182818
178171

На кожного українця виготовили майже по пуду солі

Фактично в розрахунку на одного українця виробництво склало понад 12 кг, тобто мало не по пуду на кожного.

Згідно з повідомленням компанії, в порівнянні з минулим роком на 26% збільшився випуск солі без упаковки. Виробництво цього виду продукції склало 399 тис. тонн або 79% від загального видобутку.

Якщо проаналізувати випуск продукції по всьому асортименту, то за вказаний період фасованої солі було вироблено 39,4 тис. тонн (-7%), йодованої солі – 12,3 тис. тонн (+25%). На рівні минулого року залишився випуск соляних блоків (800 тонн). На 28% скоротився випуск солі, затареної в мішки (44 тис. тонн). Також на 24% знизилося виробництво солебрикетів (4500 тонн).

При цьому підприємство збільшило обсяги експорту. Зокрема, європейським споживачам відвантажено 224 тис. тонн продукції, що на 9% більше, ніж за 1 квартал 2017 року. Зріс експорт в Угорщину, Польщу, Сербію.

Також на 16% збільшилися відвантаження на внутрішній ринок. Тим не менш, питання недостатньої завантаженості виробничих ділянок залишається актуальним, відзначають в компанії.

«Артемсіль» є найбільшим підприємством з видобутку та реалізації кухонної солі в Центральній та Східній Європі. Виробничі потужності розташовані у Соледарі (Донецька область).

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Продукти, які не змогли продати в Європі, привозять в Україну

Таку думку ГолосUA висловив голова правління громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" Максим Гончар.

«У кожному з польських сирів ми знаходили жири нетваринного походження. Зараз ми будемо перевіряти польські сири у всіх регіонах України. На моє переконання, коли ми відкрили кордони, і була скасована обов'язкова сертифікація продукції, до нас хлинув фальсифікат», - підкреслив М. Гончар.

За словами експерта, те, що не продається в Європі, їде продаватися до нас.

«Тим часом ми очікуємо великих позитивних результатів від перевірок якості харчових продуктів, розпочатих з 4 квітня 2018 року», - сподівається фахівець.

За словами М. Гончара, в торгових мережах України дуже багато простроченої продукції, при цьому при виявленні її в супермаркетах, виявляється, ще потрібно довести, що ця прострочена продукція несе загрозу здоров'ю людини. За порушення у маркуванні продуктів, за прострочену продукцію штраф становить 8 мінімальних зарплат.

«У столичних дитячих садках використовують заборонений спред. Вершкове масло, яке постачається у дитячі садки, містить небезпечні добавки. Фальсифікат в дитячих садах став можливий, тому що з 2014 року був скасований паспорт якості продуктів, головним стала ціна, і гроші тепер заробляють на здоров'ї наших дітей. До речі, шоколад, вироблений в Україні, містить пальмову олію. 98% шоколаду робиться за технічним умовам, але читати ТУ вам не дадуть», - підкреслив експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.


Кав’ярні стали вигідним бізнесом, а продажі кави зросли на чверть

Теґи: 

Причиною цього став стрімкий розвиток кавової культури в Україні. За останні кілька років наша країна настільки вирвалася вперед, що навіть знизивши темпи сьогодні, європейським країнам буде потрібен час, щоб наздогнати Україну, вважає Роман Тугашев, засновник Kyiv Coffee Festival.

За словами Слави Бабича, чемпіона світу з приготування кави в джезві 2018 року, головною тенденцією ринку стала поява кави української обжарки.

Майже всі ресторани, які раніше використовували темну італійську обжарку, стали переходити на свіжу українську обжарку. Вони поступово відходять від комерційної кави до кави категорії speciality.

Більшість з них змушені це робити, щоб не втрачати клієнтів, які стали більш обізнаними і розуміють, що кава не обов’язково повинна бути настільки гіркою, щоб її неможливо було пити без цукру або молока, а збалансованого смаку можна досягти завдяки якісному зерну і свіжій обжарці.

Більше того, на свіжу обжарку переходять навіть гіганти-мережевики такі як Starbucks.

За словами Бабича, кав’ярні в Україні на сьогоднішній день є найвигіднішим бізнесом. І, оскільки зростає число кав’ярень, що працюють на свіжій українській обжарці, зростає і кількість обжарщиків.

«Вдумайтеся: за даними Державної служби статистики, серед всіх видів кави, що імпортуються Україною, включаючи розчинну і мелену, більше половини – це зелена кава в зернах», – говорить Бабич.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Експерт пояснив, чому в Україні не запрацює новий молочний стандарт ЄС

У липні в Україні має «запрацювати» новий молочний стандарт, згідно з яким переробники мають відмовитися приймати молоко другого сорту, яке не відповідає вимогам ЄС через високе бактеріальне забруднення. Проте голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський переконаний: цей стандарт працювати не буде. Чому так, Чагаровський пояснив у інтерв’ю «Главкому».

«В Україні дефіцит молочної сировини, і через це у нас виникає таке явище як сезонність. Взимку виробляється молока менше ніж влітку. Бо з листопада по квітень корів з пасовищ люди заганяють у хлів. Для корови це великий стрес, через це вона дає менше молока. Півроку треба годувати корову кормами, які складно заготовляти. Вона не доїдає і дає менше молока. Тому його взимку селяни здають значно менше. У період, коли є дефіцит молочної сировини, ніколи не буде працювати заборона на прийом молока другого сорту якості. Як буде прийматися молоко? Будуть здавати на переробні підприємства другий сорт і писати «перший».  І на цьому все закінчиться, розумієте? Треба мінімум удвічі підняти виробництво індустріального молока, щоб диктувати про нові стандарти», - пояснив Чагаровський.

На думку експерта, для того, аби щось змінювалось, треба навчитись робити реальний баланс виробництва молока, переробки і споживання – «те, що в нас не вміють робити ні в Міністерстві аграрної політики, ні в Міністерстві економіки, ні в Держстаті».

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні стабілізувалися ціни на м’ясну продукцію та курятину

В Україні стабілізувалися ціни на м’ясну продукцію та курятину. Про це в інтерв'ю AgroPolit.com розповів голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв.

За словами Терентьєва, після вересня зростання цін уповільнилося. «У зимовий період можемо говорити про відносну стабільність проти осені. За деякими позиціями ціни навіть знижувалися у порівнянні з 3-4 кварталом 2017 року. Якщо міряти за європейськими мірками, то зростання індексу споживчих цін на продукти харчування становило у 2017 році 12,9%», - пояснює керівник АМКУ.

Юрій Терентьєв каже, що сьогодні комітет не бачить причин для занепокоєння на ринку м’ясних продуктів, навпаки.

"Сьогодні ціни не викликають надмірного занепокоєння. Досить важка ситуація була влітку та у вересні 2017року, коли Антимонопольний комітет України почав активно загострювати увагу інших державних відомств. Адже динаміка цін на основні споживчі товари, зокрема на м’ясо, набувала тривожної форми: спостерігалося стрімке подорожчання м’ясних продуктів, особливо, курятини, тому почали більш прискіпливо вивчати цей ринок. Наразі ціни на м’ясну продукцію та курятину стабілізувалися. Тому сфокусували увагу на ринку яєць курячих", — говорить він.

Голова АМКУ зазначив, що прогрес спостерігається на ринку м’яса птиці.

«Наприклад, ринок курятини вивчаємо з 2016 року. Побачивши значну роль МХП на ринку курятини, ми пішли у глибший аналіз поведінки компанії та її відносин з іншими учасниками ринку. Дослідження охоплювало 2015-2016 роки, але зараз ми продовжили його часові межі, адже ситуація минулого року досить сильно змінила структуру та поведінку учасників ринку. Аналогічна ситуація з дослідженням ринку яєць курячих», – підсумував він.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Волині планують створити кооперативи з вирощування фундука, ягід та картоплі

Як зазначають у Департаменті АПР області, наразі завершено перший етап реалізації проекту щодо підготовчих робіт. Паралельно збиралася інформація щодо виробників, які займаються вирощуванням картоплі, овочів, фруктів, ягід та виробництвом молока на території Волинської та Брестської областей. В рамках проекту буде сформовано транскордонну базу сільгоспвиробників, пише superagronom.com.

     В результаті проведеної роботи, попередньо відібрано 4 групи по створенню кооперативів:

    з вирощування фундуку та ревеню «Фундук Волині»;
    з вирощування картоплі (на території Рожищенського, Луцького та Локачинського районів);
    садівничий із загальною площею 100 га (Горохівський район);
    ягідний, який планують створити на базі уже існуючого господарства, з перспективою подальшого молочного напряму продуктивності (с.Поліське Старовижівського району).

Юрій Горбенко, директор департаменту АПР дав доручення створити консультаційно-дорадницьку групу з питань створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів. До складу групи увійдуть фахівці відділу економічного аналізу та розвитку інфраструктури АПК.

Нагадаємо, аплікантом даного проекту є громадська організація «Волинська обласна аграрна дорадча служба», партнерами — департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА та місцевий фонд «Центр сільського розвитку і підприємництва Столінського району» (Республіка Білорусь).

 

Ваш вибір 'Цікаво'.