На Львівщині планують побудувати спиртзавод

Про це повідомив Тарас Барщовський, власник групи компаній T.B. Fruit, передає Аgravery.com.

«Такий невеликий спиртзавод не потребує великих інвестицій, тому це більше для того, щоб відходи зі стічних вод можна було переробляти і отримувати додатковий прибуток. Ми будемо виробляти все, де присутній технічний спирт», — заявив Барщовський.

За його словами, компанія T.B. Fruit не зацікавлена у виробництві алкогольної продукції, оскільки він робиться з іншої сировини. «Скоріш за все ми відкриємо завод через рік. Про потужності точно сказати не можу, оскільки будемо виходити з того, як розвиватиметься підприємство. Ми, очищаючи стічні води, отримуватимемо лише технічний спирт», — зазначив Тарас Барщовський.

Нагадаємо, запуск напрямку шокової заморозки IQF овочів, фруктів та ягід планується у нинішньому році на основному підприємстві Групи компаній T.B. Fruit у м. Городок Львівської області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині фермер розорав під кукурудзу археологічні пам’ятки вартістю два мільярди

Про це повідомила прес-служба прокуратури Чернігівської області, пише Укрінформ.

"Прокуратура звернулася до суду з позовом про повернення у власність держави самовільно зайнятих земельних ділянок з об’єктами культурної спадщини вартістю понад 2 млрд грн. Вказані землі розташовані в межах пам’яток археології місцевого значення - поселень "Курганки", "Вигори", "Зайці-1" та "Зайці-2", - йдеться у повідомленні.

За даними прокуратури, фермерське господарство самовільно зайняло 46 га цінної землі для вирощування кукурудзи та озимої пшениці.

Наразі позов прокуратури перебуває на розгляді у господарському суді Чернігівської області. Правоохоронці вимагають від фермера повернення у власність держави самовільно зайнятих земельних ділянок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як довго Верховна Рада буде розглядати земельний законопроект

Розгляд поправок до законопроєкту про ринок землі триватиме до другої половини травня.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова підкомітету з питань Регламенту комітету Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи парламенту Павло Фролов, повідомляє Укрінформ.

«У середньому ми витрачаємо півтори хвилини на одну поправку (до законопроєкту про ринок землі - ред.). Якщо проаналізувати, скільки розглянуто минулого і цього тижня, то виходить, що нам треба ще 90 календарних днів – це фактично 6,5 пленарних тижнів. Тобто завершити розгляд законопроєкту ми зможемо на другому пленарному тижні травня», - пояснив Фролов.

Верховна Рада загалом розглянула 1506 правок про внесення змін до проекту закону №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель з 4018.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у вівторок, 3 березня 2020 року.

Нагадаємо, Верховна Рада 6 лютого розпочала розгляд у другому читанні законопроєкту №2178-10.

Також фракція "Слуга народу" просить колег по парламенту піти на компроміс, щоб прискорити розгляд поправо до другого читання законопроекту про ринок землі.

Крім того, у фракції партії "Слуга народу" переконують, що голосів для ухвалення закону про ринок землі вистачить. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська компанія виробляє фруктові та овочеві чіпси

Чіпси – це не завжди смажена картопля. “Еко чіпси” з фруктів або овочів – продукція зовсім іншого різновиду. Такі чіпси – майже стовідсотковий аналог свіжих фруктів чи овочів, вони не менше смачні та корисні, але набагато зручніші.

Про це розповів засновник торгової марки “Еко чіпси” Олексій Руденко, пише SEEDS.

“Історія “Еко чіпсів” почалася з того, що років 5 тому у нашій сім’ї з’явилась ділянка з яблучними деревами, її ми отримали у спадок. Одного з врожайних сезонів ми просто не знали, куди подіти ці яблука – пригощали і друзів, і знайомих, і сусідів. Однак яблука все одно залишалися. Шкода багатий урожай – ось ми і спробували зберегти його шляхом сушіння.

Довго експериментували з товщиною порізки, зі ступенем самої сушки, пробували різні сорти яблук. Після того як новий продукт був схвалений і припав до смаку не тільки близькому колу, вирішили зробити з цього невеличкий бізнес.

На той час аналогічної продукції в Україні було зовсім небагато – лише кілька вітчизняних виробників і один угорський. За смаком наші чіпси були нічим не гірше, і за ціною ми вигідно відрізнялися від інших”, – згадує Олексій Руденко.

Однак масове виробництво чіпсів почалося не одразу, зазначив засновник торгової марки “Еко чіпси”.

“Спочатку ми проводили дегустації і продавали “Еко чіпси” невеликими партіями на спеціалізованих виставках. Тут ми проводили своєрідне випробування – наскільки сприймуть наш продукт українці, будуть його купувати чи ні, чи подобається, чи смачно”, – каже бізнесмен.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшають тепличні огірки

Ціни на місцевий тепличний огірок в Україні продовжують знижуватися, в результаті чого на даний момент ця продукція вже коштує істотно дешевше, ніж у другій половині лютого 2019 року, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Експерти негативний ціновий тренд в даному сегменті пов'язують із значним збільшенням пропозиції огірків з місцевих тепличних комбінатів. А в умовах досить стриманого попиту в даному сегменті це спровокувало подальше зниження цін.

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, тільки з початку поточного тижня ціни на тепличний огірок з вітчизняних комбінатів знизилися в середньому на 28%. Вже сьогодні продавці готові відвантажувати цю продукцію за ціною 45-48 грн/кг ($1,84-1,96/кг). Однак при цьому ключові гравці ринку зізнаються, що навіть такі заходи не привели до бажаного результату і не спричинили за собою активізації темпів збуту.

У сегменті ж імпортної продукції, навпаки істотних змін не відбулося. Поставки огірка з Туреччини продовжували скорочуватися, у той час як попит на продукцію залишався досить стриманим. В таких умовах продавці вважали за краще не переглядати раніше сформовані ціни, і як і раніше пропонували турецький огірок за ціною 42-44 грн/кг ($1,72-1,80/кг).

Варто зазначити, що на сьогоднішній день місцевий тепличний огірок в Україні вже коштує в середньому на 29% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому, представники тепличних комбінатів не виключають подальшого здешевлення огірка нового обороту по мірі зростання пропозиції даної продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Соєва корова" не хворіє і випасу не потребує: про перспективність виробництва рослинного молока

Зростанню зазначеного ринку сприяє поширення ідей правильного харчування з відмовою від вживання тваринної їжі, збільшення попиту на органічну рослинну продукцію, пошуком людьми з непереносимістю лактози альтернативних молочних продуктів, пише pro-consulting.ua.

В даний час ніша рослинного молока в Україні заповнюється в основному імпортною продукцією. Одночасно, в нашій країні є велика сировинна база, наявність якої створює сприятливі умови для випуску конкурентоспроможного органічного рослинного молока і продуктів на його основі. Бізнес-план виробництва рослинного молока від компанії Pro Capital Investment дозволяє організувати високотехнологічне підприємство за європейськими стандартами, продукція якого може як продаватися на внутрішньому ринку, так і поставлятися на ринки Євросоюзу і всього світу.
Процес виготовлення рослинного молока складається з чотирьох основних етапів.

Спочатку підприємство буде зосереджено на виробництві соєвого молока. Надалі асортимент продукції планується розширити шляхом додавання наступних видів рослинного молока:

- мигдальне молоко
- молоко з лісового горіха
- кунжутне молоко
- молоко з насіння соняшнику
- рисове молоко
- конопляне молоко.

Фінансові розрахунки, виконані в рамках бізнес-плану виробництва рослинного молока в Україні, показують, що рентабельність продажів створеного за ним підприємства буде знаходитися на рівні 17,4%, що означає отримання більш 17 центів чистого прибутку з кожного євро доходу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview