На Марсі можна виробляти пиво

Теоретично на Марсі можна виростити не одну рослину – це показав експеримент, проведений студентами одного з американських університетів, пише 2+2.

Едвард Гінан, викладач астрономії та астрофізики, разом зі студентами провів експеримент під назвою Red Thumbs Mars Garden Project, в рамках якого вони виростили різні рослини в умовах, наближених до марсіанських.

"Проект об'єднав моє дослідження – астробіологія та Марс – і моє захоплення вирощуванням рослин", – прокоментував професор Гінан.

Він представив результати роботи студентів на щорічній зустрічі Американського астрономічного товариства. У наступному році вчений збирається повторити експеримент і провести більш точні наукові тести.

Основою експерименту став марсіанський ґрунт, точніше, найближчий до нього аналог, доступний на Землі. Поки що ґрунт з Червоної планети не доставляли, проте марсоходи вже детально проаналізували її склад, і на підставі цих даних учені підібрали відповідний аналог – подрібнений базальт з давнього вулкана в пустелі Мохаве. За складом він приблизно на 93% відповідає марсіанському ґрунту, за винятком відсутності отруйних перхлоратів.

Основна відмінність марсіанського ґрунту від земного полягає в тому, що він містить вдвічі більше заліза, в основному, оксидів, в той час як органічних компонентів на Марсі немає, тому хліборобам доведеться збагачувати ґрунт органічними добривами і компостом.

Ще одна особливість – рівень освітленості, який на Марсі приблизно вдвічі менше, ніж на Землі. Студенти відтворили в своєму дослідженні й цю характеристику. На Марсі рослини ростимуть в теплицях, де буде підтримуватися близька до земної атмосфера. До того ж ці теплиці будуть включатися в систему обороту повітря. Рослини будуть споживатимуть вуглекислий газ, який видихається мешканцями бази, і виділяти кисень.

У марсіанських теплицях потрібно буде підтримувати постійний рівень вологості, щоб ґрунт не висихав. Ще одна проблема – щільність ґрунту, через яку важко пробитися корінню рослин. Студенти вирішили цю проблему шляхом змішуванням ґрунту з подрібненим картоном або вермикулітом. Картон, на думку викладача, краще, так як він може бути частиною упаковки товарів, що поставляються на Марс, і не доведеться везти з собою зайвий вантаж.

За підсумками експерименту, у відтворених в лабораторії марсіанських умовах добре почувають себе капуста, батат, морква і цибуля, кульбаби, деякі види салатів, базилік, часник і хміль. За смаком вони не відрізнялися від земних рослин. Горох і шпинат загинули через спеку, однак, якщо цю проблему вирішити, ймовірно, виживуть і вони.

Вчений звертає увагу на ймовірний ризик: деякі зелені овочі (наприклад, шпинат та капуста) набирають залізо з ґрунту, можливо, рослини міститимуть забагато заліза, що може бути небезпечним для здоров'я людини. У наступному році вчений планує перевірити вміст цієї речовини в рослинах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сиротинець дружини Порошенка закупив згущене молоко втридорога

Ним стало ТОВ «Продінфо», з яким укладено договір на закупівлю товарів майже на 1,3 млн грн, пише agroday.com.ua.

В списку товарів — згущене молоко, в тому числі з какао, сметана, кефір, йогурт та ряжанка. Проте за більшість продуктів сиротинцю доведеться платити вдвічі, а то й утричі дорожче, ніж зазвичай пропонує виробник.
Згідно з розслідуванням, проведеним ресурсом «Наші гроші», за кілограм згущеного молока виробництва гадяцького «Техмолпрому» доведеться викласти 90 грн, хоча на ринку продукцію цього виробника відпускають по 28 грн/кг. Вдвічі дорожче обійдеться какао зі згущеним молоком — 110 грн проти 44 грн/кг, які просить сам виробник.

Переплата по сметані виробництва «С-Транс» порівняно з ціною в супермаркеті складає 167%.

Кефір «Молокозаводу Олком» дістанеться закладу по 29 грн/кг, йогурт та ряжанка — по 40 грн, сметана — по 120 гривень за кілограм.

Обсяги закупівлі чималі: 2 тонни згущенного молока, 1,2 тонни какао з добавками, по 6 тонн кефіру та ряжанки, 8 тонн йогурту, 2,5 тонни сметани.

Що цікаво, критерієм обрання переможця тендеру в системі Prozorro вказана саме ціна. Переможець запропонував поставити вказані обсяги продукції приблизно за 1,29 млн грн, а єдиний конкурент, ФОПівець зі Слов’янська Юрій Сугак, — за 1,30 млн грн. Фактично долю тендеру вирішили 5860 грн.

До слова, з 2016 року Сугак отримав держзамовлень на 9,2 млн грн, в тому числі для «Смарагдового міста» — на 1,7 млн. Проте Антимонопольний комітет неодноразово підозрював його сина та дружину, власників інших ФОПів, у ринковій змові.

Окрім того, дружина Сугака разом з «Продінфо», «Укрпродуктом» та кількома іншими підприємствами фігурують у кримінальному провадженні щодо зловживань керівництвом донецького сиротинця в процесі закупівлі продуктів харчування.

Зазначимо, що директором «Смарагдового міста» Галина Демченко, а опікується закладом дружина Президента України Марина Порошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДП «Артемсіль» розпочало випуск очищеної харчової солі

Нова продукція буде йти як на експорт, так і на внутрішній ринок.

«Сьогодні ми почали виробництво солі вищого ґатунку в сучасній упаковці зі збереженням традиційного зовнішнього вигляду пачки. Реалізація цього проекту дозволить нам поліпшити якість продукції, збільшити присутність ДП «Артемсіль» на експортних ринках і створити нові робочі місця», - зазначила керівник ДП «Артемсіль» Вікторія Луценко.

Для отримання солі вищого ґатунку за ДСТУ 3583:2015, в існуючу технологію був інтегрований процес фотосепараціі, який дозволив усунути з кам'яної солі темні включення природного походження (ангідриди). У результаті сіль отримала більш привабливий зовнішній вигляд, а також у ній збільшився вміст NaCl до 99%.

Випуск очищеної харчової солі був запущений на двох рудниках підприємства одночасно. На ділянці рудника №1,3 нова харчова продукція розфасовується до картонної пачки і поліетиленового пакету масою 1 кілограм. На ділянці рудника №4 проходить не тільки додаткове очищення солі, але і розфасовка її до пачок нового зразка вагою 0,5 і 1 кг. Ця упаковка більш барвиста, зручна у використанні, продукція в ній не просипається і не злежується. Харчова сіль після додаткового очищення і в якісній упаковці відповідає європейським нормам якості.

Відзначимо, що програма з реконструкції і модернізації всіх рудників була розпочата на підприємстві ще в 2016 році. Основні інвестиції в закупівлю імпортного високотехнологічного обладнання склали 23,5 мільйона гривень. Системи для очищення і фасування солі були закуплені через електронну систему Prozorro, що дозволило вибрати найкраще обладнання за прийнятною ціною. За попередніми розрахунками, вкладені інвестиції в даний проект окупляться вже через 1,5 року.

ДП «Артемсіль» планує продовжити технічне переоснащення рудників і перейти до випуску очищеної солі на всіх виробничих лініях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Миколаєві планують будівництво підземного олієпроводу

Про це заявив Микола Балакірєв, представник «Евері», пише propozitsiya.com

За його словами, довжина олієпроводу становитиме 3 кілометри і буде проходити як під так і над землею: від вул. Млинської до комбінату хлібопродуктів на 1-й Слобідській (там буде розміщена насосна станція), далі вздовж залізничних колій до порту.

Також, для реалізації проекту холдинг просить виділити земельну ділянку площею 6 тисяч квадратних метрів, шириною в два метри. Свою згоду вже дало управління архітектури, а самі депутати після дискусій попередньо узгодили питання, після чого його має розглянути «земельна» комісія.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У пошуках невикористаних можливостей: фермери збільшують плантації під полуницю

На думку експертів ринку, висока зацікавленість фермерів є цілком очікуваною, адже в минулому році навіть на сировину для переробки ціни сягали рекордних показників у 27-32 грн/кг (0,77-0,91 EUR/кг), на свіжому ринку вартість суниці перевищувала 35-40 грн/кг (1,0 -1,14 EUR/кг), пише «Інфо-Шувар».

«В минулому році ми спостерігали багато незвичайних подій на ринку суниці садової. Серед головних - суттєве зростання ціни на межі сезонів ранньої та пізньої ягоди, хоча раніше ціни і попит на початку сезону були вищими. Це було пов’язано з погодними катаклізмами - через холодну весну господарства Центральної та Західної України втратили значну частину врожаю середньої та пізньої суниці. Втім, це не завадило Україні досить помітно збільшити експорт цієї ягоди, хоча вже в липні дефіцит свіжої та замороженої ягоди відчувався досить гостро. Все це обумовило відносно високі ціни на пізню ягоду і, відповідно, спровокувало підвищену зацікавленість до вирощування суниці в новому сезоні. Сьогодні планують розширювати плантації навіть ті, хто взагалі зарікся вирощувати суницю після падіння цін в 2013 році. Ставка, перш за все, на ремонтантні сорти, ринок яких є досить специфічним», – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Експерти не очікують суттєвого падіння цін на ягоду вже наступного сезону, ціни на червневі сорти суниці ягоди навпаки можуть бути вищими, тому що переробні підприємства увійдуть в новий сезон без перехідних запасів. Але фермери сьогодні здебільшого інвестують в насадження ремонтантної ягоди, яка в 2017 році була досить дорогою.

«Суниця садова - це не овочі, тут виробництво збільшується набагато повільніше. Наприклад, саджанці червневих сортів вступають в повне плодоношення лише на наступний рік посадки, до того ж, врожай цього року на Півдні вже під загрозою – через теплий грудень в деяких господарствах на плантаціях з’явились квіти, які можуть бути знищені морозами. Тому, в 2018 році просідання ціни можна буде спостерігати хіба що по ремонтантних сортах. Завдяки високим цінами в минулому році та відносно недорогому посадковому матеріалу їх зараз саджають набагато більше, ніж червневі, а в плодоношення вони вступають швидше. Але тут вирішальне слово за експортерами , попит на ремонтантну суницю в нас щороку збільшується саме в цих покупців», - розповідає Олег Босий, експерт ягідного ринку України, управляючий партнер ТОВ «ФруТек».

«Останні два роки головними драйверами ринку ремонтантної суниці були саме експортери, левову частину ми відправили до Білорусі, потім, скоріше за все, ця ягода була переправлена на ринок Росії. Така висока залежність від ринку збуту, де діє офіційна заборона для України, несе великі ризики для нашого виробника. Тому, питання ефективності проектів з вирощування ремонтантної суниці лежить в площині маркетингу. Я маю на увазі просування на внутрішньому ринку та пошук альтернативних зовнішніх каналів збуту. І перше і друге завдання є досить нелегкими і потребують певних інвестицій та часу», – розповідає Ірина Кухтіна, президент Асоціації "Ягідництво України".

Нагадаємо, за даними «Інфо-Шувар» в період з січня по листопад 2017 року Україна експортувала 2,9 тис. тон замороженої та 1,9 тис. тон свіжої суниці. Польща стала головним покупцем замороженої ягоди, відносно невисока якість української мороженої сировини не дозволила суттєво збільшити прямі продажі на більш дорогих ринках, таких як Німеччина, Австрія, Великобританія. В тім, попит на зовнішньому ринку був настільки високим, що навіть в умовах суттєвого скорочення виробництва, Україні в порівнянні з 2016 роком вдалось збільшити обсяги експорту по замороженій ягоді в 3 рази, а по свіжій експорт навпаки знизився 25%, при цьому свіжу ягоду здебільшого ми відправляли до Білорусі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкриють насіннєвий завод

За словами директора з експорту Satake Europe Ltd. Нікса Куржановікса, найближчим часом агрокомпанія «Україна» відкриє свій насіннєвий завод у Тернопільській області, повідомляє Kurkul.com.

«На підприємство наприкінці минулого року поставили британський 6-лотковий фотосепаратор Satake REZS4500AIS, встановлена ​​сучасна насіннєва лінія Westrup та сушарки компанії Perry», — повідомив Нікс Куржановікс.

Планова виробнича потужність заводу складе 10 т/год по пшениці. Також там може оброблятися горох, ячмінь, ріпак та сою.

Крім того, компанія розглядає варіанти обробки насіння сої для подальшого експорту в Японію, де її будуть використовувати для виробництва тофу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview