На елеваторі запустили сонячну електростанцію

Урочисте відкриття установки та старт її роботи відбулися 8 грудня. Про це повідомив Голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук.

Установка складається з 280 модулів загальною потужністю -  7,5 тис. кВт*год в місяць або майже 89 тис. кВт*год  електроенергії на рік. В грошовому еквіваленті це дасть можливість економії  понад 200 тис. грн. на рік. За словами Голови Держрезерву, це один з яскравих і дуже важливих результатів цілого комплексу заходів з енергоефективності, які впроваджуються по усій системі.


«Рішення щодо встановлення сонячної електростанції на підприємстві було не випадковим. Ми певною мірою відроджуємо не лише підприємство, а й довіру до системи Держрезерву та державних підприємств загалом.  Сонячна станція – це один з етапів, що допомагатиме зробити діяльність підприємства ще більш ефективною. В найближчих планах – модернізація млина. А для запуску повноцінних потужностей з переробки зерна та виготовлення борошна нам також стане у нагоді сонячна електростанція», - прокоментував генеральний директор ДП «Златодар» Валерій Буркацький.

Довідка: ДП «Златодар» - одне з найстаріших підприємств Черкаського регіону. Його історія починається у 1904 році. На сьогоднішній день ДП «Златодар» – одне з найпотужніших підприємств системи Державного агентства резерву України: зернова місткість – 97,4 тис. тон, в т.ч. елеватор – 33,1 тис. тон. До складу комбінату входить Пальмірське підзвітне хлібоприймальне підприємство зі зберігальними потужностями для зерна 36,5 тис. тон.

ДП «Злотодар» виконує весь комплекс операцій з зерном: його приймання від виробника, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, сушіння, зберігання та відвантаження споживачеві. Загальна потужність зерносушарок - 226 планових тон на годину. За останні два роки підприємство значно активізувало свою діяльність та суттєво покращило свої фінансові показники. За результатами 10 місяців поточного року чистий дохід склав 32 197 тис. грн., чистий фінансовий результат – 931 тис. грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати додаткових 50% прибутку із саду?

"За останні 9 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів аж з 24 сходинки. Наразі, українські бджолярі збирають не більше 10% потенціалу меду. Це пов’язано із станом справ у бджільництві. В Україні практично немає промислових пасік, але майже всі цікавляться можливістю їх створення", - зазначає Андрій Ярмак.
 
За його словами, дохід від реалізації меду становить понад 90% доходів українських бджолярів, тоді як, наприклад, у США – менше половини. З іншого боку, дохід від запилення в доходах бджолярів України – майже нульовий, тоді як структурі доходів пасічників у США – близько 50%. Дохід від продажу прополісу, маточного молочка, пилку, воску і тому подібного в Україні також є мінімальним.
 
"Пасічники України зацікавлені в співпраці з садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, в тому числі – через проблему отруєння бджіл ЗЗР. Відсутність системи прослідковуваності та контролю якості призводить до того, що український мед, подекуди, продається дешевше китайського. Не дивлячись на усі вади галузі, інвестиції у виробництво органічного меду зростають", - підкреслив експерт.
 
Він зазначив, що власники теплиць використовують для запилення джмелів. Садівники мають переважно власні, дуже збиткові пасіки з недостатньою кількістю сімей. Подекуди вони використовують запилення як послугу і платять за неї від 300 до 350 гривень за одну бджолину сім’ю.
 
"При цьому, втрати від недозапилення становлять 50-100 тисяч гривень на гектар для яблучних садів, тоді як витрати на запилення, за умови розміщення чотирьох потужних сімей, становили б усього 1,2 тисячі гривень.
 
Овочівники відкритого ґрунту та виробники баштанних культур в переважній більшості взагалі не використовують запилення, і майже ніхто не дбає про умови для диких комах-запилювачів.
 
Щорічно від недозапилення ми втрачаємо 3 мільярди гривень в плодоовочевому секторі – і це приблизні оцінки навіть без урахування втрати ціни від гіршої якості овочів та фруктів. Якщо порахувати окремо кожний сегмент, то втрати по баштанних культурах становлять близько 1 мільярду гривень, по яблуку та груші – до 850 мільйонів гривень, по кісточкових плодах – понад 1,1 мільярду гривень, а по ягодах – понад 120 мільйонів гривень", - зауважив Андрій Ярмак.  
 
Тим часом, роль запилення, у тому числі – штучного, зростає в усьому світі, і може бути дуже перспективним бізнесом.
 
Показовим є приклад Китаю, де у промислових садах “бджолами” працюють люди, і при цьому робочих рук для запилення садів бракує.

"Найгірша ситуація склалася для груш, адже їх квіти взагалі не привабливі для бджіл. Груша в Китаї – надзвичайно важливий продукт, під нею знаходиться 1,3 мільйони гектар. Дикі комахи були повністю винищені внаслідок безконтрольного використання пестицидів у садівничих регіонах, а бджолярів там практично немає, адже для бджіл немає медоносів.
 
Запилення відбувається вручну, але бажаючих працювати все менше, і середній вік працівників постійно збільшується, що небезпечно. При цьому, запилення одного гектару коштує 600 доларів США за роботу, та приблизно 300 доларів США за пилок. Загальні витрати на запилення груші в Китаї сягають 1,1 мільярдів доларів США!", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
На його думку, і виробникам плодоовочевих культур, і пасічникам варто уважніше поставитися до запилення – адже для обох сегментів це можливість збільшити свої доходи.
 
"У всьому світі виробники плодово-ягідної продукції вже застосовують сучасні підходи до збільшення врожайності. Наприклад, в США бджолярі і садівники щільно співпрацюють, і, не дивлячись на вартість послуг в межах 52-165  доларів США за бджолину сім'ю в залежності від культури, ця послуга дуже популярна", - зауважив Андрій Ярмак.
 
Експерт підкреслив, що розміщення вуликів в садах може принести подвійну вигоду. Інтенсивне запилення підвищує врожайність, тоді як мед користується підвищеним попитом як в самій Україні, так і на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на продукти на початку 2018 року

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

«При будь-якому розкладі ситуації хліб у нас буде дорожчати і далі», - заявив експерт.

Іван Томич уточнив, що в наступному році хліб буде дорожчати в межах 25%, можливо, плюс-мінус 5%.

«У найближчі три-чотири місяці тільки гречка в нашій країні дорожчати не буде. Цей продукт залишиться в тій же ціні або, можливо, навіть дешевше», - прогнозує експерт.

За словами голови Асоціації фермерів, для подорожчання цукру зараз немає ніяких підстав.

«Абсолютно ніяких причин для зростання цін на цукор в найближчі три-чотири місяці в Україні немає. А ось у травні-червні наступного року цукор почне рости в ціні – приблизно на 10-15%», - пояснив Іван Томич.

Експерт прогнозує, що гонку цін на продукти протягом зимового періоду очолить «молочка» з причини того, що в Україні сильно скоротилося поголів'я худоби, до того ж з 1 січня 2018 року набуває чинності заборона на продаж молока 2-го сорту, що штучно підштовхне вгору ціни на молочні продукти.

«Вже взимку молочка «стрибне» так, що ми цього просто не очікуємо. Однозначно і молочна і м'ясна продукція і далі буде зростати в ціні», - заявив Іван Томич.

Він додав, що протягом зимового періоду здорожчають деякі овочі і фрукти, далі ціни будуть залежати від врожаю наступного року.

«Протягом зими я прогнозую зростання цін на фрукти до 20%», - уточнив президент Асоціації фермерів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко дорожчають огірки

Українські тепличні комбінати напередодні новорічних свят активно піднімають ціни на тепличні огірки. Вже зараз ці овочі відвантажують за ціною в 2,5 рази більшою, ніж за цей період минулого року, пише hyser.com.ua.

Експерти констатують, що тільки за останні дні на українських ринках огірки подорожчали на 20-33%. Так, зараз кілограм цих овочів обійдеться українським покупцям в 40-42 гривні за кілограм. Такий ціновий показник є рекордним для цього періоду за всю історію незалежності України.

Стрімке подорожчання тепличних огірків на українських ринках, за словами експертів, спровоковане істотним дефіцитом даної продукції. Справа в тому, що більшість тепличних підприємств України вже завершили сезон реалізації продукції.

Також незначним є імпорт огірків, які везуть на українські ринки Туреччини. За словами трейдерів, поставки цієї продукції нестабільні із-за несприятливих погодних умов у цій країні, які вплинули на обсяги врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують створити Національну земельну установу

Щоб зняти напругу з земельними питаннями, необхідно створити нову Національну земельну установу. Про це у своїй статті для DT.UA пише доктор економічних наук Олександр Ковалів.

"Аграрний сектор економіки, як і інші, не може розвиватися автономно — без комплексної політики держави... Національна земельна установа буде мати свій бюджет і рентний банк у своєму складі і виконувати багатоцільові функції та завдання. Передбачається, що кошти у вигляді прибутку (доходу) від права на загальнонаціональну власність, які будуть надходити в бюджет Національного земельного установи України, мають зараховуватися на спеціальні рахунки у таких пропорціях: на державному рівні — 30%; на обласному рівні та рівні республіки Крим — 10; на районному (в розрізі рад базового рівня) — 60%, а з територій міст обласного підпорядкування, м. Києва і м. Севастополя — у пропорціях: на державному рівні — 40%; на рівні міст (в розрізі рад базового рівня, якщо такі будуть існувати) — 60", - пропонує автор.

Кошти структури будуть використовуватися на реалізацію реформ.

"Засоби повинні використовуватися в основному на заходи з реалізації реформ, в тому числі на підтримку і стимулювання ініціатив фізичних осіб, будуть спрямовуватися на реалізацію національної регуляторної політики проведення земельної реформи і грати роль стимулятора розвитку господарської ініціативи, підприємництва і оздоровлення навколишнього середовища", - вважає автор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії готуються до протестів через бюджет на 2018 рік

Про це під час прес-конференції заявили представники найбільших аграрних асоціацій України: Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Аграрного союзу України, Української аграрної конфедерації, Української зернової асоціації, а також галузевого об’єднання профільних асоціацій Всеукраїнського аграрного форуму, інформує прес-служба ВАР.
 

«В цьому році Уряд вирішив не враховувати пропозиції аграрних асоціації щодо державного бюджету і напрямків розвитку, а те, що проголосоване сьогодні вночі, випадає за рамки розуміння. У виробників олійних культур вкрали близько 10 млрд грн, скасували квазі-акумуляцію ПДВ. Наші члени вимагають виходити на протести», - сказав голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Він пояснив, що лише норма про скасування відшкодування ПДВ при експорті призведе до падіння закупівельних цін на олійні культури на внутрішньому ринку на 20%. При цьому аграрії-виробники продовжать сплачувати ПДВ і понесуть загальні прямі втрати на близько 10 млрд грн.

У готовності організовувати акції протесту Аграрний союз України підтримали і представники інших асоціацій. «Наші учасники сприймають події останніх 24 годин дуже жорстко. Нас, аграріїв, просто «кинули», обманули і використали», - сказав заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Він пояснив, що відшкодування ПДВ при експорті зернових та олійних культур і квазі-акумуляція ПДВ (єдиний механізм державної допомоги без корупції) були запроваджені, щоб компенсувати аграріям втрату спеціального режиму оподаткування ПДВ, який був скасований на вимогу Міжнародного валютного фонду.

«Вчора у нас забрали відшкодування ПДВ при експорті і протягом року де-факто обманули з дотацією. Тобто все, що обіцяли дати замість скасування спецрежиму, все забрали за один рік», - сказав заступник голови ВАР.

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошниченко повідомив, що висунуті на голосування норми стали «повним сюрпризом для народних депутатів», адже Уряд при підготовці проекту бюджету на 2018 рік та змін до Податкового кодексу не просто не залучав до роботи профільні асоціації, а й ігнорував пропозиції народних депутатів. Фінальну версію запропонованих урядом змін до законодавства народні обранці отримали за 15 хвилин до початку голосування.

«Озвучена аграрними об’єднаннями реакція абсолютно адекватна. Багато депутатів були шоковані ситуацією, що склалася. Як так можна без обговорення з галуззю, де працюють мільйони людей, просто взяти і відібрати в них 10 млрд грн і покласти до кишень інших? Ми зі свого боку вже працюємо над тим, щоб внести законопроект про скасування цих положень. У будь-якому разі ми будемо консолідувати свої дії з асоціаціями», - сказав Мірошниченко, уточнивши, що законопроект має бути внесений до Верховної Ради наступного тижня.

Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький у свою чергу зазначив, що крім фінансових втрат у розмірі близько 10 млрд гривень, правка вплине на імідж України як надійного торговельного партнера: «Очікуються штрафні санкції та незадоволення збоку іноземних партнерів, оскільки більшість угод вже укладені. Крім того, це вплине на погіршення відносин з нашим стратегічним партнером - Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку йшло в ЄС».

Тарас Висоцький також зазначив, що ця правка означає зниження прибутку для аграріїв, які посіяли ріпак: «Враховуючи, що перероблений ріпак на світовому ринку не користується високим попитом, ми можемо знищити галузь ріпаку в Україні. За 2-3 роки ріпак виведуть із сівозміни, бо вирощувати його стане невигідно. Це ще один доказ того, що довгострокове інвестування в Україну дуже ризиковане. Зважаючи на всі ці зміни, одне можемо заявити однозначно, ми будемо боротися до останнього, це ще не кінець», - резюмував він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview