На Київщині фермер заробляє на зелені цілий рік

У Києві працює унікальна ферма, на якій збирають врожай круглий рік, а зелень росте не в ґрунті, а у водяному розчині. Ферму “Щастя Здоров’я” заснував Максим Кірічко — в минулому офісний працівник, а сьогодні фотограф та активний мандрівник, пише “Агро-Центр”.

Гідропоніка щодня завойовує все більшу прихильність серед фермерів. Це пояснюється практичністю, зручністю та рентабельністю подібного виду фермерства. Ферма “Щастя Здоров’я” перша в Україні вертикальна ферма, на якій зелень вирощують виключно у воді, а процес вирощування повністю автоматизований. Керувати фермою можна навіть віддалено, безпосередньо зі смартфона.

Ферму “з нуля” Максим продумав разом з друзями, перші стелажі та систему водопостачання майстрували власноруч. Фішкою ферми є те, що кожен стелаж має свою назву.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому підприємцям невигідний відкритий ринок землі?

На Черкащині діє невелика ферма, яку заснував три роки тому киянин Ігор Сафронов, йдеться у сюжеті Громадського Телебачення.

Він має 45 кіз та 3 корови, з молока яких щодня варить сир на продаж. Площа ферми — 4 гектари.

Частина землі належить фермеру. частину — орендує у місцевих  людей.

Договір із власником земельних ділянок чоловік переукладає щороку.

Сафронов каже, земельні ділянки, які він придбав, належать одній людині, тому йому було зручно домовлятися.

Фермер не проти розширити територію ферми, аби було де вирощувати кормовий буряк, зерно, збирати сіно.

Йому не вистачає ділянок, які б могли стати кормовою базою. Не проти б купити, але чи варто?

В Україні діє мараторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Запровадили його ще у 2001 році, як тимчасове обмеження.

Передбачалось, що за час мараторію парламент підготує законодавчу базу для відкритого ринку землі.

Втім вільного ринку землі немає і досі.

Фермер Сафронов виступає проти відкриття ринку землі, поки в Україні не врегульоване і не захищене право власності.

Чоловік не проти збільшити кількість землі, на якій працює, але до ідеї відкриття ринку землі ставиться дуже обережно, хоч і має можливості її купити.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дорожча за банани: цибуля коштує майже 41 грн

У столичних супермаркетах кілограм цибулі коштує майже 41 грн. Аграрні експерти пояснюють, що ціна на цей овоч висока, бо її везуть із Центральної Азії, пише ТСН.

Що цибуля з України дорожча за банани з Еквадору, у магазині вже нікого не вражає. Від запитання, чому така дорога цибуля, сердиться на столичному базарі продавець. У неї овоч по 35 грн. За її словами, цибуля дорога, бо везуть здалеку.

Погода найбільше вплинула на дефіцит цибулі. За даними Мінагрополітики, щороку в Україні вирощують близько мільйона тонн цибулі. Торік через погоду засіяли площу на чверть меншу, і зібрали цибулі майже на 120 тисяч тонн менше. Через погоду не вродила вона й у європейських сусідів.

Казахстан, Узбекистан, Таджикистан - нині основні дистриб'ютори цибулі майже по всій Європі. Конкуренція для імпортерів велика. Буквально за тиждень в центральній Азії вона зросла зі 80 до 300 доларів за тонну.

За прогнозами аграрних експертів, ціна на цибулю має стабілізуватися. Дешевшати ж стане, коли почнуть збирати новий урожай – на це наприкінці літа. Поки ж знижуватиметься в ціні зелена молода цибуля. Після Великодня вона вже здешевшала на 20% і на базарі уже можна торгуватися.

Те, що цибуля нині на вагу золота, стало трендом у соцмережі. Цибулю прирівнюють до діаманту, її дарують під час освідчення, а наїстися цибулі перед побаченням - то вже ознака заможності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Равликова ферма на Київщині годує європейців

У селі Великі Гуляки Київської області функціонує ферма Олексія Антонкова з вирощування равликів. Підприємство займається видами мюллер і максима, які є найбільш цінними за кордоном, пише uatv.ua.

Як відомо, в країнах Європи, за винятком Кіпру та Мальти, збір равликів заборонений – це шкодить природі й екології. Сьогодні їх виробляють переважно на спеціалізованих тваринницьких фермах.

“Максима більші за розмірами. Вони менш вибагливі, ніж мюллер, більш стійкі до змін температури, швидше прокидаються, дають більше потомства. Для нормальної життєдіяльності равликів ми щодня їх миємо, один раз у вечірній час годуємо, тому що харчуються вони вночі. У денний час равлики у сплячці”, – розповів Євген Лагода, керуючий фермою.

Щоб набрати товарну вагу, равлик мюллер має рости орієнтовно 5-5,5 місяців, максима – близько 6 місяців. Основна складність вирощування – в дотриманні мікроклімату, комфортного для равликів. Що стосується вологості – вона повинна бути в межах 90-93%. Крім цього, для равликів небезпечна як висока, так і дуже низька температура повітря. Загалом, не такий і простий шлях від ікри до дорослого равлика.

“Після того, як равлик відклав ікру, ми її збираємо, переносимо у спеціальне приміщення – інкубатор. В лотках вона орієнтовно дозріває 15-20 днів. Після цього вилуплюються маленькі равлики. Далі їх переміщають у теплиці, де росте трава перко. Там равлики підростають. Коли погодні умови комфортні, їх переносять на відкритий ґрунт у поле”, – розповів Олексій Антонков.

Пізніше, коли відбувається збір “урожаю”, равликів ділять на перший і другий сорт.

“Кілограм равликів, які готові на продаж, за період дорослішання з’їдає 1,5-2 кг комбікорму. Ми домішуємо і даємо їм також моркву, гарбуз. Годуємо органічно чистими продуктами, тому що від хімії равлик починає хворіти, а потім помирає. Молюски тим і корисні, що вони – екологічно чистий продукт, який засвоюється організмом практично на 100%”, – додав Антонков.

Водночас дієтологи вказують на низькокалорійну й харчову цінність равликів.

“На 100 г м’яса равликів – у середньому 90 калорій. Тому їх можна використовувати в своєму раціоні для різноманітності. У равликів білка навіть трохи більше, ніж у курячому яйці. Крім цього, м’ясо равликів містить такі мікроелементи, як кальцій, залізо, цинк, а також вітаміни групи А, В”, – повідомила дієтолог Євгенія Розум.

Як зазначив аналітик Артем Чорний, з 2012-2013 років кількість компаній, які займаються вирощуванням равликів, значно збільшилася, і наразі (якщо брати до уваги великі ферми, які виробляють близько 10 тонн равликів на рік) становить близько десяти. Також на ринку присутні 15-20 невеликих підприємств. Українські фермери закуповують як ікру равликів, так і дрібних равликів для їхнього розведення і вирощування, здебільшого в Польщі.

“Основним виробником та експортером є Марокко – близько 40% усього експорту равликів. Далі йдуть Франція й Індонезія. Найбільші споживачі – Китай і країни ЄС”, – каже Чорний.

Варто відзначити, що ферма Олексія Антонкова вже знайшла кілька каналів збуту равликів в Європі – це Іспанія, Франція та Італія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині органічна ферма вирощує незвичні рослини

Фермер Антон Дундій займається вирощуванням органіки. Проект організовувався для обмеженого кола людей ще 9 років тому, пише uatv.ua.

“Зараз ми працюємо як кооператив. Кожен охочий може інвестувати в нього чи приїхати попрацювати, або приєднатися до цього руху і створювати це разом із нами”, – говорить Дундій.

Спершу на фермі, яка розташована в селі Великі Гуляки Київської області, почали вирощувати зелень – кріп, петрушку, салат (щонайменше 5-7 видів). Потім додалися пряно-ароматичні трави, базилік, рукола, а також капуста, помідори, огірки, перець, баклажани, цукіні. Через деякий час підприємство почало займатися розведенням і незвичайних для українського ринку рослин: листової капусти Кейл, салату мангольд, який дуже поширений в Європі, бамії – яка популярна на індійському й американському ринках. Окремий напрям ферми – вирощування мікрогріну.

Взимку фермери займаються мінімум 15 видами продукції. У літній, весняний, осінній періоди їх до 25. Зараз загальна площа підприємства становить близько 21 га, з яких задіяно лише 20 відсотків.

“У процесі вирощування ми використовуємо все, що у нас є. Відходи не викидаються, а переробляються, в результаті виходить добриво”, – розповів Дундій.

Як повідомила агроном Олександра Рибалко, на фермі замінюють хімічні засоби захисту біологічними або природними рослинними. Наприклад, відвари з полину, чистотілу. Вони згубні для шкідників, як і хімія, але не приносять шкоди людині й тваринам.

За словами аналітика Олександра Соколова, світовий ринок органічної продукції активно набирає обертів.

“Понад 40 відсотків органічної їжі має ринок США. Досить високі позиції займають Німеччина,Франція, Китай. Що ж до основних лідерів із вирощування органічної продукції,то перша тут Австралія – ​​понад 900 млн сільськогосподарських земель, які зайняті органічною продукцією. Також попереду Аргентина і той же Китай”, – повідомив Соколов.

Він зазначив, що споживання органічних продуктів в Україні щороку зростає, ринок приносить близько 30 мільйонів євро на рік.

“У 2018 році в Україні було засіяно близько 201 тис. га саме органічною продукцією – олійні, злакові культури, на овочі відводиться досить невеликий відсоток – трохи більш як 2. У минулому році Україна експортувала 6,7 тисячі тонн продукції в країни Євросоюзу. У Нідерланди – на них припадає понад половина експорту, вагому частку займає Польща – приблизно 16 відсотків експорту, Німеччина – 11 відсотків, Китай – більш ніж 2 відсотки від загального експорту органічних продуктів. Основна культура, яку ми експортуємо, це горох. Він становить 90 відсотків усього експорту органічної продукції з України. Також ми постачаємо нут, сочевицю, гриби”, – додав аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Без хімії та з кондиціонером: на Черкащині працює найбільша в Східній Європі кроляча ферма

Олександр Цюрупа з Черкащини побудував найбільшу у Східній Європі кролячу ферму, де кролі живуть, як у раю, пише shotam.info.

Тут живуть 80 000 кролів у 8 кролятниках І у кожного з пухнастиків є паспорт. Взимку гріються обігрівачем, влітку мають кондиціонер. І не їдять жодної хімії, антибіотиків чи гормональних препаратів. А харчі їм готують на власному комбікормовому заводі.

Вирощує щасливих кролів Олександр Цюрупа з Черкащини. Почав ще у 2006 році з одного кролятника у селі. Навіть їздив у Францію вчитися доглядати за кролями.

“Ми хотіли, аби кроля перестали сприймати продуктом від бабці з ринку”, – каже Олександр Цюрупа.

Тепер продукція чоловіка лежить на полицях величезних магазинів А Олександр готується експортувати її в ОАЕ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview