178171

На Херсонщині масове нашестя комах знищило поля

Про це поінформували в обласному управлінні Держпродспоживслужби, пише khersondaily.com

За даними спеціалістів управління, в даний час на кожному квадратному метрі засіяних площ присутній до трьох шкідливих комах даного виду. Відомо, що черепашки дуже активно відкладають яйця. У місцях, де їх розплодилося вже багато, пошкоджено до 23% рослин. У результаті врожай на таких полях виявиться значно нижче запланованих показників. У сільських господарствах почалася активна боротьба з хлібними клопами. Проти них застосовують хімічні засоби захисту.

Повідомляється також, що черепашка – не єдиний шкідник, атакуючий посіви на Херсонщині. Попелиці, пшеничний трипс, злакові мухи, хлібні п'явки також негативно впливають на формування майбутнього врожаю.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як змінилася ціна на курячі яйця

Теґи: 

Таким спостереженням поділився Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, пише agroday.com.ua.

«Суттєве зростання цін на яйця почався з серпня 2017 року, коли вартість збільшилася на 7-10 гривень за 10 штук. Зараз середня ціна по Україні — 26 гривень за десяток», — зазначив експерт.

Разом з тим, за спостереженнями «Інфо-Шувар», оптові ціни продажу українських яєць зросли ще більше. Якщо станом на 14 травня 2018 року столові яйця першої категорії продають по 24 грн за десяток, то рік тому — в середньому по 8 грн.
Пендзин констатує, що за рік подорожчала вся продуктова корзина. Однак варто зазначити, що це зростання менш значне — лише 17%. У тому числі, м’ясо подорожчало на 26%, молоко — на 17%, фрукти — на 23%, овочі — на 32%, алкоголь — на 20%, хліб — на 18%.

«Це при тому, що ціни на комунальні послуги практично не змінювалися. Як і вартість газу та електроенергії. А от ціни продукти «рвонули» вгору», — резюмував Пендзин.

Нагадаємо, через різке подорожчання яєць виробників раніше запідозрили у ціновій змові. Починаючи з січня вартість яєць замість очікуваного падіння продемонструвала ще більший ріст.

В Асоціації постачальників торговельних мереж вважають, що цим питанням має зайнятися Антимонопольний комітет. Схоже, що так і буде. За підсумками 2017 року, результати дослідження ринку, проведеного АМКУ, показали, що його структура близька до олігополії. Майже 47% ринку займають всього три виробники: «Авангард», «Овостар» та «Інтер-Агросистеми». Виходячи з цінових коливань на ринку, АМКУ вирішила поспостерігати за ним ще рік — аби переконатися, чи дотримується законодавство про захист економічної конкуренції.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Український виробник олії вийде на ринок США

Про це повідомляється на Facebook-сторінці компанії, пише Економічна правда.

Як зазначається, сертифікат USDA Organic відкриває для компанії перспективу поставок українських органічних рослинних масел на американський ринок.

Сполучені Штати є провідним ринком органічної сільськогосподарської продукції, з об'ємом споживання близько 30 млрд євро на рік, що становить понад 10% від загального світового ринку.

Сертифікація USDA Organic/NOP охоплює всі аспекти виробництва, переробки, транспортування та реалізації органічної продукції.

Раніше компанія сертифікувала свою продукцію за стандартом органічних продуктів Європейського Союзу і швейцарському стандарту BioSuisse, що підтверджує відповідність органічних масел всім вимогам органічного землеробства та переробки.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

До 30% вітчизняного меду містить антибіотики та шкідливі домішки

Про це в інтерв’ю сайту «Вичерпно» заявив Олег Барскій, директор заводу «BEEHIVE» (Черкащина), що займається переробкою меду та експортом своєї продукції на європейські ринки.

Підприємство, окрім того, що має власну найбільшу в Україні промислову пасіку з 1000 вуликів, закуповує мед у сотні приватних підприємств. Мед, що надходить на підприємство проходить триетапну перевірку: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у власній лабораторії, його якість контролюють у міжнародних лабораторіях – Intertek та QSI. Саме у них і можна визначити наявність у продукті антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів і т.д.

«Неякісний мед ми «ловимо» в лабораторії і повертаємо власникам. Від сировини, яку ми купуємо на внутрішньому ринку України, маємо від 20 до 30% повернення. Ця сировина має антибіотик, пестициди або інші шкідливі речовини, тому не відповідає європейській якості. Ми не можемо доставити в Європу мед хоча б з чимось одним із вище перерахованого. В Європі все дуже жорстко, на відміну від України», – говорить Барскій.

«BEEHIVE» працює у двох сегментах – B2B та B2C, реалізуючи мед як закордонним оптовим покупцям, так і українцям у роздріб через торгівельні мережі. При цьому, якість для обох сегментів покупців залишається на одному і тому ж рівні.

Одним з основних покупців меду від BEEHIVE є Німеччина. Також його купують в Словаччині, Іспанії, Болгарії, Італії, Данії. Кілька партій було реалізовано в США і Канаду. Зараз завод отримав Органічний сертифікат та сертифікат «Халяль» і відправив сировину у Південну Корею та Саудівську Аравію. Наступним кроком буде спроба підкорити найважчий для українського меду ринок – китайський.

Джерело: agroday.com.ua

Український борщ знову б’є по гаманцю

Однак останнім часом вартість традиційного борщового набору стрімко зросла. Так, у квітні ціни “підскочили” більш ніж на 80% “борщових інгредієнтів”, написав у Facebook очільник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає uain.press.

У квітні найбільше подорожчала свинина – на 6 гривень. У середньому за кілограм м’яса доведеться викласти близько 116 гривень. Також до групи лідерів входить яловичина (125 гривень за кілограм), морква (12,9 гривень), буряк (12,6 гривень), капуста (9,2 гривень).

Здорожчали й куряче філе та тушка – на 1,4 гривні. Середня ціна тушки – 55 гривень і філе – 91,5 гривня за кілограм.

У квітні також майже на чверть зросла вартість хліба. Нині середня ціна найдешевшого білого хліба – 15,2 гривень за кілограм, а чорного – 16,1 гривень.

Хорошою новиною для українців стане ціна на український національний продукт – сало. Зараз українці можуть придбати кілограм улюбленого делікатесу за 70 гривень. Також після Великодня впала ціна на курячі яйця. Зараз середня вартість десятка становить 26,6 гривень.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки заробляють в Україні на делікатесах

Українці за 10 місяців минулого року, за даними Державної служби статистики, з'їли ікри майже на $13 млн, що на 12% більше, ніж в попередньому році і відповідає 1470 тоннам, пише НВ.

Виробництвом чорної ікри, яке колись було не тільки дорогим бізнесом, а й невідомим. Адже в Україні не було ні фахівців, ні технологій для виготовлення чорної ікри, каже Юрій Яременко, генеральний директор сільськогосподарського підприємства Bester. Однак, за останні роки цією справою вже зайнялося близько десятка компаній.

Прибуток від їстівного чорного золота можна отримати тільки через 5 років.

"Ми вже 5 років займаємося цим, але поки що вкладаємо кошти постійно і не можемо до нуля дійти. Думаю, і в наступному році не дійдемо. Адже за 5 років ми платили оренду, заробітну плату, виробляли і купували корми, платили за електрику і так далі, і нічого з цього фактично не мали або мали дуже мало. Тобто наші витрати значно перевищують доходи", - стверджує він.

Потужність виробництва досягає 15 кг/доба, в сезон нересту виходить до тонни ікри, яка за кілька годин потрапляє на полиці українських магазинів або експортується в Марокко, Китай, Францію.

Ще одним ризиком цього бізнесу є цінова нестабільність. За словами Антона Яременка, директора сільськогосподарського підприємства Bester, ціна ікри, як ціни на нафту, постійно змінюється: "З'являються нові ферми, вони демпінгують. Пропонують такі ціни, щоб просто все продати і закритися. Тому ціни постійно змінюються".

Зараз вартість вишуканого делікатесу для українців стартує від 16 до 30 тис. грн, а при цьому для європейських покупців – від $1 тис.

Бізнес-арена делікатесів активно розширюється. Зокрема, на ринку з'явилися хамон і прошутто, які виготовляються в італійських традиціях.

"Базові речі повністю взяті звідти. Ми прагнемо, щоб це було схоже на італійські аналоги. Але є своя специфіка, тому що у нас сировина трохи відрізняється від італійської. Підхід відрізняється трошки. Якась специфіка є, яка накладає свій слід. Тому сказати, що це повністю копія, не можна", - розповідає Сергій Чучков, партнер компанії Ham.Lo.

Також виробництво хамону і прошутто є продукцією з додатковою вартістю, 40% рентабельності. Прибуток від такого продукту можна отримати швидше, ніж від ікри, всього за 12 місяців. Крім того, за ціною хамон і прошутто конкурують лише між собою.

"За ціною ми конкурентні, плюс – оптимізується логістика для наших споживачів. Можливо, ми не конкурентні з неофіційними імпортом", - додають в Ham.Lo

Хоч делікатеси і культура їх споживання ще не дуже розвинені в нашій країні, однак попит на них – це тренд і гарантія якості, стверджує Володимир Ярославський, бренд-шеф Good Wine.

"Йде велика комунікація з шефами. Не тільки прайм-сегменту, а й звичайного. Наприклад, той же ринок Столичний направляє шефів до виробників, які для себе, через якісь життєві причини, стали вирощувати органічні продукти або продукт, які не використовують ніяких прискорювачів росту, або роблять продукт без консервантів", - підсумовує він.

Ваш вибір 'Подобається'.