На Дніпропетровщині побудують завод з виробництва рослинних олій

Про це повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів України. пише agravery.com.

Згідно з повідомленням, планується будівництво заводу з виробництва рослинної олії методами пресування та екстракції: потужність переробки насіння соняшнику становитиме до 1400 т/добу, переробка насіння сої — 800 т/добу .

Будівництво заводу проведуть в два етапи. Перший передбачає реконструкцію існуючих будівель, а також будівництво нових (пресове відділення і ділянка гідратації олії, відділення екстракції, котельня, ділянка розвантаження насіння з автотранспорту, відділення сепарації і сушки, витратні бункери, надземний склад олії з насосною станцією, станції наливу автоцистерн, градирня, автовагові та ін.).

Другий етап завершать введенням в експлуатацію двох елеваторів, КПП-2 і стоянки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Витрати аграріїв на посівну зросли щонайменше вдвічі

«Економічний дискусійний клуб» підрахував, як змінювалися витрати вітчизняних аграріїв на техніку, пальне та інші ресурси для проведення посівної упродовж останніх трьох років. Фахівці клубу визначили так званий «сукупний індекс витрат на виробництво сільгосппродукції» або «сукупний індекс», пише agro-business.com.ua.

Так, з’ясувалося, що левова частка витрат йде на паливо, міндобрива, техніку, нафтопродукти, корми для тварин, електроенергію та запчастини. Такі витрати експерти назвали матеріально-технічними ресурсами (МТР). У цій частці найбільше фермери витрачають на міндобрива – 34%.

Торік сукупний індекс витрат аграрія на посівну супроти 2016 року становив 121,8%. Тобто, для вироблення однієї одиниці продукції фермер мусив переплатити на 22% більше, аніж у 2016-му.

Найбільше у 2017-му подорожчали паливо, автотранспорт і запчастини для нього, а також міндобрива та нафтопродукти.

Для порівняння, у ЄС індекс цін на товари та послуги для АПК торік становив 101,8%. Тобто європейські фермери у порівнянні з 2016 переплачували менш, ніж на 2%.

Найвищий індекс таких витрат зафіксували у Великобританії – 105,7%.

Водночас в Україні у 2015-2017 роках витрати зросли в 2,1 рази. Цікаво, що за цей самий проміжок часу витрати європейського фермера подешевшали на 4%.

Експерти з’ясували, що вітчизняні аграрії компенсували свої витрати за рахунок продажу сільгосппродукції. Адже з 2015 по 2017 роки індекс цін на харчі сільського господарства склав 195%.

Щодо січня-лютого 2018 року, то сукупні витрати аграріїв встигли зрости майже на 15% порівняно аналогічним періодом минулого року, відтак фахівці очікують на чергове подорожчання харчів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Єврокомісія інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС і більше не має наміру

Про це заявив єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс на останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС, передає УНН.

У зв'язку з цим, Єврокомісія відхилила вимоги Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з АЧС.

Раніше Польща вимагала співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів - головних винуватців поширення вірусу. На сьогодні влада Польщі вважає, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало.

"Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва", - зазначає міністр навколишнього середовища Польщі Хенрік Ковальчик.

Нагадаємо, про наміри вирішувати проблему АЧС за допомогою заборів уздовж державних кордонів, крім Польщі, також заявили Угорщина, Данія та Чехія.

Відзначимо, що країни-сусіди вважають, що загроза АЧС виходить від нашої країни. В Україні тим часом, темпи поширення чуми не падають. Це вже призвело до збитків фермерів, подорожчання свинини і сала, а також до зростання імпорту свинини в Україну.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які овочі «борщового набору» принесли прибуток фермерам

Фахівці «Інфо-Шувар» вирішили підвести його перші підсумки. Однозначно оцінювати цей сезон не можна, власне кажучи, як і більшість попередніх.

По деяких позиціях заробити вдалось майже всім, а по деяких позиціях для перекупників та виробників фінансові результати навіть по однакових групах товарів були діаметрально протилежні. Слід також зазначити, що великий вплив на поведінку виробників і, тим більше, перекупників мали результати попереднього сезону, більшість до останнього, тобто, до квітня очікували зростання ціни. Дочекатись вдалось не всім, а більшість імпортерів, які теж планували заробити гроші на короткострокових поставках «борщу» з Польщі, понесли втрати саме через сезонне, але не тривале зростання ціни в квітні.

Отже, найбільший прибуток в цьому році отримали всі фермери, які професійно вирощували весь асортимент овочів «борщового набору». Невеличкий прибуток отримали навіть виробники картоплі, яка за весь період зберігання не тільки не подорожчала, а навпаки, знизилась в ціні на 5%. Але навіть ціна на рівні 3,5-4,0 грн/кг (0,11-0,13EUR/кг) станом на квітень 2018 року, гарантувала маржу тим фермерам, які змогли отримати задовільну врожайність і мінімізувати втрати на період зберігання. А от для перекупників картопляний сезон став поразкою, картопля протягом всього періоду зберігання не радувала позитивною ціновою динамікою, а в квітні, коли сховища почали розпродавати наявні обсяги, ціна навіть впала.

Розчаруванням для перекупників і виробників стала цибуля, на початку лютого вона почала дорожчати, але більшість операторів ринку стримували продажі до останнього, тому, коли замість чергового етапу зростання, в кінці березня ціни покотились вниз, продавці пережили справжній шок. За даними «Інфо-Шувар», сьогодні на гуртових ринках країни цибуля пропонується на 20% дешевше, ніж у вересні, коли тривала її заготівля на зберігання.

А от по коренеплодах та капусті ситуація дещо інша. Буряк цього сезону взагалі порадував фермерів, протягом всього періоду продажів він був помітно дорожчим, ніж в попередні роки. З листопада 2017 року по квітень 2018 року ціни на буряк зросли на 50%, гарантувавши заробіток насамперед виробникам і тим перекупникам, які змогли зберегти його з мінімальними втратами. Морква теж приємно здивувала і виробників і тих, хто зберігав її, за період зберігання вона подорожчала в 1,5 рази.

Слід зазначити, що у випадку з буряком та морквою, мова про заробіток йде виключно по продукції із задовільною якістю. Некондиційний буряк та морква сьогодні коштує майже стільки ж скільки і в період закладання в сховища, тобто, така продукція перекупникам обійшлась досить дорого.

Найбільш позитивні зміни в цінах, станом на кінець квітня 2018 року, були зафіксовані по білоголовій капусті. За останні два тижні вона дещо подешевшала завдяки збільшенню пропозиції з Польщі, але навіть за таких умов, сьогодні капуста коштує майже в 2 рази дорожче, ніж в листопаді 2017 року, коли її закладали в сховища.

Сезон однозначно не можна вважати задовільним для перекупників, які вирішили спрацювати за минулорічним сценарієм, тобто, дочекавшись зростання ціни в квітні, почали активно завозити моркву, буряк і капусту з Польщі. Період, коли можна було б заробити, обмежився 2 тижнями, а потім під тиском збільшення пропозиції, ціни дружньо просіли спочатку до рівня собівартості імпортної продукції, а потім навіть нижче.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Навіщо селянам земельна реформа

Здаючи в оренду земельну ділянку, українець отримує на 150 доларів менше, ніж поляк. Про це розповів експерт Світового банку Денис Назаров, пише etcetera.media.

За його словами, за рік власники паїв недоотримують близько 15 тисяч гривень.

Експерт підрахував, що в разі скасування мораторію, ціна землі зросте до 4-5 тисяч доларів за гектар.

Денис Назаров упевнений, що поява ринку землі стимулюватиме підприємницьку діяльність на селі. Банки зможуть видавати жителям сільської місцевості кредити для розвитку бізнесу під заставу землі.

Нагадаємо, в Україні діє мораторій на продаж землі. Численні спроби скасувати його закінчувалися невдало. У той же час, асоціації аграріїв пропонують продовжити дію мораторію до 1 січня 2023 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європа та Азія відчули смак українських яблук

У липні-січні 2017-2018 маркетингового року (МР) наша країна експортувала до держав ЄС 9,2 тис. тонн яблук. Це в 9 разів більше, ніж було за аналогічний період 2016-2017 МР, інформують Економічні Відомості.

Як зазначає експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Герман, квотування на експорт яблук в України немає ні з країнами ЄС, ні з державами СНД: «Ми з ними працюємо в зоні вільної торгівлі. Однак це зовсім не гарантує того, що українські експортери завжди матимуть стабільні обсяги вивезення продукції. У попередні три роки обсяги експорту яблук до інших країн навіть падали. Річ у тім, що нашим головним покупцем завжди була Російська Федерація, яка з 2014 р. ввела заборону на постачання українських яблук, а на частку цієї країни припадало 95% усього експорту цієї продукції. А з новими ринками все йде погано».

На думку аналітика, наші садівники завжди були орієнтовані на ринок РФ, і навіть після введеного Росією фактичного торгового ембарго з Україною туди все одно, проте вже через Білорусь, і далі надходять українські яблука.

Так, росіяни завжди любили українську плодоовочеву продукцію і в принципі не хочуть відмовлятися від неї зараз – вона дешевша за європейську, і якість українських яблук цілком влаштовує російського споживача. Саме на нього завжди були спрямовані українські садівники та селектори.

Тому в них і виробився своєрідний стереотип: будемо й далі вирощувати такі самі сорти й у такому дусі, як і раніше. Або – усе, що виростив і не пішло на переробку (наприклад, на ті-таки соки), можна успішно експортувати. Як вважає Тетяна Герман, згубність віри в такий стереотип дуже чітко засвідчив нам нинішній сезон.

«У сезоні 2017/2018 рр. через серйозне падіння обсягів виробництва яблук у Польщі в України з’явилася можливість потрапити на ринок ЄС, однак експортували ми туди здебільшого промислові яблука, тобто сировину для виробництва яблучного концентрату. Спроби експорту десертних яблук у більш розвинені країни Європи в сезоні, що минає, теж були, проте я б не назвала їх успішними. Як з’ясувалося, дуже важко було знайти одну експортну партію яблук однорідної якості навіть в одному великому садівничому господарстві. Тобто те яблуко, що вирощує більшість українських фермерів, наприклад, для ринку Німеччини або Великобританії, не підходить », – резюмує експерт.

А генеральний директор найбільшої в Україні спеціалізованої корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Семенюк має дещо інший погляд: «Торік Україна постачала яблука до 50 країн світу. Трохи зросла їхня експортна ціна. Основними споживачами були Білорусь, Австрія, Угорщина, Вірменія, Грузія, Швеція та Великобританія. Саме «левова» частка вивезених яблук припадала на Англію, Німеччину та Швецію, тобто країни ЄС. Водночас основне наше досягнення – реалізація великої партії яблук на європейському ринку саме для вживання їх свіжими. Це й підтверджується успішною географічною диверсифікацією. І це я вважаю великим проривом».

Водночас, наприклад, керівник ТОВ «Міжлісся» (Вінницька область) Олег Меркалн стверджує, що в них у господарстві 40-50% врожаю становлять технічні яблука. Однак в останні три роки (майже від початку військових дій на Донбасі) у них спостерігається надлишок десертних яблук. Адже саме до 2014 р. вони везли чималу їхню частину для продажу в східні області країни. Однак за ці роки підприємство, засноване австрійською компанією «Пфанер», змогло освоїти нові технології і з успіхом відправляє свою продукцію до різних країн ЄС.

Як вважає Тетяна Герман, основними лідерами за обсягами виробництва є Вінницька, Чернівецька та Хмельницька області. Саме на них і припадає майже половина всього українського врожаю цих фруктів. Популярними сортами в Україні є Айдаред, Гала, Голден, Ренет Симиренка.

Фахівці Всесвітньої асоціації виробників груш та яблук (WAPA) визначили десять сортів яблук, яких виробляють найбільше на території країн Євросоюзу.

Очолив цей рейтинг сорт Голден Делішес (Golden Delicious). Друге місце належить сорту Гала (Gala), очікуваний урожай якого називають на рівні 1,2 млн тонн. Завершує трійку лідерів сорт Айдаред. Далі йдуть сорти Ред Делішес (Red Delicious), Джонаголд (Jonagold), Чемпіон (Shampion), Гренні Сміт (Granny Smith), Ельстар (Elstar) і Джонагоред (Jonagored). Завершує рейтинг сорт Бреберн (Braeburn).

Як видно, частково цей список перегукується із сортами, що активно вирощують в Україні. Майже той самий сортовий склад – і в США, серед яких ще Фуджі, Гренні Сміт. Азіатські країни більше полюбляють червоне яблуко.

У сезоні 2017/2018 рр. статистика засвідчила, що майже половина українського експорту яблук спрямовано до країн ЄС, ідеться про більш ніж 10 тис. тонн. Як зазначає Тетяна Гетьман, майже все яблуко, відправлене до ЄС, – промислове. З української сировини роблять концентрат з високою кислотністю, європейці розбавляють свої концентрати із солодших яблук нашими, українськими, кислішими.

На її ж думку, майже всі десертні яблука постачали до Білорусі. Однак цю країну не можна вважати надійним каналом для збуту українських десертних яблук, тому нашим підприємствам та експортерам потрібно шукати інші ринки збуту цієї продукції. Найближчим ринком залишається ЄС, він, до речі, у декілька разів більший за ринок РФ. Перспективним ринком є Азія, там споживання хоч і менше, ніж у ЄС, та попит на яблука зростає швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні.

Чи є нині Україна великим конкурентом для польської продукції? Наприклад, президент Спілки садівників Польщі Мирослав Малишевський у це взагалі не вірить і зазначає, що головним ринком збуту українських яблук є Схід та колишні республіки СРСР.

А Тетяна Гетьман упевнена, що з Польщею ми конкуруємо тільки на нашому внутрішньому ринку, хоча останнім часом закуповуємо дедалі менше яблук з країни.

Польща залишається найбільшим виробником яблук у країнах ЄС, за сприятливих погодних умов вона може збирати майже 4 млн тонн яблук. В Україні щороку збирають 1-1,2 млн тонн яблук – це дорівнює річному обсягу експорту польських яблук. Майже 600 тис. тонн яблук Польща експортує до країн СНД, серед яких левову частку займає Білорусь.

Однак голова громадської організації «Укрсадвинпром» Володимир Печко впевнений, що ми вже становимо велику конкуренцію для польських яблук і в Україні, і в Європі.

«У нас дуже смачні яблука, вони скрізь – у Європі, в Азії – мають великий попит. Єдине, що нам треба навчитися їх правильно збувати. А для цього потрібно брати найактивнішу участь у різноманітних міжнародних виставках. І для цього господарствам треба кооперуватися, щоб разом представляти не свої яблука, а виступати під єдиним брендом «Українське яблуко». Є чимало господарств, які ще не можуть запропонувати великих партій продукції, але ми працюємо над цим. Нам активно допомагає держава: вкладаються чималі кошти в будівництво сховищ та логістику. Господарства активніше висаджували протягом останніх років молоді сади», – розповів він “і”.

Як зазначає Марія Лакеєва, аналітик проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», перспективним ринком для експорту може бути Казахстан: «Так, цей ринок невеликий, але там знають нашу продукцію, її якість, і вона є затребуваною. Зростає експорт і до США. Також до перспективних ринків можна зарахувати Ізраїль. Поки що обсяги експорту туди є невеликими».

Отже, перспектив за багатьма напрямками експорту яблук чимало. А надто у 2018 р. Адже нещодавно експерти Української плодоовочевої асоціації (УПОА) провели аналіз інформації про погоду, і звіти садівників щодо ситуації в садах дають підстави сподіватися на рекордний урожай яблука, а також багатьох інших видів фруктів та ягід у 2018 р. в Україні.

Згідно з попереднім прогнозом асоціації, аномально холодний і сніговий березень 2018 р. з високою вірогідністю відстрочить цвітіння садів, що дасть змогу знизити ймовірність втрат від весняних заморозків, а відносно стабільні кліматичні умови зими дозволили садівникам майже цілком запобігти пошкодженням і виснаженню дерев.

Загальний обсяг урожаю 2018 р., як очікують експерти, збільшиться, бо почне плодоношення значна кількість молодих садів. У цій ситуації потрібно використати всі можливості для активного просування якісної яблучної продукції до деяких країн світу, включно з нашим європейським напрямком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview