178171

На Львівщині виробники органічної продукції створили кооператив

У складі кооперативу можна значно швидше вирішувати спільні проблеми, — переконані органіки Львівщини, пише Високий замок.

А вони у нас — рухливі, передові, молоді, перспективні. Ініціатором створення органічного ягідного кооперативу став власник органічної ягідної ферми Андрій Калиняк, який розповів: «Процес створення кооперативу розпочався. Працюємо над установчими документами. Спочатку до нього увійдуть п’ятеро учасників, які займаються виключно органічним виробництвом. Це достатньо, аби перевірити, як він працюватиме. Головна мета — формувати більші партії, щоб легше вийти на ринки збуту. Надалі плануємо розширювати площі і під інші культури. Можливо, буде і ревінь».

Журналіст «Високого Замку» була присутня на зустрічі львівських органіків, а також їхніх консультантів, яку організували у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, де започаткували ягідний кооператив, а також обговорили розвиток органічного виробництва у Львівській області.

А розвиток справді є. Хоч і проблем вистачає. Цьогоріч аж на 10 новеньких операторів органічного стало більше у нашій області. Вони вирощують, окрім малини та суниці, смородину, порічки, зернові, равликів, виготовляють молоко, сир, ковбасні вироби… Їх реалізовують у Польщі, Німеччині і навіть у Кореї.

Почався органічний рух років десять тому, тоді наші фермери отримали перші сертифікати. Одним із першопрохідців був Богдан Костів — фермер зі села Поляни Золочівського району. Богдан розповідає про власну технологію і пропонує замінити іншомовне слово «органічне» українським відповідником «життєдайне». Ще 2006 року він почав проходити сертифікацію на виробництво органічної продукції за стандартами ЄС. Але пішов далі — почав виробляти оригінальну життєдайну органічну продукцію. На площі 33 га за власною технологією він вирощує амарант, гречку, звичайні та голозерні овес і ячмінь, голомшу, пшеницю, зокрема й орнозерну, гуньбу, чорнушку, а також столові буряки, картоплю, капусту, петрушку, пастернак тощо, які також є в органічному сертифікаті. У нього є чорна пшениця, буде вирощувати і фіолетову.

Має великий досвід органічного виробництва голова ФГ «Соломея» Тетяна Яремчук. У цьому фермерському господарстві виготовляють продукцію за давніми рецептами. Це м’ясні вироби, тушонки. «Сьогодні органічна продукція — це тренд. І, без сумніву, необхідно популяризувати своє рідне, те, що корисне і натуральне», — переконана Тетяна Яремчук.

Окрім того, вона наголошує, що цю продукцію повинні споживати наші люди, львів’яни. На підприємстві роблять усе, щоб їхня продукція була доступна. Адже ні для кого не секрет, що органічна продукція завжди є дорожчою від традиційної. Тетяна Яремчук запропонувала, аби влада посприяла у відкритті у Львові магазину, де можна було б реалізовувати органічну продукцію.

Розмова була цікава, емоційна і пізнавальна. Під час неї обговорили можливі напрямки підтримки органічних виробників з обласного бюджету. «У департаменті ми опрацьовуємо пропозиції, які висловили наші органіки. Вони ляжуть в основу заходів з підтримки органічного виробництва, які ми пропонуватимемо на затвердження сесії Львівської обласної ради», — розповів начальник управління розвитку сільськогосподарського виробництва, продовольства та аграрного ринку департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Ігор Вус.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Експорт томатів скорочується вже третій рік поспіль

Як свідчать дані з міжнародної торгівлі, в структурі експорту українських томатів як і раніше переважає Білорусь, а покупців з країн ЄС, на жаль, не стає більше, повідомляє Інфо-Шувар.

Враховуючи те, що більшість українського томату з території Білорусі скоріше за все реекспортується до Росії, експерти дають невтішні прогнози стосовно розвитку цього сектору тепличного виробництва. Фактично, виробники тепличних томатів вже третій рік поспіль зменшують експорт, при цьому, все більше фокусуються на ринок Білорусі – найбільш ризикований канал поставок. І це при тому, що в структурі реалізації українських тепличних томатів експорт складає 15-20%.

В 2017 році Україна експортувала майже на 30% менше томатів, ніж в 2016 році, обсяг в 21 тис. тонн став найменшим принаймні за останні 7 років. При цьому, якщо ще в 2016 році частка Білорусі в загальному експорті становила 84% то в 2017 році вона збільшилась до 86%, тоді як частка країн ЄС лишається стабільною в межах 10-12%.

Загалом за весь минулий рік Україна експортувала до Білорусії 18 тис. тонн томатів на суму $10,6 млн. В Польщу ми відправили 1,8 тис. тонн вартістю $2,3 млн.

Слід зазначити, що виробники тепличних огірків зробили набагато більше для розвитку зовнішніх каналів збуту, в 2017 році їм вдалось збільшити експорт навіть в умовах не дуже високого врожаю. Майже половина всього експортного обсягу українського огірка було відправлено до Польщі, частка Білорусі в огірковому експорті становила 40%.

Станом на 23 березня 2018 року, на гуртових ринках України присутній лише імпортний помідор, сезон збору в українських теплицях розпочнеться вже за кілька тижнів. Ціни імпортного томата на гуртових ринках становлять 30-32 грн/кг (1,14-1,22 EUR/кг) і останнім часом знижуються.

Більшість українських фермерів не в змозі вносити добрива через зависоку вартість

Про це на прес-конференції повідомив директор центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук, представляючи результати опитування українських фермерів, передає кореспондент УНН.

"33% серед опитаних фермерів не вносять азотні добрива у ґрунт, 66,6% - вносять. Основними причинами серед тих, хто не використовував добрива, 41% вказали, що це не було передбачено технологічними потребами, при цьому 50% відповіли, що не мали на це коштів", - сказав він.

За даними опитування, 19% із тих, хто все ж вносив добрива, спромоглися удобрити лише третину земель, половина фермерів (47%) удобрили близько двох третин землі, і лише третина - удобрили більш, ніж дві третини земель.

Проблема покриття землі – не єдина. Важливо також те, скільки добрив вноситься.

• 20% вносили до 40 кг на 1 га;

• 75% від 40-80 кг на 1 га;

• 4% більше 90 кг на 1 га.

"Тобто всі, хто вносили добрива, вносять менше половини норми. Чим менше за розміром землевласник, тим менше в нього коштів, і, відповідно, тим менше добрив він може внести", - зауважив Дмитрук.

Водночас, за даними опитування, фермери розуміють, що недовносять добрива і хочуть в середньому довнести 20-22,6 кг на 1 га. Респонденти прагнуть до середнього показника в 70 кг на га.

Щодо задоволеності фермерів обсягами внесених добрив, то близько 30% вважають, що цього недостатньо, 70% - задоволені тим, скільки змогли внести.

Основна причина неспроможності внести достатню кількість добрив, яку називають фермери - відсутність коштів, або завелика вартість цих добрив (40-45%). Це позначається, на кількості землі яку можуть удобрити, і на кількості добрив внесених на 1 га землі.

Більшість (67%) використовують добрива українського виробництва, при цьому 14% опитаних кажуть, що якість не відповідає нормам. При цьому 85% скарг стосується саме українського виробника.

Варто також зауважити, що 96% опитаних впевнені, що на ринку добрив є ознаки монопольної змови, що ціна є завищеною. Більше того, на думку фермерів антидемпінгові мита призвели до зростання цін, так вважають 97% опитаних.

• 55% опитаних вважають, що така ситуація на ринку азотних добрив (завищені ціни) склалася через корупцію;

• 39% називають причиною зарегульованість різними органами;

• 37% - монопольне становище окремих виробників;

• 25% кажуть, що на ринку добрив бракує державного контролю.

Зазначимо, опитування проводилось у листопаді 2017 року. Було опитано 500 фермерських господарств в різних сегментах (за винятком великих агрохолдингів), які вирощують переважно зернові, олійні, технічні та кормові культури.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні дорожчають огірки

Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані щоденного моніторингу проекту.

Зокрема, вже на даний момент тепличні комбінати огірок пропонують по 26-35 грн/кг (0,80-1,08 євро/кг) в залежності від якості, сорту і регіону. Таким чином, тільки з початку поточного тижня ціни на цю продукцію зросли на 30-40%.

За словами представників комбінатів, стимулює подорожчання відразу кілька факторів. Передусім, зростанню цін сприяє помітне скорочення пропозиції огірка на ринку, оскільки вибірки в теплицях істотно знизилися через погоду. При цьому поставки продукції з Туреччини практично припинилися, що також дає можливість місцевим виробникам підвищувати ціни, враховуючи досить активний попит.

Тим не менш, необхідно додати, що навіть після такого різкого подорожчання на даний момент ціни на місцевий тепличний огірок в Україні в середньому на 30% нижче, ніж у другій половині березня 2017 р. Більше того, гравці ринку впевнені, що незабаром ця продукція може знову почати дешевшати під тиском збільшення пропозиції після поліпшення погодних умов.

Ваш вибір 'Подобається'.

Навесні очікується відкриття трьох заводів з переробки соняшнику

За інформацією "АПК-інформ" очікується введення в експлуатацію заводів компанією «Ніжинський ЖК» потужністю 1200 т / добу., ГК «Агроліга» - 500 т / добу. і Сумським заводом продтоварів - 500 т / добу.

Базові потужності з переробки олійної станом на 21 березня 2018 р оцінюються на рівні 18,1 млн. тонн в рік. При цьому з урахуванням запуску нових заводів в найближчі 2 місяці потужності з переробки соняшнику в Україні можуть збільшитися на 280 тис. тонн - до 18,4 млн. тонн в рік (+ 2%).

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.

Ваш вибір 'Подобається'.