На Харківщині почнуть будувати вагони-зерновози

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив в. о. голови правління «Укрзалізниці» Євген Кравцов, пише agroportal.ua.

«До кінця року Панютинський вагоноремонтний завод планує почати випуск найбільш затребуваних вагонів — зерновозів. Вже розробляється конструкторська документація, після — чекаємо перший зразок і випробування», — йдеться в замітці.

Довідка: «Панютинський вагоноремонтний завод» розташований в смт.Панютине Харківської області. Основними напрямками діяльності підприємства є виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу, а також виробництво, модернізація, деповський, капітальний, поточний та інші види ремонту, технічне обслуговування і надання послуг з технічного обслуговування залізничного рухомого складу, контейнерів та технічних засобів, що експлуатуються на залізничному транспорті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай дозволив ввезення відходів виробництва соняшникової олії з України

Про це повідомили в прес-службі Державної служби з питань безпеки продуктів харчування і захисту прав споживачів, пише НВ

Так, до переліку виробників шроту соняшникового, що мають право експорту в КНР потрапили всього 24 потужності

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент 40 днів «блокує» підписання соєво-ріпакових правок – аграріїв чекають збитки

Про це пише AgroPolit.com.

Законопроект №7403-д дає право отримання відшкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку виробникам першої ланки, які вирощують ці культури і безпосередньо самі ж їх експортують.

У своєму зверненні депутати нагадали Президенту, що цей закон Верховна Рада проголосувала 22 травня 2018 року, а 25 травня його було відправлено йому на підпис. Тобто, вже 40 днів документ пилиться в Адміністрації Президента.

Відповідно до частини другої та третьої статті 94 Конституції України, Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання та офіційно оприлюднює його або повертає закон із своїми вмотивованими сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений, – ідеться у зверненні.

Враховуючи неповернення Президентом у встановлений строки закону, підписанти цього звернення просять у Петра Порошенка надати плани щодо строків підписання цього закону у строки, визначені ч.2 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України».

Подання підписали такі аграрні депутати як Іван Мірошниченко, Сергій Лабазюк, Руслан Сидорович, Андрій Вадатурський та Сергій Хлань.

Нагадаємо, що члени аграрного комітету були не в захваті від прийняття даного законопроекту, бо в ньому лише частково враховано інтереси дрібних виробників АПК, і для половини з них лишав збитки, а великим виробникам – додаткові прибутки.

Так, народний депутат, член аграрного комітету («Самопоміч») Іван Мірошніченко раніше так прокоментував прийняття Радою цього законопроекту:

Таке рішення означає, що 50% аграріїв втратять в ціні на сої та ріпаку. По сої щорічні втрати становитимуть 2–2,5 млрд грн, а ріпаку – 1,5–1,8 млрд грн. Втрачатимуть малий, середній і трохи вище від середнього агробізнеси. Адже якщо вони раніше не експортували зернові, то оперативно цього й не зроблять. А великі холдинги, які можуть ще й переробляти, не тільки виробляти сою та ріпак, – виграють від цього найбільше, бо в них буде вибір – експортувати і повертати ПДВ, виробляти олію і шрот, чи експортувати і повертати ПДВ. Для великих це взагалі «бінго», подвійний виграш. Збитки аграрії почнуть рахувати вже з 1 вересня 2018 року. А якщо аграрій захоче продати сою чи ріпак по форварду, то ще раніше.

Втім, за його словами, він та його колеги підтримали цей документ, бо він хоча б частково знімав головний біль для дрібних виробників. Нинішня ж ситуація з непідписанням Президентом означає, що всі дрібні та середні виробники знову опинилися біля критичної межі – збитків, адже не за горами збір урожаю та його продаж, а експортне ПДВ так ніхто і не повернув. 
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні посилили кримінальну відповідальність за незаконне вирубування та експорт лісу

За законопроект (№5495) про внесення змін до деяких законів України, що стосуються збереження українських лісів і запобігання незаконному вивезенню необробленого лісоматеріалу, у другому читанні та в цілому проголосували 234 народні депутати, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з врахованими правками до другого читання документа суттєво посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне вирубування лісу та його подальший експорт поза митним контролем (контрабанду).

Зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення вноситься норма, згідно з якою незаконна порубка і перевезення, зберігання незаконно вирубаних дерев передбачають накладення на громадян штрафу від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (один неоподатковуваний мінімум - 17 грн), а на посадових осіб - від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинному законодавстві - від 5 до 10 і від 7 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно).

У разі повторного правопорушення протягом року розмір штрафу становить для громадян від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів, для посадових осіб - від 300 до 600.

Крім цього, згідно зі змінами до Кримінального кодексу України, переміщення через митний кордон України поза митним контролем або приховування від митного контролю необробленого лісоматеріалу або пиломатеріалів цінних або рідкісних порід карається позбавленням волі на термін від трьох до п'яти років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням її службового становища, карається позбавленням волі на термін від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

Якщо ці дії вчинені організованою групою осіб або в особливо великих розмірах, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 12 років із позбавленням права провадити певну діяльність протягом трьох років і з конфіскацією майна.

До законопроекту до другого читання внесено норму про тимчасову заборону (терміном на вісім років від дня набуття чинності законом) вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту паливної деревини (товарна позиція УКТЗЕД 4401).

Однак у ході прийняття законопроекту в залі парламенту було внесено виправлення: для того, щоб під заборону експорту потрапила саме паливна деревина (а не пелети або паливні гранули, які вже є продуктом переробки), код УКТЗЕД деталізований із 4 знаків до 10 (4401 10 0000).

"Цей закон знімає останні застереження наших міжнародних партнерів щодо відповідності мораторію на експорт лісу-кругляка нашим міжнародним угодам. Друге: він передбачає надзвичайно жорстку кримінальну відповідальність за контрабанду лісу-кругляка, яка за останні п'ять років перевищила $1 млрд. Закон також забороняє експорт дров, з яких ми теж можемо робити пелети", - наголосив голова профільного комітету ВР, співавтор законопроекту Віктор Галасюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому аграрії не інвестують в сучасні технології

Особливо ця тенденція стає дедалі помітнішою останні 10-15 років. Про це заявив доктор економічних наук, експерт з питань економіки та АПК Володимир Коновальчук, пише ura-inform.com.

За його словами, з цією проблемою фермери по всьому світу успішно борються за допомогою технологій зрошення і «no till». Однак українські аграрії не поспішають інвестувати в подібні способи обробки землі. "Технології зрошення – дуже дорогі. І якщо ти вже вкладаєш у зрошування – це вже досить багато грошей. І ти повинен бути впевнений в тому, що земля, на якій ти працюєш, буде твоєю власністю ще багато років. Тому що це починає окупатися через 5-8 років. В умовах, коли фермери орендують землю, а не володіють нею, оскільки у нас мораторій, вони не будуть зацікавлені в тому, щоб вкладати гроші в такі технології. Оскільки вони просто не впевнені. Це теж саме, що в квартирі, яку ви орендуєте, ви ніколи не будете робити дорогий ремонт", — заявив В. Коновальчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вводиться новий стандарт на пшеницю

Теґи: 

Вже на початку 2019 року можуть змінитися якісні вимоги до однієї з ключових культур в сільському господарстві України і основної експортної позиції в АПК — пшениці. Досі повинна бути завершена розробка стандарту «Пшениця. Технічні умови», який повинен змінити чинний зараз ДСТУ 3768: 2010 року.

Згідно з інформацією ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», відповідальним виконавцем з підготовки нового стандарту призначений Технічний комітет стандартизації 170 «Зернові та продукти їх переробки» (далі ТК 170). Як повідомило джерело iAgro, зараз Техкомітет збирає і обробляє інформацію, на підставі якої буде сформовано технічне завдання, і відповідно до нього буде розроблятися перша редакція нового стандарту на пшеницю.

Вже отримані пропозиції від кількох профільних асоціацій (Всеукраїнської асоціації пекарів, Асоціації борошномелів, Української зернової асоціації, Європейської бізнес асоціації). За словами джерела iAgro, ініціатива з підготовки нового стандарту на пшеницю виходила від бізнесу, представники якого ініціювали перегляд дійсних умов на рівні Мінагрополітики. Робота над новим стандартом почалася в травні 2018 року.

Навіщо в принципі знадобилося розробляти новий стандарт? Чинний норматив, на думку учасників ринку, істотно застарів. В Україні досі актуальна версія пшеничного стандарту 2010 року, який передбачає поділ на шість класів, які розділені на дві групи — продовольче і непродовольче зерно (1, 2, 3 для продовольчого зерна і 4,5,6 для фуражу). За оцінкою учасників ринку, велика кількість класів створює передумови для «гри» з показниками якості пшениці, переводячи її в той чи інший клас, від чого залежить вартість зерна. Попередні результати акумуляції пропозицій від реального сектора показують, що зміни, які потрібно було б вносити в дійсний стандарт на пшеницю, надто масштабні, щоб можна було обійтися простим коригуванням. «Тому більш ефективно просто написати з нуля новий документ», — повідомив iAgro один з учасників робочої групи.

Є ще одна причина, яка робить перегляд стандарту не просто бажаним, а й необхідним. На сьогодні, стандарт на зерно, відповідно до закону «Про зерно та ринок зерна в Україні», є обов’язковим для застосування учасниками ринку — нормативний акт містить прямі посилання на ДСТУ 3768: 2010. У той же час, в ході реформування системи технічного регулювання та в законі «Про стандартизацію» було визначено, що стандарти повинні бути добровільними.

Процедура підготовки нового стандарту на пшеницю передбачає оприлюднення першої редакції на сайті Національного органу стандартизації і на сайті ТК170 для обговорення. Також повинні бути проведені публічні наради, першу з яких намічено на вересень 2018 року, а розміщення першої редакції для обговорення — на середину або кінець липня. Остаточна підготовка документа планується до кінця 2018 року. Як поділилися з iAgro причетні до розробки, на сьогодні «ніякої конкретики поки немає».

«Були проведені робочі наради, збирається інформація по ринку і готується технічне завдання на розробку нового стандарту на пшеницю», — підсумовує поточні напрацювання співрозмовник iAgro. Майже гарантовано буде змінено кількість класів, а також передбачено уточнення окремих показників за вимогами до пшениці і методикам вимірювань. За неофіційними даними, Мінагропрод підтримує максимальне простий, по аналогії з міжнародними стандартами, розподіл пшениці на продовольчу і фуражну, проте документальних підтверджень цьому iAgro не знайшов.

Пшениця — експортоорієнтована, як і більшість у сільському господарстві України, культура. За останні п’ять років, експорт становив від 7,8 млн до 17,9 млн тонн або від 35 до 68% врожаю. Експортні обсяги перевищують споживання пшениці в Україні майже в 4 рази.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов підтвердив iAgro, що УЗА бере участь в розробці нового стандарту і входить в робочу групу. «Мінагрополітики зіткнулося з питанням — на які пункти спиратися при розробці нового стандарту на пшеницю. УЗА представила свої пропозиції», — повідомив він. За його словами, при напрацюванні пропозицій УЗА виходила з переліку нових ринків, на які Україна буде виходити в перспективі. «Ті ринки, які у нас поруч — це Європа і Північна Африка, ми їх і так задовольняємо, і будемо задовольняти дуже довго. А все нове, що будемо робити в Україні, думаю, поїде в Азію. З цього ми і виходили при напрацюванні стандарту», — сказав він. За словами Миколи Горбачьова, стандарт має на увазі не тільки зміну критеріїв і показників, але ще і зміну методології визначення цих показників.

В ЄБА коментувати участь в роботі над новим стандартом пшениці відмовилися. Олександр Штефанець, член правління Товариства виробників та споживачів бобових України, каже, що класи по пшениці вже давно хочуть скасувати і не вбачає складнощів в переході на нові правила. «На елеваторах пшениця зберігається не по класах, а за якісними характеристиками — дивляться на показники протеїну. І гіршу пшеницю змішують з кращого, щоб отримати певні показники протеїну. Тому ніяких складнощів зі зберіганням не буде», — говорить він

З ним солідарний Дмитро Шкорупєєв, керівник проектів модернізації елеваторів — за його словами, в разі прийняття нового стандарту для елеваторів зберігання пшениці не ускладниться — техніка прийме ті правила гри, які задасть оператор. «Тому яку класифікацію людина прийме, ту техніку і реалізує», — говорить він, підкреслюючи, що якщо зміни будуть йти в сторону зменшення кількості класів, то це спрощує ситуацію.

Внутрішні споживачі пшениці, яких також неминуче торкнеться нова класифікація, і яким не потрібно вирішувати проблему виходу на нові ринки, бачать в реформі пшеничного стандарту більше ризиків, ніж можливостей. «Робота зі зміни стандарту на пшеницю йде шаленими темпами. Це робиться під компанії, які займаються експортом. Зрозуміло, що галузь експортоорієнтована, але якщо відпустити процес, то у пекарів може стати питання навіть не в ціні зерна, а взагалі в його наявності», — сказав Володимир Череда, голова правління ПАТ «Київхліб», президент Всеукраїнської асоціації пекарів.

Довідка:

Технічний комітет стандартизації ТК 170 «Зернові та продукти їх переробки» був створений в 2014 році. Функції секретаріату ТК170 здійснює державна установа Інститут зернових культур НААН України.

Сфера діяльності ТК 170 охоплює зернові, бобові та продукти їх переробки, а також хлібні злаки, кукурудзу, борошно, випечені чи висушені продукти тощо. До складу ТК170 входять 24 організації — колективні члени (відомства, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, державні та приватні підприємства, асоціації), які займаються науково-практичною діяльністю в галузі вирощування, заготівлі, переробки та експорту зерна і зернопродуктів.

Стандарт на пшеницю ДСТУ 3768: 2010 «Пшениця. Технічні умови», був затверджений наказом Держспоживстандарту України №108 від 31 березня 2010 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview