На Черкащині фермер вирощує екзотичний фрукт

 У 2021-2022 роках він планує зібрати перші тонни урожаю, повідомляють «Вісті Придніпров’я».

Аграрій обрав ягоду через те, що її вигідніше вирощувати, ніж яблука, персики чи суниці. За його словами, при плановому врожаї в 35-40 т/га і стійкому збуті, це дуже прибутковий вид сільськогосподарського бізнесу. Також ківі потребує адекватних стартових капіталовкладень.

Перші саджанці аграрій придбав 2015 року на Закарпатті, у біолога Генріха Стратона, який селекціонував екзотичну ягоду, зробивши морозостійкий сорт, що здатен рости і плодоносити по всій Україні.

«Однак через брак досвіду в вирощуванні майже вся стартова партія – 105 рослин авторського сорту «Карпат Стратона Валентайн» – пропала», – розповів він.

Улітку 2017 року на заміну аграрій отримав ще 50 рослин безкоштовно.

«Я їх посадив уже належним чином, згідно з усіма рекомендаціями. Вони прийнялися і всі пережили минулу зиму», – зазначив Кантур.

Навесні 2018 року закупив понад 500 саджанців і засадив півгектара землі. Чоловік додав, що це лише перший крок до створення промислової плантації ківі в Україні та й, напевно, й у всій Європі на такій широті. Так близько до півночі ніде подібних плантацій не існує.

«Я не збираюсь зупинятися і планую посадити ще три-чотири гектари наступної весни», – повідомив експериментатор.

А ще додав, що рослині перші 20-30 років життя не страшні природні шкідники. Це дає можливість взагалі не використовувати ніякої хімії під час вирощування і отримувати екологічно чистий продукт.

«За такою продукцією у Європі черга буде вишиковуватися і ціна у валюті буде високою», – спрогнозував фермер.

Україна завозить і споживає у рік понад 10 тис. т ківі. А з переробкою ківі: соки, джеми, компоти, наповнювачі до цукерок і морозива наш споживач практично не знайомий.

«Тож проблем із збутом я взагалі не бачу», – підсумував Кантур.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземні інвестори збудують в Україні завод з переробки кукурудзи

Про це Укрінформу повідомив голова Вінницької ОДА Валерій Коровій.

«Ми завершили перемовини з відомою американською компанією «Бунге», яка у партнерстві з іспанською групою компаній «Дакса» орієнтовно за рік збудують на Вінниччині підприємство з переробки кукурудзи на крупу і борошно з проектною потужністю 100 тис. тонн на рік. Прогнозовані обсяги інвестицій становлять 14 млн доларів США. Його збудують у с. Демківка Тростянецького району на площі близько 3 га», - повідомив Коровій.

Читайте також: Як заробляти на переробці кукурудзи

Він уточнив, що для переробки кукурудзи на борошно потрібно буде вирощувати в регіоні спеціальне насіння. Необхідно буде працювати з фермерами, щоб ця кукурудза відповідала потрібним кондиціям

За словами Коровія, будівництво підприємства планується розпочати у четвертому кварталі поточного року, звести виробничі потужності  - за 14 місяців і ввести його експлуатацію в четвертому кварталі 2019 року.

Підприємство перероблятиме 300 тонн кукурудзи на день, або 100 тис. тонн на рік. 80% готової продукції планується реалізовувати на експорт.

Читайте також: Україна йде на кукурудзяний рекорд

Новозбудоване підприємство буде мати потужності для зберігання кукурудзи (8 400 тонн), побічних продуктів (900 тонн) та основних продуктів (1000 тонн).

До складу «Дакса Бунге Україна» з акціонерним капіталом увійшли дві компанії. Зокрема,  група компаній «Дакса» (Dacsa Maiserial Espanolas, S.A.) - провідний європейський переробник  кукурудзи та рису, який переробляє близько 800 тис. тонн продукції на 6 заводах. Основний офіс компанії розташований у м. Валенсія (Іспанія). Компанія «Бунге» (Bunge, Ltd) - один із провідних переробників та експортерів сільськогосподарської продукції у світі. В Україні - один із найбільших експортів соняшникової олії та зернових.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрився сучасний завод із виробництва насіння сільськогосподарських культур компанії Bayer.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейські фермери руйнують стереотипи про здорову їжу

А ферма може успішно працювати не тільки в селі, а й в мегаполісі, пише Сегодня.

Найбільша міська смарт-ферма Європи розташована на двадцяти сотках ландшафтного парку неподалік самого центру Берліна. Для вирощування овочів тут застосовують простий і одночасно геніальний підхід – замкнутий цикл виробництва, де особливу роль відіграють риби.

Вода, в якій плавають риби, проходить через спеціальні фільтри. За допомогою бактерій риб'ячі екскременти перетворюються на добрива. Рослини їх поглинають, а очищена вода повертається назад до риби. І так по колу. Потреба в гормонах або пестицидах відпадає сама собою. Але головне, смарт-ферми економлять до вісімдесяти відсотків води, і стільки ж – території.

Африканський сом – одна з найвдаліших риб для міського фермерства. Соми звикли виживати в найважчих посушливих умовах Африки, тому їм не потрібно багато простору. Крім того, ця риба – ідеальний споживач кормів. З одного кілограма корму отримують один кілограм філе. Для порівняння, щоб отримати кілограм яловичини, треба згодувати близько семи кілограмів корму.

Цикл вирощування становить 6 місяців. За цей час риби виростають з п'ятдесяти грамів до півтора кілограмів.

Крім звичних овочів і салатів, тут також вирощують фрукти: банан, інжир, лимон, папайя. Врожаю ще не збирали. Це експеримент. Але якщо він вдасться, власники планують відкрити ще одну смарт-ферму. Виключно з вирощування екзотичних фруктів.

Ідея міського фермерства полягає в тому, щоб всю необхідну їжу – якісну і здорову – вирощувати якомога ближче до місць проживання споживача.

Смарт-ферма не передбачає продуктових відходів. З вирощеної продукції тут виробляють соки, соуси, рибні консерви. А це, між іншим, ще й додаткові робочі місця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна зможе непогано заробити на експорті зернових

Прогноз експорту також збільшений – до 42 млн тонн. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк на своїй Facebook-сторінці.

"Ми ккоригуємо нашу попередню оцінку (60 млн тонн +) в бік збільшення та очікуємо, що врожай становитиме 63,1 млн тонн. Зростання забезпечить група пізніх зернових", - пише він.

Також, за його словами, якщо весною польові роботи стартували із запізненням, то зараз – навпаки, посівна розпочалась майже на тиждень раніше. Станом на 10 вересня озимих на зерно було посіяно 237,1 тис га, що становить 3% від прогнозу..

При цьому Мартинюк зазначив, що погодні умови були далекі від оптимальних, проте втрати носили фрагментарний характер і в результаті Україна має гідне співвідношення продовольчої пшениці до фуражної на рівні 60/40.

Також міністерство підвищило прогноз експорту зернових із 41 млн тонн до 42 млн тонн в 2018 році.

"Гарна новина сама по собі, а світова кон’юнктура (неврожаї в країнах-постачальниках, зростання цін) підвищує її статус до "чудова", - зазначив перший заступник міністра.

Нагадаємо, що з метою збереження балансу споживання та експорту українського зерна, МінАПК підписало Меморандум про взаєморозуміння на 2018/19 МР з учасниками зернового ринку.

“Наразі в Меморандумі зафіксовано обсяг прогнозованого експорту пшениці продовольчих класів на рівні 8 млн тонн, які включають в себе також експорт борошна в перерахунку на зерно та до 8 млн тонн фуражу”, — зауважили у Мінагрополітики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинячий грип іде на зміну АЧС

Про це повідомляє Reuters, пише kurkul.com.

Спершу цей грип з’явився у Китаї, тепер його виявили у місті Гіфу, що у центрі Японії.

Міністр заявив, що ця хвороба передається домашнім та диким свиням. Людям вона не загрожує.

Вперше нове захворювання виявили у серпні 2018 р. у Китаї. Хвороба поширилась на 18 ферм у 6 провінціях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стрілянина на елеваторі: в агрофірмі розповіли деталі кривавого рейдерського захоплення

Рейдерське захоплення фермерського господарства "Строгого О.Ф." у Зміївському районі Харківської області, внаслідок стрілянини на якому сьогодні постраждали чотири особи,  розпочалося ще в суботу, 8 вересня.

Про це на прес-конференції в Укрінформі розповіли представник ФГ "Строгого О.Ф." Денис Строгий, члени ГО "Бізнес-Варта" та Всеукраїнської аграрної ради.

"У суботу, 8 вересня, група із 150 чоловіків спортивної статури в балаклавах заїхала на територію елеватора, що належить ФГ "Строгого О.Ф." у Зміївському районі Харківської області. Вони закрили ворота, заблокували вхід та вихід, почали навантажувати свої автомобілі зерном з елеватора та намагалися вивезти його в невідомому напрямку. Свої дії пояснили тим, що підприємство тепер належить новим власникам", - розповів голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Він повідомив, що одночасно на поля підприємства заїхала сільськогосподарська техніка і почала збирання врожаю. Власники та працівники елеватора намагалися завадити цьому, а також вивезенню зерна з елеватора.

Про зміну власників на фермерському підприємстві ніхто не знав, розповів представник ФГ "Строгого О.Ф." Денис Строгий. "Я дізнався, що державний реєстратор вніс зміни в корпоративні права, змінив власника, керівника і назву підприємства після рейдерського захоплення", - акцентував він.

"Така ситуація сталася через те, що в Україні ніхто не контролює роботу акредитованих держреєстраторів", - зауважила виконавчий директор ГО "Бізнес-Варта" Ольга Матвієва і додала, що їх перевіряють лише на етапі передачі електронних ключів до системи державної реєстрації власності.   

На думку бізнес-омбудсмена ГО "Бізнес-Варта" Руслана Сидоровича, змінений порядок держреєстрації може призвести до хвилі аграрного рейдерства в Україні.  

"Фермерські господарства, які мають в обробітку площу від 1 тисячі до 10 тисяч гектарів - це не зовсім дрібні, але й не агрохолдинги. З точки зору привабливості господарства вони є цікавими, з високим рівнем капіталізації. З точки зору політичного впливу вони є не такими сильними", - зазначив Сидорович.

Підприємство ФГ "Строгого О.Ф." обробляє 6 тис. гектарів землі, вирощує кукурудзу, сою, буряк, соняшник, ячмінь, горох. Нещодавно побудували елеватор, де зберігається 7 тис. тонн ячменю та пшениці. Це підприємство платить від 3 до 5 тис. грн податків за гектар, тобто є бюджетоутворюючим для району.

Представники фермерського господарства "Строгого О.Ф.", ГО "Бізнес-Варта" та Всеукраїнська аграрна рада вимагають негайного порушення кримінального провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: стаття 205-1 (проведення реєстраційних дій за підробленими документами) та стаття 206-2 (заволодіння майном і корпоративними правами за підробленими документами).

Радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол, який також був присутній на прес-конференції, наголосив, що за даним фактом захоплення фермерського господарства порушено кримінальну справу, правоохоронні органи працюють у межах своїх повноважень.

"Найближчим часом результати розслідування будуть оприлюднені", - запевнив радник міністра.

Він також зауважив, що в Україні на сьогодні зареєстровано 39 випадків рейдерських захоплень фермерських господарств на 10 тис. підприємств, що нині працюють. "Тож говорити про хвилю рейдерства наразі не можна", - резюмував Апостол.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview