На Харківщині планують розводити страусів

Про це розповіла його власник Олена Безкоровайна. пише AgroTimes.

«Також нещодавно вирили озеро для вирощування риби, тепер треба тільки заповнити його водою й завезти мальків, – додала вона.

Крім того, в короткочасних планах фермерського господарства «Безкоровайних» – навчитися обробляти гусячу шкіру. За словами Олени Безкоровайної, з неї виходять дуже красиві вироби.

Довідка:

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені довели, що курка розумніше людини

Індійські вчені прийшли до висновку, що курки набагато розумніше людини, передає Ukr.Media. Для того щоб перевірити це, фахівці провели ряд досліджень генома одомашнених курей в різних куточках світу.

Результати дослідження були опубліковані професором Даніелем Смітом 13 січня 2018 року. Спочатку вчений піддав критиці припущення, що птахи можуть виявитися розумніше людини. При цьому, через деякий час фахівець вивчив рівень розвитку курей і людини і прийшов до висновку, що у всіх країнах домашні улюбленці еволюціонували набагато швидше. Крім того, група індійських медиків взяла для дослідження мозок курки.

Проаналізувавши активність двох півкуль вчені прийшли до висновку, що в стресовій ситуації мозок у курок задіяний на 16-20%, а у людини цей показник доходить до позначки в 14%. Незважаючи на такі низькі показники, люди швидше адаптуються до навколишніх умов, а одомашнення птахів призвело до того, що вони перестали нормально реагувати на зауваження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині з’явиться молокозавод

Про розповів керівник підприємства Павло Каленич, пише AgroTimes.

За його словами, «Ольгопіль» вироблятиме м’які сири, йогурти, кефіри тощо з власного молока.

«Наше господарство давно зорієнтоване на розвиток переробних потужностей. Наразі концентруємося на тваринництві: 2017 року почали будівництво молокозаводу й 2018-го плануємо його ввести в експлуатацію», – зазначив Павло Каленич.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як держава стимулюватиме розвиток фермерства

Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

«Серед пріоритетних завдань міністерства – створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», - зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки – здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень – на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», - підкреслив Віктор Шеремета.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кризою у вітчизняному АПК жваво користуються закордонні конкуренти

Такі дані оприлюднила Державна служба статистики України, передає УНН.

Зокрема, за рік імпорт продуктів з м’яса та риби зріс на 33%, молочних продуктів, яєць та меду — на 39%, борошномельної продукції — на 44%.

У структурі м’ясних товарів найбільше зріс імпорт свинини та яловичини — в середньому на 30%. Україна імпортує яловичину з Америки, а свинину — з Німеччини та Польщі.

У Верховній Раді негативні тенденції пояснюють кризою у вітчизняному агропромисловому комплексі, якою жваво користуються закордонні конкуренти.

“В Україні скорочено обсяги виробництва та переробки продукції по деяких позиціях. В першу чергу, це стосується молочної та м’ясної продукції. І це пов’язано із кількома причинами.

В результаті кризи виробництво молока стало збитковим, тому багато поголів’я худоби скорочено. Проблему посилить зараз заборона використання молока з приватних домогосподарств. Те молоко, яке ми почали завозити із Білорусі, воно дешевше власного виробництва.

Що стосується м’яса. Ті ж самі фактори: криза та АЧС, яка накрила більшу частину України. Ми скоротили радикально поголів’я свиней, виник певний дефіцит, сьогодні купити сало свиняче не так просто.

Натомість пожвавішали наші сусіди. Вони довгий час боялись, бо ми нарощували обсяги, зараз ми їх скоротили. І ЄС в цій ситуації зорієнтувався, підвищив підтримку експортну, у нас же взагалі експортна підтримка заборонена, а вони при вступі в СОТ погодили, що їм Росія зможе робити таку підтримку. Окрім внутрішніх дотацій, які в десятки разів вищі, ніж в Україні, вони ще додали експортну підтримку, і їхня продукція стала конкурентоспроможною на українському ринку”, — пояснив народний депутат, член аграрного Комітету ВР Леонід Козаченко.

Він додав, що такі тенденції у вітчизянному АПК насторожливі, оскільки йдеться про подальше існування українських виробників.

“Нам потрібно повернути статус, який ми мали. Для цього потрібно стабілізувати економіку, дати доступ до дешевих ресурсів середніх і довгострокових, за допомогою яких можна галузь тваринництва підняти на належний рівень, збільшити виробництво і сировини, і переробки — для цього нам треба близько 25 млрд дол. інвестицій. Звичайно, за рік-два цього не зробиш, але на перспективу треба думати, де взяти ці гроші”, — наголосив він.

Нагадаємо, минулого року значно здорожчав вітчизняний м’ясний кошик. Найдорожчою стала свинина, найдешевшою — курятина. Експерти переконані, що ціни на курятину у 2017 році вдалося втримати завдяки бюджетним дотаціям, які отримали від держави найбільші виробники “МХП” та “Авангард”. Проте у 2018 році обсяг цих дотацій скорочено вдвічі, тож ціни можуть різко піти вгору.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Cвітовому ринку загрожує дефіцит рибних ресурсів

Згідно з останніми даними, які оприлюдни експерти ФАО, лише 58% світових рибних ресурсів виловлюються у належний спосіб, що гарантує їх відновлення природнім шляхом. Інші 42% знаходяться під загрозою зникнення, пише Інфо-Шувар.

"Якщо ми не будемо вживати жодних заходів, то вже через кілька десятиліть світ відчує гостру нестачу рибних ресурсів. Це дуже велика проблема, з якою ми, як споживачі, теж можемо боротися, купуючи лише ту продукцію, яка була виловлена легальним шляхом”, - пояснює Ольга Сарна, представник Фонду Mare.

Саме Азіатські країни займають зараз лідируючі позиції у світовому рейтингу нелегального рибальства.

"Для прикладу, акули виловлюються з води, їм відрізають плавники і знову викидають у воду. Це абсолютно незаконний спосіб риболовлі, який, на жаль, практикується в світі у дуже великих масштабах. Ось, скажімо, в Китаї суп з акулячих плавників є однією із найпопулярніших страв”, - розповідає Ольга Сарна.

“Найдорожча риба світу — блакитний тунець також сьогодні під загрозою зникнення. Сьогодні ціни на блакитний тунець на світовому ринку доходять навіть до мільйона доларів. Через загрозу зникнення, зараз все більше практикують глибоку заморозку цього виду риби", - розповідає експерт.

Фахівці галузі наголошують, що вся продукція, отримана легальним шляхом, повинна обов’язково супроводжуватися сертифікатами та дозвільними документами міжнародного зразка. "Мова йде, перш за все, про сертифікат MSC, у випадку з дикою риболовлею. Коли мова йде про промисловий вилов, що є окремим питанням, то слід говорити про сертифікат ASC.

Споживачі, теж повинні купувати свідомо та звертати увагу на походження продкції. Нові правила, які захищатимуть водні ресурси є теж нагальною необхідністю. Прикладом в даному випадку є Спільна політика ЄС щодо рибальства, яка передбачає відновлення та підтримку рибних ресурсів на стабільному рівні.

З кожним роком в ЄС запроваджується все більше і більше таких регулювань і правил, проте, на жаль, не всі виявляють бажання сприяти охороні навколишнього середовища”, - підсумувала пані Сарна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview