178171
182818

На Кіровоградщині перероблятимуть кукурудзу на біоетанол

Компанія наразі розглядає локації для можливість будівництва заводу з виробництва біоетанолу на Кіровоградщині, пише gre4k.nfo.

-Наша ціль - побачити перспективи для розвитку енергетичного комплексу. Багато людей не розуміють, що кукурудза - це не просто продукт, а з неї можна створювати додаткову енергію. Майбутнє, на мою думку, не використовувати кукурудзу, а використовувати продукти створені з кукурудзи,- каже керівником нідерландської компанії Ір Роланд Піпер.

За словами голови ОДА Андрія Балоня, будівництво заводу дозволить залучити в регіон інвестиції, створити нові робочі місця і збільшити додану вартість всіх циклів виробництва для вертикального інтегрованого аграрного бізнесу.



ЄС скасував заборону на ввезення м'яса птиці з України

Європейський союз зняв заборону на імпорт української курятини, який було введено після спалаху пташиного грипу. Про це повідомив у Facebook заступник міністра економіки - торговий представник Тарас Качка.

«Таким чином заборона ЄС на ввезення м‘яса птиці з усієї території України, накладена кілька тижнів тому, знята», — заявив Качка.

За його словами, відповідне рішення у ЄС ухвалили не одностайно, адже низка країн незадоволені прогресом у співпраці з Україною у низці інших сфер.

Наразі в українському уряді очікують, коли ЄС оприлюднить своє рішення для того аби воно набуло чинності.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Прибуткові бізнес-ідеї в аграрному секторі: варто пошукати в нішах

Більший економічний ефект дасть побудова вертикально інтегрованої компанії, де будуть об'єднані вирощування сировини і його переробка, пише pro-consulting.ua.

Сировиною можуть бути не тільки досить традиційні для України культури, а й поки досить екзотичні. Можна звернути увагу на амарант. Виявилося, що амарантова олія дуже корисна для організму і містить, зокрема, речовину сквален, яку раніше можна було отримати тільки з печінки акули. Світовий ринок цієї олії зростає в середньому на 12% в рік, і її обсяг уже досяг півмільярда доларів. За прогнозами, в 2020 році загальна площа під амарантом в Україні складе 20 тис. га, що не так вже й багато в масштабах країни, але якщо врахувати, що три роки тому ця культура вирощувалася всього на 250 га, то стає зрозуміло, що в нашій країні відбувається справжній амарантовий бум, і самі спритні інвестори вже знімають вершки з перспективного ринку.

Разом з тим, високоприбуткові ніші можна відшукати не тільки в малопоширених в Україні культурах, адже існують ще й субніші. Наприклад, вітчизняних фермерів анітрохи не здивуєш соняшником. Наша країна - світовий лідер з випуску соняшникової олії. Однак такий різновид, як високоолеїновий соняшник займає всього 3% від загальної площі посівів. Олія цього соняшнику за складом близька до оливкової, але набагато дешевше останньої, і попит на неї в Євросоюзі значно випереджає пропозицію.

Те ж саме стосується і іншого різновиду соняшнику - кондитерського. З нього не роблять олію, але, як випливає з назви, багаті білком і амінокислотами насіння придатні для виробництва спортивного харчування, халви, козинаків та інших кондитерських виробів. Зацікавлених у купівлі зерна кондитерського соняшнику можна легко знайти як в Європі, так і в Азії.

Загалом, якщо хтось думає, що в Україні щільно зайняті вже всі сільськогосподарські ніші, той сильно помиляється. З плином часу відкриваються нові можливості для заробітку.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Нацбанку не очікують припливу іноземної валюти для купівлі землі

Про це сказав заступник голови Національного банку України Олег Чурій у ході зустрічі з представниками бізнесу в Європейській Бізнес Асоціації, повідомляє Укрінформ.

"Припливу іноземної валюти для купівлі землі, напевно, його не буде, виходячи з тих положень закону про землю, які є в парламенті. Поки ми не зовсім розуміємо, який буде ринок землі, і нам дуже важко робити якісь прогнози. Потрібно мати на руках кінцевий варіант реформи і звідти вже робити якісь прогнози", - сказав Чурій.

Нагадаємо, 6 лютого депутати почали розгляд законопроекту про ринок землі в другому читанні за повною процедурою з розглядом усіх поправок.

Станом на 7 лютого парламент розглянув 216 поправок з 4018, прийнявши одну поправку про право сервітуту (проїзду) територією власника земельної ділянки іншим особам, чия ділянка розташована в цьому самому масиві сільгоспземель.

Розгляд поправок продовжиться на наступному пленарному засіданні, яке заплановане на вівторок, 18 лютого.

Ваш вибір 'Подобається'.


Здавати на переробку овочі вигідніше, ніж займатися утилізацією

Про це повідомляє agrotimes.ua.

«Мені відомо про 6 компаній у Харківській області, які за рік переробляють приблизно 6 тис. тонн капусти та моркви, –– розповів Олександр Золотарьов. –– Три роки тому з ними було доволі цікаво працювати в економічному плані. Ми їм постачали велику відбірну моркву, за яку вони готові були платити на 50 копійок дорожче порівняно з ринковою ціною. Наразі нам не відомо, які зміни в технологічній лінійці в них відбулися, але багато з них замовляють продукцію другого та третього сортів: головне, щоби ціна була не вище 2 грн/кг. Ми підтримуємо з ними співпрацю, оскільки розуміємо, що краще реалізувати низькосортну продукцію за такою ціною, ніж займатися її утилізацією.

Крім того, Олександр Золотарьов поділився досвідом сусідніх фермерів про співпрацю з підприємством, що виготовляє квашену капусту. За попередньою домовленістю з переробником ціна реалізації капусти мала бути на гривню меншою за ринкову ціну, товар переробник зобов’язався забирати з поля. При цьому капуста мала бути певного сорту й параметрів.

«У період збирання врожаю ціна капусти на оптовому ринку Харкова «Перший кілометр» становила 4–4,5 грн/кг. Замовник з поля викупив лише декілька машин капусти за ціною 3–3,5 грн/кг, як і домовлялися, і відмовився від подальшої купівлі продукції начебто через її непотрібність. Згодом виявилося, що цей переробник купував на Півдні України капусту зовсім не того сорту й не тих параметрів, які були заздалегідь обумовлені з харківським постачальником, але –– по дві гривні за кілограм». 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Кавуновий бекмес із Херсону прийшовся до смаку закордонним дегустаторам

У турецькому Стамбулі пройшла середземноморська виставка туризму та курортів “Emitt” 2020. У виставці взяли участь і представники Херсонської області, які пригощали охочих унікальним херсонським смаколиком –кавуновим бекмесом.

Бекмес – східний десерт, створений шляхом випарювання фруктового або ягідного соку до отримання густої маси. Для створення солодощів використовуються найрізноманітніші види фруктів, ягід і навіть овочів, а от на Херсонщині бекмес готують з кавуна.

Після випарювання сік стає дуже густим і відмінно зберігається протягом тривалого часу. Завдяки простоті обробки, бекмес зберігає більшість корисних елементів, що містяться в основному продукті. Цей десерт рекомендують людям, що страждають на анемію або іншими захворюваннями крові.

У багатьох східних країнах бекмес включають в раціон видужуючих людей в період відновлення організму після перенесених важких захворювань. Херсонський бекмес прийшовся до смаку іноземним дегустаторам.

Цього року бекмез став справньою родзинкою фестивалю “Український кавун – солодке диво”, що проходить кожного літа у Голій Пристані.

Джерело: seeds.org.ua