178171

На Донеччині судитимуть фермера через загибель сотні свиней від АЧС

Як повідомляє прес-служба прокуратури Донецької області, в серпні 2017 року 40-річна фермер, яка проживає в одному із селищ Добропільського району, придбала 70 свиней, привезених з Одеської області для подальшого розведення та реалізації, пише Інтерфакс-Україна.

"Однак, у порушення Закону України "Про ветеринарну медицину", жінка не зробила державної реєстрації тваринницьких потужностей, не отримала від постачальника ветеринарного свідоцтва та ветеринарно-санітарних паспортів на свиней, а також проігнорувала профілактичні карантинні заходи. Через два тижні в господарстві відбулися перші випадки захворювання свиней, але ветеринарним інспекторам жінка про це не повідомила", - йдеться в повідомленні

В цілому, за інформацією прокуратури, у період з 20 серпня по 7 вересня 2017 року від африканської чуми загинуло 105 свиней, трупи яких були поховані на території свинарника також без відома ветеринарів.

"В даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ст. 251 (порушення ветеринарних правил) Кримінального кодексу України Добропільським відділом Костянтинівської місцевої прокуратури направлено до суду", - сказано в повідомленні.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Держгеокадастр і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель»

Про це в інтерв’ю АagroРolit.com. сказав заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Експерт наголосив, що урядовий орган – Держгеокадастр – і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель».

"Президентський законопроект №7363, за великим рахунком, мав цікаву фішку – він передбачав фактичне «знищення» Держгеокадастру. Зокрема, ним пропонувалося передати реєстрацію земельних ділянок та всі функції із веденням земельного кадастру на місця – виконкомам місцевих рад та місцевими державними адміністраціям (аналогія з децентралізацією реєстрації речових прав на нерухоме майно); скасувати державну експертизу землевпорядної документації, яка вже давно перетворилася просто на елемент ручного маніпулювання", ­– сказав А. Мартин.

За його словами, передбачалося дуже багато хороших речей, які «перетворювали Держгеокадастр із величезного бюрократичного монстра з гігантськими корупційними повноваженнями на маленький компактний столичний орган влади, всі функції якого зводилися б, за великим рахунком, до адміністрування серверу з даними Державного земельного кадастру».

"Звичайно, реальні «господарі» Держгеокадастру спершу злякалися, а помилкою Адміністрації Президента стало те, що вони не «продавили» законопроект у грудні 2017 року в парламенті. Тому уряд отримав тайм-аут, який було використано для того, щоб «попрацювати» із народними депутатами та «завалити» законопроект. У Верховній Раді буває важко ухвалювати нові закони, проте зовсім не «валити» законопроекти – достатньо «домовитися» з декількома десятками народних депутатів, щоб вони просто не додали голосів – і навіть за найкращий законопроект не набереться 226 голосів. Водночас аргументацію, чому за нього не будуть голосувати, можна придумувати яку завгодно", – зауважив А. Мартин.

Також він підкреслив, що у Президента є можливість по-новому провести його в Раду.

"Будь-який президентський законопроект, котрий вноситься як невідкладний, можна розглядати за скороченою процедурою з відступанням від абсолютно всіх норм регламенту щодо часу. За великим рахунком, законопроект можна навіть за день проголосувати і прийняти в цілому. Питання – чи зможе президентська гілка влади мобілізувати необхідну кількість народних депутатів і змусити парламентську більшість дати необхідну кількість голосів. На початку Президент був налаштований децентралізацію проштовхувати, але, очевидно, «не все можуть королі» в нашій державі. Хоча, можливо, й сама АПУ в цьому винна: вони, як на мене, недостатньо активно просували цей законопроект", – наголосив А. Мартин.

Експерт додав, що Президент був дуже незадоволений, коли його законопроект провалили.

"Після провалу, наскільки мені відомо, Президент мав неприємну розмову із прем’єр-міністром. Думаю, що основні положення з президентського законопроекту – цілком чи частинами – все ж потраплять у парламент, а Держгеокадастр рано чи пізно буде ліквідовано", – уточнив А. Мартин.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Бізнес з виробництва попкорну окупається за два місяці

Про це свідчать розрахунки, приведені homebiznes, пише agroday.com.ua.

Фахівці виходили з того, що стартові інвестиції складуть $500-1000.

До $200 вартуватиме оренда місця — причому, достатньо лише 1,5 м2. Така сума береться з розрахунку дислокації в торговому центрі або розважальному закладі. Якщо ж починати бізнес влітку, то розміщення в парку або на жвавій вулиці обійдеться дешевше. Головне, щоб місце було людним та пристосованим для відпочинку.

Апарат китайського виробництва, який готує повітряну кукурудзу обійдеться в $200-300. На перших порах його продуктивності буде цілком вистачати. Надалі є резон оновити апаратний парк, придбавши дорогу (до $ 2000), але надійну і продуктивну американську техніку. Окрім того, для вуличної торгівлі доцільно придбати маневрений і естетичний візок-вагончик.

Головними сировинними компонентами виступають кукурудзяні зерна і рослинне масло. Кукурудза використовується тільки спеціальних сортів. Найбільш застосовуваним в професійних колах вважається сорт «Метелик».

Мішок кукурудзяного зерна преміум-класу вагою 22,68 кг обійдеться до $40. На кожен мішок в процесі в процесі приготування попкорну піде також масла на $20.

З мішка зерна можна отримати 850 стаканчиків попкорну ємністю в одну унцію. При ціні порції у 10-15 гривень, вартість мішка повертається при продажу 50 стаканчиків. Решта 800 йдуть в прибуток. Тобто за 30 днів роботи і змінною реалізацією 100 стаканчиків, за місяць можна продати 3,5 мішки кукурудзи, і отримати як мінімум 30 тисяч гривень виручки.

Якщо відняти вартість стаканчика, зарплату двох продавців та орендну плату місячний прибуток складе приблизно 14 тис. грн. Окупність інвестицій у такому випадку — 2-3 місяці.

Українці за місяць випивають понад півмільйона пляшок грузинського вина

Про це повідомляє УНН з посиланням на Національне агентство вина Грузії.

Перше місце належить РФ. За 4 місяці поточного року Росія імпортувала 16,2 млн пляшок грузинського вина.

На другому місці - Україна. Імпорт грузинського вина Україною за 4 місяці становив 2,4 млн пляшок (600 000 пляшок на місяць).

Замикає трійку лідерів Китай. За 4 місяці поточного року Піднебесна імпортувала 1,1 млн пляшок грузинського вина.

Також повідомляється, що в січні-квітні поточного року Грузія поставила на експорт 25 млн пляшок вина, перевищивши показники 2017 року на 36%.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Скільки коштує рання картопля на українських ринках

За даними «Інфо-Шувар», на гуртових ринках України сьогодні вітчизняна картопля врожаю 2018 року пропонується по 25-30 грн/кг (0,8-0,96 EUR/кг). Напередодні минулих вихідних ціни ще тримались на позначці 50-60 грн/кг (1,61-1,93 EUR/кг). Продавці наголошують на тому, що в цьому році надзвичайно потужний тиск на ціни відчувається з боку імпортної картоплі. До того ж, на ринку ще залишаються великі перехідні запаси минулорічної картоплі.

Станом на 11 травня 2018 року, на найбільшому в Західному регіоні оптовому ринку ОРСП «Шувар» поряд з української ранньою картоплею пропонується імпортна картопля з Єгипту, Марокко та Франції. Найдешевша імпортна картопля коштує 18-21 грн/кг (0,58-0,68 EUR/кг), переважно це продукція виробництва Єгипту. Картопля з Франції пропонується по 23-25 грн/кг (0,74-0,8 EUR/кг).

«В порівнянні з минулим роком, ціни на ранню картоплю все ще трохи вищі, але виходячи з досить швидких темпів зниження, можна прогнозувати, що вже за тиждень ціна на продукцію досягне рівня минулого року або навіть опуститься нижче нього. Збільшення імпорту цього року має надзвичайно вагомий вплив на ціни внутрішнього ринку, – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку східної Європи. – Але головне цінове падіння ще попереду, в попередні роки тільки за другу половину травня ціни на ранню картоплю встигали знизитись в 2-3 рази».

Фахівці ринку побоюються того, що вже за кілька тижнів у вітчизняних фермерів можуть виникнути досить серйозні проблеми з продажами. Вони будуть пов’язані з обмеженими можливостями експорту впродовж всього сезону реалізації, через відсутність сертифікатів про т.з «вільні від карантинних організмів ділянки». А це говорить на користь збільшення пропозиції на внутрішньому ринку і, відповідно, ще більшого зниження ціни.

«Ті виробники, які не встигли до кінця квітня подати заявку на оформлення «вільних ділянок», сьогодні, на жаль, не можуть розраховувати на ринок країн Євразійського союзу, перш за все, йдеться про поставки до Білорусі. Але ті виробники, які встигли подати заявки, в 2018 році суттєво розширили площі під ранньою картоплею. Тому загальний обсяг експорту, сподіваюсь, суттєво не постраждає»,- розповідає Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК).

«Традиційно, ми починаємо експортувати ранню картоплю в Білорусь в кінці травня. Цього року для того, щоб потрапити на ринок цієї країни, українським виробникам треба надати сертифікати, які свідчать про те, що їх картопля зібрана з ділянки, вільної від карантинних організмів. Станом на початок травня за підготовку таких сертифікатів взялися поодинокі фермери, а це говорить про те, що значна кількість ранньої картоплі, яка в попередні роки експортувалась до Білорусі, тепер залишиться на внутрішньому ринку», – розповідає Микола Гордійчук, віце-президент Української Асоціації Виробників Картоплі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українець винайшов альтернативу пестицидам

Про це повідомляє “Голос України“.

За п’ять років досліджень він розробив біогель – суперефективну заміну всіляким гербіцидам та пестицидам, що ними десятиріччями труять поля. Це екологічно чиста суміш торфу, сапропелю (донного мулу), біогумусу, часточок моху та лишайників. Вона не тільки відновлює мікрофлору грунтів, оздоровлюючи їх, а ще й допомагає утримувати продуктивну вологу, підвищуючи врожайність. Це в умовах глобальних змін клімату та наступу посухи дуже актуально не тільки для степового півдня України, а для багатьох країн Африки та Латинської Америки.

На технологію виробництва біогелю після успішних випробувань на базі двох десятків дослідних господарств та агрофірм Сергій Осипенко вже отримав близько півсотні патентів – від України до США та Канади.

Він і сам розгортає його випуск у Херсоні, сподіваючись уже цьогоріч отримати від 150 до 200 тонн цього стратегічно важливого для аграріїв продукту. Це дуже немало, враховуючи те, що на обробку одного гектара поля зернових потрібно лише півтора літри біогелю.

До речі, він у світі викликає таку цікавість, що заявки на його придбання надійшли з Аргентини, ПАР, Колумбії, Китаю, Угорщини та Польщі, каже науковець та винахідник Сергій Осипенко.

Джерело: nk-online.tv

Ваш вибір 'Подобається'.