На Херсонщині зрошувальні землі обслуговуватимуться зі смартфона

7 травня відкрито нову насосну станцію, що побудована приватним підприємством «Восток-Агро» на землях Роздольненської сільської ради Каховського району. Про це повідомляє прес-служба Херсонської обласної державної адміністрації, пише landlord.ua.

За слоавми розробників, інвестиційний проект з будівництва меліоративної мережі включає у себе насосну станцію, кілометри магістральних труб та відгалуження до 3 американських поливних машин «Zimmatic», керування якими здійснюється за допомогою комп’ютера, планшета або смартфона. Безперебійна подача води може здійснюватися цілодобово.

«Для обслуговування зрошувальної системи підприємством споруджена насосна станція потужністю 400 кВт. Додатково створено 5 робочих місць. Обсяг інвестицій складає близько 8 млн грн. Пуск зрошувальної системи дав можливість зрошувати близько 120 га», — повідомляють у прес-службі Херсонської ОДА.

Та додали, що наразі в області діє програма по відновленню зрошення, за якою Херсонській області з державного бюджету було виділено близько 50 млн грн на реконструкцію зрошувальних систем. Крім того, 20 млн грн виділено  з обласного бюджету на розбудову внутрішньогосподарських меліоративних мереж, тобто фермерам залишається придбати лише зрошувальні машини.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почали вирощувати фіолетову спаржу

Теґи: 

Херсонський грунт і клімат догоджують спаржі: услід за білою і зеленою компанія «Агро-Фокус», яка реалізує свою продукцію під торговою маркою «Gourmet з Любимівки», цієї весни почала пропонувати фіолетовий аспарагус Віолетто ді Альбе, пише agroday.com.ua.

Як повідомляють у компанії, сорт Віолетто ді Альбе родом з Італії. Свій фіолетовий колір цей аспарагус набуває завдяки високому рівню антоціанів — потужних антиоксидантів, які мають захисні, профілактичні та протизапальні властивості. Інтерес компанії до цієї спаржі — не тільки данина модному французькому тренду, Віолетто ді Альбе ніжніша і багато солодша за зелену, а тому ідеально підходить для салатів.

Презентації нового продукту вже відбулися в Good Wine і Сільпо, на черзі Метро, Billa і такі ресторани, як «Майамі Блюз», «Козак Мамай», «SanTori».

Під вирощування фіолетового аспарагуса компанія поки виділила всього кілька соток: має “підтягнутися” ринок. Як повідомив співвласник компанії Костянтин Сосна, ціна його реалізації від більш витратного білого аспарагуса, відрізняється від на 15%.

На упаковці продукту компанія нагадує, що цей аспарагус зберігає своє пурпурове забарвлення лише при короткій тепловій обробці, — приміром, обжарці. При тривалому термічному впливі спаржа «вицвітає» і стає зеленою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від земельних аукціонів дрібні агровиробники тільки втрачають

Про це в інтерв’ю АgroРolit.com сказав заступник голови Ради Асоціації «Земельна спілка України Андрій Мартин.

Він вважає, що земельні аукціони не слід вважати панацеєю, яка здатна вирішити абсолютно всі проблеми із землею у сільській громаді.

"По перше, аукціон у всі часи – це спосіб швидкого продажу майна, але не його продаж за найвищою ціною. Історично якось усі звикли до того, що землю слід продавати на аукціонах, проте нинішні земельні аукціони перетворилися на інструмент, який дозволяє великим підприємствам досить успішно розширювати свій земельний банк за рахунок державних земель. Відповідно, дрібні підприємці та фермери, які не здатні «грати на рівних» із агрохолдингами та пропонувати вищі рівні орендної плати, завдяки аукціонам втрачають доступ до землі", – сказав Андрій Мартин.

Також він зазначив, що  аукціон може бути об’єктом маніпуляції із заздалегідь запрограмованим результатом.

"На аукціон можна зайти із декількома «своїми» учасниками, вони між собою погралися, переграли, умовно кажучи, місцевого фермера, який думав, що він візьме землю на торгах. Там піднімається вартість оренди, потім переможець не підписує протокол - і торги перезавантажуються наново через місяць, чи навіть у той же день. Знову прийшов той, хто нам не потрібен, знову піднімаємо оренду до того показника, поки опонент відмовиться купувати, не підписуємо протокол і ще одне перезавантаження", – зауважив Андрій Мартин.

На його переконання, це відбувається тому, що гарантійний внесок на земельні аукціони дуже маленький, і «таким чином можна гратися довго».

"І тому в нас чверть земельних аукціонів формально нічим не закінчуються", – резюмував він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваніль коштує дорожче, ніж срібло

При ціні близько 600 доларів за кілограм солодкий інгредієнт коштує більше, ніж срібло, повідомляє BBС.

Чому ціна ванілі росте? Переважна більшість ванілі - понад 75% - вирощується на тропічному острові Мадагаскар, біля південно-східного узбережжя Африканського континенту.

«Головна причина високої ціни полягає в тому, що в березні минулого року на Мадагаскарі був встановлений циклон, який пошкодив багато плантацій», - вважає Джуліан Гейл, аналітик по сировинних товарах для IEG Vu.

«І, незважаючи на сподівання, що ціна послабшає, вона все ще тримається на висоті, тому що попит настільки сильний».

Це складна спеція для вирощування, витягнута з ніжної квітки орхідеї ванілі. В результаті ваніль є другою найдорожчою спецією в світі після шафрану.

«Інші великі виробники - Папуа-Нова Гвінея, Індія і Уганда», - сказав пан Гейл.

«Вона експортується в усьому світі, багато йде в Америку, оскільки там велика індустрія морозива».

Але не тільки морозиво: ваніль популярна серед солодких продуктів, алкоголю, а також косметики і парфумерії.

Природний ванільний екстракт надходить в потужний, ароматизований солодкий коричневий лікер. Виробники продуктів харчування також купують відпрацьований ванільний порошок, маленькі чорні цятки, які іноді видно в морозиві. Ціна цього продукту також збільшилася втричі.

Синтетичний ароматизатор, що називається ванілін, витягується з деревини, а іноді і з нафти. Передбачається, що тепер він буде більш широко використовуватися в різних галузях, щоб уникнути збільшення витрат.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ілон Маск займеться виробництвом цукерок

Про це він написав у своєму Twitter, повідомляє agroday.com.ua.

Він також додав, що «супер-супер-серйозний» у своїх намірах і пообіцяв, що його проект буде приголомшливим.

В деталі Маск поки не вдається. При цьому він поцікавився у фоловерів, якою б вони хотіли бачити майбутню продукцію. Припущення найрізноманітніші: веганські цукерки, цукерки без глютену і багато іншого.

Сам Маск висунув припущення: криптоцукерки?

Втім, всі дійсно чекають від нього чогось незвичайного.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому зростання посівів нічого не говорить про шкоду «соєвих правок»

Зростання посівів сої порівняно з минулорічним показником не свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок», які передбачають скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, а є наслідком специфіки вирощування олійних культур.

Про це заявив член Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), керівник ТОВ «Лебідь-Агро» Денис Сергієнко на своїй сторінці у Facebook.

«Нещодавно фактично виконуючий обов’язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк заявив, що станом на 4 травня вітчизняні аграрії посіяли сої на площі 661,9 тис. га, тоді як на аналогічну дату минулого року засіяно було 636 тис. га, що нібито свідчить про відсутність негативних наслідків від прийняття «олійних правок»,які передбачають НЕвідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Хотілося б розділити оптимізм Максима Петровича, але деякі деталі специфіки вирощування сої та інших культур заважають це зробити», - написав аграрій.

За словами Сергієнко, справа в тому, що сільгоспвиробники планують структуру посівів і сівозміну заздалегідь, і роблять це не випадково. Крім того, щоб зберегти рентабельність на прийнятному рівні, сою не можна замінити на будь-яку культуру. Наприклад, ранні зернові в останні роки не давали фермеру заробити. Доступними альтернативами є, к приміру, соняшник та кукурудза. Ось тут, власне, і виникають проблеми.

Аграрій зазначив, що здебільшого під кукурудзу та соняшник аграрії готують площі з осені, вносячи мінеральні добрива під основний обробіток. У той же час сою багато хто сіє під мінімальну або нульову технологію. «Соєві поправки» були прийняті в грудні 2017 року, тобто тоді, коли фермери не могли вже фізично підготувати площі під пропашні культури та довнести необхідні обсяги добрив в мерзлий ґрунт.

Крім того, Сергієнко додав, що якісний посівний матеріал також доводиться замовляти і купувати заздалегідь, багато хто це зробив ще восени 2017 року. Відповідно, у них залишалась тільки одна можливість - посіяти зарезервовані та частково передоплачені обсяги насінневої сої і сподіватися, що ВРУ все ж зможе скасувати норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних.

З огляду на все вище сказане, за прогнозами Сергієнко, очікувати скорочення посівних площ під соєю ми можемо в 2019, а не в 2018 році. Зате скорочення обсягів валового врожаю за офіційною статистикою ми можемо очікувати вже в цьому. Причина в тому, що у фермерів пропадає стимул продавати зібрану сою легально - в будь-якому випадку ціна не буде містити в собі відшкодування ПДВ експортерам, відповідно, різниця між цінами по перерахунку та за "кеш" скоротиться.

Однак, як кажуть, курчат по осені рахують. Подивимося, яким буде валовий збір сої за офіційною статистикою за підсумками 2018 року, а також які площі будуть закладені під сою у 2019 році.

Довідка. Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, якими скасовується відшкодування ПДВ при експорті олійних. Дані зміни призведуть до зниження закупівельних цін на ці культури всередині держави, в результаті чого переробні підприємства, що належать вітчизняним олігархам та великим транснаціональним корпораціям, опиняться у виграші. У той же час збитки малих та середніх аграріїв сягнуть близько 8 млрд грн. В результаті сільгоспвиробникам стане невигідно вирощувати сою.

Для повернення справедливості та скасування сумнозвісних «олійних правок», був розроблений законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті олійних. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші асоціації.

Однак Верховна Рада затягує його прийняття. Законопроект вже кілька разів вносився до порядку денного парламенту, але так і не був розглянутий депутатами. Для привернення уваги народних обранців до проблеми аграрного сектору, сільгоспвиробники за підтримки ВАР були вимушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради та власне будівлею парламенту.

Якщо після відновлення роботи Верховної Ради у середині травня депутати вкотре ігноруватимуть вимоги сільгоспвиробників, керуючись інтересами олігархів, а не малого й середнього бізнесу, аграрії будуть вимушені продовжувати акції протесту та робити їх масштабнішими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview