На Буковині хочуть реанімувати молокозавод

І ось знайшовся інвестор, який готовий реанімувати підприємство. А це Перший національний аграрний кооператив, членами якого є 14 тисяч осіб у Хмельницькій, Рівненській, Житомирській, частково в Одеській та Вінницькій областях, пише molbuk.ua.

Цей інвестор вже повернув Сторожинецькій райраді 300 тисяч гривень, які свого часу та вклала в побудову молокозаводу. Всього ж з райбюджету в нього було вкладено 800 тисяч гривень. Нині кооператив здійснює моніторинг закупки молока в районі. Спричинився ж до появи тут інвестора перший заступник голови Сторожинецької ОТГ Петро Брижак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені підрахували кількість деградованих ґрунтів в Україні

Теґи: 

Про це повідомив директор Національного центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» академік НААН Святослав Балюк, пише agropolit.com.

«В Україні маємо більше як 800 видів грунтів, більше як 60% з них – чорноземи. Площі деградованих грунтів вражають – за різними це даними від 10 до 15 млн. га. За 130 років склад гумусу у чорноземних грунтах зменшився на 30%», –повідомив Балюк.

Моніторинг якості грунтів має проводити спеціалізований центр, який буде тримати на обліку землі у всіх регіонах України переконаний Балюк.

«До бази даних Інституту ґрунтознавства занесено 18 тисяч польових досліджень, які необхідно провести. Востаннє якісні дослідження ґрунтів по всій Україні проводились більше, як 30 років тому», – сказав академік.

За розрахунками Інституту ґрунтознавства, вартість робіт по моніторингу якості та охорони ґрунтів складе близько 60 млрд грн.

«Необхідно створити ресурсний центр, який буде займатися якістю ґрунтів. Ми уже розробили Національну цифрову карту ґрунтів, куди внесли дані про якість земель, і куди можна вносити нові дані для збереження якості ґрунтів. Карта дозволить працювати спеціалістам по моніторингу якості земель більш якісно», – зазначив Святослав Балюк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У зразках меду зі всього світу знайдена велика концентрація інсектицидів

Висновки дослідників опубліковані в журналі Science, пише УНІАН.

Через зростаюче занепокоєння з приводу можливого негативного впливу неонікотиноїдів на поведінку і працездатність бджіл, їхнє використання в деяких країнах контролюється: наприклад, у Франції використання неонікотиноїдів для комерційного виробництва меду заборонено. Для того, щоб з'ясувати масштаби поширення неонікотиноїді ву світовій індустрії меду, автори нової роботи склали спеціальну карту, яка показує концентрацію активних речовин неонікотиноїдів в комерційно доступних марках меду. Для цього науковці зібрали 198 зразків меду з різних країн і виміряли у них концентрацію п'яти найпоширеніших активних речовин неоникотиноида: ацетаміприду, клотианідину, імідаклоприду, тіаклопріду і тиаметоксану. Дослідники з'ясували, що 75% зразків меду містили хоча б один з неонікотиноїдів: з них 30% містили один вид, 45% — два або більше, а 10% зразків містили чотири або п'ять неонікотиноїдів. Найвищі показники були у Північній Америці: пестициди були виявлені у 86% зібраних зразків; найменший показник був у країнах Південної Америки — 57%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи стали українці менше пити після здорожчання алкоголю

Цікаво, чи зменшився попит через підвищення цін?

Про це пише expres.ua.

"Горілку справді купують трохи менше. Однак у відсотках поки що рахувати рано, - говорить один з працівників супермаркету. - Буває по-різному. Можуть купити за день і ящик, а можуть пляшок зо п'ять. Однак помітно, що замість горілки зараз більше купують пиво".

Якщо у великих торгових мережах ще точних збитків не підраховували, то у невеликих магазинах це вже роблять. "У нас продаж алкоголю знизився на 2 - 3 відсотки", - каже Марія Грисюк, продавчиня.

В іншому магазині, у спальному районі міста, кажуть, що ситуація набагато гірша. "Після подорожчання у нас попит на горілку та коньяк впав майже на 50 відсотків! Тепер за день можуть купити лише дві-три пляшки міцного алкоголю, - бідкається пані Галина, також продавчиня. - Схожа ситуація була й у попередні рази, але люди звикали до нових цін..."

"Це здорожчання - невідповідне до наших доходів. У Німеччині алкоголь утричі дорожчий, ніж в Україні, але ж зарплати вищі, ніж у нас, певно в 20 разів! У Польщі дорожчий вдвічі, але й там платять людям у чотири рази більше. Фактично з усіх країн Східної Європи спиртне в Україні є найбільш недоступним, - стверджує Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж. - Така ситуація провокує розквіт ринку тіньового алкоголю. Посадовці стверджують, що його частка торік становила менше як 50 відсотків усього ринку. Хоч знавці цієї сфери кажуть, що це усі 80%!"

За словами експерта, здорожчання алкоголю провокуватиме самогоноваріння і продаж контрафакту, тобто підробок. "Чув, що вже є черги на виготовлення самогонних апаратів. Люди, які замовили таку річ, чекають від трьох до п'яти місяців, - каже фахівець. - Звісно, купуватимуть і контрафактну горілку, адже вона вдвічі дешевша. Вартість спирту в півлітровій пляшці горілки становить 10 відсотків. Уявіть, коли вартість такої горілки становить 30 гривень, то вважайте, що 27 гривень - прибуток. Адже "підприємці" не платять жодних податків. Тож чи виправдане здорожчання алкоголю?"

"Ціни на спиртне мають бути високими, як і в багатьох розвинених країнах світу, - додає Володимир Демкович, координатор руху "Твереза Україна". - У нас люди масово спиваються. П'ють не лише дорослі, а й діти. За рівнем підліткового алкоголізму років 10 тому Україна посідала перше місце у світі! Зараз же ми на 13-му місці, але це ще не дуже хороші показники".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У продажу з’являться яблука, що не темніють на зрізі

Модифіковані декілька поширених сортів: «Голден Делішес», «Гранні Сміт» і «Фуджі». Їх розробила фірма Okanagan Specialty Fruits з Канади., пише landlord.ua.

Нові яблука отримали назву Arctic® apple. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє Руслана Радчук, науковий співробітник відділу молекулярної генетики Інституту генетики культурних рослин із Гатерслебену, Німеччина.

«Особливість ГМО яблук в тому, що вони зовсім не темніють на зрізах, оскільки ген полфіенол оксидази частково репресований. В нормі при зрізах яблука вивільняються різні фенольні сполуки, які при доступі кисню полімеризуються за допомогою вищезгаданого ензиму, утворюючи меланін, як у нашій шкірі при засмазі. ГМ-яблука меланін не утворюють», — пише Радчук.

Решта смакових якостей в ГМ-яблука не змінені, додаткового обприскування хімікатами вони не потребують. Подейкують, маркування «ГМО» на продукції не вимагають, але Okanagan Specialty Fruits зробить таку позначку.

«Фірма хоче націлитись на свідомих і нелякливих покупців і продемонструвати, що це класне ГМО», — зазначає генетик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тарифні квоти ЄС будуть збільшуватись для 18 українських товарних груп протягом 5 років

Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview