178171

На Херсонщині виробляють біогумус за допомогою черв’яків

Про це пише agravery.com.

Підприємство має турецькі інвестиції, займає територію давно занедбаної ферми, пропагує екологічне землеробство, дає робочі місця і має багаторічні плани роботи на території Херсонщині.

Це найбільша в Україні ферма, що виробляє біогумус за допомогою каліфорнійських черв’яків. Кільчасті займають 21 «клітку», щодня гумус «зростає» на 10 см, через тиждень субстрат готовий і його очікує 3 місяці сушки. Добрива використовуються в Україні та експортуються в Середню Азію, В’єтнам, Корею та ін. Сьогодні ґрунти виснажені хімічними обробками і біогумус — одна із ефективних складових вирішення цієї проблеми.

Як змінилася вартість м'ясного кошику

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За його словами, найбільше додали в ціні свинина та сало – 39 грн та 32 грн за кілограм. Кілограм яловичини подорожчав в середньому на 26 грн, кілограм ковбаси вареної і філе курки – на 21 грн. Серед усіх видів м'яса найменше додала в ціні курка в тушці – всього 13 грн.

"На кінець січня кілограм яловичини з кісткою можна було купити в середньому за 117 грн, свинини – за 110 грн, філе курятини – за 92 грн, варену ковбасу – за 83 грн, сала – за 72 грн, а тушку курки – за 55 грн", - розповів експерт.

На кінець 2018 року вартість м’ясного кошика становила в цілому 529 грн.

"Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 40%, або на 152 грн", - пояснив О.Дорошенко.

Нагадаємо, за даними експертів, собівартість м'яса формують 5 основних показників: ціни на кормові, комунальні послуги, вартість паливно-мастильних матеріалів, рівень заробітних плат у секторі і співвідношення національної валюти по відношенню до євро.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На експорті бобових Україна заробляє більше, ніж на молоці

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

Більш того, за підсумками 2017 року бобові ввійшли в ТОП-10 товарів українського аграрного експорту.

«Експорт бобових дає більше виручки, ніж експорт меду, молокопродуктів, горіхів, свіжих фруктів навіть разом з овочами, а також більше, ніж експорт борошна, сокових концентратів і т.п.», — акцентує Ярмак. Причому зовнішні поставки бобових зростають дуже швидко. Тільки за 2017-й експорт зріс відразу на 64% і приніс Україні $193 млн.

За словами фахівця, все більше аграріїв цікавляться, де купити насіння сочевиці, нуту, гороху чи інших культур. А потім — куди збути врожай.

Нарощування виробництва бобових має позитивний ефект, адже збагачує ґрунт азотом.

До слова, непогані успіхи в експорті бобових демонструє Узбекистан. Фактично на продажі самого машу (родич квасолі) країна отримує $0,5 млрд виручки щороку.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Фермери роблять відмінний бізнес на картопляній горілці

Коли споживачі почали шукати більш зручні в приготуванні продукти, картопля частково втратила свою популярність через необхідність чистити бульби вручну, пише agroxxi.ru.

Крім того, маркетологи макаронних і рисових виробів розробили привабливу упаковку для цих продуктів, а картопля, як і раніше залишилася у скромній тарі, продовжуючи втрачати частку на ринку. Але якщо де убуде, то десь і прибуде. Заповзятливі фермери знайшли спосіб, як заробити в незайнятій ніші.

«Люди зараз ігнорують картоплю і забули, наскільки вона універсальна, - розповідає Сьюзі Дейлі, власниця невеликої картопляної компанії в Тасманії. - У школах більше не вчать дітей, як приготувати на цілу сім'ю. У наші дні люди так зайняті, що вони не хочуть стояти і чистити картоплю, а потім чекати, поки вона приготується. Але ситуацію можна змінити. Варто тільки додати трохи креативу!»

Сама Сьюзі вирішила креативити, коли шукала спосіб застосування її картоплі другого сорту.

«Ми з чоловіком почали вирощувати картоплю близько 30 років тому і розвивалися досить повільно, поставляючи миту картоплю у великі супермаркети Австралії. Ми виявили, що у процесі виробництва у нас залишається досить побитої картоплі, яка при цьому зберігає гарну якість. Я стала думати, як ми могли б використовувати нашу картоплю другого сорту замість того, щоб годувати нею корів, - розповідає Сьюзі. - Спочатку ми придумали ряд готових страв для розігрівання в мікрохвильовці. Це проста і смачна їжа. У нас також є лікеро-горілчаний завод, де робиться картопляна горілка і джин. Цією частиною бізнесу керує дочка Рубі».

Досить швидко картопляна горілка від фермерського сімейства стала дуже популярною в Австралії.

У минулому році Рубі взяла зразки горілки і джина з тим, щоб презентувати їх на виставці в Гонконзі. Інтерес до продукту був настільки великий, що тепер фермери роздумують, як розширитися, щоб забезпечити картопляним алкоголем всіх бажаючих. Замовлення надходять практично постійно, а на лікеро-горілчаному заводі випуском картопляного алкоголю займаються всього три людини.
 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вирощування хмелю окупається через три-чотири роки

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів Микола Михайлов, директор ТОВ «Хопштайнер Україна» (Житомирська область), яке займається вирощуванням та переробкою хмелю, пише AgroTimes.

«На 1 га потрібно 220 залізобетонних стовпів, кожен з яких у середньому коштує 2 тис. грн, дріт, посадковий матеріал плюс витрати на купівлю гербіцидів, добрив, придбання техніки, оплату праці тощо», – уточнив він.

Вирощування хмелю окупається через три-чотири роки, залежно від отриманого врожаю та ситуації на ринку.

«Часто буває так, що на ринку виникає певний надлишок або брак сортів. Якщо потрапляєш у течію, коли є попит саме на твій сорт, то матимеш добрий прибуток», – зазначив Микола Михайлов.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Аграрна IT-конференція: перший досвід, перші успіхи та перші висновки

Необхідність такого форуму назрівала давно, сучасні IT-технології все більше використовуються у роботі різних департаментів і служб агрохолдингів. Можна говорити про окремі рішення для оптимізації роботи фінансового відділу, відділу закупівель, безпеки та інших, але найбільш ефективним форматом є створення загальної інформаційної системи агрокомпанії, що забезпечує оперативність, прозорість і доступність даних.

Спікери конференції поділилися своїм досвідом впровадження нових технологій, але при цьому закликали дуже ретельно планувати подібні кроки і точно уявляти бажаний результат. Кілька виступаючих наводили приклади, коли агропідприємства витрачали значні кошти на закупівлю модних технологій та обладнання, але не отримували ніякого ефекту. Спікери наголосили на важливості розробки стратегії діджиталізаціі, прорахунку послідовності необхідних кроків при впровадженні, обов'язковість інтеграції всіх автоматизованих процесів в одну систему. Професіонали представили свої практичні кейси з реалізації IT-проектів і наочно показали переваги використання інновацій. Було висловлено думку, що впровадження ГІС-систем - це основа подальшої діджиталізаціі компанії. Не забули на конференції про впровадження точного землеробства, застосування дронів, що вже стало must have для багатьох підприємств і показує відмінні результати. Роль IT в управлінні ризиками, незайняті ніші в агро IT, перспективи галузі - все це знайшло своє відображення в доповідях виступаючих. До виступів спікерів та обговорення багатьох питань долучалася вся аудиторія: всім були знайомі названі проблеми. В окремих випадках здавалося, що IT-фахівці говорять мовою, зрозумілою тільки їм! В цьому і цінність Аграрної IT-конференції - зібрати в одному залі і дати можливість поспілкуватися профільним фахівцям, які в повсякденній роботі стикаються з однаковими викликами та труднощами.

Організатори дякують представникам iHUB, [bvblogic], Global GIS, Kernel, МХП, AgTech Ukraine, GrainTrack, AgroGeneration, Vitagro, ІМК, «Інтерпроект Gmbh», SmartFarming, «Монсанто Україна», Drone.ua і Syngenta, незалежним експертам за активну участь і підтримку конференції! З огляду на позитивні відгуки всіх учасників та бажання продовжити вузькопрофесійні дискусії, не виключаємо, що Аграрна IT-конференція стане традиційною, як і багато інших заходів «ПроАгро Груп».