На Херсонщині створили інноваційне обладнання для цибулі

У Каховці продемонстрували роботу нового обладнання для очищення цибулі від шкірки, пише khersondaily.com.

Інженери АТ «КЕМЗ» створили принципово нову лінійку машин для очищення цибулі від шкірки. Обладнання такого типу не проводитися на пострадянському просторі, а деякі технічні рішення, закладені в лінії не мають аналогів у світовій практиці машинобудування аналогічного обладнання.

Головною відмітною якістю даного обладнання від попередніх машин для очищення є реалізація принципово нового методу очищення цибулі. Цибуля очищається від шкірки без використання травмуючого сировину абразиву, і води, яка сама по собі є досить дорогим ресурсом, і що більш важливо, застосування води в технологіях очищення значно скорочує термін зберігання очищеної сировини.

У новій лінійці машин, цибуля очищається стисненим повітрям. Також гостям показали машину для напівавтоматичної обрізки цибулин від пір'яної і кореневої частин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріїв з ТернопІльщини звинуватили в масовій загибелі диких тварин та птахів

Мисливці підозрюють, що причиною мору тварин та птахів стали отрутохімікати, якими обробляли поля проти гризунів, йдеться у сюжеті UA.Тернопіль. 

Мисливці знайшли на полях між селами Стегниківці та Курники мисливцями мертвих зайців, борсуків та птахів.

В «Українському товаристві мисливців та рибалок» вважають, що причина – невідомі отрутохімікати, якими обробляли поля від мишей. На місце викликали інспекторів з охорони довкілля та представника Держпродспоживслужби.

Представник Держпродспоживслужби Іван Возняк згоден, що схоже на отруєння тварин.

Мисливці кажуть, що подібні випадки отруєння тварин на полях вже траплялися. Загиблих тварин передали в лабораторію, щоб остаточно з’ясувати, чи винні отрутохімікати. Поля обробляють фермери. На одному з них журналісти навіть побачили, як труять мишей.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Крафтове печиво з Одеси купують в Ізраїлі, Німеччині і Штатах

В Одесі підприємство “Одеська артель” випускає крафтове печиво, яке купують по всьому світу. Яскрава риса продукції в тому, що вона відсилає нас до 30-х років ХХ століття. Засновник солодкого бренду, Костянтин Скворцов каже, що його проект – не просто про гроші, він має свою культурну місію – зберегти та відтворити кондитерські традиції південного міста, пише shotam.info.

Друзі крутили пальцями біля скроні, коли Костянтин Скворцов розпочинав виробництво ретро-пряників. Сургучева печатка, вінтажна обгортка і старовинні рецепти прадідуся ще 1890-х років – усе, щоб зберегти старовинний колорит Одеси.

Зараз кондитерку Скворцова купують в Ізраїлі, Німеччині і Штатах, а британські кондитери навіть влаштували семінар, де розбирали креативність рецептури “артельських” пряників.

Костянтин Скворцов відновив рецепти свого прадіда, записані 1893 року. Чоловік сам виглядає, як одеський денді тих років. Його смаколики потрапили на лондонську товарно-сировинну біржу. Британські кондитери були в захваті від одеських пряників.

На виробництві всі смаколики робляться вручну,  основні замовники – Ізраїль, Німеччина і Штати. В рекламу Костянтин не вкладається. “Ви бачили коли небудь рекламу чорної ікри чи Bentley? Хороше рекламувати не треба”, – каже Костянтин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Летюча корова: в Італії тварину рятували на гелікоптері

У Сардинії (Італія) корову рятували за допомогою гелікоптера. Про це пише ТСН.

Як повідомляється, тварина застрягля між каміннями на схилі, але як вона туди потрапила не знає ніхто.

Італійські рятувальники обв'язали корову тросом і на вертольоті доправили в безпечне місце. Тварині зав'язали морду, щоб та не злякалася висоти. Корова відбулася переляком. Але після ефектного порятунку худобу про всяк випадок оглянули ветеринари.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якість і відсутність економії: як українська молочка завойовує світові ринки

Українська молочка завойовує гарну репутацію у світі. Усе завдяки приватним фермерським господарствам, які ретельно стежать за якістю. І хоча ціна такого продукту значно вища за звичайну магазинну – навіть українці готові платити більше, пише fakty.com.ua.

Рік тому Олег Расказов переїхав з Дніпра до селища у Чернігівській області, щоб допомагати розвивати молочне господарство. Говорить: робота важка, але цікава. У них повний цикл виробництва – від висівання кормів і утримання корів до випуску продуктів у кількох власних магазинах. Щомісяця видають щось нове.

Фермерське користується попитом і ось приклад: місяця не минуло, як запустили лінійку виробництва масла. Зранку завезли в магазини, а по обіді вже порожні полиці. Із сиром – так само. І це попри ціну у понад 200 грн. за кілограм. Фермер переконує – вся справа в якості. На виробництві не економлять.

Попри всі складнощі, таких  господарств в Україні щороку більшає. Вони виробляють молоко, йогурти, сири, сметану, масло. Довіра до них беззаперечна, особливо у місцевих мешканців, які майже напряму бачать, як виробляється продукт. Щоправда, запустити таке виробництво – питання нелегке. Дозвільна система і брак фахівців відбирають бажання навіть у найбільш завзятих фермерів.

Саме через якість в українську молочку починають вірити у світі. Третина виробленої продукції вирушає на експорт. За 5 років наші виробники переорієнтувалися з російських полиць на світові. І щороку збільшують об’єми, попри конкуренцію з компаніями з Європи, Нової Зеландії і США, які є лідерами ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як село на Закарпатті стало "томатною столицею України"

Село Боржавське, що у Виноградівському районі, укрите теплицями. Кожен клаптик землі засіяний різними овочевими культурами. Однак найбільше в селі культивують помідори. 95% жителів "томатної столиці" займаються вирощуванням парникових овочів. Завдяки непоганому доходу людям не доводиться виїжджати на заробітки, повідомляє ua-reporter.com.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview