На Херсонщині виростили найбільше в Україні поле солодкого перцю

Поле площею у 79 гектарів вже визнали найбільшим в Україні. Але, можливо, схожого за розмірами лану немає й у всій Європі. Принаймні, закордонні колеги фермерів вражені масштабами. Хто їстиме рекордний урожай, у сюжеті ТСН.

Усе це поле, - розміром як понад сто футбольних, - солодкий перець. Експерти книги рекордів України заміряли,і визнали – стільки перцю на одному лану ще  ніхто  не вирощував.

Перець у рекордних масштабах  вирощують разом 2 фермерських господарства Бериславського району Херсонщини.

Крім кількох популярних сортів, тут вирощують ще й 100 гібридів, і вивчають, які з них найкраще приживуться у спекотному херсонському кліматі. Насіння закуповують у Чехії, Голандії та Франції. Їсть херсонський перець не тільки вся Україна, а й кілька європейських країн. А секрет смаку у тому, що у нас все дозріває на відкритому грунті.

Щороку для вирощування перцю потрібні нові підходи, - кажуть аграрії.  Адже клімат став дуже мінливий і непрогнозований.  Наприклад, цьогоріч через ранню спекотну весну довелося рятувати рослини від навали хвороб та шкідників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як виробники часнику з Одеської області завойовують світові ринки

В Одеській області, на кордоні з Молдовою, розвивається найбільше в країні підприємство з вирощування та переробки часнику. Амбіції у аграріїв теж серйозні – завоювати своєю продукцією світові ринки, пише uatv.ua

Всього за кілька років у регіоні створили сучасне підприємство, яке займається вирощуванням і переробкою часнику в промислових масштабах. Виробництво відповідає всім європейським вимогам.

“Цього року отримуємо сертифікат Global gap, у подальшому отримуємо HASP і ISO. Це нам необхідно для роботи, передусім, з іноземними покупцями”, – розповідає власник компанії-виробника Ян Мишкевич.

На сучасній машині комбайнер Володимир Сеніч із колегами обробляє десятки гектарів полів часнику. Після збору його складають в величезні ящики і до осені залишають сушитися. Підприємці стверджують: склади здатні вмістити понад тисячу тонн продукції.

Компанія займається повним циклом виробництва – від селекції оздоровленого насіння й вирощування якісного часнику, до подальшої переробки та продажу. Продукцію продають в Україні, а також відправляють на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Отрута на ринку: чим в Україні обробляють овочі

Якість овочів на українських ринках на даний момент досягла катастрофічних показників.

Журналісти радять не ходити в такі місця без спеціальних пристроїв, інакше здоров'ю може бути завдано непоправної шкоди, передають "Факти".

Відзначається, що головну роль відіграє навіть не кількість використаних пестицидів, а їх якість. Зокрема, за даними експертів, зараз на українському ринку 25% хімікатів – це підробка і чим обернеться споживання оброблених ними овочів – невідомо.

При цьому, кажуть аграрії, фермери, які купуються на дешевизну, втрачають врожаї.

"Ситуація на ринку препаратів для присадибних ділянок ще гірше. Кожен 4 з 5 пестицидів – підробка. Під найбільш відомими назвами продають невідомі хімічні сполуки. Наслідки використання – непередбачувані", - йдеться в сюжеті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки української ікри потрапляє на світовий ринок

Ікру осетра та стерляді українського виробництва подають у ресторанах Європи. Щоб експортувати делікатес до країн Євросоюзу, український бізнесмен Антон Яременко витратив понад мільйон доларів. Побудував сучасний цех і отримав європейську сертифікацію на свій продукт, пише uatv.ua.

Баночка ікри осетра коштує близько 100 доларів, ікри стерляді – 75 доларів. Тільки в Україні цей виробник за рік продає 400 кілограмів делікатесу.
Невелика рибна ферма розташована в селі Трипілля під Києвом, по сусідству з електростанцією. На березі Дніпра – конструкція з садками. Вона дозволяє утримувати рибу в природних умовах, але не дає їй поплисти.

8 років тому Антон Яременко з батьком розпочали ікорний бізнес. Уся складність цього бізнесу полягає в тому, що він дуже тривалий і дуже дорогий. Тривалий – тому що риба дозріває 10-12 років, поки у неї з’являється перша ікра, а дорогий – тому що всі ці проміжки, коли риба росте, вона їсть дуже дорогий датський корм, який коштує понад 3 долари за кілограм, а споживає вона його тоннами.

Сертифікат якості ЄС дав можливість українцям продавати ікру до Європи. Вона вже їде в магазини Франції та Іспанії. А ось у ресторані містечка Мец у Лотарингії її давно подають.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені представили перший у світі "розумний обприскувач"

Не часто виробник отримує нову техніку, яка може забезпечити повну рентабельність інвестицій протягом одного року і може зменшити вплив ферми на навколишнє середовище. Проте саме це обіцяє пристрій, розроблений дослідниками з Міністерства сільського господарства США (USDA) та Коледжу харчових, сільськогосподарських та екологічних наук штату Огайо (CFAES), пише agrarii-razom.com.ua.

Їх "розумний обприскувач" - це перша в світі система автоматичного розпилення.

"Використовуючи звичайні обприскувачі, виробники просто вмикають обприскувач в одному кінці ряду і зупиняють розпилення на іншому кінці", - сказав Ердал Озкан, професор сільськогосподарського машинобудування на кафедрі продовольчої, сільськогосподарської та біологічної інженерії CFAES.

"Ми все ще використовуємо той самий тип обприскувачів, який був розроблений більше 60 років тому. Однак застосування фіксованої норми пестицидів безперервно, незалежно від варіацій у цільових умовах, більше не є принципом, який ми можемо практикувати".

Використовуючи високошвидкісні датчики і обчислювальні технології, об’єднана група дослідників з USDA і CFAES переносить застосування пестицидів у цифрову еру. Лазери виявляють тінь рослини біля розпилювача, а алгоритм, розроблений командою, визначає оптимальний рівень розпилення, який повинен випускати кожен з 40 сопел обприскувача.

Система працює автоматично під час переміщення обприскувача по полю. Оператор може також вручну управляти системою через вбудований сенсорний екран.

«Дослідники по всьому світу намагалися розробити обприскувач з аналогічними функціями, але на сьогодні обприскувач, розроблений тут, в Огайо, є єдиним у своєму роді, що працює задовільно», - сказав професор Ердал Озкан.

Результати польових експериментів були не менш вражаючими.

При випробуваннях у порівнянні зі звичайними пристроями інтелектуальний обприскувач забезпечив:

зменшення втрати хімікатів при розпилюванні на 87 %,

зменшення втрати розпилення на землю на 93%,

зниження використання пестицидів більш ніж на 50%.

При цьому інтелектуальний обприскувач показав той же рівень боротьби з шкідниками, що і звичайний обприскувач.

«Запобігання забрудненню навколишнього середовища пестицидами повинно бути таким же важливим сьогодні, як контроль над шкідниками, а то й більш важливим», - сказав Ердал Озкан. «Технологія, використовувана в інтелектуальному розпилювачі, є одним із прикладів досягнення як задовільного контролю за шкідниками, так і зниження ризику, пов'язаного із забрудненням навколишнього середовища пестицидами».

Команда також працює над створенням інтелектуального набору обприскувачів, який може бути встановлений практично на будь-якому традиційному обприскувачі, що зменшить додаткові витрати. Інтелектуальний обприскувач отримав національну нагороду Американського товариства інженерів сільського та біологічного права і премію «Новатор року 2018 року» від CFAES. Виробники також проявили інтерес до цієї нової технології і розробки, як її можна адаптувати до власних конструкцій обприскувачів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Японець робить духові музичні інструменти з овочів і фруктів

В Японії живе незвичайна людина Дзюндзи Кояма, який робить духові музичні інструменти з овочів і фруктів. Пан Кояма працює викладачем молодших класів і вже 11 років займається унікальним хобі. Його овочеві флейти та горни звучать практично також, як і професійні музичні інструменти, пише ЗЕРНО.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview