170513

На Херсонщині 2018 рік стане "морквяним" і "помідорним"

Про це Укрінформу розповів засновник і директор фермерського господарства "Панарін-Агро" з Бериславського району Херсонщини Леонід Панарін.

"Минулий рік був (на Херсонщині - ред.) "перцевий" і "цибульний" рік. А в цьому році, як я бачу, напевно буде рік "морквяний" і "помідорний", - розповів Панарін.

За його словами, і цибуля, і перець через шкідників та спеку не дадуть у 2018 році в області того врожаю, що в 2017-му.

Як повідомив фермер, торік на землях господарства "Панарін-Агро" та господарства "Лідер-Агрі", власником якого є його компаньйон Гамлет Овсепян, врожайність перцю становила 80 тонн з гектара. Але цього року ситуація інша. "Якщо десь на тонн 50 вийдемо з гектара, то це буде для цього року дуже добре", - зазначив Панарін.

Не краща ситуація у 2018 році і по цибулі. Торік фермерські господарства "Панарін-Агро" та "Лідер-Агрі", як розповів Панарін, отримали найвищу в Україні врожайність цибулі - по 126 тонн з гектара. Але цього року, каже він цибуля у людей погоріла.

"У нас по Херсонській області я багатьох фермерів знаю, які мали площі цибулі від 30 до 100 гектарів, то погоріли. Шкода людей, скільки праці туди вклали, не рахуючи грошей, а погоріли поля", - розповів керівник ФГ "Панарін-Агро".

Разом з тим, у 2018 році, зазначив Панарін, слід очікувати хорошого як для цього несприятливого року врожаю моркви та помідорів. Навіть попри те, що з посівами моркви теж були проблеми. "Цього року були випадки, коли люди пересівали моркву по два рази. Але морква - це коренеплод, він трохи не так стресує. І її врожай буде цього року десь на рівні 70 - 80 тонн з гектара. А щодо помідорів, то я знаю багатьох фермерів, в яких великі площі томатів під комбайн, то в них нормальний врожай - десь під 100 - 120 тонн з гектара", - повідомив Панарін.

Як зазначив фермер, за його інформацією, така ситуація щодо даних овочевих культур стосується не лише Херсонщини, але й сусідньої Миколаївської області, а також частин Одеської та Запорізької областей.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український лісгосп продає консервовані ягоди до Ізраїлю

А ще він експортує в Німеччину, Канаду, США, Польщу, Китай, Туреччину, пише agro-business.com.ua.

«Такий консервний цех – це родзинка нашого краю, адже ніде, окрім Волині, подібних цехів на території лісгоспів немає», – розпові голова Цуманської ОТГ Анатолій Дорошук

До лісгоспу належить 7 лісництв, автоколона, станція, лісопереробний комплекс, автоколона, склад і 2 кафе. В асортименті підприємства входять: соки, варення, джеми, компоти, грибні консерви та овочі з теплиці.

В пріоритеті підприємства – створити екологічну продукцію.

«Вся наша продукція екологічно чиста. Ми практикуємо тільки натуральні інгредієнти і маємо асортимент як для звичайного споживача, так і для людей з цукровим діабетом», – зазначає начальниця консервного цеху Зінаїда Рябчун.

Тут самі збирають ягоду та перевіряють радіометром та в лабораторії. На лісгоспі заготовляють і сік без лимонної кислоти та цукру, який закупляють США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Засуха в Криму завдала збитків на суму більш ніж на три млн доларів

Про це повідомила заступник міністра сільського господарства так званого уряду Криму Аліме Заредінова, пише news.allcrimea.net.

«Згідно з наданими в міністерство документами від адміністрацій районів, в результаті НС «Посуха» постраждали об'єкти рослинництва 73 сільгосппідприємств у шести районах республіки», — розповіла Заредінова.

Через посуху в шести районах півострова діє режим НС — у Красногвардійському, Нижньогірському, Первомайському, Радянському, Ленінському та Джанкойському.

За словами Заредінової, спека в Криму призвела до повної загибелі сільськогосподарських культур на площі 23,523 тис. га, сума збитку оцінюється підприємствами в 237,5 млн рублів (3.4 млн доларів).

«Виплатити субсидії на відшкодування збитків підприємствам, постраждалим від НС, планується до кінця поточного року», — повідомила Аліме Зарединова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна оскаржила в СОТ програну РФ суперечку про добрива

Про це повідомляється на сайті СОТ, передає УНН.

В організації уточнили, що, як правило, рішення за апеляціями до СОТ виносять на протязі трьох місяців після реєстрації скарги.

У 2014 році Україна на п’ять років ввела антидемпінгові мита на ввезення добрив з Росії. Спочатку обмеження стосувалися тільки аміачної селітри, тариф на яку встановили на рівні 20,51 — 36,03%. В кінці 2017 року Україна включила в список заборонених до ввезення російських товарів сульфат амонію, який використовують як азотисто-сірчане добриво.

У 2015 Росія почала суперечку через антидемпінгові мита в СОТ, російська сторона заявила, що Україна вдається до “енергокорегувань” і “не враховує при розрахунку собівартості продукції з Росії ціни на енергоносії, встановлені на російському ринку”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Охочих інвестувати в розвиток АПК виявилось не так багато

Цього року уряд мав намір дотаціями стимулювати інвестиції в розвиток інфраструктури АПК. Але охочих вкладати кошти виявилось не так багато. Про це УНН заявив економічний експерт Павло Мороз, коментуючи перелік компаній-претендентів на часткові компенсації за будівництво (реконструкцію) тваринницьких комплексів.

“Варто сказати, що державна підтримка від МінАПК в останні роки є досить ефективною, адже український споживач отримує якісну продукцію тваринництва за стабільною ціною. У підтвердження моїх слів варто просто зайти на сайт Держстату і побачити, що, до прикладу, тушка куряча коштує сьогодні 54,90 грн за кг, у серпні минулого року ціна була 53,94 грн/кг або +2% зростання ціни; свинину сьогодні продають за 114,26 грн/кг, а у минулому році вона коштувала 107,57 грн/кг або +6% зростання ціни.

Згадаймо, що за тими ж офіційними даними інфляція минулого року становила 13,7%, а її драйверами були тарифи на комунальні послуги, енергоресурси, аж ніяк не ціни на продукти харчування, які завдяки держпідтримці вдалося стабілізувати”, — наголосив експерт.

За словами Мороза, ціни на м’ясо в Україні сьогодні є нижчими, ніж у країнах Європи.

"Тушка куряча коштує в країнах Європи близько 5 євро (орієнтовно 150 грн), а 1 кг свинини близько 8 євро (більше 200 грн.). Щодо Польщі, то там ситуація така, що вартість тушки курячої часто навіть дешевше, аніж в Україні, однак те ж філе продається набагато дорожче аніж в середньому в країнах Європи — це пояснюється логікою виробництва й підходами до забезпечення прибутковості місцевих компаній.

Однак, в Україні політичні популісти на польській ідеї спекулюють і влаштовують публічні цькування, не вивчаючи проблему комплексно“, — наголосив він.

Спекулюють і ті, хто стверджує, що дотації отримують лише “свої”, зазначив Мороз.

“З приводу отримання компанією МХП відшкодування на рівні 190 млн грн, то це є очікуваною подією, адже компанія дуже багато років поспіль нарощує свої виробничі потужності. У 2017 році інвестовано в Україну 134 млн дол., цього планувалося вдвічі більше.

Компанія регулярно заявляє про це у власній публічній фінансовій звітності, прес-релізах. Важко звинувачувати керівництво компанії в лобізмі даної програми. Тому всі ці публічні заяви проти МХП і особисто проти Косюка — не більше, ніж поливання брудом і чорний піар.

Тут, скоріше, варто наголосити на наступному: якби деякі суб’єкти господарювання чесно сплачували податки й інвестували кошти прозоро з наявністю відповідним чином затвердженої проектно-кошторисної документації, необхідними дозволами на будівництво, унормованими земельними відносинами, публічною фінансовою звітністю, то проблем би з отриманням жодних дотацій не виникало.

Я нагадаю, в минулому році принцип був простий: чим більше сплатив податків — тим більшу отримав компенсацію з бюджету (так звану, квазіакумуляцію). У 2018 році року МінАПК пішло за принципом, що діє в рамках СОТ та асоціації з ЄС — "yellow box policies", що передбачає ті види бюджетної підтримки, які стимулюють розвиток виробництва. А в ЄС це загально прийняті механізми: регулювання ринкових цін, дотації та субсидії, пільги на транспортування і списання боргів, компенсація інвестиційних витрат чи банківських відсотків тощо.

Проблема в тому, що в такій політиці потрібна довгострокова стратегія з передбачуваними правилами гри, адже окупність виробництва не вимірюється в місяцях. Для того аби стати рентабельним, вирощуючи "червоне м’ясо", потрібно не менше 3-5 років ефективності бізнес-процесів і мільйони доларів інвестицій. На це й орієнтується наразі МінАПК, залишилося знайти фінансово спроможних інвесторів”, — резюмував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найбільше корів

Однак поголів’я великої рогатої худоби в цих регіонах стабільно зменшується. Порівняно з минулим роком, на Вінниччині тварин стало менше на 2,7%, на Полтавщині - на 3%, на Львівщині - аж на 6,7%, повідомляє kurkul.com.

Натомість трьом іншим областям - Житомирській, Закарпатській і Луганській - вдалося не тільки зберегти поголів’я ВРХ, а й подекуди збільшити його.

Так, кількість худоби на Луганщині зросла аж на 11% порівняно з минулим роком: нині там налічують 59,6 тис. голів ВРХ, тоді як торік ця цифра складала 53,7 тис. Майже на 2% зросло поголів’я на Житомирщині — зараз там налічують 209,1 тис. голів. І незмінною залишилася кількість ВРХ на Закарпатті: там зараз вирощують 158,6 тис. голів ВРХ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview