробки.

У наступному році, за словами Федишина, «Шувар» виділить під виробництво 1000 кв. м. Цю площу розділять на приміщення приблизно по 100 кв. м, які будуть надавати операторам для розвитку малого бізнесу — крафтового виробництва продукції.

Компанія вже провела переговори з виробниками кондитерської та молочної продукції, а також ковбасних виробів.

«Умови такі: ми даємо ключі від приміщення оператору, він починає там працювати. При цьому для працівників створюються належні умови: душові, роздягальні і т. д. Плата за такі послуги – 10% від обсягу реалізації продукції, — розповідає Федишин. — Для високорентабельних підприємств це небагато».

Таким чином, в одному місці буде зосереджено виробництво і продаж готової продукції.

Федишин також уточнив, що в разі успішної реалізації проекту, на «Шуварі» додастся відразу 8 підприємств, які зможуть виробляти щодня 1-3 т продукції.

Крім того, окрему зону вони планують виділити під сегмент HoReCa, де будуть розташовані кафе, місця громадського харчування. Це відбудеться вже в листопаді. Один павільйон виділять під кондитерську, ще один – під ексклюзивні сири.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Фермери вирощуватимуть картоплю двічі на рік

Тому висока врожайність цієї культури дуже важлива для нашої країни, пише agro-yug.com.ua.

Але зараз ми бачимо стрімке потепління та сильні вітри. Волога, яка була в достатній кількості, швидко втрачається з грунту, особливо це стосується півдня України. Що можливо зробити в такій ситуації для того, щоб не втрачати більшу частину врожаю?

Україна займає 4 місце за розміром виробничих площ під картоплею та лише 98 місце за врожайністю. Але в цьому році через аномальну посуху картоплярі країн ЄС мали достатньо великі втрати врожаю. Не оминули катаклізми і південь України. Оскільки не в усіх господарствах працює система зрошення, у травні та червні на формування бульб негативно вплинула посуха.

Тому одним зі шляхів розв’язання проблеми втрати врожаю картоплі може стати зрошення, бо при достатньому рівні зрошення в південних регіонах картопля може давати достатньо високі показники врожайності. За думкою багатьох експертів краще б було все ж використовувати краплинне зрошення. Така система має багато переваг. По-перше, не відбувається перезволоження грунту, внаслідок чого коріння будуть вільно дихати протягом  всього циклу росту та розвитку картоплі. А якщо є аерація грунту, то й коренева система буде краще розвиватися. До того ж, зручно вносити розчинні добрива безпосередньо в кореневу зону рослини. Це найефективніший спосіб внесення добрив в посушливих умовах. При цьому листя картоплі зволожуватися не будуть, тому це зменшить вірогідність розповсюдження хвороб. Коефіцієнт втрати вологи грунтом при крапельному зрошенні складає не більше 5%.

Зараз основним світовим виробником картоплі є Китай. І хоча цей овоч ніколи широко не використовувався китайцями, саме на нього робить ставку Міністерство сільського господарства Китаю, бо вважає цей продукт вирішенням поповнення запасів продовольства (до 2020 року Китай планує збільшити площу під насадженнями картоплі до 6, 67 млн. га). Китайський уряд дуже активно веде кампанію, мета якої – повсюдне впровадження передової системи крапельного зрошення. За два роки вони досягли дивовижних результатів: краплинні системи застосовуються скрізь, де потрібно забезпечити рослини вологою, не виняток й картопляні насадження. До речі, китайські вчені розробили план з вирощування картоплі в спеціальних контейнерах на поверхні Луни. Контейнер з картоплею важить 3 кг, та являє собою мініекосистему, яка буде вже транспортуватися на поверхню Луни за допомогою посадкового пристрою Chang’e 4 і ровера у цьому році. Разом з картоплею у контейнері будуть знаходитися яйця шовковичного шовкопрядата насіння арабідопсісу. Задум спеціалістів такий, щоб ті шовкопряди, які вилупляться з яєць, будуть продукувати вуглекислий газ, а картопля та насіння арабідопсісу будуть виділяти кисень через фотосинтез. Тому разом це створить просту екосистему на Луні. Основна задача – це забезпечення системи контролю температури та енергопостачання, бо температура Луни коливається від -170°C до 120°C.
Інший фактор, що впливає на врожайність картоплі, це обрані фермерами сорти рослин. Наприклад, починаючи з 1950-х років в Китаї було виведено біля 70 нових сортів картоплі. З них більшість достатньо стійка до хвороб та шкідників картоплі. У міру дозрівання бульби, на ній виростає від 2 до 10 «вічок», які при сприятливих умовах можуть вирости в нові рослини. Як стверджують китайські агрономи, використовуючи «вічка», можна виростити від 300 до 400 бульб з куряче яйце на 0,06 га землі. Зараз китайські вчені працюють над картопляним геномом для того, щоб відійти від зберігання посадкового матеріалу на наступний рік, замість цього створити насіння картоплі, за допомогою якого бажають отримати можливість вирощувати великі врожаї за допомогою «горстки насіння».

Іншим шляхом боротьби з посухою при вирощуванні картоплі може стати так зване «сухе землеробство». Його з успіхом використовують фермери США для вирощування овочів при недостатный зволоженості. Фермери стверджують, що звологозабезпеченням добре допомагають деякі елементи природного землеробства. Грядки постійні, вони не перемішуються, шириною 50 см. Проходи між грядками 50 см. Грядки щодо проходів підняті на 15-40 см. Проходи заповнені органікою в різному ступені розкладання.Грядка ніколи не перекопуються, тільки верхній 5-7 см шар потрібно рихлити культиватором. По верху грядка замульчована органічними матеріалами. Щільний не перекопаний грунт грядок добре піднімає воду шляхом капілярів – мікроскопічних каналів у грунті. З поверхні грядок вода не випаровується, тому що їх верхній шар є розпушеним, а поверх нього – мульча. Річ у тому, що для капілярного підйому води, чим тонше канали, тим краще. Розпушений грунт відсікає можливість для такого підйому, тому розпушування ще називають сухим зрошенням. А мульча над верхнім шаром грунту допомагає уникнути його ущільнення  після дощів. До того ж, такі грядки можуть успішно впоратися і з надлишком вологи. Тому ця система є універсальною та спроможна забезпечити не тільки достатню вологість грунту, а й що не менш важливо для картоплі, його аерацію.
Але для південних регіонів краще все ж об’єднати і зрошення, і мульчу, бо навіть при хорошому забезпеченні рослин водою коштом капілярного підйому, повітряна посуха буде пригнічувати рослини в сухі роки. Без дощів і поливів органіка хоч і повільно, але ж буде втрачати вологу. Крім того, для інтенсивного розкладання мульчі в проходах між грядами, вологи потрібно більше. А ось зрошення створить максимально комфортні умови розкладання мульчі. Тому органіка стане вже не просто «ковдрою», що захищає ґрунт від осушення і перегріву, але ще і рясним джерелом динамічного харчування для картоплі.

За даними вчених, глобальне потепління не тільки зашкодить аграріям півдня, але ж може стати й в пригоді. В майбутньому клімат дозволить вирощувати практично все два рази в рік. Сорт ранньої картоплі вийде зібрати вже в червні, а в липні можна посадити другу партію. У зв’язку з тим, що на посадку використовується молода картопля замість старої, коренеплоди будуть надзвичайно смачні. Дозрівання другого врожаю настає в останній декаді серпня — на початку вересня і триває до самих морозів. А якщо ще й використати вірну стратегію вирощування для запобігання згубного впливу високих температур, то другий врожай можна отримати навіть вище за перший.

Ваш вибір 'Подобається'.

Китайці модернізують вітчизняні спиртові заводи

10 вересня 2018 року відбулося підписання меморандуму про співпрацю між ДП «УКРСПИРТ», Державною інноваційно фінансово-кредитною установою та Китайською компанією Beijing HUAFU Engeneering Co., Ltd. з приводу модернізації Лопатинського, Старонибаського та Суходільського МПД. Компанія Beijing HUAFU Engeneering Co., Ltd. спеціалізується на комплексних інженерно-технічних рішеннях для машинобудування та переробної галузі. Про це повідомляє прес-служба ДП «УКРСПИРТ».

Напередодні сторони оглянули зазначені виробничі майданчики та обмінялися технічними протоколами щодо їх можливої модернізації. Лише від впровадження енергоощадних технологій споживання газу може бути скорочено у 2-3 рази. Це суттєво вплине на собівартість готової продукції та зробить її конкурентоспроможною на зовнішніх ринках.

Відповідно до стратегії розвитку підприємства ДП «УКРСПИРТ» планує диверсифікувати виробництво та виробляти біоетанол та біопаливо. Реалізація стратегії потребує імплементації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. Законодавчі ініціативи передані ДП «УКРСПИРТ» до міжвідомчої робочої групи з питань розвитку спиртової галузі при Кабінеті Міністрів України.

На підприємстві вже отримали всі необхідні до вимог державних стандартів сертифікати якості. Це зменшить залежність країни від російських нафтопродуктів та ризики щодо скорочення споживання харчового спирту виробниками алкогольної продукції. Адже протягом 2017 року в Україну було імпортовано близько 2 млн. декалітрів спиртовмісних технічних рідин та 9,5 млн. декалітрів метанолу для потреб газовидобувної промисловості. В той час як продукція та потужності українських виробництв не використовуються у повній мірі. Для порівняння – ДП «УКРСПИРТ» в 2017 році виробило 9,1 млн. декалітрів спирту при технічній спроможності виробляти до 30 млн. декалітрів на рік. А це додатково 10-15 працюючих виробничих майданчиків, протидія відтоку робочої сили до країн Європи та до 1 млрд. сплачених податків до бюджетів всіх рівнів. До того ж виробництво вітчизняних технічних спиртів та рідин гальмується відсутністю урегульованого законодавства та лобістами тіньового ринку.

Скільки у бюджеті-2019 передбачено на підтримку аграріїв

Про це під час засідання уряду сказав Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, повідомляє Укрінформ.

"Ми забезпечуємо 1,38 млрд грн на компенсацію 25% вартості української сільськогосподарської техніки. Те, що вироблено в Україні, підтримується державою. Ми залишаємо програму підтримки українського фермерства - 1 млрд гривень, дотації на велику рогату худобу - 4 млрд грн, сади і виноградники, ми почали компенсувати 80% коштів посадкових матеріалів для українських садів - 400 млн грн", - сказав Гройсман.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.