На Львівщині збудують завод із виробництва корму для тварин

Про це повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

Керівництво області зустрілося з представниками компаній ТОВ «Д-Мікс» та «Royal De Heus Group», аби узгодити шляхи співпраці.

«Уже протягом майже десяти років ми співпрацюємо із нашими партнерами на Львівщині – ТОВ «Д-Мікс», і завдяки цій співпраці добре знайомі із регіоном. Вкрай важливо розвивати не лише великі міста, а й сільську місцевість. Дуже приємно, що місцева влада гідно оцінює наш внесок у розвиток регіону, тож новий проект покликаний залучити додаткові надходження в аграрний сектор області», – наголосив власник компанії «Royal De Heus Group» Коен Хеус.

Будівництво нового комплексу планують завершити до кінця року.

Довідка:

«Royal De Heus Group» – це компанія, яка була заснована на початку XIX століття у Нідерландах та займає лідируючі позиції в галузі тваринницької промисловості, орієнтована на виробництво та продаж корму для тварин, концентратів та преміксів.

«Royal De Heus Group» працює в більш ніж 75 країнах Європи, Азії, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки. Через швидкий ріст виробництва за межами Нідерландів “De Heus Group” став світовим постачальником кормів серед топ-15 компаній постачальників кормів у світі.

Компанія забезпечує роботою понад 5000 людей по всьому світу. Корпоративний штаб «Royal De Heus Group» розташований в Еде – Вагінген (Нідерланди).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд розширив напрями підтримки фермерських господарств

З метою спрощення доступу фермерських господарств та молодих фермерів  і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів до державних фінансових ресурсів постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня  2019 року № 126 «Про внесення зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств» Уряд доповнив діючий Порядок новими напрямами та удосконалив механізми державної підтримки фермерів і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (далі – кооперативи), а саме:

Для фермерів:

•  надано можливість фермерським господарствам (крім новостворених) скористатись бюджетною субсидією на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) у розмірі 12 тис. гривень на одного члена фермерського господарства та встановлено, що максимальний обсяг коштів, які може отримати таке фермерське господарство, становить 40 тис. гривень;

•  надано можливість голові фермерського господарства, вік якого не перевищує 35 років, отримати таку бюджетну субсидію у максимальному обсязі;.

•  збільшено з 60 тис. грн до 80 тис. грн максимальну суму компенсації вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва.

Одночасно визначено, що членам/голові сімейного фермерського господарства, як застрахованим особам, надаватиметься допомога шляхом доплати до єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за окремим порядком встановленим Урядом.

Для кооперативів:

•  доповнено перелік напрямів діяльності кооперативів, які можуть одержувати фінансову підтримку, кооперативами із заготівлі та переробки продукції бджільництва;

•  надано можливість відшкодовувати 70 відсотків вартості придбаного кооперативами не тільки вітчизняного обладнання, але й техніки для транспортування сільськогосподарської продукції.

Також уточнено процедуру, періодичність отримання фінансової підтримки через уповноважені банки та функції регіональних комісій з надання фінансової підтримки кооперативам.

Ознайомитись із постановою можна за посиланням.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні обирають нові назви для коньяку, шампанського, портвейну

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також плану заходів з виконання  цієї Угоди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України  від 25 жовтня 2017 р.  № 1106, Мінагрополітики спільно з проектом ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» (Проект), бенефіціарами якого є Мінекономрозвитку та Мінагрополітики, реалізують завдання для розвитку та наближення законодавчої бази України до законодавства ЄС у галузі географічних зазначень (ГЗ). Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

На даний час фахівцями Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Проекту та за участі профільних представників галузі здійснюється робота щодо пошуку нових назв продукції із захищеними географічними позначеннями, зокрема і виноробної (коньяк, шампанське, портвейн, мадера, херес тощо), які відповідно до взятих на себе зобов’язань Україні необхідно запровадити з 1 січня 2026 року.

Зокрема, протягом листопада-грудня 2018 року було проведено 8 регіональних хакатонів щодо пошуку нової назви для коньяку. У зустрічах та  обговореннях взяли участь як представники органів влади, асоціацій, освіти та науки, так й торгових мереж, ресторанного бізнесу, маркетологи. Крім того, було організовано онлайн-голосування за нову назву коньяку, результати якого також будуть враховані.

Остаточного рішення щодо назви на даний час не прийнято і інша інформація, поширена з цього приводу деякими ЗМІ, не є достовірною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти порадили, яку ковбасу краще купувати

Експерти Асоціації «Свинарі України» вирішили проаналізувати обидва «види» продукції за низкою пунктів і з’ясували, яких ризиків потрібно остерігатися.

Про це повідомляє прес-служба об'єднання. 

«НАТУРАЛЬНІСТЬ» ПОГОЛІВ’Я

Існує міф, що свиней у промислових свинокомплексах годують значною кількістю хімічних добавок, через які тварини набирають вагу у надкороткий строк, а отже їх м’ясо стає небезпечним для споживання. Тоді як у присадибних господарствах, у так званих «бабусь», свині споживають виключно натуральні корми, без домішок.

Свині у промислових комплексах дійсно ростуть швидше. Їм згодовують корми, збалансовані за вмістом жирів, енергії, білків тощо та добавки — аналог вітамінних комплексів для людей. Не останню роль грає і правильно підібрана генетика.

ПОХОДЖЕННЯ СИРОВИНИ

«Домашні» ковбаси. Частий аргумент на користь такої продукції — екологічніше м’ясо, отримане від домашньої свині. Втім, ґарантувати походження сировини для ковбас «з рук» неможливо: невідомо чи свиней виростили у власному присадибному господарстві чи придбали у перекупників. Та й виробник навряд чи зможе надати супутні документи на тварин, де вказано звідки вони і чи обстежував їх ветлікар перед забоєм.  

Промислова продукція. Зазвичай м’ясопереробники працюють зі свиногосподарствами, адже мають сталі об’єми виробництва і закуповують тварин партіями. Перед продажем зі свинокомплексу та перед забоєм свиней обов’язково оглядає ветлікар, у них відбираються аналізи для дослідження на низку захворювань. Якщо виявляють хвору тварину — її вибраковують. Промисловий виробник ковбас має супутні документи, які засвідчують звідки прибули свині, стан їх здоров’я тощо.

СКЛАД ПРОДУКТУ

«Домашні» ковбаси. Навряд чи хтось, крім самого виробника, скаже, які інгредієнти містить та чи інша продукція. Етикетка відсутня, склад перевірити неможливо, доведеться вірити «на слово».

Промислова продукція. Сертифікований м’ясопереробник має технологію виробництва, якої зобов’язаний дотримуватися. Такі потужності регулярно перевіряють контролюючі органи.

УМОВИ ВИРОБНИЦТВА І БЕЗПЕЧНІСТЬ

«Домашні» ковбаси. Найперше питання — чи має виробниче приміщення експлуатаційний дозвіл?  Якщо ні, це означає, що продукція виробляється незаконно, контролюючі органи не знають про такого оператора і не можуть перевірити продукцію на безпечність. Не менш важливі питання — Як зберігають ковбаси? Чи є холодильне обладнання? Всім відомо, що при неналежних умовах зберігання м’ясна продукція швидко псується і стає небезпечною для здоров’я людини.

Промислова продукція. Насамперед, промислові потужності офіційно зареєстровані, а отже мають усе необхідне обладнання, без якого не змогли б отримати дозволу для роботи. Нині в Україні кожен сертифікований виробник зобов’язаний дотримуватися принципів НАССР*, які передбачають виробництво безпечної харчової продукції і контроль за всіма процесами.

Ще одна «перевага» ковбаси «з рук» — її вартість, яка може бути нижчою від цін у магазинах. Зазвичай, собівартість продукції можна здешевити за рахунок дешевшої сировини.

Нині в Україні присутня африканська чума свиней, і випадки, коли населення приховує спалахи хвороби – непоодинокі. Хворих тварин намагають збути хоч за яку ціну. Ризик того, що така свинина опиниться у «домашній» ковбасі — доволі високий. 

В Асоціації «Свинарі України» зауважують: «купувати чи ні продукцію «з рук» — особиста справа кожного, але треба розуміти, що цей сегмент виробництва неконтрольований. І продавці, і покупці діють на власний  страх і ризик, а останні несуть відповідальність за своє здоров’я самі».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ощадбанк продає п'ять елеваторів агрокомпанії-банкрута

Державний Ощадбанк продає п'ять елеваторів, три земельні ділянки та нерухомість збанкрутілого одеського агрохолдингу "Агроінвестгруп", які виступали заставою по кредитах компанії. Про це йдеться в повідомленні ДП СЕТАМ, пише biz.liga.net.

Згідно йому, аукціон відбудеться 18 березня. Стартова ціна лота - 538, 8 млн грн. Крок аукціону - 5,49 млн грн.

Читайте також: Скандал в АПК: як власники елеваторів вкрали зерна на мільйони доларів

В заставі у банку - п'ять елеваторів загальною потужністю 250 тис т зберігання, чотири земельних ділянок площею 60,5 га, комерційна нерухомість площею 2708 тис. кв. м і будівля площею 1032 кв м. Крім того, до лоту включена виробничо-складська база хлібоприймального підприємства та 15 одиниць рухомого майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Києві змінюються правила продажу соціального хліба

Теґи: 

У Києві змінюються правила продажу соціального хліба. Якщо раніше батон, хліб "Український" і "Пшеничний" можна було купити за фіксованими низькими цінами, тепер на ці продукти в кіосках "Київхлібу" за Карткою киянина надаватимуть різні знижки, в залежності від категорії пільговика, пише Сегодня.

У 150 кіосках вже встановлюють спеціальні термінали. За словами заступника голови КМДА Марини Хонди, знижка на хліб буде варіюватися від 20% до 70%. Максимальну дали членам сімей загиблих в бойових діях на Сході, дітям-сиротам, праведникам Бабиного Яру. Особам з інвалідністю внаслідок війни, в'язням концтаборів нададуть знижку в розмірі 60%, дітям з інвалідністю з дитинства – 50%. Непрацюючі пенсіонери зможуть заплатити на 25% менше, а всі інші власники Картки киянина без пільг зможуть отримувати 20% -ву знижку. За словами Хонди, до кінця тижня новинка запрацює в перших магазинах мережі, а протягом місяця – у всіх точках.

Вводять і інше нововведення: зі знижкою можна буде купити тільки одну одиницю продукції в день на вибір. "Раніше були випадки скупки соціального хліба підприємцями, які його перепродавали за ринковими цінами", – пояснили в КМДА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview