178171

На Львівщині відкрили новий елеватор

Потужність елеватора склала 20 тис. тонн, повідомляє Львівська облдержадміністрація, пише AgroTimes.

Це вже третій елеватор у структурі підприємства. Тут обробляють такі зернові культури як озима пшениця, соя, ріпак, кукурудза і горох.

Інвестиції в будівництво елеватора склали 20 млн грн. З його запуском загальні потужності «Західного Бугу» склали 48 тис. тонн.

 

 

Проект Юлії Порошенко і МХП зібрав 184 ідеї для агростартапів

Про це написала на своїй сторінці у Facebook співзасновниця проекту Юлія Порошенко, пише liga.net.

"184 проекти подалися на mhp accelerator", - написала вона. 26 лютого закінчився перший етап - етап прийому заявок. Далі з них буде відібрано 30 проектів для преакселерації. Потім всього 10 проектів потраплять на акселерацію і впровадження в АПК".

Нагадаємо, нещодавно співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом "Миронівський Хлібопродукт" Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Український винзавод буде виробляти власне шампанське

Про це повідомляє «Інформ-UA».

Протягом багатьох років це підприємство мало справу тільки з низкою оптових поставок винних матеріалів і не займалося власним розливом вина. Повідомляється, що головними споживачами виступали «Інкерман» і «Коблево», а також Артемовський, Харківський і Київський заводи, на яких виробляються шампанські вина.

За словами директора підприємства Валерія Тинтулова, для того, щоб виробляти шампанські вина, кращими сортами винограду вважаються Піно, Шардоне, Рислінг. Він звернув увагу на те, що в минулому вони займалися постачанням винної продукції навіть в європейські країни. Однак тепер було прийнято рішення про відкриття цеху, в якому вони будуть розливати своє шампанське.

Відзначається, що під керівництвом виноградної компанії знаходиться 600 гектар, а їх відмітна особливість – це суглинкові ґрунти. За словами Валерія Тинтулова, на території, де розташовується глина, завжди можна отримати якісні червоні вина, що мають мускатний аромат.

Як стверджують виноградарі, в землю досить-таки часто вносять добрива, що є не дуже сприятливим для виноматеріалу, проте з цим нічого вдіяти не можна – такі ринкові закони. Незважаючи на це, співробітниками заводу був освоєний новий спосіб добрив, який майже не містить хімікатів. Підрізана лоза не спалюється, а переробляється. А також ряд подрібнених старих пагонів розпилюють, і таким чином збагачують грунт калієм.

Ми можемо розливати до 200 тисяч пляшок напою в місяць, думаю, наша якість буде набагато вище, ніж у конкурентів, а роздрібна ціна така ж – приблизно 100 гривень за пляшку, - розповів директор заводу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні нікому утилізувати тисячі тонн непридатних пестицидів

Знищити їх неможливо через правову суперечку єдиного заводу з утилізації з Міністерством екології, повідомляє Економічна правда.

Загалом у незадовільному стані зберігається близько 35% непридатних пестицидів. Оскільки такі хімікати часто зберігаються на покинутих складах під відкритим небом у пошкодженій тарі, вони створюють значну екологічну проблему.

Проблема утилізації пестицидів може бути вирішена шляхом вивезення таких ЗЗР у Європу для знищення. Відповідно до Базельської конвенції, транскордонне перевезення небезпечних відходів дозволяється при умові, якщо держава-перевізник не має власних потужностей для їх знешкодження.

Проте, в Україні є завод, що займається утилізацією таких відходів – це підприємство «Еко нова» у Житомирській області. Однак через правові суперечки з Мінекології щодо ліцензії ці потужності не працюють.

Підприємство «Еко нова» отримало ліцензію на утилізацію відходів ще у 2014 році, однак вже через два роки Мінекології змінило вимоги до ліцензії та вирішило її анулювати, пославшись на невідповідність виробництва екологічним нормам. «Еко нова» звернулася до суду, оскільки у завод з утилізації відходів були вкладені гроші.

Тобто юридично в Україні є потужності для утилізації таких відходів, однак фактично вони не працюють. В результаті обсяги непридатних пестицидів накопичуються через неможливість їх вивезення за кордон на знешкодження.

Зазначимо, що обсяг непридатних пестицидів в Україні досягає 8-11 тис. тонн та оцінюється в 500 млн грн. Крім цього, в Україну щороку завозиться до 20 тис. тонн фальсифікованих ЗЗР, які також підлягають знищенню або вивезенню. За деякими оцінками, частка фальсифікованої продукції на ринку ЗЗР складає 25%.

До 2015 року Україна вивозила на знищення непридатні пестициди до Німеччини, Польщі, Франції та Великобританії. За даними Європейської бізнес асоціації, загальні витрати на утилізацію в ЄС складають близько 2 тис. євро за тонну.

Джерело: agroday.com.ua

Фермери не вірять в урядову програму підтримки

За програмою розвитку фермерства, презентованою Мінагрополітики на з'їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників України, 500 млн грн направлять на на здешевлення відсоткової ставки за кредитами. Проте дрібні фермери вважають, що отримати сам кредит така ініціатива уряду не допоможе, повідомляє Kurkul.com.

У безперспективності таких урядових ініціатив впевнений фермер із Харківщини Сергій Колодяжний.

«Назвіть мені хоча б одне прізвище пересічного фермера, який відчув підтримку держави. Я не чув в області щоб хтось із дрібних фермерів отримав компенсацію кредитної ставки чи іншу допомогу. Нам досі не відшкодували ПДВ. То про що тут говорити. Повинні бути звіти з конкретними фермерами, які скористалися держпідтримкою. Тоді я в це повірю. А так це все лише порожні обіцянки», — повідомив він.

Директор ФГ «Одарочка» Юрій Щетінін поділяє думку колеги та вважає, що виділеними урядом коштами в кінцевому результати скористаються лише великі холдинги.

    «Я дивлюся на своїх колег-фермерів, які ходять по банках із протягнутою торбою. Усім відмовляють. У тебе нема застави та кредитної історії — до побачення. Ось така ситуація. Тобто дрібні фермери як не могли отримати банківські кредити, так і надалі не зможуть. І цих 500 млн грн погоди не зроблять», — вважає фермер.

Не вірити в благі наміри посадовців аграрій має всі підстави.

«Ось вам конкретний приклад минулого року: обіцяли компенсацію 20 % вартості при придбанні української сільгосптехніки. Я купив української грунтооброблювальної техніки майже на 1 млн грн, а мені розповідають що я не з того банка заплатив і нічого компенсовувати не будуть. Про компенсацію оголосили в лютому місяці, а порядок компенсації оприлюднили у квітні», — обурюється Юрій Щетінін.

Фермер упевнений, що «нагорі» однаково знайдуть лазівку щоб не компенсувати нічого. То не та кредитна ставка, то ще щось придумають. А от «Косюкам», звісно все компенсують.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У США почали випускати ковбаси, нагетси і фуа-гра з пробірки

У лабораторії стартапу ведеться розробка наггетсів, ковбасок і імітації фуа-гра. Представники компанії запевняють, що їм вдалося знизити витрати на виробничий процес. Саме велика вартість вважається головною проблемою культивованго м'яса, пише agro-smart.com.ua.

До кінця року компанія Just першої в світі почне продаж м'ясних продуктів, вирощених в лабораторних умовах. Який саме вид м'яса буде виробляти компанія, поки не повідомляється. Як пише WIRED, в лабораторіях Just ведеться розробка штучних наггетсів, ковбасок чорізо і фуа-гра. Хоча журналісти видання побували на виробництві компанії, спробувати м'ясні продукти їм поки не вдалося. Глава Just Джош Тетрик заявив, що вони ще не готові для споживачів.

За кілька місяців компанії потрібно налагодити процес культивування м'яса і поліпшити його смакові властивості. Подробиці своїх розробок компанія не повідомляє, але, за словами Тетрика, вчені з Just застосовують метод вирощування м'яса без використання сироватки. Саме сироватка вважається одним з найдорожчих компонентів синтезованого м'яса. Щоб запустити ріст клітин, їх потрібно забезпечити не тільки поживними речовинами, а й білками - факторами росту, які як раз містяться в сироватці.

Just має не тільки власні розробки, а й найстарішу методику культивування м'яса, запатентовану голландським вченим Віллемом ван Елін в 90-і роки. Технологія передбачає використання тваринних клітин. Їх поміщають в біореактор і постачають поживними речовинами, що приводить до зростання і відтворення клітин.

Однак подібний метод вимагає великих витрат. У 2013 році Бургерна котлета, вирощена в лабораторних умовах, обійшлася вченим в $ 300 000. За 4 роки м'ясо з пробірки подешевшало в 30 000 разів, але як і раніше коштує дорожче звичайного м'яса. Але Тетрик запевняє, що Just вдалося знизити витрати настільки, щоб зробити продаж продукту комерційно вигідним.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.