На Херсонщині відкрили підприємство з інноваційним підходом у сфері аграрного виробництва

Про це пише Укрінформ.

«Минулого року під час 9-го Міжнародного економічного форуму «Таврійські горизонти» разом з Володимиром Білим (директор НВП — ред.) уклали меморандум про співпрацю під назвою «Завод нано-добрив «5 ELEMENT». Сьогодні ми вже відкриваємо це підприємство. Сума інвестицій склала півтора мільйона доларів, і налічує більше 70 робочих місць», - зазначив голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв. І додав: «Я з гордістю хочу сказати, що ми відкриваємо національного виробника мікродобрив, тому що це розробка українського вченого, все це зроблено на українській землі».

В свою чергу Володимир Білий подякував професору Георгію Голіку, який створив близько 50 препаратів, 150 комбінацій протягом десяти років досліджень, а тепер працюватиме на посаді заступника директора створенного підприємства.

Виробничо-лабораторний комплекс в місті Гола Пристань Херсонської області має площу понад 2500 м кв., виробничі цехи - 825 м кв.
Читайте також: Завод Фірташа в Криму припинив свою роботу

Підприємство планує виробляти до 10 тонн мінеральних мікродобрив щорічно. Це чимало, враховуючи, що норми внесення добрив надзвичайно малі (20-56 грамів на 1 га посівів агрокультур). Вони є не токсичними, мають високу швидкість проникнення в клітини рослин з високим коефіцієнтом засвоєння, підвищують врожайність, а також товарний вигляд і якість агропродукції, стимулюють розвиток потужної кореневої системи, а найголовніше — відроджують якісний склад грунтів.
Тому вже сьогодні «5 ELEMENT» має угоди про співпрацю майже з двома десятками держав, зокрема, з Єгиптом, Суданом, Угандою, Оманом, Литвою, Словаччиною, Чехією, Алжиром, Тунісом, Марокко, Малайзією, Казахстаном тощо.

У ході відкриття підприємства всім бажаючим провели екскурсію підприємством, а саме продемонстрували наукову лабораторію, промисловий цех та ефективність дії нано-добрив на рослинах в дослідній теплиці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кооператив на Київщині перероблятиме 2 млн л козиного молока

Про це в  інтерв'ю Kurkul.com розповіла очільниця громадської спілки «Асоціація козівників України» й заступник голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.

У родини Якименків — сімейна козина ферма «Татусеві кізоньки» із поголів’ям 20 кіз на Кіровоградщині.

«Спочатку «Татусеві кізоньки» були невеликою фермою, але коли поголів’я кіз стало збільшуватися, зявилися нові проблеми – потрібно більше території. А головним питанням стало де переробляти і збувати молочну продукцію. Згодом ми дізналися про кооператив «Родинний добробут» під Фастовом. І вже зараз у нас є підписаний договір про співпрацю із керівником цього кооперативу Антоном Дундієм. І частина наших кіз уже переїхали в кооператив», — розповіла Наталія Якименко.

Соціальний кооператив «Родинний добробут» був заснований у 2015 р. і розташований у Фастівському районі за 100 км від Києва. Загальна площа кооперативу складає 21 га, а спеціалізується він на козівництві і вирощуванні органічних овочів у теплицях.

«Зараз у нас 30 кіз, але ми будемо розширятися. Найближчим часом приїдуть ще 10. Глобальні плани у нас саме по кооперації. Тобто не тільки по тому, що буде у нас, а й залучення людей, які проживають неподалік, тобто хочемо розвивати малі фермерські господарства. Своє господарство плануємо обмежити 500 козами. А за рахунок того, що в кооперативі будуть інші люди, котрі теж займатимуться козівництвом, будемо орієнтуватися на 2,5 тис. кіз і більше», — поділився планами із Kurkul.com керівник «Родинного добробуту» Антон Дундій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК відзвітувало про врожайність зернових культур

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

У розрізі культур:
- гречки 151 тис. тонн з 133 тис. га (73% від 182 тис. га) при врожайності 11,3 ц/га;
- проса 70 тис. тонн з 48 тис. га (85% від 57 тис. га) при врожайності 14,5 ц/га;
- кукурудзи 2,4 млн тонн з 591 тис. га (13% від 4,5 млн га) при врожайності 40,9 ц/га.

Крім того, продовжується збирання соняшнику, якого намолочено 6,8 млн тонн з 3,6 млн га (61% від 5,9 млн га) при врожайності 18,7 ц/га.
Сої зібрано 1,4 млн тонн з 801 тис. га (40% від 2,0 млн га) при врожайності – 17,2 ц/га, цукрових буряків 2,6 млн тонн з 62 тис. га (19% від 318 тис. га) при урожайності 425 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка ґрунту під посів озимих культур та посів озимих.
На даний час підготовлено 7,5 млн га або 93% до прогнозованих площ (8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року, при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 3,5 млн га або 48%, в т.ч.:
- озимої пшениці та тритикале при прогнозі 6,1 млн га проведено на площі 3,3 млн га, або 53% до прогнозу;
- жита при прогнозі 161 тис. га посіяно 96 тис. га, або 60% до прогнозу;
- ячменю при прогнозі 926 тис. га посіяно 114 тис. га або 12%.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 795 тис. га або 102% до прогнозу (прогнозовано 777 тис. га).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україні пора прийняти земельну реформу в обмін на черговий транш від МВФ – політолог

Про це ГолосUA повідомив політолог Кирило Молчанов.

«Вимога про відкриття ринку землі з боку МВФ фігурувало постійно. Навіть після отримання чергового траншу були чіткі вказівки, що Україна зобов'язана прийняти пенсійну і земельну реформу. Але жодна з них на сьогоднішній день так і не була прийнята»,- сказав К. Молчанов.

За його словами, якщо пенсійну ще вдасться протягнути, то земельну реформу прийняти буде дуже складно.

«Вона не популярна в колах селян і багатьох аграрних компаній. Відповідно Гройсман вирішив піти на переговори з МВФ, щоб вони відклали введення відкриття ринку землі. Прем'єру це вдалося, так як фонд поки зняв дане питання. Заява постійного представника МВФ в Україні Люнгмана свідчить про те, що фонд не збирається надовго відкладати цю вимогу. Після того, як приймуть пенсійну реформу, МВФ буде наполягати, щоб взяли земельну. Шляхом приватизації землі, яка знаходиться в держвласності, можна шукати фінансові кошти на зовнішніх ринках. Після чого віддавати борги з відсотками самому МВФ, на що фонд якраз і розраховує»,- зазначив К. Молчанов.

За словами політолога, в МВФ не думають, що це призведе до того, що держава втратить землі, так як ціна на них буде копійчаною. У підсумку це призведе до соціального напруження.

К. Молчанов підкреслив, що В. Гройсман буде максимально зволікати з прийняттям земельної реформи.

«Якщо в цьому році потягнути ще вийде, то наступного-вже доведеться приймати якісь рішення. Інакше МВФ може припинити співпрацю з Україною. Можливо, в Адміністрації Президента приймуть рішення відмовитися від чергового траншу, так як побояться отримати негативні результати на виборах до 2019 року»,- резюмував К. Молчанов.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України повинен розпочати підготовчу роботу щодо впровадження в країні земельної реформи, заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна зможе експортувати пшеницю, ячмінь і кукурудзу в ЄС без сплати митних зборів

Про це йдеться в заяві представництва ЄС в Україні, пише 112.ua.

"Додаткові лібералізації для ячменю, пшениці і кукурудзи почнуть застосовуватися з 1 січня 2018 року", - йдеться в заяві.

Крім цього, в неділю, 1 жовтня, вступлять в силу нові торговельні преференції ЄС для України. Експорт більшості видів сільськогосподарської, а також деяких видів промислової продукції буде проходити без застосування митних зборів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" домінує на внутрішньому ринку курятини

Його цінова політика привертає увагу Антимонопольного комітету. Про це сказав голова АМКУ Юрій Терентьєв в інтерв'ю виданню AgroPolit.com, передають Українські Новини.

"Наразі внутрішній ринок курятини дуже концентрований. На ньому є гравець №1 - "Миронівський хлібопродукт" (із часткою понад 40%) і кілька інших, дрібніших: комплекс "Агромарс" (із часткою більше 10%) і "Агроовен" (із часткою до 6%)", - відзначив Терентьєв.

За його словами, у деяких торговельних мережах частка МХП перевищує 70%.

Він додав, що, хоча компанії властиві 2 структурні ознаки монополізму - частка на внутрішньому ринку й цінове поводження, монополістом її назвати не можна, оскільки таким є єдиний продавець на ринку.

Крім того, якщо компанія відчуває значну конкуренцію, то, відповідно до закону, монопольним положенням на ринку вона не володіє.

"Зараз ми бачимо певні негативні сигнали від ринку про те, що цінове поводження МХП викликає питання. Інші учасники дивляться на ціни, які встановлює "Миронівський хлібопродукт", і сприймають їх як якийсь індикатор. Тому конкуренція на ринку м'яса птиці досить обмежена, незважаючи на присутність інших гравців. Це дає нам підстави глибше вивчати ринок м'яса птиці на предмет зловживання МХП своїм монопольним положенням", - зазначив Терентьєв.

Він додав, що рішення про відкриття справи ще не прийнято, триває дослідження ринку, АМКУ аналізує весь ринок і дивиться й на інших виробників.

"Якщо ми з'ясуємо, що домінуючий гравець на ринку задає темп іншим і формує єдині умови, тоді ми неодмінно будемо мати підстави для відкриття справи. Комітет не може знехтувати тим фактом, що через формування певного дефіциту продукту внутрішні ціни пішли вгору - до рівня світових - і споживачі від цього страждають. Є й інші причини, ми їх вивчаємо", - сказав голова АМКУ.

Як повідомляли Українські Новини, АМКУ має намір завершити дослідження ринку курятини до жовтня.

МХП зазначає, що однією з підстав для зростання цін є збільшення собівартості виробництва курятини на 20%, зокрема, впливає зростання цін на зернові культури, які займають істотну частку в собівартості, і інші складові.

У самої ж компанії з початку року й станом на кінець серпня зросли ціни на 17%.

За даними Державної служби статистики, середньозважені ціни в Україні на курятину в тушках станом на 20 вересня становили 55,31 гривні/кг, станом на 10 січня середньозважені ціни в Україні на курятину в тушках становили 42,02 гривні/кг.

Асоціація "Союз птахівників" пояснює зростання цін на м'ясо птиці збільшенням обсягів експорту в 1-му півріччі при збереженні обсягів виробництва на рівні аналогічного періоду минулого року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview