На Херсонщині збільшили посівні площі рису

Теґи: 

Посівні площі під рисом сільгоспвиробники хочуть значно збільшити – на тисячу га, пише grivna.ks.ua.

Як повідомив Департамент агропромрозвитку Херсонської ОДА, в цьому році аграрії планують виростити на 8,6 тис. га урожай, який збільшиться на 8 тис. т.

Щороку в Херсонській області рис вирощували на зрошуваних землях Скадовського, Каланчацького та Голопристанського районів.

А зараз крім них, зробили пробні посіви рису ще й на полях Бериславського, Каховського та Олешківського районів. На 20-100 га ці посіви будуть рости і розвиватися на краплинному зрошенні.

Так як закупівельна ціна рису росте з року в рік, то аграрії сподіваються окупити витрати на зрошення. Крім того, українська крупа не задовольняє і половини попиту в країні, а імпортний рис дорожче, тому надії херсонських сільгоспвиробників повинні виправдатися.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий німецький інвестор йде з України через бюрократію в дозвільних органах

Транснаціональна корпорація "Peter Cremer GmbH" (штаб-квартира Гамбург) заявила про бажання вийти зі складу засновників терміналу "Термінал-Укрхарчозбутсировина" у зв’язку з неможливістю ведення бізнесу в Україні через складні та непрозорі методи ведення бізнесу і затягування процедур з боку дозвільних органів, пише 112.ua.

На думку її представників, більшу частину часу підприємець витрачає на узгодження, на отримання підписів, на те, щоб потрапити до якогось кабінету, що врешті може тривати роками.

За словами голови компанії "Термінал-УХЗС" Дмитра Фалька, старт багатомільйонного інвестпроекту за участю німецької компанії триває вже роки через бюрократичні та юридичні перешкоди з боку дозвільних органів.

"На відведення земельної ділянки під під'їзну залізничну гілку в нас пішло 7 років! Я маю підписи всіх прем'єр-міністрів і виконувачів обов'язки за цей період, включаючи Гройсмана. Наступною інстанцією може бути тільки президент Порошенко. Про яке будівництво можна говорити, коли в XXI столітті потрібно витратити 6-7 років на оформлення землі? Це робить нас неконкурентоспроможними як країну", – заявив Дмитро Фалько.

Як повідомляється, проект передбачає будівництво трьох перевантажувальних комплексів, розвиток залізничного господарства, створення підхідного каналу та операційної акваторії. Інвестиції тільки на першому етапі можуть становити понад 60 млн дол., що дасть можливість збільшити вантажообіг до 3,5 млн т на рік, створити додатково 300 робочих місць. При цьому відрахування до бюджетів усіх рівнів зростуть на понад 80 млн грн на рік.

Згідно з дослідженням Європейської бізнес-асоціації 58% інвесторів незадоволені бізнес-кліматом в Україні, а 28%  планують розширювати потужності в Україні.

Керівник департаменту регіонального розвитку Європейської бізнес-асоціації Юлія Краснова зазначила, що "Термінал-УХЗС" офіційно не звертався за допомогою до Асоціації, але про проблеми компанії там відомо.

"Ми прекрасно знаємо ситуацію, ми маємо ще кілька прикладів наших членських компаній у Миколаєві, які стикалися з подібними проблемами. Компанія вважає, що держава свідомо їм перешкоджає. Вони мають проблеми в отриманні ліцензій від рибгоспу, також хочуть відкликати ліцензію на оренду земельної ділянки. Ні логічно, ні юридично це не обґрунтовано. Ми чекаємо звернення від компанії до нас і будемо діяти. Зробимо все можливе, всіма легальними способами, щоб допомогти компанії", – сказала Юлія Краснова.

В Європейській бізнес-асоціації впевнені, що південь України завжди був привабливим для інвесторів, але мають бути однакові правила гри.

"Але поки бізнес, на жаль, не бачить кроків української влади до подолання корупції", – констатувала Юлія Краснова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

86% аграріїв відмітили згубні наслідки «олійних правок» для АПК

Такий варіант відповіді обрали 86% сільгоспвиробників під час голосування, що відбулось у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

У той же час лише 14% респондентів зазначили, що наслідком скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку стане розвиток національної переробки сої.

У голосуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств з різних куточків України, тому вибірка є репрезентативною.

Справа в тому, що переробка олійних в Україні вже рентабельна. А тому аргументи прихильників «соєвих правок» щодо необхідності збільшення переробних потужностей за рахунок малих та середніх агровиробників не мають сенсу. Тим більше, за даними Національної академії аграрних наук України, переробні потужності ріпаку перевищують загальні об’єми виробництва цієї культури в нашій країні.

«Ми робили свої запити до Інституту аграрної економіки, також - до асоціації "Укроліяпром", хотіли дізнатись обсяг наявних потужностей переробки сої. В обох випадках отримали однакові відповіді: 1 млн тон спеціалізованої переробки сої, та 5 млн тон багатофункціональної переробки олійних, сої зокрема», - зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Як зазначив народний депутат Іван Мірошниченко, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Зрештою це призведе до скорочення посівних площ під соєю та ріпаком.

За даними опитування, 76% сільгоспвиробників не будуть вирощувати сою у 2019 році, якщо норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних не будуть відмінені. Згідно з результатами голосування, минулого року сою вирощували 67,8% опитаних аграріїв. У 2018 році цей показник скоротився до 55,4%.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку аграрії розробили законопроект №7403-2. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

Верховна Рада планує розглянути цей законопроект завтра, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українські яйця

Даний показник перевищує минулорічний в 1,85 рази. У січні-квітні нашу продукцію активно купували Катар, Ірак і Об'єднані Арабські Емірати, пише zerno-ua.

У структурі експорту яєць з України Катар зайняв третє місце ($2,94 млн), Ірак - друге ($5,79 млн), лідером закупівель стали ОАЕ, де придбали нашої продукції навіть більше, ніж Катар та Ірак разом узяті на $ 9,79 млн.   Європа також спробувала нашу продукцію: з початку поточного року Україна опинилася в числі найбільших експортерів яєць до  країн Європейського Союзу (тільки в січні було закуплено 874 тонни яєць і яєчних продуктів). Наша частка яєчної продукції склала 38%, і навіть перевищила показник США.  

Слід зазначити, що в лютому поточного року на внутрішньому ринку яйця подорожчали на 50,9%. У звіті Антимонопольного комітету України (АМКУ) за минулий рік йдеться про те, що незважаючи на конкуренцію, структура ринку курячих яєць багато в чому близька до олігополії. Основні виробники яєць в Україні: корпорація «Інтер-АГРОСИСТЕМА», а також агрохолдинги «Овостар Юніон» і «Авангард».    

 
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринку гречки встановлено надійний бар’єр для неякісного імпорту з СНД

Теґи: 

Зокрема, Головним Управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області через виявлення карантинного організму затримано вантаж гречаної крупи із Казахстану. Обсяг партії, що надійшла на митницю призначення ВМО № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС 14.05.2018 року складав 68 тон. Під час здійснення фітосанітарного контролю крупи гречаної було виявлено гербологічний карантинний організм – Ambrosia artemisiifolia L.

Засмічений вантаж повернено до країни експорту, про що повідомлено нотифікацією Національну організацію з карантину та захисту рослин Казахстану.

Як відзначають учасники ринку, останнім часом почастішали спроби заміщення вітчизняного товару неякісними імпортними аналогами. Тому цій товарній категорії спеціалістами  Держпродспоживслужби буде приділено особливу увагу, щоб не допустити спотворення ринкової кон’юнктури під час проведення польових робіт під врожай 2018 року.

Посівні площі під гречкою прогнозуються на рівні 150,9 тис. га, що на 4% більше ніж в минулому році (145 тис. га). Станом на 15 травня посіяно 52,3 тис. га або 35% до прогнозу.

Рентабельність виробництва гречки є циклічною і у сільськогосподарських підприємствах (великих та середніх) становила у 2013 році – -1%, у 2014 році – 29,5%, у 2015 році – 100%. У 2016 році почався процес зменшення рівня рентабельності і зараз слід очікувати переходу на цикл збільшення привабливості виробництва гречки. Для зменшення собівартості виробництва гречки для фермерів запропонована державна підтримка – компенсація 80% вартості закупленого насіння української селекції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринку ЄС

При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції перевищує 72%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії та макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з країн – членів Європейського Союзу переважно зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, відходи переробної промисловості, спирт і алкогольні напої.

За три місяця 2018 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м’ясо птиці, а також піврічну – на вершкове масло, зауважив Микола Пугачов. Водночас по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є досить низьким.

2018 року планово зростають квоти на окремі товарні позиції. Серед них, зокрема, цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина тощо. Крім того, діють додаткові преференційні квоти для України на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь, нагадав експерт.

Таким чином, цього року вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринках країн – членів ЄС, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview