На Дніпропетровщині створять ягідний кооператив і побудують завод із заморожування

Про це в інтерв'ю AgroPortal.ua розповів один із співвласників компанії Микола Хорольський.

Він зазначив, що в регіоні малі фермери почали активно займатися вирощуванням малини, а в центрі Царичанки періодично збирається стихійний ринок — біржа малинових професіоналів.

«За інтелектуальної та організаторської допомогою звернулися до компанії «Сингента», яка посприяла з семінаром-тренінгом і фахівцями-консультантами. Щоб дізнатися, як правильно вибирати і доглядати за саджанцями, оптимально їх підживлювати і захищати, збиралися близько 120 фермерів», — зазначає аграрій.

Також Хорольський уточнив, що «Колос» планує допомагати колегам з технологіями вирощування і професійним супроводом. А для переробки ягоди господарство вже організовує міні-завод по заморожуванню. Агрофірма у себе вже заклала плантацію малини на 2 га і починає освоювати новий бізнес-напрям.

Власники «Колоса» два роки вивчають досвід вирощування і переробки нішевих культур, в тому числі малини. У компанії розроблено проект на три роки по створенню і переробці нішевих культур, зараз у виконанні лише плани першого року.

Як очікується, в результаті повинен бути створений кооператив, який об'єднає 200 га під нішевими та ягідними культурами. Господарство планує використовувати земельні площі малих фермерів і ділянки населення. Поки в агрофірмі налаштовані на вирощування малини та аґрусу, однак також розглядають спаржу і трюфелі.

Після створення кооперативу, стане зрозуміло, якої потужності потрібен завод з переробки, а також визначаться напрямки збуту — експорт або на внутрішній ринок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині випікають хліб за унікальною технологією

Як розповів генеральний директор ТОВ "Ризький хліб" Геннадій Макаренко, нова пекарня збудована з нуля за 15 місяців, а працівників навчали в Латвії від трьох місяців до півроку.

Про це повідомляє Голос Ураїни.

Наразі тут працюють 65 чернігівців, а після доведення підприємства до планових показників - буде 300. У нове підприємство прибалти вклали майже п'ять мільйонів євро.

Підприємство уже випускає десять сортів хліба та грінки, сухарики і чіпси. Коштують вони недешево, адже унікальна технологія потребує і значніших затрат. Контролюють виробничі процеси спеціалісти з Латвії. Технологія виробництва - справді унікальна. Спершу через ошпарювання за суворо витриманої температури води від трьох до семи діб готується закваска. Це щоб без дріжджів їсти хліб. Далі після випічки хліб ще має добу  "доходити" за однієї температури, а наступну добу -- за іншої. Надходитиме ризький хліб і в інші міста країни, крім Чернігова.

Проектна потужність підприємства - 15 тонн продукції на добу. Нині, поки воно ще працює в тестовому режимі, випускають майже три тонни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським харчовим продуктам та напоям допоможуть вийти на ринок Японії

Кінцевою метою проекту є виведення українських компаній на японський ринок.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

У рамках трирічного проекту передбачено проведення інформаційних сесій для виробників, здійснення аналізу ринку харчових продуктів Японії, організація ефективної участі на виставці FOODEX JAPAN, а також проведення трейд-турів для зустрічей українських виробників із представниками торговельних мереж Японії.

Цей проект починається в 2017 році, який проголошений Роком Японії в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ситуація з розглядом земельної реформи у Верховній Раді просто «патова» - депутат

Народний депутат, заступник голови аграрного комітету Вадим Івченко в інтерв’ю «Главкому» заявив, що ситуація з розглядом земельної реформи у Верховній Раді просто «патова». Він також розповів, коли на його думку це питання буде внесено на розгляд депутатів.

«Думаю, що наприкінці листопада або на початку грудня в зал буде винесено питання і продовження мораторію на продаж землі, і законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який готує уряд. І Рада не проголосує ані за продовження мораторію, ані за проект про обіг земель. І врешті, де-факто, не де-юре, збережеться мораторій, і не буде ніякого закону для того, щоб почав діяти обіг земель», - вважає нардеп.

Івченко також розповів, що варіацій формату відкриття ринку землі не мало, але основний проект буде йти від уряду.

«Він вже розроблений і буде представлений», - підкреслив нардеп.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна ввела санкції щодо російських постачальників міндобрив

Відповідне рішення закріплене наказом МЕРТ №1383 від 19 вересня, пише Інтерфакс-Україна.

Санкції, зокрема, введено проти ТОВ "Агроцентр Еврохим-Липецк", "Агроцентр Еврохим-Краснодар", "Агроцентр Еврохим-Невинномысск", "Агроцентр Еврохим-Волгоград", "Агроцентр Еврохим-Орел", "Еврохим Трейдинг Рус", АТ "Невинномысский Азот", АТ "МХК Еврохим", "Новомосковская акционерная компания "Азот".

Крім того, МЕРТ увів санкції проти ТОВ "Галактика", "Русагрохим", "Боснис", "Агрохимуниверсал", "Агроцентр-Белгород", "Агрохимцентр-Тамбов", "Рязаньагрохим", "Югагрохим", "Зарайская Сельхозхимия", "Аграрник", "Целинскагрохимсервис", "Юг-Бизнеспартнер", "Агрохимуниверсал", "Тандем", АТ "Агрохимия", "Общество поддержки фермерских хозяйств", "Балттрейдхим".

Санкції у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності таких суб'єктів введені за поданням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

"Встановлено, що зазначені підприємства здійснюють постачання азотних добрив (аміачної селітри) на тимчасово підконтрольні українській владі території Донецької та Луганської областей поза митним контролем через припинені або заборонені урядом пункти пропуску на російсько-українському кордоні", - повідомляє прес-служба Генпрокуратури.

За даними відомства, кошти, сплачені так званим "ДНР" і "ЛНР" за "розмитнення" міндобрив, згодом використовувалися для фінансування незаконних збройних формувань.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мільярд для агро: чи відбудеться деолігархізація агросектору

Закладений в проект держбюджету-2018 мільярд гривень цільових коштів на підтримку фермерства позиціонується урядом як основа для радикальних змін в українському агросекторі. Мета - підвищити його продуктивність і роль в економіці. Про це пише в своєму блозі .на liga.net Ярослав Жалило, д.е.н. Інституту суспільно-економічних досліджень.

Про серйозність намірів уряду свідчать прийняття 13 вересня Концепції розвитку фермерських господарств та сільгоспкооперацію на 2018-2020 роки та введення спеціальної посади заступника міністра АПК з питань підтримки фермерства та розвитку сільських територій.

Дійсно, пройшовши короткий період підйому на зорі незалежності України, сьогодні фермерство займає малопомітну нішу в агровиробництві, забезпечуючи всього 8,7% валового випуску сільгосппродукції (дані 2016 року). Агросектор виявляється розділений між великими агрофірмами, що спеціалізуються переважно на рослинницьких проектах, і особистими підсобними господарствами (ОПГ) населення. Перші прагнуть слідувати трендам глобальних ринків продовольчої продукції, будують відповідну структуру посівних площ і орієнтовані на індустріальні агротехнології. Другі, навпаки, перебувають у полоні власної ресурсної обмеженості, ведуть напівнатуральне господарство і задовольняються продажем своєї продукції оптовим заготівельникам.

У наявності класична пастка олігархічної моделі, що "успішно" працює в інших секторах економіки України. Великі аграрні експортери постачають економіку важливою для макроекономічної стабільності валютною виручкою, отримуючи натомість м'яке ставлення держави до явних порушень правил землекористування, який веде до виснаження сільгоспугідь. Справжні дрібні власники отримують частину цієї виручки у вигляді плати за віддані в оренду паї. Але в силу своєї роздробленості апріорі позбавлені можливості диверсифікувати виробництво, підвищувати рівень переробки і боротися за нові ринки.

Таким чином, відбувається фіксація сировинної зовнішньоекономічної орієнтації агросектора, що блокує і перспективи його розвитку.

Розвиток фермерства міг би вирвати агросектор України з полону олігархічної моделі. На відміну від ОПГ, фермер не має інституціональних обмежень для зростання, масштаби виробництва забезпечують вигідність впровадження індустріальних технологій і дозволяють долати логістичні обмеження. Особливо на основі різних схем кооперації. Мабуть, найбільш важливим у розвитку фермерства є його інклюзивність - здатність залучати до виробничої діяльності велику кількість працівників, тим самим створюючи такі необхідні в сільській місцевості робочі місця. Більш того, на відміну від великих компаній, діяльність фермерів чітко локалізована і пов'язана з конкретною місцевістю і конкретними територіальними громадами.

За версією МінАПК, за три роки частка фермерських господарств у валовій сільгосппродукції може вирости до 12%, рівень енергоозброєння фермерських господарств - на 10%, площа сільгоспугідь під органічним виробництвом - на 10%. Прориву очікують хіба що в зайнятості в фермерських господарствах: її передбачається збільшити в 5 разів - до 500 000 чоловік.

Скромність очікуваних результатів можно пояснити убогістю фінансових ресурсів, які сьогодні доступні для фермерів, в тому числі бюджетних. Обіцяний мільярд на тлі приблизно 46 млрд грн валової продукції фермерських господарств (2016) навряд чи здатний підняти їх на якісно новий рівень. Це робить особливо актуальним коректний вибір цілей застосування бюджетної допомоги, серед яких потрібно свідомо формувати "точки зростання" для агропродовольчого сектору та економіки в цілому, конкретизуючи передбачені Концепцією пріоритети.

По-перше, тваринництво. Сьогодні фермери практично ігнорують цю галузь агровиробництва - на нього припадає лише 6% в їх валової продукції (в цілому по сектору на тваринництво - 37%), 2% - у тваринницькій продукції України. Концепція передбачає збільшення цієї частки в півтора рази, що при таких масштабах вельми малопомітно. Разом з тим перехід до індустріальних технологій в тваринництві представляє критичну важливість для економіки України. З наявними допотопними технологіями виробництва м'ясної і молочної продукції в ОПХ не тільки неможливий вихід на зовнішні ринки, а й стають все більш невизначеними перспективи реалізації цієї продукції українським підприємствам, які орієнтовані на проходження міжнародної сертифікації. Тобто обов'язкова умова дотування тваринницьких проектів фермерських господарств - їх відповідність європейським стандартам.

По-друге, овочівництво і садівництво. Сьогодні в ОПГ проводиться 98% валового збору картоплі, 86% овочів і 80% фруктів і ягід. Наслідок - значні сезонні коливання цін, періодичний дефіцит продукції і висока залежність від імпорту. Пріоритетами для фермерства могли б стати обтяжливі для ОПГ сегменти ранніх овочів, органічного овочівництва, а також сортових фруктів.

По-третє, агрологістика і переробка сільгосппродукції. Створення об'єктів зберігання і переробки сільгосппродуктів самими виробниками (оптимально - на кооперативних засадах) має позбавити їх від залежності від зовнішніх заготівельників. А значить, дозволити реалізувати самостійні гнучкі ринкові стратегії.

Передбачені Концепцією всього лише 15 нових об'єктів первинної переробки сільгосппродукції - показник неадекватно скромний. Локалізація переробки продукції - ще й важлива складова розвитку території, на якій проводиться велика додана вартість. Можна припускати, що об'єднані територіальні громади будуть мотивованими партнерами фермерів у створенні об'єктів логістики та переробки, а значить, можлива реалізація проектів спільного фінансування.

Обмеженість фінансових ресурсів вимагає зміщення заходів підтримки в нефінансову сферу. Зокрема, концепція передбачає спрощення надання та передачу фермерам у власність сільгоспземель. Але розвиток фермерства вимагає також реалізації тренінгових програм (як економічної, так і агротехнологічної спрямованості), методичної підтримки кооперації, допомоги в сертифікації продукції (в тому числі створення власних акредитованих лабораторій), методичної, правової, логістичної підтримки виходу на зовнішні ринки.

Таким чином, рекордний мільярд фінпідтримки українського фермерства в держбюджеті 2018 року, звичайно, не принесе радикальних змін. Але в сукупності з інструментами нефінансової підтримки він міг би запустити позитивний тренд системних змін, які в перспективі забезпечать формування нової моделі агровиробництва, здатної оптимально реалізувати унікальний природно-ресурсний потенціал України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview