На Харківщині фермерське господарство вирощує органічну птицю і тварин на власних кормах

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповіла його власник Олена Безкоровайна, пише AgroTimes.

«Зернову групу (ячмінь, просо, кукурудзу тощо) вирощуємо на своїх полях. Також готуємо кормову суміш із різнотрав’я за допомогою сіно- та зерноподрібнювача, сінорізки й гранулятора, – зазначила вона. – А зимою в корми птиці додаємо так звану «вітамінну підкормку» у вигляді борошна з хвої. Це допомагає підтримувати нормальну життєдіяльність організму птиці та сприяє підвищенню її продуктивності».

Фермерське господарство не використовує сучасні кроси, тому що, за словами Олени Безкоровайної, така птиця не може повноцінно рости й бути високопродуктивною без застосування різних домішок, антибактеріальних й інших хімічних речовин.

Крім того, фермери дотримуються принципу, що господарство має розташовуватися якомога далі від населених пунктів – насамперед задля зниження ризику виникнення небезпечних інфекцій.

«Реалізацію робимо в день забою. Продукцію не охолоджуємо й не заморожуємо», – уточнила Олена Безкоровайна.

Продукція «Безкоровайних» реалізується по всій Україні під торговою маркою Bezkorovayni. Premium organic. Власних магазинів господарство поки що не має.

Довідка:

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Чумак» звинуватили в обмані споживачів

За результатами розгляду в діях ПРАТ «Чумак» встановлено ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Про це повідомляє ХЕРСОН.сity.

Так, відділенням встановлено, що в магазинах і торгових мережах України реалізовується виготовлена ПРАТ «Чумак» майонезна продукція з різним вмістом жиру, зокрема, «майонез «Апетитний» 30%», «майонез «Французький провансаль 30%», «майонез «Пісний 30%», «майонез «Салатний»15%», «майонез «Справжній Легкий 30%» (далі - майонези).

Таким чином виробник пропонує споживачам в асортименті продукт «майонез» з жирністю 15% і 30%.

При цьому, дослідженням встановлено, що майонезний продукт жирністю менше 50% є «майонезним соусом».

Тобто, при маркуванні продукції «майонез «Апетитний» 30%», «майонез «Французький провансаль 30%», «майонез «Пісний 30%», «майонез «Салатний»15%», «майонез «Справжній Легкий 30%» ПРАТ «Чумак» має вказувати на упаковці, що це «майонезний соус», враховуючи низьку частку жиру в ній.

Враховуючи викладене, в діях «Чумака», які полягають у розміщенні на упаковках вищевказаної продукції написи «майонез» замість «майонезний соус», встановлено ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього підприємства.

У зв'язку з цим, ПРАТ «Чумак» рекомендовано припинити дії, які містять ознаки зазначеного порушення шляхом припинення розміщення на упаковках продукції інформації, що вводить в оману споживачів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська пивоварня у списку кращих у світі

Компанія вже другий рік поспіль потрапляє до списку авторитетного американського видання, пише agroday.com.ua.

Rate Beer щорічно складає рейтинг, в якому беруть участь пивоварні з усього світу. Оцінюють пивоварів незалежні експерти. Важливим чинником для високої оцінки є відгуки споживачів. Зазначимо, що кращим сортом пива визнано Pravda DWIPA.

«Ципа» була заснована у 2015 році у селі Кваси, що на  Закарпатті. Пиво тут варять лише з натуральних інгрідієнтів зі вмістом солоду не менше 50% у пивному суслі. Солод, хміль та дріжджі переважно використовують німецькі та чеські, джерельну воду – закарпатську.

Процес бродіння проходить в спеціальних чанах у формі яєць. «Це і дало назву броварні, адже «Ципа», як пташеня, народжується з яйця», — зазначають у компанії.

Дозріває пиво у старовинному підвалі природнім шляхом не менше 30 діб. А деякі сорти — до декількох місяців. Кінцевий продукт не підлягає пастеризації та фільтрації.

У пиво додають оригінальні гуцульські додатки, приміром яфини (чорниця), карпатські трави або смерекові гілочки.

Нагадаємо, що український ринок пива представлений в основному вітчизняною продукцією. Імпорт становить лише 1-2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Може це така хвороба – намагатися говорити про сільське господарство або гарне, або погане, але тільки не правду? Про це пише економіст Олександр Охріменко у своїй статті для 112.ua.

Україну люблять лякати, що вона стає аграрною країною або навіть сировинним придатком. При цьому забувають сказати, що ЄС є найбільшим експортером пшениці і м'яса птиці в світі, а США – найбільший експортер кукурудзи в світі. Якби в Україні були б такі запаси нафти і газу, як у Росії, то Україна теж могла б бути світовим лідером на ринку експорту і продавати величезні обсяги нафти і газу на експорт. Але в Україні немає ні нафти, ні газу, але є інше багатство – це с/г землі, і потрібно зробити так, щоб посунути США і ЄС на світовому ринку зерна, ось тоді Україну будуть поважати у всьому світі і навіть побоюватися. Їсти всі хочуть, а хто годує світ, той і диктує свої умови. Тому варто тільки порадіти, що частка експорту продовольства в загальному експорті України за 2017 рік склала 45%, що на 17% більше, ніж в 2016 році. У світі є попит на продовольство, і Україна може цей попит задовольнити. Але, не все так просто.

У 2017 році в Україні зібрали зерна менше, ніж в 2016. Все вірно, за минулий рік було зібрано 61 млн тонн зерна, що на 7,3% менше, ніж у минулому році. Дійсно, менше, але це не трагедія, і, тим більше, не говорить про кризу в сільському господарстві України. Менше виростили і насіння соняшнику, але більше картоплі та цукрових буряків. Менше було зібрано сої, але більше ріпаку. Менше зібрали яблук, зате більше винограду. І таких прикладів багато в українському аграрному бізнесі. Сільське господарство завжди залежить від природних, і не тільки природних факторів, тому не буває кожен рік рекордним по урожаю зерна та виробництва с/г продукції. Так, 2017 рік виявився менш вдалим, ніж 2016, але якщо порівняти з іншими роками, то цілком успішним. У 2010 році збір зерна (без урахування Криму) був лише 34 млн тонн. Але хто про це пам'ятає.

В останні роки сільське господарство України успішно розвивається, і падіння виробництва в 2017 році це нормальне явище для сільського господарства. Але й цього можна було б уникнути, якби...

Для порівняння: врожайність зерна на сільськогосподарських підприємствах становила 45,3 ц/га, а врожайність зерна в особистих господарствах селян (сюди ж включають і фермерські господарства) усього 34 ц/га. Ось вам і відповідь, чому нижче. У 2017 році близько 27% всіх площ, засіяних під зерно, обробляли особисті господарства. Вони не мають ні техніки, ні грошей, ні достатніх навичок обробки землі, в результаті у них врожайність завжди нижча. Тому вони просто неефективно використовують землю. Часи сапок і коней на полях вже давно пройшли, але цього не розуміють наші "горе-реформатори". Вони продовжують фантазувати про "вишневі садки біля хати", про серпи і граблі, як головний технологічний уклад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Для того щоб Україна могла виробляти багато і якісної с/г продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку с/г землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами.

Всі ці розмови: "давайте кредитувати фермерів і селян" - це дурість і незнання елементарних основ світового аграрного бізнесу. Безглуздо давати кредити фермерам, якщо вони не можуть в заставу віддати с/г землю. Без застави фермер найчастіше не думає погашати кредит. Тому не дивно, що на поточний момент частка проблемних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів в Україні близько 60%. Просто їх не погашають. Хоча і банки не поспішають видавати кредити фермерам та одноосібникам. Все одно не погасять, не варто збільшувати обсяги проблемних кредитів. Але і кредитування с/г підприємства теж складно без нормального застави. У світовій економіці не буває кредитування с/г виробників без застави землі. Тільки застава землі більш-менш дисциплінує аграрних монстрів, щоб вони думали, як погасити кредит, а не як "кинути" банк.

Що стосується виробництва продукції тваринництва, то тут теж падіння в 2017 порівняно з 2016 роком. І знову не все так однозначно. За 2017 рік було вироблено м'яса (у живій вазі) 3,2 млн тонн, що на 0,7% менше, ніж в 2016 році, але на 0,2% більше, ніж у 2013 році. А ось виробництво молока дійсно істотно знизилося порівняно з 2013 роком (мінус 4%). І поголів'я корів зменшується, як і поголів'я свиней, тільки поголів'я курей зростає. Причиною тому є той факт, що виробництво кормів зменшується, а вартість їх зростає. Тому виробляти продукцію тваринництва не завжди вигідно. Крім того, велика частина молока в Україні, на жаль, виробляється в особистих господарствах, а воно там дуже низької якості і його доводиться додаткового переробляти, щоб отримати дійсно нормальну сировину для молочної промисловості. Без нормальної кормової бази не можна забезпечити нормальну роботу тваринництва. І знову-таки, це має бути не сарай на особистому подвір'ї, а ферми, де більшу частину робить автоматика, де стерильна чистота і висока якість виробленого молока та м'яса.

Якщо вже робити реформи, то сам Бог велів в Україні серйозно зайнятися реформами у сільському господарстві. Запустити ринок с/г землі, зняти всі обмеження на скупку землі великими закордонними холдингами, розширити можливості для будівництва підприємств харчової промисловості і обслуговування сільського виробництва. Україні потрібні хороші елеватори і порти, і овоче-і фруктосховища, не кажучи вже про масло - і молокозаводи. Все це і є те, що може реально зробити в Україні економічне диво. Судіть самі – якщо в умовах економічного хаосу і безладу, в якому живе економіка України після 2013 року, сільське господарство показало зростання, у той час як промисловість падає, це чи не найкраща ознака того, що може врятувати Україну і забезпечити її майбутнє.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Криптовалютна ферма допомагає вирощувати овочі

Про це пише gagadget.com.

Охолодження більш, ніж 30 ASIC-пристроїв, що використовуються для добування, вимагало дуже великих фінансових витрат, а установка вентиляторів забирала багато часу, тому підприємець вирішив використовувати тепло, що генерується фермами, для обігріву імпровізованої багатоповерхової теплиці-акваріума. На першому поверсі Брюс розводить арктичних гольцов (вид риб), вода в якій вони плавають, стає відмінним добривом для рослин, розташованих на іншому поверсі. Пророщений ячмінь йде на корм рибам, а базилік і салат Харді їсть і продає.

Брюс каже: «Дохід, отриманий мною від майнінгу, дозволяє покрити всі витрати, оплачувати працю найманих робітників і розвивати ідею з вирощуванням риби і агрокультур. Біткоін допоміг мені створити цю демонстрацію, за допомогою якої ми хочемо показати людям нову концепцію, яка, я впевнений, буде затребувана в світі».

І він виявився прав: винаходом вже зацікавилися голова місцевого муніципалітету Дуейн Кларк, а також місцеві та китайські інвестори.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Африканська чума свиней в Україні: виклик прийнятий

Сучасне обладнання та нові знання допоможуть українському свинарському сектору надалі покращувати моніторинг та стримувати африканську чуму свиней (АЧС).

Останніми роками АЧС – смертельна хвороба свиней, що не передається людям – поставила під загрозу український сектор свинарства, а разом із ним і продовольчу безпеку та засоби для існування багатьох людей в країні. З 2012 року було зареєстровано 326 спалахів захворювання.

Поширення AЧС в Україні вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків. Хоча й було досягнуто певних результатів у знищенні цієї хвороби, втім  її негативний вплив на внутрішній ринок м'яса триває.

Реальний рівень розповсюдженості  АЧС в Україні залишається невизначеним через обмежені можливості державних  ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджувати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий контроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовить нові ризики для фермерів і переробників свинини.

Важливість своєчасної діагностики

Проект «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності та пом’якшення ризиків в Україні» реалізується в Україні з 2015 року Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об'єднаних Націй (ФАО), за підтримки  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Асоціації свинарів України.

Сьогодні, як результат  другого етапу проекту, ЄБРР і ФАО передали сучасне діагностичне обладнання в українські лабораторії з метою зміцнення потенціалу українських ветеринарних служб до своєчасної та точної ідентифікації АЧС. Вручення відбулося під час зустрічі в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

«Боротьба з африканською чумою свиней починається з належного контролю над захворюванням на державному рівні та інвестиціями у кращу біобезпеку на рівні приватних компаній», - говорить Леся Кузьменко, заступник директора, старший банкір в ЄБРР (Україна). «Спільний проект ФАО-ЄБРР здійснив практичні кроки щодо надання найсучаснішого обладнання та навчання, щоб дозволити українському уряду підвищити його можливості для моніторингу АЧС». Вона додала, що в ЄБРР готові надавати подальшу підтримку розвитку свинарства та інвестувати в компанію з відповідною біобезпекою та стандартами якості.

Нове обладнання для проведення аналізу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (RT-PCR) – єдиного надійного методу діагностики АЧС – дозволить державним лабораторіям у Києві, Житомирі, Сумах та Миколаєві зробити свій внесок в успішний контроль над хворобою і раннє виявлення АЧС, а також допоможе пом'якшити можливі ризики за рахунок поліпшення місцевого лабораторного потенціалу та знань з діагностики.

Якісна освіта –  найкраща зброя в боротьбі з АЧС

Незважаючи на те, що в Україні 11 університетів надають освітні послуги для лікарів ветеринарної медицини, брак обладнання і недостатній рівень навчання у сфері  боротьби з АЧС перешкоджають своєчасному виявленню захворювання.

Тому проект ФАО і ЄБРР націлений на формування партнерських зв'язків між державними лабораторіями та аграрними університетами в Одесі, Сумах та Житомирі для обміну найкращими практиками з діагностики.  У той же час, обладнання, що передано сьогодні, скоро стане доступним для працівників лабораторій і студентів ветеринарних факультетів для навчання і роботи.

«Сьогодні африканська чума свиней є найбільшою загрозою для розвитку українського свинарства», – сказав Дмитро Приходько, економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту по боротьбі з АЧС в Україні. «Тому коли приватний сектор і держава стають партнерами з науковою спільнотою та освітою, з'являється прекрасна можливість боротися з цією та іншими хворобами тварин, знижуючи ризик для фермерів, переробників та інвесторів».

Комплексне бачення

На початку 2018 року поголів'я свиней в Україні оцінювалося майже в 6,1 мільйона свиней. Значна його частина утримується домогосподарствами та дрібними фермами, які, швидше за все, зіткнуться з труднощами із застосуванням заходів біобезпеки. Таким чином, вітчизняне виробництво свинини залишається вразливим до епізоотичних спалахів.

Українці значною мірою залежать від свинини як джерела тваринного білка – на її частку припадає 36 відсотків усього м'яса, що споживається в Україні, а виробництво свинини забезпечує важливу частину доходу для сільського населення.

Успіх кампанії проти АЧС багато в чому буде залежати від ефективного епізоотичного нагляду за хворобою та подальших комплексних заходів, серед яких -  підвищення обізнаності про АЧС серед домашніх господарств, програми, що дозволяють виробникам замінювати свиней іншими тваринами або переходити на інші види сільськогосподарської діяльності, наприклад, виробництво високомаржинальних культур. Окрім того, не варто забувати про соціальні програми компенсації втрат домашніх господарств.

Загалом, проект допоможе надати необхідну лабораторну підтримку для швидкої і точної діагностики, що в поєднанні з іншими заходами забезпечить раннє виявлення і подолання хвороби.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview