На Дніпропетровщині рейдери спалили майно фермерів

Платіть або спалимо село, – такі погрози надходили фермерам з села Заріччя на Дніпропетровщині від місцевих рейдерів. І від погроз перейшли до діла. Невідомі вщент спалили цілий магазин та підпалили дві вантажівки місцевих мешканців. Про це пише propozitsiya.com.

Невідомі кинули пляшку з займистою речовиною. До тла вигоріло все приміщення магазину разом з товаром. Вже добу як власники розгрібають згарище та підраховують збитки. Лише товару там було на мільйон гривень.

Вже другий рік поспіль трьох фермерів рейдери змушують виплачувати гроші, аби ті могли спокійно працювати на своїх землях. 300 грн. з кожного гектару – саме стільки вимагали рейдери. Торік фермери заплатили їм по 30 тис. грн. Цього ж року платити відмовилися. Ті вночі і влаштували показовий виступ.

Фермери сумлінно сплачували податки і державі, і рейдерам, та спокійно обробляли землі і одразу не звернулися до правоохоронців тільки тому що боялися за свої врожаї. Та підпали стали останньою краплею і люди врешті-решт написали заяви.

Нині правоохоронці з’ясовують обставини події та проводять експертизи. Налякані селяни ж роблять все, аби захистити себе та своє майно. Зокрема, закуповують камери відеоспостереження, які встановлять в своїх подвір’ях.

Неврожай та дефіцит: в Україні зросли ціни на гриби

Настання сезону на гриби не збило цін на цей продукт на українських ринках. Це пояснюють малосприятливою погодою для лісних врожаїв цьогоріч, пише ТСН.

Яремчанський базар у розпалі, але свіжі гриби тільки у двох жіночок. "Якби ще один дощ пішов, то були б. Поки що в лісі сухо", - кажуть місцеві.

Пані Ірина до лісу ходить щодня, звикла збирати білі мішками, але цього року кілька штук - уже удача. Відтак ціни підскочили цього року майже вдвічі. "Інфляція наш гриб ніколи не чіпала. У нас була стабільність з грибом буквально останні 8 років", - однозначно пов’язують це з неврожаєм місцеві продавці. 

На Сумщині під Ворожбою у молодому сосняку – аншлаг грибників. Після дощів та кількох теплих ночей повипиналися маслючки. За два дні прогнозують справжній грибний бум: "Уже сезон розпочався". Білих грибів не видно навіть на звичних місцях продажу. Бабця Галя показує все, що дід уранці назбирав – маленькі маслята. 

Місцеві грибники можуть зазвичай вторгувати 10 тисяч гривень за сезон. Білі гриби – це своєрідна боровеньківська валюта, їх вимінюють на коньяк та інші товари. Тепер у кошику чотири гриби – за ними пані Надія ходила два дні. 

На ринку свіжі, фасовані гриби , але китайські – по 50 грн за 100 грам. Продавці одразу попереджають: "Цього року гриб не вродив, буде дорого". 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Захист озимих зернових від осінніх хвороб

Щоб захистити озимі зернові від хвороб і забезпечити закладання запланованої врожайності, експерти «UKRAVIT» рекомендують неодмінно застосовувати фунгіциди ще в осінній період.

«За перших ознак хвороб озимих зернових, а також профілактично необхідно проводити фунгіциді обробки, – радить керівник агрономічного департаменту компанії «UKRAVIT» Олександр Мигловець. – Найкраще для цього підійдуть багатокомпонентні препарати а також ті, які ефективно діють за понижених температур повітря: за рахунок різних механізмів дії діючих речовин вони контролюють збудників широкого спектра хвороб, проявляють профілактичні та лікувальні властивості, а також захищають рослини від нового зараження. Крім того, багатокомпонентні фунгіциди, як правило, не викликають у збудників хвороб резистентності, що дає можливість максимально ефективно захищати посіви від хвороб».

Читайте також: Осінні «помічники» для врожайності зернових

Тож обираючи осінній фунгіцидний захист для озимих зернових, він радить звернути увагу на препарат Ті Рекс (пропіконазол, 150 г/л + тріадимефон, 150 г/л). Він контролює широкий спектр небезпечних захворювань і забезпечує захисну та лікувальну дії, що носять довготривалий характер. При цьому препарат є «м’яким» для культурної рослини і не впливає на якісні та кількісні показники майбутнього врожаю.

Для максимальної ефективності дії, наголошує Олександр, обприскування необхідно проводити профілактично або за перших ознаках прояву хвороб – особливо це стосується ранніх строків посіву або дуже загущених масивів.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

На Херсонщині відкрили банк сиру

Батько й син Едуард та Данило Репілевські відкрили на Херсонщині  свій банк сиру, аналогів якому у краї не знайдеш.

Банк сиру – це спеціальне сховище із стабільним мікрокліматом у селі Мар’янівці Каховського району. Для початку туди вже заклали на дозрівання два центнери твердого сиру. І сир не простий – його виготовляють з добірного козячого молока, яке дають дві сотні кіз елітної альпійської породи з нової ферми сімейного підприємства.

"Той сир вітчизняного виробництва, який нині продають у магазинах та на ринках по всій області, є молодим, із витримкою від місяця до трьох. До того ж, він з коров’ячого молока та здебільшого не дуже якісний. Ми ж плануємо витримувати козячий сир від року до п’яти, і тільки потім частувати ним справжніх знавців та гурманів", - каже Данило Репілевський.

Козяча ферма та єдиний на Херсонщині банк сиру уже стали і популярною туристичною атракцією.

Сюди влітку вчащають стільки туристів, що для них відкрили хостел на двадцять місць і кафе, де проводять дегустації продукції. Дегустувати таки є що: сімейне підприємство Репілевських уже зараз випускає 48 сортів сиру – із різноманітними вишуканими травами, оливками, і навіть шоколадом! Окрім сиру – йогурти із наповнювачем з свіжих ягід, сметана і навіть масло. Все без жодних сурогатів чи сумнівних добавок на кшталт пальмової олії.

А ферму селяни жартома називають «салоном краси» для кіз: тваринки тут просто одна в одну. Для них - автоматичний прилад для… чухання, система клімат-контролю, навіть раціони, «розумні» доїльні апарати, і навіть смачні раціони, спеціально розроблені науковцями Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова». Тож чотириногі красуні справно дають по три літри добірного молока на день, та лащаться до своїх доглядачів.

Смаколики з козячого молока для пересічних мешканців Херсонщини – не дуже звичні продукти. Та їх, схоже, вони вже встигли розкуштувати: до трьох тонни сирів та йогуртів з Мар’янівки «розлітаються» щомісяця. І це тільки у містах Херсон та Нова Каховка!
Тож надалі Едуард і Данило Репілевські планують свій агробізнес розвивати: нині будують нову сироварню, а в перспективі хочуть докупити ще чотириста племінних кіз у Франції. Може, з часом і витриманий сир з власного банку туди експортуватимуть, вражаючи вибагливих французьких гурманів кулінарними шедеврами з таврійських степів.

Джерело: Голос України

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Безпрецедентний регрес: уряд зменшив підтримку агросектору на третину

Уряд радикально змінює систему дотацій аграрної галузі та зменшує її обсяг. У проекті Державного бюджету на 2020 рік на підтримку агросектору закладена сума в обсязі 73% від поточного Агробюджету: 4,4 млрд гривень проти 6,1 млрд гривень в 2019 році. При цьому вся ця сума сконцентрована в мононаправленні - компенсації процентних ставок по кредитах - в першу чергу на придбання земельних ділянок в рамках майбутнього ринку землі, пише delo.ua.

"Це зменшення минулорічної бюджетної програми підтримки АПК майже на 2 млрд грн. Почавши програму компенсації процентних ставок по кредитах на покупку землі, уряд відмовився від програм підтримки фермерства та розвитку сільського господарства, які працювали в минулому році", - вказує Тетяна Унковська, засновник та директор GROWFORD Institute.

Цією реформою держпідтримки Кабмін Гончарука вступив у суперечність відразу з декількома базовими положеннями аграрної політики.

Перше - згідно з прийнятим в 2016 році Бюджетним кодексом, на підтримку АПК має спрямовуватися 1% від ВВП, згенерованого аграрною галуззю. У 2017 році ця сума склала 5,5 млрд гривень, в 2018-му - 6 млрд грн., 2019 му - 6,1 млрд. За цією формулою Агробюджет-2020 повинен був досягти, оціночно, близько 7 млрд гривень. Однак це положення Бюджетного кодексу було проігноровано.

Друге - перериваються програми держпідтримки, які мають ефективність тільки за умови їх довгостроковості. Ця довгостроковість була аграріям твердо обіцяна та відповідно закладена в їх бізнес-плани реалізації довгострокових проектів - закладка садів, будівництво тваринницьких комплексів і т.д. Як тепер вчинити тим, хто реалізував проекти, наприклад, в тваринництві з урахуванням суми держпідтримки і не зможе потягнути їх на загальних підставах - відповіді поки немає.

Третє - ринок землі, згідно з деклараціями самого ж уряду, запускається з 1 жовтня 2020 року. Це означає, що вся сума держпідтримки повинна бути витрачена в останню чверть року. Фактично ж, у аграріїв на те, щоб скористатися держпідтримкою - тільки один місяць, говорить нардеп Сергій Лабазюк. "Ринок відкриється з 1.10.2020. Потім пройдуть аукціони, згідно з якими земельна ділянку буде знаходитися на майданчику від 30 до 60 днів. Аграрій, який придбає земельну ділянку, зможе скористатися цією програмою не раніше грудня 2020 року. Тобто використовувати ці гроші просто фізично нереально", - вважає він.

Також не зрозуміло, що робити з архітектурою держпідтримки, якщо ринок землі не буде запущений зовсім - а схоже, що все до того і йде. Але навіть якщо припустити, що ринок відкриється і програма буде працювати за призначенням, її обсяг є недостатнім для виконання завдання по вирівнюванню доступу до ринку вітчизняних та іноземних гравців.
"Закладені в бюджеті 4,4 млрд гривень для компенсації ставок за кредитами для фермерів є абсолютно недостатнім. Крім того, в умовах корупції, слабких правових інститутів, помилкової монетарної політики НБУ, спрямованості банків на короткострокові фінансові операції з депозитними сертифікатами НБУ та ОВДП, і відсутності прозорих механізмів отримання фермерами цих коштів, вони не гратимуть суттєвої ролі для забезпечення фермерів доступними фінансовими ресурсами для покупки землі", - каже Тетяна Унковська.

Сергій Лабазюк зазначає: якщо вже поки немає точного розуміння щодо ринку землі і відповідно - немає розуміння, як повинна працювати ця програма підтримки, немає сенсу її закладати в бюджет як базову. "Давайте залишимо програми, які діяли. Якщо є бажання їх відкоригувати - збільшити або зменшити, поміняти процедури, то давайте це зробимо на комітеті, - говорить він. - Якщо немає можливості збільшити суму, то давайте залишимо ці 4,4 млрд грн., але в межах програм, які діють".

Безумовний факт, що не всі програми користувалися популярністю - про це свідчить низький відсоток вибірки грошей по ним. Також права і те, що іноді низькі показники використання пов'язані не з низькою активністю сільгоспвиробників, а бюрократичними факторами. "Низький відсоток освоєних коштів - це не проблема аграріїв, а те, що не засідають комісії (щодо розподілу коштів)", - говорить Лабазюк. З ним солідарна Тетяна Унковська: "Діючі в 2019 році програми державної підтримки мали серйозні корупційні ризики та організаційні недоліки. Необхідно було їх реформувати через спрощення, посилення прозорості та знищення корупції, а не тотальну ліквідацію самих програм підтримки фермерів", - говорить вона.

Серед принципово необхідних представники агроасоціації вважають програму підтримки тваринництва - з огляду на катастрофічно падаючий тренд, садівництва - з огляду на великі трудові ємності цієї галузі та вітчизняного сільгоспмашинобудування - з огляду на високу затребуваність цієї програми.

Вадим Івченко, народний депутат від "Батьківщини" також пропонує провести ревізію програм, а не різати все під ніж. "Давайте подивимося на ефективність програм. Можливо, ми знайдемо спосіб переорієнтувати кошти на більш потрібних напрямках підтримки аграріїв", - говорить він. За його словами, якщо програмою компенсації ставок скористалися всього 1,5 тис. фермерів, то наприклад програмою підтримки тваринництва - компенсації за молоко екстра-класу, приріст поголів'я, на відгодівлю охоплено понад 160 тис. чоловік. Також добре показала себе програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки: "Якщо в перший рік за цією програмою було придбано 658 одиниць ґрунтообробної техніки, то вже в 2018 - 4800 одиниць, тобто в 10 разів більше! І зараз пропонується цю програму прибрати", - говорить він.

Також програми допомагали хоч частково компенсувати негативні тенденції в тваринництві - масове вирізання ВРХ та скорочення поголів'я свиней через АЧС.
Але навіть якщо б в галузі все було максимально благополучно, то такі революційні зрушення в системі бюджетної підтримки можуть привести до банкрутства невеликих господарств, посилення концентрації земель та монополізації агровиробництва, викликати соціальні потрясіння. Хочеться вірити, що уряд не ставив перед собою саме такої мети.

Які програми підтримки агросектора ліквідує Кабмін Олексія Гончарука:

-  фінансову підтримку розвитку фермерських господарств (планові асигнування на 2019 рік - 800 млн грн.);
- державну підтримку розвитку хмелярства, закладки молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (2019 - 400 млн грн.);
- державну підтримку розвитку тваринництва (2019 - 3500 млн грн.);
- фінансову підтримку сільгосптоваровиробників - часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (планові асигнування на 2019 - 881,8 млн грн.).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Процедура компенсації кредитних ставок при купівлі землі не має бути складною

Голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольський заявив що процедура компенсації кредитних ставок при купівлі землі не має бути складною, особливо для малих виробників, пише Економічна правда.

Про це він сказав на брифінгу "Законодавчі ініціативи щодо земельної реформи".

"У малих виробників є проблеми з оформленням документів і банкам вони не цікаві як клієнти. Банки готові спростити процедуру для малих, але банки просять змінити законодавство. У четвер чи п'ятницю ці інструменти будуть обговорюватися з банками", - підкреслив Сольський.

"МЕРТ пропонує ввести обмеження на компенсацію на 1 юрособу на 5 млн грн. Банки це цікавить, вони починають в це вірити. Два банки вже запропонували рішення: це два великі банки, відомі в агросфері", - додав він.

Як раніше повідомлялося, уряд та банкіри працюватимуть над кредитуванням під заставу землі

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

 

Ваш вибір 'Подобається'.