На Буковині лісничий вимагав хабар за продаж деревини

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

"Оперативники спецслужби встановили, що чоловік вимагав від місцевого мешканця майже дві тисячі доларів США. За вказану суму зловмисник обіцяв відвантажити замовнику п’ятнадцять кубометрів ділової деревини без дотримання встановленої законодавством процедури тендерної закупівлі", - йдеться у повідомленні.

Правоохоронці затримали лісничого під час отримання грошей поруч із адмінбудівлею лісового господарства.

Кримінальне провадження відкритого за ч. 3 ст. 368 (одержання хабара) ККУ, тривають невідкладні слідчо-оперативні дії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Аграрний фонд" заявляє про блокування його роботи працівниками НАБУ

7 лютого о 14:00 робота ПАТ «Аграрний фонд» була заблокована працівниками Національного антикорупційного бюро України, які розпочали обшук у центральному офісі держкомпанії.

Як повідомляє голова правління, Андрій Радченко, такі дії правоохоронних органів є безпідставними, і робота підприємства буде відновлена найближчим часом. Відповідно немає жодного сумніву в тому, що ПАТ «Аграрний фонд» зможе профінансувати посівну кампанію 2019-го року в запланованому обсязі.

«Сьогоднішні обшуки в центральному офісі не мають під собою ніяких підстав. Лише за минулий рік Агрофонд наростив показник чистого прибутку на 55% - до 147 млн. грн. Мінфін має найближчим часом прийняти рішення про спрямування його у вигляді дивідендів до Державного бюджету України.

При цьому, ми вже третій рік поспіль активно збільшуємо нашу присутність на ринку. Нагадаю, у 2015-му році, коли наша команда очолила Агрофонд, його дохід складав всього 2,9 млрд. грн. Сьогодні, майже втричі більше - 6,9 млрд. грн. В то й же час ми, фактично, виконуємо і функцію регулятора на аграрному ринку, фінансуючи посівну.

Ми поважаємо роботу всіх антикорупційних та правоохоронних органів держави і всіляко сприяємо їй, регулярно направляючи виявлені нашою службою безпеки недоліки та порушення у прокуратуру та МВД для відповідного реагування. Я завжди сповідував у держкомпанії ідеологію нульової толерантності до будь-яких проявів корупції.

Однак у мене викликають занепокоєння сьогоднішні дії антикорупційних органів. Вони ставлять під удар не лише нашу роботу та рівень надходжень дивідендів до держави, а й всю програму підтримки дрібних та середніх фермерів України, кредитування добривами яких здійснює Аграрний фонд.
Тому, я просто вимушений сьогодні звернутись напряму до Президента України, Прем'єр-Міністра України, профільного Міністра, депутатського корпусу Верховної Ради, зокрема Аграрного комітету, із проханням оперативно втрутитись та взяти під особистий контроль ситуацію, що розгортається сьогодні навколо Аграрного Фонду», - заявив Андрій Радченко.

Нагадаємо, ПАТ«Аграрний фонд» - провідний оператор аграрного сектору України. Займає 20 % внутрішнього ринку продовольчого зерна, частка Агрофонду на ринку борошна України складає 13%. Паралельно, через форвардні програми кредитування аграрії ПАТ «Аграрний фонд» виступає найбільшим кредитором АПК в Україні та гарантує фінансування посівної кампанії, як складову економічної безпеки держави.

ПАТ «Аграрний фонд» входить до топ-100 платників податків України. Паралельно, у 2018-ому році підприємство сплатило до бюджету 71 млн. грн. дивідендів, а сумарно за 2016-2018 роки сума перерахованих державі дивідендів склала 211,5 млн. грн. За цей же час активи підприємства зросли на 48% - із 5,96 млрд. грн. до 8,8 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зростала вартість чорного хліба в країні?

Найдорожчий чорний хліб можна було придбати наприкінці грудня 2018 року в Києві – 25,1грн за кілограм, а найдешевший на Тернопільщині – за 15,2грн. Тобто різниця у вартості складає 10 гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Олексій Дорошенко, голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж.

Рік тому найдорожчими регіонами були Київ із ціною 21,5грн, Донеччина – 16,7грн і Київщина – 16,2грн за кілограм житнього хліба. У грудні минулого року в трійку лідерів замість донецького регіону потрапила Житомирщина. Тому ТОП-3 найдорожчих регіонів був вже таким: Київ – 25,1грн, Київська область – 20,6грн, Житомирська – 19,4грн.
Трійка найдешевших регіонів у грудні 2017 року складалася з Кіровоградщини, де кілограм чорного хліба коштував 11,2грн, Харківщини – 12,7грн і Тернопільщини – 12,8грн. За рік ситуація й тут кардинально не змінилася. До ТОП-3 наприкінці 2018 року входили Тернопільщина – 15,2грн, Харківська область – 15,6грн і Сумська – 15,7грн.

А динаміка росту цін на чорний хліб по регіонах була наступна, від найбільшого до найменшого:
1. Кіровоградська область. У грудні 2017р – 11,2грн кілограм, а в грудні 2018р – 17,2грн. Зростання за рік 53%, або на 6грн.
2. Рівненщина. У 2017р – 13,4грн, у 2018р – 17,7грн. Ціна зросла на 32%, або на 4,3грн.
3. Черкаська область. У 2017р – 14,9грн, минулоріч – 19,3грн. Черкащани купують на 30%, або на 4,4грн, дорожче.
4. Житомирщина. Позаминулого року – 15,3грн, у грудні минулого року – 19,4грн. Індекс зростання – 27%, або подорожчав на 4,1грн.
5. Київська область. Грудень 2017р – 16,2грн, за рік – 20,6грн. На 27% дорожче, або на 4,4грн.
6. Львівщина. Наприкінці 2017р – 13,2грн, а в грудні 2018р – 16,8грн. Вартість зросла на 27%, або на 3,6грн.
7. Одеська область. 2017р – 12,9грн, у минулому році – 16,4грн. Ціна зросла на 27%, або на 3,5грн.
8. Миколаївщина. У грудні 2017р – 14,8грн, за рік – 18,5грн. Продається дорожче на 25%, або на 3,7грн.
9. Херсонська область. Наприкінці 2017р – 15,2грн, у 2018р – 19грн. Зростання відбулось на 25%, або на 3,8грн.
10. Харківщина. Грудень 2017р – 12,7грн, рік по тому – 15,6грн. Харків’яни купують на 23% дорожче, або на 2,9грн.
11. Чернівецька область. У 2017р – 14,4грн, у 2018р – 17,7грн. Подорожчання відбулось на 23%, або на 3,3грн.
12. Хмельниччина. Позаминулого року – 14,4грн, наприкінці 2018р – 17,5грн. Індекс зростання – 22%, або +3,1грн.
13. Запорізька область. 2017р – 14,7грн, 2018р – 17,8грн. Став на 21%, або на 3,1грн, дорожче.
14. Чернігівщина. Житній хліб у 2017р коштував 14грн, а в 2018р – 17грн за кілограм. Зростання на 21%, або на 3грн. Підняття вартості на 21% і є середнім показником для України за минулий рік.
15. Вінницька область. Грудень 2017р – 14грн, 2018р – 16,6грн. Ціна зросла на 19%, або на 2,6грн.
16. Закарпаття. Позаминулого року – 15,5грн, грудень 2018р – 18,4грн. Закарпатці платять більше на 19%, або на 2,9грн.
17. Тернопільська область. 2017р – 12,8грн, наприкінці минулого року – 15,2грн. Зростання вартості на 19%, або на 2,4грн.
18. Івано-Франківщина. У 2017р – 14,4грн, у 2018р – 16,9грн. Подорожчав на 17%, або на 2,5грн.
19. Київ. У грудні 2017р – 21,5грн, у грудні 2018р – 25,1грн. Ціна зросла на 17%, або на 3,6грн.
20. Волинська область. 2017р – 14,9грн, минулий рік – 17,1грн. Зростання склало 15%, або 2,2грн.
21. Донеччина. У 2017р – 16,7грн, за рік – 19,2грн. Донеччани купують на 15% дорожче, або на 2,5грн.
22. Луганська область. 2017р – 15,1грн, 2018р – 17,4грн. Підвищення відбулось на 15%, або на 2,2грн.
23. Сумщина. Позаминулий рік – 13,7грн, грудень 2018р – 15,7грн. +15%, або +2грн.
24. Дніпропетровська область. Грудень 2017р – 14грн, наприкінці 2018р – 16грн. Індекс зростання – 14%, або 2грн.
25. Полтавщина. У грудні 2017р кілограм житнього хліба коштував 14,9грн, а наприкінці 2018р – 16,6грн. Зростання за рік відбулось на 11%, або на 1,7грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна імпортувала рекордний обсяг бананів

Про це повідомляють аналітики Української плодоовочевої асоціації (УПОА) з посиланням на дані офіційної статистики.

“Україна збільшує імпорт бананів вже 4 рік поспіль, з 2015 року, коли поставки цих фруктів до українського ринку впали майже вдвоє через стрімку девальвацію гривні, що в свою чергу призводило до суттєвого подорожчання імпортної продукції, – коментують ситуацію спеціалісти УПОА, – Але в поточному сезоні зростання споживання бананів в Україні відбувається скоріш за інерцією, адже на ринку досить велика пропозиція місцевого яблука, яке, до того ж, значно дешевше за банан”.

При цьому аналітики Асоціації підкреслюють, що темпи збільшення імпорту бананів до України поступово уповільнюються. Зокрема, в листопаді 2018 року обсяги поставок цих фруктів на український ринок вже поступалися показникам попереднього року, тоді як в грудні Україна імпортувала майже стільки ж бананів, як і за останній місяць 2017 року.

Втім в цілому з вересня по грудень сезону-2018/19 до України було ввезено майже 92 тис. тонн бананів, а це на 5% більше, ніж за такий же період попереднього сезону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на овочі «борщового набору» знов зросли

Але цибуля хіба не вперше від початку календарного року випала з цього тренду, ціни на неї за останній тиждень впали майже на 25% головним чином  завдяки активності імпортерів.

Як стверджують фахівці інформаційного центру «Інфо-Шувар» сьогодні гуртові ринки країни заповнені пропозицією цибулі з країн Центральної  Азії. Ще восени поставки відбувались в т.ч. із Азербайджану,  але через проблеми із якістю  більшість  українських імпортерів  відмовились працювати із цією цибулею і повністю переключились на виробників Казахстану та Узбекистану.

Станом на 7 лютого 2019 року на найбільшому відкритому овочевому майданчику Україні , який розташований на ОРСП «Шувар» у Львові цибуля пропонується по 13-16 грн/кг (0,41-0,51 EUR/кг). Найвищу ціну продавці просять за якісну українську цибулю. Вартість  імпортної  цибулі теж дуже залежать від її якості,  продавці в даному випадку досить гнучкі в ціновому питанні – дрібну або некалібровану  цибулю великим гуртом вони готові віддавати по 12-12,5 грн/кг (0,38-0,40 EUR/кг). Така поступливість пояснюється суттєвим збільшенням обсягів імпорту  і подальшим збільшенням поставок.  Подібна ситуація сьогодні спостерігається на всіх торгових майданчиках країни. Більшість роздрібних мереж сьогодні теж працюють з імпортною цибулею, менеджери супермаркетів кажуть, що ця  вимушена необхідність обумовлена тим, що  українські фермери призупинили продажі цибулі ще з другої половини осені.

Продовжує збільшуватись частка імпорту  і в сегменті коренеплодів,  на гуртових майданчиках країни сьогодні можна знайти моркву та буряк виробництва Білорусь. Але в цьому випадку імпорт майже не впливає на ціни, навпаки за останній тиждень  гуртові ціни на буряк зросли на 18% до 8.5-9.5 грн/кг, на 17% подорожчала і морква до 8.0-10.0 грн/кг (0,26-0,32 EUR /кг). Слід зазначити, що мита морква коштує майже на 30% дорожче від звичайної, її вартість на рівні 12-13грн/кг (0,38-0,41 EUR /кг) майже не змінилась від середини осені.  

Ціни на капусту в лютому зросли не більш ніж на 5% до 9-10 грн/кг (0,29-0,32 EUR /кг), її вартість залишається рекордно високою і майже вся капуста на ринку поки що українська. Не змінились ціни і на картоплю, вона сьогодні як і в кінці січня коштує 5.7-6.5 грн/кг (0,18-0,20 EUR /кг)

За даними «Інфо-Шувар» поточні ціни на овочевий борщовий набір є рекордно високими за всю історію незалежності України. Рік тому овочеві складові «борщу» коштували в 1,5-3 рази дешевше. Найбільше зростання в 2,5-3 рази було зафіксоване по капусті та цибулі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії візьмуть на озброєння космічні системи

Технологію планують використовувати по всій країні для розвитку сільського господарства, повідомляє Інфоіндустрія.

У країні з одними з найбільш родючих грунтів, нарешті, можуть підвищити продуктивність сільськогосподарської сфери. Причому, не за рахунок зростання площ засіяних полів, а за рахунок законного та раціонального використання вже ораної землі.

Кілька тижнів тому, американська компанія-підрядник EOS — Earth Observation System — закінчила пілотний дворічний збір інформації про землі в Київській, Львівській і Миколаївській областях в рамках програми Світового банку «Land Transparency».

Проект розрахований на п’ять років і передбачає «підвищення прозорості та ефективності управління земельними активами в Україні» за рахунок використання космічних технологій.

Незважаючи на те, що де-юре EOS є американською компанією, топ-менеджмент там український, а центри розвитку і дослідження розташовані в Києві, Дніпрі, Харкові. Засновник компанії — підприємець Макс Поляков — також керує ракетобудівною компанією  Firefly Aerospace, яку нещодавно обрало NASA для польотів на Місяць.

У прес-релізі EOS зазначено, що компанія вже створила карти посівів сільськогосподарських культур і визначила точні межі полів. Як не дивно, експерти виявили невідповідності в кадастрових даних та випадки відсутності зміни культур, що може призвести до зниження родючості земель.

За допомогою супутника Sentinel Європейського космічного агентства і технологій обробки великих обсягів даних із застосуванням алгоритмів машинного навчання, в EOS змогли з’ясувати, що кукурудза має найбільшу площу посіву однакових культур у Київській області, а соняшник — у Миколаївській.

Недалекоглядний фермер або управлінець припустить, що навіть така система не врятує плачевний стан українського сільського господарства, але в компанії впевнені, що від цього виграє як держава, так і агрохолдинги, інвестори, фермери, трейдери, страхові компанії і т.д.

Технологія покликана відслідковувати стан рослин на всіх фазах росту, прогнозувати урожай на ранніх стадіях, аналізувати які культури вирощувалися на конкретному полі, виділяти проблемні зони, оцінювати врожайність і багато іншого.

Як пояснила НВ координатор проектів EOS Наталія Боротканич, найближчим часом Світовий банк повинен оголосити тендер і завдання для продовження проекту «Land Transparency».

"У нашій технології набагато більше можливостей, ніж виконано зараз. Наприклад, ми можемо оцінювати вологість грунту і давати інформацію фермерам, як поліпшити урожай, що потрібно робити, моніторити в реальному часі і т.д. Звичайно, в першу чергу стоїть завдання розширити географію і працювати по всій Україні", — говорить Наталя.

Застосування сучасних технологій не є новим для агросфери, адже в США і Європі подібні системи вже багато років контролюють урожай і замінюють людську працю.

У Техасі, наприклад, замість супутників, фермери використовують дрони для повсякденної роботи. Автоматичні літальні апарати можуть зібрати дані про дозрівання плодів на полі за 10-15 хвилин, в той час як фермери на півдні США витрачають на такі обходи близько чотирьох годин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview