На Київщині реалізують проекти із безпечного використання пестицидів, збереження комах та зменшення водної ерозії
У світі все частіше згадують про необхідність бережливого ставлення до навколишнього середовища, бо вже зараз ми отримуємо негативні наслідки від неправомірного поводження з природніми ресурсами. Господарства все частіше опиняються перед необхідністю комплексних підходів у веденні бізнесу, але часто не мають достатніх для цього ресурсів. Заповнити цей пробіл поставила собі за мету компанія Syngenta. Компанія знайшла шляхи, як поєднати впровадження інноваційних підходів до ведення аграрного виробництва, спрямованих на подальше удосконалення технологій вирощування та захисту сільськогосподарських культур, а також на пошук вирішення проблем, які охоплюють екологічну, соціальну й економічну сфери. Такі підходи реалізуються в трьох напрямах:
Інноваційна діяльність в інтересах суспільства і природи. Суспільні погляди та екологічні потреби водночас із задоволенням запитів аграріїв дедалі частіше стають рушійною силою інновацій. Нові продукти розроблятимуться з урахуванням принципів сталості.
Прагнення до зниження залишкового вмісту ЗЗР у сільськогосподарській продукції та навколишньому середовищі. Робота над подальшим зниженням залишкового вмісту ЗЗР у сільгосппродукції без будь-яких негативних наслідків для врожайності, піклуючись про підвищення родючості ґрунтів.
Інвестиції у ті сфери, які є найважливішими для аграріїв і довкілля. Співпраця з сільгоспвиробниками, науковцями та захисниками навколишнього середовища з метою проведення досліджень і розробки сталих рішень.
[[{“fid”:”637840″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]
Перший проект, який об’єднав ці принципи в Україні стартував близько 4 років тому на 300 га сільгоспугідь ФГ «Широкоступ» Кагарлицького р-ну Київської обл. До співпраці було залучено науковців та спеціалістів аграрної галузі в рамках глобальної програми The Good Growth Plan (План успішного зростання). Основними приорітетами у проекті стали – зупинення активних ерозійних процесів на орних землях, відновлення рівня їх родючості, зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами, збереження й примноження видового біорізноманіття довкілля шляхом створення мікрозаказників для корисних комах й ентомофагів.
Головна ідея проекту — за допомогою доступних прийомів і заходів довести можливість і ефективність сталого розвитку на орних землях аграрного господарства. На думку фундатора проекту Олександра Зозулі, канд. біологічних наук, керівника групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні, такі системні заходи протистояння ерозійним процесам відновлюють родючість орних земель, покращують біорізноманіття та зменшують пестицидне навантаження на навколишнє середовища і можуть здійснюватися будь-яким господарством власними силами і за прийнятних фінансових витрат.
«Наше господарство відносно невелике, обробляє близько 3 тис. га. Переважна частина площ орних земель розміщена на рівнинній місцевості й лише два поля мають схили різної крутизни. На таких ерозійно небезпечних полях разом із компанією Syngenta та науковцями України ми здійснили комплекс заходів. Внаслідок цього зменшилися втрати органічної речовини, збільшилися накопичення вологи у ґрунті й урожайність культур, що вирощуються», — розповів Олександр Широкоступ, власник ФГ «Широкоступ», кандидат с.-г. наук.
«Будь-який схил — потенційна загроза водної або вітрової ерозії орного шару. Будуть такі процеси руйнування активними чи ні, залежить саме від діяльності людини, — наголосив науковий консультант проекту Олександр Іващенко, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник ІБКЦБ НААН. — Порівняння отриманих результатів агрохімічних аналізів з показниками вмісту гумусу в орному шарі довели присутність позитивної тенденції змін, які є наслідком зменшення рівня поверхневого змиву, зниження інтенсивності ерозійних процесів на площі поля та підвищення рівня гумусу. Процеси водної ерозії на схилах дослідних полів втратили свою активність».
[[{“fid”:”637841″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“2”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”2″}}]]
Вже після перших років успішної реалізації програми «План успішного зростання» її розширили і доповнили ще однією важливою складовою оздоровлення довкілля, а саме: формуванням мікрозаказника передусім для приваблення, збереження і розповсюдження корисних для людини комах. Особливо цінними є одинокі дикі бджоли, джмелі, ентомофаги та інші. Деякі з них є унікальними для запилення культур, наприклад люцерни, яку не може запилювати свійська бджола. Для існування корисних комах потрібні ділянки, де вони зможуть харчуватися, розмножуватися та почувати себе в безпеці.
«За останні 15 років Syngenta ініціювала 4 глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів, — розповів Крістіан Шлаттер, керівник відділу захисту насіння компанії Syngenta в Україні, Казахстані, Білорусі. — Програма Operation Pollinator (Операція «Запилювач») — масштабна ініціатива, яка допомагає відновити популяції комах-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих дільниках, що забезпечує кормову базу для корисних комах та проживання малих ссавців і птахів».
Науковий консультант проекту Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, вважає, що такі проекти дозволяють залишати місця, де комахи могли б вижити при активній господарській діяльності людини. «У результаті розорювання полів зменшилася площа для проживання комах та павуків, — наголошує науковець. — Підвищення кількості комах-запилювачів сприяє збільшенню врожайності. Серед комах зустрічаються паразити-хижаки, які є природними регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів — вони стануть свого роду резерваторами. У мікрозаказниках ми використовуємо приманкові штучні гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, що різко збільшує їхню кількість. Такі ділянки є хоча й незначним, проте важливим внеском у збереження біорізноманіття».
[[{“fid”:”637842″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“3”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”3″}}]]
Третім напрямом програми «План успішного зростання» у ФГ «Широкоступ» стало впровадження заходів зі зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище та більш ефективного використання ЗЗР. «Залишки робочого розчину виливаються не в ґрунт, а в спеціальний випаровувач — резервуар, покритий спеціальною плівкою, яка знімається. Під дією сонячного проміння вода випаровується, а залишки пестицидів зостаються на дні плівки. Після того як відбулося випаровування води, плівка з залишками здається на утилізацію спеціальній службі», — розповів Степан Деркач, менеджер з технологій внесення продуктів компанії Syngenta в Україні.