170513

На Херсонщині планують відродити вівчарство

В неї входять: науковці, спеціалісти департаменту, представники Держпродспоживслужби та агробізнесу. Про це повідомила прес-служба ДАПР Херсонської ОДА, пише ksza.ks.ua.

За радянських часів в області було розвинене вівчарство, але з того часу поголів’я тварин скоротилося у десятки разів.

Основні причини, які гальмують розвиток вівчарства зараз:

·відсутність достатньої кількості вільних пасовищ та площ для вирощування кормів;

·низька ціна збуту баранини та низький попит на продукцію вівчарства на внутрішньому ринку;

·низька закупівельна ціна на вовну;

·висока вартість виготовлення ветеринарних документів дляпереміщення тварин.

До позитивних факторів розвитку можна віднести потужну наукову база, що представлена Інститутом тваринництва степових районів «Асканія Нова» та Херсонським державним аграрним університетом, власні селекційні розробки херсонських науковців, наявність підприємств, що традиційно займаються вівчарством в регіоні.

На сьогодні в області можуть розвиватися такі напрямки вівчарства:

·м’ясне;

·вовняне;

·племінне розведення овець.

Олександр Паливода доручив членам робочої групи зробити аналіз перспективності по кожному з напрямів, та дослідити експортний потенціал, рентабельність розвитку вовняного виробництва та можливість створення кооперативів для консолідації товарних партій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці їдять замало свинини

Натомість, нині українці їдять вдвічі менше, повідомляють у Асоціації «Свинарі України».

Згідно з Рекомендаціями щодо здорового харчування дорослих МОЗ України (від 8.12.2017, на основі Рекомендацій щодо профілактики раку World Cancer Recearch Fund), свинина кваліфікується як «нездорове» м’ясо та програє курятині.

«М’ясо є смачним харчовим продуктом зі збалансованим складом незамінних амінокислот. Водночас, доцільно обмежити споживання свинини, яловичини та баранини менше 500 г на тиждень, при цьому слід споживати якомога менше оброблених м’ясних продуктів (ковбаси, сосисок, паштетів, напівфабрикатів тощо). М’ясо птиці, не поступаючись за харчовою цінністю іншим видам м’яса, не спричинює при регулярному споживанні збільшення ризику раку кишечника. Тому таке м’ясо є більш здоровим вибором, якщо людина споживає страви з м’яса», — йдеться у документі.

Згідно з рекомендаціями, 500 г приготованого м’яса — це 700-750 г сирого на тиждень. На рік (помножити на 52 тижні) — 39 кг червоного м’яса (свинина + яловичина). Споживання яловичини в Україні складає близько 1/3 споживання свинини. Тобто близько 30 кг — ніша свинини.

Нині споживання свинини сягає 15 кг. Ще додатково 35% (близько 5,5 кг) — м’ясні/ковбасні вироби, сало, печінка і субпродукти. Разом — 20-21 кг.

Щоб Українці споживали 30 кг свинини і 10,5 кг продукції з неї (виходячи з усередненої частки м’ясопродуктів зі свинини у структурі споживання), поголів’я має сягати понад 12 млн голів (без урахування імпортно-експортних операцій, лише для забезпечення внутрішніх потреб).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США винайшли вакцини проти вірусів рослин

Вчені виділили малі інтерферуючі РНК, які ефективні в боротьбі з вірусами. Лабораторні експерименти з тютюновими рослинами показали, що вони можуть вибрати переможців і використовувати їх як вакцину проти вірусу кущистої карликовості томатів, який уповільнює ріст і пошкоджує листя на рослинах тютюну. Кращі  малі інтерферуючі РНК, розпорошені на листя, захищали 90% рослин.

Найцікавіше, що вчені просто розпорошили малі інтерферуючі РНК на рослини або потерли їх на листя. Це набагато простіше і швидше, ніж генно-інженерна установка для вірусної резистентності, що дозволяє вченим і фермерам не відставати від швидкої еволюції вірусних збудників.

Зараз дослідники працюють над пошуком найбільш ефективного та економічно ефективного способу введення вакцини рослинам, такого як спрей, який використовує наночастинки для доставки малих інтерферуючих РНК.

Вони також намагаються визначити  малі інтерферуючі РНК, які б боролися з економічно важливими вірусами, такими як вірус мозаїки огірка або вірус жовтої мозаїки цукіні.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селяни протестують проти будівництва свиноферми — перекрили трасу

Про це пише kurkul.com.

Люди вийшли на акцію вже не вперше. Розповідають, що стоятимуть, доки влада їх не почує.

Через перекриття дороги сотні автомобілів стоять у заторах.

Голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль відзначив, що без дозволів і належного контролю інвестор не зможе збудувати там новий свинокомплекс.

«Ситуацію тримаю під контролем. Відправив туди начальника ДАБІ та начальника департаменту АПК. Без дозволів і належного конторлю не пустимо. Інвестор має бути відповідальним», — зауважив очільник Прикарпаття.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна відправила на експорт уже 7,6 млн тонн зернових

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики і продовольства України.

За даними Мінагрополітики, станом на 28 серпня у 2019/20 маркетинговому році Україна експортувала 7616 тис. тонн зернових і зернобобових культур.

Зокрема:

пшениці - 4070 тис. тонн;
ячменю - 1750 тис. тонн;
жита - 1,4 тис. тонн;
кукурудзи - 1783 тис. тонн.
Експорт борошна сягнув 44,6 тис. тонн.

Нагадаємо, Україна у 2018/2019 маркетинговому році експортувала рекордну кількість зерна - 50,4 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок живця свиней: стабілізація цін

Так, за підсумками щотижневого моніторингу цін на свинину живою вагою, який проводить Асоціація «Свинарі України», середньоринкова ціна додала 1% до позначки попереднього тижня та склала 49,4 грн/кг.

Незначне підвищення цін закупівлі відбулося у наслідок позитивного коливання планових цін від окремих постачальників свинини, які «розписали» товарне поголів'я на 0,5-1 грн/кг дорожче ніж тижнем раніше. Тим не менш, підвищення цін мало не такий масовий характер, як до цього, а очікування м'ясопереробників реалізувалися: м'ясних свиней забійних кондицій у кінці літа закуповували по 48-50 грн/кг. Планові продажі попереднього тижня, обмеженість пропозиції живця через сезонні фактори та тимчасово посиленіша конкуренція серед закупівельників допомогли ціні укріпитися.

Хоча епізодичні відмови та скорочення об'ємів заготівлі окремих закупівельників викликають настороженість операторів, більшість гравців ринку налаштована на сталість цін на початку осені. Цю тезу підтверджують і результати опитування переробників: абсолютна більшість учасників Асоціації «М'ясопереробної галузі» планує закуповувати живець по 48-50 грн/кг. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview