На Кіровоградщині зацвіли банани

Плантацію екзотичних фруктів вирощують у Чорноліському лісовому господарстві, що у Знам’янському районі. П’ять років тому заради експерименту там висадили зо два десятки саджанців цитрусових. По кілька сортів лимонів, апельсинів і мандаринів. А також грейпфрути й цитрони. Згодом спробували посадити банани. Субтропічні рослини добре прижилися й незабаром дадуть урожай, пише cbn.com.ua.

Нещодавно у Чорноліському лісовому господарстві зацвіли банани. Екзотичну для Кіровоградщини рослину в тепличних умовах вирощують другий рік поспіль.

– Два горщика цих рослин я отримала в подарунок від своїх колег із Києва. Восени ці горщики розсадили, вийшло вісім рослинок, – розповідає інженер із лісових культур ДП «Чорноліське лісове господарство» Олена Кирпа і додає, аби субтропічні рослини гарно почувалися, їм створили особливі умови – температуру, наближену до субтропічної, до 22 градусів і вологість до 95%.

В умовах, близьких до рідних, бананові кущі не примхливі, пояснює лісівник, головне їх часто поливати й підживлювати. Тоді вони швидко ростуть і розмножуються. Торік із восьми кущів зібрали зо три десятки кілограмів бананів. Після врожаю – дорослі рослини необхідно зрізати. На їхньому місці з’являються молоді паростки в більшій кількості.

– Вона дає біля себе дітку, яка наступного року виросте такого ж розміру, – хвалиться екзотичною рослиною жінка і додає, на невеличкій плантації росте півтора десятка дорослих бананових рослин. Із них лісівники планують зібрати щонайменше півсотні кілограмів врожаю. Першу банчу можна розгледіти серед пелюстків бананової квітки. Дозріють ці фрукти до вересня. За кожним листочком є від 10 до 15 маленьких бананчиків.

Експериментують лісівники і з цитрусовими. Зо два десятки різновидів лимонів, апельсинів, грейпфрутів, мандаринів у горщики висадили п’ять років тому. Цьогоріч більшість екзотичних дерев зацвіли й дали плоди. Найдивакуватіший – цитрон «Рука будди». З цих плодів виготовляють лимонад.

На відміну від бананів, цитрусові більш примхливі. Для догляду за ними використовують спеціальний мобільний пристрій.

– Маємо такий пристрій, який самостійно визначає, чого не вистачає рослині. Варто його заглибити в ґрунт і можна визначити вологість, рівень добрив, освітлення, температуру повітря, – пояснює Олена Кирпа.

Екзотичну плантацію лісівники щороку планують збільшувати. Фрукти ж продаватимуть у власній крамничці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що заважає експорту вітчизняного насіння

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби, вважає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

На його думку, задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол. США. Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. США.

За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т. Обсяги зарубіжних поставок гречки – до Південної Африки – склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

У структурі українського експорту насіння традиційно домінує кукурудза, зазначив науковець. Обсяги її поставок на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол. США, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами – споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

На зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. США за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. США. Пшеницю ми продаємо у 2,5 разу дешевше (450 дол. США за 1 т), ніж купуємо, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. США за 1 т).

На заваді реалізації експортного потенціалу вітчизняного насіннєвого матеріалу стоїть ціла низка чинників, зауважив експерт.

З одного боку, це невизнання українських фітосанітарних сертифікатів, яке посилюється неповним приєднанням України до Схем сортової сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку.

З іншого, нижча якість українського насіння порівняно з насінням країн ЄС та США, а також сильний захист внутрішніх насіннєвих ринків інших країн для входження іноземного, у тому числі й українського насіння.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, подолати цю проблему можна лише запровадивши цивілізований, прозорий, ринковий обіг насіння і садивного матеріалу та захисту інтелектуальних прав селекціонера й селекційних установ.

Для цього, перш за все, слід підвищити платоспроможність суб’єктів процесу виробництва і використання сортового насіння від початкової до кінцевої ланок товаропросування насіння, а також розробити механізм управління ринком насінництва в напрямі збільшення обсягів пропозиції сертифікованого насіння, подальшого його здешевлення, поліпшення якості та асортименту.

Також необхідно створити систему насінництва зернових культур у кожному регіоні (області), яка б включала селекційно-насінницький центр, насіннєвий завод та регіональне об’єднання виробників насіння.

Крім того, доцільно запровадити практику прийняття періодичних, розрахованих мінімум на 4–5 років дії, базових законів з державного регулювання ринку насіння. Це сприятиме стабільності й комплексності державного регулювання, його відповідності тенденціям у розвитку національної економіки, зниженню залежності державних програм підтримки від бюджетного процесу.

І, нарешті, вкрай важливим є здійснення подальших заходів з повного приєднання України до Схем сортової сертифікації насіння для міжнародної торгівлі, підсумував Олександр Захарчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Єгипті побудують найбільший цукровий завод в світі

Для цього компанія підписала угоду про фінансування на загальну суму $169 млн з консорціумом з шести банків, пише Аgroportal.ua.

Фінансування піде на купівлю, будівництво і реалізацію проекту Canal в західній частині Мінье протягом наступних шести місяців, поки не буде завершено довгостроковий кредит у розмірі $700 млн.

Потужність заводу планується на рівні 900 тис. т в рік, його орієнтовна вартість становить близько $1 млрд.

Проект також спрямований на відновлення майже 190 тис. акрів пустелі для виробництва бурякового цукру, а також інших стратегічних культур, таких як пшениця і кукурудза.

Довідка: Al Canal Sugar — єгипетське акціонерне товариство, очолюване еміратським бізнесменом Джамалом аль-Гурайром, керуючим директором розташованого в Дубаї цукрового заводу Al Khaleej, найбільшого в світі портового цукрового заводу.

Крім Національного банку Єгипту в консорціум входять також Національний банк Катару, Банк Олександрії, Банк промислового розвитку Єгипту, Банк Суецького каналу і Об'єднаний банк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світові ціни на каву обвалились до мінімуму за останні 13 років

Теґи: 

Ф'ючерси на арабіку подешевшали на торгах в Нью-Йорку до мінімуму з 2006 року через побоювання перевиробництва кави. Про це повідомляє Reuters, пише mind.ua.

Ціна травневого контракту опустилася на 2,6%, до 96 центів за фунт. Найнижчий показник у 92 центи було зафіксовано у вересні 2006 року.

На ціну на каву вплинув надлишок пропозиції, особливо з боку найбільшого її виробника – Бразилії.

«На ринку наразі надто багато кави, – сказав один американський трейдер. – Враховуючи увесь надлишок, важко буде щось зробити, щоб підняти ціну».

Видання наголошує, що хоча у 2019/2020 році все ж очікується невеликий дефіцит, багато учасників ринку вже чекають рекордного обсягу виробництва у 2020/2021 році в бразильському виробничому циклі.

Ціна травневого контракту на робусту здешевіла на $7, або на 0,5%, до $1525 за тонну.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Розсипані яблука і палаючі шини: у Варшаві протестують фермери

Про це пише Європейська правда.

"Нас поінформували про групу з кількох десятків осіб, які протестують у цьому місці. Ці люди розсипали по проїжджій частині яблука та підпалили автомобільні шини. На місце були відправлені додаткові сили поліції" - повідомив представник поліції Варшави Маріуш Мрозек.

За його словами, зараз порядок у районі протесту відновлюють. Втім водіям радять поки уникати проїзду вулицями поблизу місця проведення акції.

Складнощі у русі транспорту триватимуть кілька годин. Повідомляється, що на дорозі досі розсипані кілька тон яблук, спалені шини, сіно і піна, яку використовували для гасіння шин.

У поліції повідомили, що акція протесту фермерів  не була узгоджена з міською владою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Allseeds оновив Наглядову раду

Теґи: 

Його очолив Даниїл Пасько - керуючий партнер інвестиційної компанії Diligent Capital Partners.

Данило має досвід роботи більше 15 років у сфері інвестицій та стратегічного управління у Центральній та Східній Європі. «Для команди Diligent Capital Partners важливо і приємно брати безпосередню участь у розвитку бізнесу, в який ми інвестували. Allseeds - стратегічний партнер нашого фонду і я упевнений, що подальша співпраця в питаннях корпоративного управління, стратегічного планування, управління ризиками буде плідним, дозволить компанії вийти на новий рівень не тільки регіонального значення, але і світового», - прокоментував голова Наглядової ради Даниїл Пасько.

Членом Наглядової ради також став Патрік Брэкен. Патрік керував компанією «Cargill Україна», був членом Ради директорів Української Зернової Асоціації, заснованої за сприяння Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID). «Для мене велика честь приєднатися до професійної наглядової ради Allseeds. Компанія успішно реалізувала не один проект і має потенціал динамічного зростання. Я з нетерпінням чекаю можливості взяти участь у розробці стратегії для досягнення нового етапу і витка розвитку групи Allseeds», - прокоментував новий член Наглядової ради Патрік Брэкен.

Перед членами Наглядової ради стоять завдання щодо визначення пріоритетів поточної діяльності і перспективного розвитку компанії, формування KPI.

Голова групи Allseeds В'ячеслав Петрище прокоментував плани компанії і призначення нових членів Наглядової ради: «Фінансова та інституційна підтримка від наших партнерів - FМО і DCP, дала потужний імпульс розвитку Групи Allseeds в цілому і зокрема нашого бізнесу в поточному маркетинговому році. Тому ми маємо усі підстави успішно відпрацювати і завершити цей рік, заклати надійний фундамент для подальшого розвитку компанії у відповідності з планами, затвердженими новим складом Наглядової ради.»

Нагадаємо, що в 2018 році Нідерландський банк розвитку FMO і Diligent Capital Partners спільно придбали 16% акцій Allseeds SA, надавши фінансування для реалізації стратегії зростання компанії.

Довідка:
Diligent Capital Partners— незалежний фонд прямих інвестицій, що поєднує сильну команду професіоналів з досвідом більше двадцяти років інвестиційної діяльності в регіоні Східної Європи. Фокус фонду зосереджений на сільському господарстві, IT, електронної комерції, інфраструктури, логістики, споживчих товарах і нерухомості.
Allseeds - один з найбільших виробників і експортерів рослинних олій і шротів в Україні. Компанія надає послуги з перевалки рослинних олій і шротів олійних культур на своїх терміналах в порту "Південний", де можуть обслуговуватися танкери з дедвейтом понад 100 тис. тонн з осадкою до 14,6 м, що є унікальним місцем для перевалки у віддалені місця, такі як Китай, Індія, Близький Схід. Компанія має репутацію надійного і високопрофесійного партнера на ринках сільськогосподарської продукції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview