178171
182818

На гектарі ванілі можна заробити 1,5 млрд грн

Про це на своїй сторінці у  Facebook розповів Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, передає propozitsiya.com.

За словами експерта, це ще дуже скромні підрахунки, оскільки ваніль на сьогодні – один з найдефіцитніших товарів у світі, тож ціни на неї постійно зростають. Зокрема, у світі ціни на ваніль сягають $500–600 за 1 кг. З огляду на те, що рослина цвіте постійно, можна розраховувати на врожайність не менш як 10 кг з квадратного метра на рік.

Ваніль – це ліана, яка росте на інших деревах переважно у місцевості поблизу екватора. Якщо ця рослина і зустрічається в інших регіонах, то зазвичай не дає плодів. Причиною цього є екваторіальні бджоли (Melipone) – лише вони можуть запилювати цю рослину.

Ще одна проблема – збирати ваніль у її природних місцях росту надзвичайно складно.

Проте в Нідерландах все ж почали вирощувати ваніль. Перші рослини давали плоди лише через чотири роки, але науковці Вагенінгена змогли організувати вирощування так, що врожай почали отримувати вже через два роки.

«До речі, в Нідерландах вже є Асоціація виробників ванілі! Чотири господарства. Вагенінген для них вивів схему вирощування ванілі в теплицях! Запилення тільки вручну і тільки щоденно. І це мега прибутково», – резюмував Ярмак.

Нагадаємо, за останні два роки ціни на ваніль через дефіцит цієї спеції зросли втроє.

 



Аномальна погода знищила "Маленьку Голландію" на Херсонщині

Фермер Олег Демченко, раніше вже відомий шафрановим ноу-хау, засадив плантацію голландською квіткою. У квітні у Любивці мав відбутися фестиваль тюльпанів «Маленька Голландія 2018» і в же кілька місяців повним ходом на нього триває реєстрація учасників. Але свої корективи внесла погода, пише tavriya.ks.ua.

Як повідомив Олег Демченко на своїй сторінці у Фейсбук, фестиваль доведеться відмінити, адже більша частина тюльпанових цибулинок пошкоджена. Невтішні прогнози фермеру дали експерти, при чому, навіть не з України, а Голландії, яка спеціалізується на тюльпанах.

«20 березня у нас в гостях були наші партнери з Голландії, які стверджують, що при такому обледенінні, як зараз, цибулинки наших тюльпанів виживуть, але великий відсоток бутону вже вимер і квітки не буде. У зв’язку з аномальними погодними умовами, через які частина рослин значно пошкоджена, ми змушені відмінити фестиваль «Маленька Голландія 2018», - повідомив Олег Демченко.

Разом з тим прогресивний фермер, який, скоріше за все, через погодний форс-мажор зазнав значних збитків, просить не журитися любителів квіткового селфі. Частина посівів вижила, тож туристи, які приїдуть у Любимівку, побачать тюльпанові плямки.

Ваш вибір 'Подобається'.


Випускників яких вишів у галузі АПК цінують найбільше

Теґи: 

За результатами опитування, найбільш кваліфікованими на думку вітчизняних аграріїв є випускники НУБіПу.

Уже п'ятий рік поспіль журнал «Гроші» оцінює навчальні заклади, які готують фахівців у сфері сільського господарства.​ Видання провело опитування серед аграріїв з метою визначити, випускників яких вітчизняних вишів у галузі сільського господарства цінують найбільше, пише superagronom.com.

Кожному з навчальних закладів роботодавці могли поставити одну з чотирьох оцінок:

    0 — роботодавець швидше за все не візьме на роботу випускника даного вишу;
    2 — роботодавець згоден прийняти випускника на зарплату нижче середньоринкової для даної категорії фахівців;
    5 — в тому випадку, якщо роботодавець не проти такої кандидатури і може взяти на зарплату, рівну середньоринкової для даної категорії фахівців;
    10 — роботодавець готовий взяти на роботу випускника на зарплату вище середньоринкової для даної категорії фахівців.
Оклад молодим фахівцям пропонують, як правило, на рівні середнього по ринку або дещо нижчий. Все залежить, по-перше, від посади, і по-друге, від затребуваності спеціальності на ринку праці.

 

ВузСередній бал
1Національний університет біоресурсів і природокористування України6,71
2КНУ ім. Тараса Шевченка5,00
3Донецький національний університет (переміщений)5,00
4Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана4,40
5Дніпропетровський державний аграрний університет4,33
6Білоцерківський державний аграрний університет4,29
7Херсонський державний аграрний університет4,14
8Луганський національний аграрний університет (переміщений)4,00
9Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського4,00
10Уманський національний університет садівництва3,80
11Вінницький державний аграрний університет3,43
12Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва2,57
13Сумський національний аграрний університет2,29
14Одеський державний аграрний університет

«Рівень зарплати визначається в залежності від ваги посади і її впливу на бізнес-процеси підприємства. Кандидати проходять відбір, в рамках якого оцінюються їх компетенції, які могли бути отримані в виші, на попередніх місцях роботи, додаткових тренінгах, освітніх програмах», — розповіли виданню в прес-службі компанії Kormotech.

Роботодавці зазначають, що ім'я вишу і його «престижність» в сільському господарстві особливої ролі не грають. Компанії більше дивляться на знання, амбіції здобувача і його бажання розвиватися, досягати результату.

«Близько 5-10% наших нових співробітників — це випускники вузів. Особиста співбесіда, інтереси, мотивація, отримані навички за період навчання можуть оцінюватися навіть вище, ніж «червоний» диплом», — наголошує  Андрій Жарій, генеральний директор «Аурум Груп».



Ринки курятини та олії визнані найбільш організованими в Україні

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Асоціації Олексій Дорошенко, передає УНН.

Він пояснив, що сьогодні найвища вартість тушки курячої фіксується у Чернівецькій області - 57,5 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 53,7 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 3,8 грн або 7%. На ринку соняшникової олії цей показник становить 6%.

"Чим менша різниця у вартості продуктів між регіонами, тим більш організованим є ринок цього продукту. Серед усіх продуктів найменша різниця між регіонами на ринках курятини та соняшникової олії. Саме в цих галузях доля окремих гравців є високою, якщо не ключовою. А найбільша різниця в цінах - по картоплі та салу, що є продуктами, які виробляються практично лише в домогосподарствах. Тому й ціноутворення є хаотичним", - пояснив наведену статистику експерт.

У порівнянні із курятиною, ціноутворення на ринку свинини та яловичини є менш організованим. До прикладу, найвища вартість свинини - у Закарпатській області - 123,2 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 107,9 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 15,3 грн або 14%. А на ринку яловичини цей показник становить 11%.

Нагадаємо, за даними Держстатистики, торік курятина залишалася найдешевшим видом м'яса.

У новому році м'ясо курки продовжує тримати пальму першості за найменшими ціновими показниками. Минулого місяця українці могли придбати 1 кг курятини в середньому за 41,4 грн, кілограм свинини - за 65,1 грн. А яловичина обходилась українцям в середньому у 70 грн за кілограм продукту.

Також минулого року Україна стала лідером з експорту м'яса птиці в ЄС, наростивши річний експорт продукту на 41,9%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Виробництво свинини цьогоріч скоротиться, а сало подорожчає

Але це не прогноз, це лише сподівання, пише на своєму Facebook Андрій Панкратов, аналітик сільськогосподарських ринків ФАО, повідомляє agroday.com.ua.

В 2018-му можливостей для збільшення виробництва, чи, принаймні, повторення торішнього результату, в ФАО не бачать. Навпаки, очікується, що галузь просяде на цілих 6%.

«Це означає високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання на користь курятини», — пояснює фахівець.

За його словами, зазвичай у свинарському бізнесі простежується циклічність. З трьох-чотирирічною періодичністю зростають і падають обсяги виробництва, ціни та інвестиційна активність в секторі. Збільшуються і вартість м’яса — росте прибутковість, як наслідок — ціни починають падати, поголів’я скорочується, і так по колу.

Але що виходить на практиці? Пік поголів’я свиней в Україні прийшовся на 2014 рік. І вже варто було б очікувати нового піку, але спостерігається лише зниження.

У вересні 2017 року порівняно з вереснем 2016-го промислове поголів’я впало на 10,4%, в березні 2018 року порівняно з березнем 2017-го — на 5,4%.

У секторі особистих господарств ситуація гірша. На початок березня падіння поголів’я оцінюється в 10%.

Паралельно з цим все більше імпортується племінних та товарних свиней з Європи. Тільки за четвертий квартал 2017 року було імпортовано 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За січень-лютий 2018-го імпорт вже сягнув майже 2 тис. голів і, скоріш за все, зростатиме далі.

Інвестиційна привабливість сектору все ще невисока — через ту ж АЧС, говорить Панкратов. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я буде нижчим, ніж торік. Торішніх показників забою теж досягти не вдастся, прогнозує фахівець.

До слова, за оцінками Асоціації свинарів, в другій половині березня ринок живця в Україні дещо пожвавився. Сировину закуповують по 46-47 грн/кг, тоді як раніше вартість була на рівні 45 грн.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Львівщині виробники органічної продукції створили кооператив

У складі кооперативу можна значно швидше вирішувати спільні проблеми, — переконані органіки Львівщини, пише Високий замок.

А вони у нас — рухливі, передові, молоді, перспективні. Ініціатором створення органічного ягідного кооперативу став власник органічної ягідної ферми Андрій Калиняк, який розповів: «Процес створення кооперативу розпочався. Працюємо над установчими документами. Спочатку до нього увійдуть п’ятеро учасників, які займаються виключно органічним виробництвом. Це достатньо, аби перевірити, як він працюватиме. Головна мета — формувати більші партії, щоб легше вийти на ринки збуту. Надалі плануємо розширювати площі і під інші культури. Можливо, буде і ревінь».

Журналіст «Високого Замку» була присутня на зустрічі львівських органіків, а також їхніх консультантів, яку організували у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, де започаткували ягідний кооператив, а також обговорили розвиток органічного виробництва у Львівській області.

А розвиток справді є. Хоч і проблем вистачає. Цьогоріч аж на 10 новеньких операторів органічного стало більше у нашій області. Вони вирощують, окрім малини та суниці, смородину, порічки, зернові, равликів, виготовляють молоко, сир, ковбасні вироби… Їх реалізовують у Польщі, Німеччині і навіть у Кореї.

Почався органічний рух років десять тому, тоді наші фермери отримали перші сертифікати. Одним із першопрохідців був Богдан Костів — фермер зі села Поляни Золочівського району. Богдан розповідає про власну технологію і пропонує замінити іншомовне слово «органічне» українським відповідником «життєдайне». Ще 2006 року він почав проходити сертифікацію на виробництво органічної продукції за стандартами ЄС. Але пішов далі — почав виробляти оригінальну життєдайну органічну продукцію. На площі 33 га за власною технологією він вирощує амарант, гречку, звичайні та голозерні овес і ячмінь, голомшу, пшеницю, зокрема й орнозерну, гуньбу, чорнушку, а також столові буряки, картоплю, капусту, петрушку, пастернак тощо, які також є в органічному сертифікаті. У нього є чорна пшениця, буде вирощувати і фіолетову.

Має великий досвід органічного виробництва голова ФГ «Соломея» Тетяна Яремчук. У цьому фермерському господарстві виготовляють продукцію за давніми рецептами. Це м’ясні вироби, тушонки. «Сьогодні органічна продукція — це тренд. І, без сумніву, необхідно популяризувати своє рідне, те, що корисне і натуральне», — переконана Тетяна Яремчук.

Окрім того, вона наголошує, що цю продукцію повинні споживати наші люди, львів’яни. На підприємстві роблять усе, щоб їхня продукція була доступна. Адже ні для кого не секрет, що органічна продукція завжди є дорожчою від традиційної. Тетяна Яремчук запропонувала, аби влада посприяла у відкритті у Львові магазину, де можна було б реалізовувати органічну продукцію.

Розмова була цікава, емоційна і пізнавальна. Під час неї обговорили можливі напрямки підтримки органічних виробників з обласного бюджету. «У департаменті ми опрацьовуємо пропозиції, які висловили наші органіки. Вони ляжуть в основу заходів з підтримки органічного виробництва, які ми пропонуватимемо на затвердження сесії Львівської обласної ради», — розповів начальник управління розвитку сільськогосподарського виробництва, продовольства та аграрного ринку департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Ігор Вус.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.