На Миколаївщині незаконно демонтують зрошувальну систему

Депутат облради Юрій Кормишкін звернувся до новообраного голови Снігурівської ОТГ Леоніда Голоблі з вимогою негайно розібратися в ситуації, пише agravery.com.

Навіть через декілька днів ніякої реакції новообраного керівництва Снігурівської громади так і не послідувало. Через це жителі району обурилися, чому голова ОТГ ігнорує доволі серйозну проблему.

Замість реакції на незаконні дії на території громади, у Голоблі заявили, що на теперішній час його повноваження, як міського голови, не розповсюджуються на територію Кобзарцівської сільської ради, оскільки рішення  відповідної територіальної виборчої комісії не оголошене на сесії міської ради, як це передбачено ч. 2 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В той же час у Снігурівській райдержадміністрації пояснили, що з моменту створення ОТГ виконавча вертикаль фактично втрачає повноваження.

«І це дуже правильно. Правильно віддати повноваження розпорядження коштами, як розвивати район, територію і т.д. тим, кого на місці оберуть люди, кому найбільше довіряють», – зазначають у РДА.

Також у РДА зазначили, що вже 10 липня звернулися до правоохоронних органів з метою вжиття заходів щодо недопущення демонтажу зрошувальної системи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін змінив керівника "Артемсолі"

Як передає БизнесЦензор, відповідне розпорядження №522-р  оприлюднено на офіційному урядовому порталі.

До цього посаду в. о. глави держпідприємства обіймав Юрій Товстокоренко.

Як повідомлялося, Кабмін у лютому 2018 року погодив тимчасове покладання виконання обов'язків директора державного підприємства "Артемсіль" на заступника директора рудника №1,3 по виробництву держпідприємства Юрія Товстокоренка.

Перед ним Кабмін у квітні 2017 року призначив тимчасово виконуючим обов'язки директора "Артемсолі" заступника директора з фінансових питань Вікторію Луценко.

Нагадаємо, за підсумками перших шести місяців 2019 року державне підприємство «Артемсіль» видобуло 1070,9 тис. тонн солі. Цей обсяг перевищує показник за аналогічний період 2018 року на 24,5%.

"Артемсіль" – найбільше підприємство з видобутку та реалізації кухонної солі (NaCl) на території Центральної та Східної Європи. Його виробничі потужності розташовані в Соледарі Донецької області. Підприємство експортує продукцію в 19 країн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспективи експорту українського яблука на ринки Азії

Таку думку висловив директор Української плодоовочевої асоціації Федір Рибалко.

«На сьогоднішній день, для того, щоб цей сектор і надалі розвивався потрібно збільшувати долю експорту, так як внутрішнє споживання яблук в Україні буде зменшуватися через зменшення населення та зростання роздрібних цін. Україна буде рухатись за тим же сценарієм, що і Європа, в якій ціни виробників і ціни роздрібних мереж відрізняються в 3 рази. Відповідно об’єми споживання будуть зменшуватися, а надлишок яблук, який утвориться внаслідок зменшення споживання потрібно буде експортувати», – говорить Федір.

Серед найбільш перспективних ринків для експорту українських яблук експерт виділив Гонконг. «Рівень споживання яблука у Гонконзі є достатньо високим. Місто щорічно імпортує 160 тис. тон яблук при населенні близько 8 млн. чоловік. Звичайно, більшу частину складають китайські яблука, але тим не менш, рівень споживання продукції, при досить високому доході є доволі великим», – розповідає експерт. Незважаючи на те, що Китай є найбільшим експортером яблука в світі, країна імпортує приблизно 60 тис. тонн яблука щорічно. Але варто розуміти, що незважаючи на невеликі об’єми, Китай закуповує виключно преміальне яблуко. Це зумовлено тим, що частина населення з недовірою ставиться до системи виробництва китайської продукції, або просто хоче спробувати інший смак і готова платити за це великі гроші.

Ще однією країною, на яку експерт пропонує звернути увагу українським виробникам є Індія. «Споживчі смаки в Китаї та Індії дуже сильно відрізняються. Якщо для китайських споживачів основним критерієм є хрусткість і соковитість, то для індусів головний параметр – це солодкість яблука. До того ж в варто відзначити, що в азійському регіоні проживає близько 200 млн. людей хворих на діабет і 30-40% з них – в Індії. На сьогоднішній день рівень доходу населення низький і тому мало хто приділяє увагу цьому питанню. Але в майбутньому ця проблема буде стимулювати поширення тенденції здорового харчування в країні. Споживання ягід, фруктових снеків та смузі в майбутньому створять попит на ці продукти», – пояснює Федір.

Ще одним цікавим ринком є Бангладеш. Щороку країна імпортує близько 230 тис. тон яблука. Бангладеш є однією з найбідніших країн в регіоні і тому ціна на яблуко у них найнижча – на рівні 70-80 центів за кг. Але цікавим є той факт, що країна зацікавлена в дрібних яблуках, 50-го калібру. Тобто, фактично, це яблуко, яке в Україні іде на переробку. Зацікавленість в мілкому яблуці зумовлена доволі великими родинами в Бангладеші, число дітей в яких сягає 8-10 чоловік.

Закінчуючи свій виступ Федір додав, що виробнику варто сфокусуватися на певному продукті та певній країні, а також слідкувати чіткій стратегії, не дивлячись на ціни одного сезону, або інші сторонні фактори. Тільки системний підхід до справи дасть віддачу в довгостроковій перспективі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створили стратегію розвитку вітчизняного свинарства

Ініціатором стала Асоціація «Свинарі України». Стратегію презентували та обговорювали з представниками вітчизняної свинарської спільноти в ході ХІ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», повідомила прес-служба АСУ.

«У всіх цивілізованих свинарських країнах розвиток галузі починається із затвердження стратегії, чого в Україні досі не було. До того ж, розроблений документ — не просто папірець… Для реалізації прописаних цілей уже зроблені кроки. Наприклад, відбулася зустріч із представниками Держпродспоживслужби та Мінагрополітики щодо пошуку дієвих механізмів підтримки свинарського бізнесу в умовах поширення АЧС, напрацьовані Вимоги щодо біобезпеки для всіх операторів ринку тощо», — розповіла Оксана Юрченко.

Ключові цілі стратегії:

- Покращення контролю епізоотичної ситуації щодо АЧС
- Створення сприятливого бізнес-середовища
- Збільшення попиту на свинину та продукти з неї
- Формування ефективного виробничо-збутового ланцюга (ВЗЛ)
- Підвищення сталості та ефективності виробництва свинини в Україні
- Розширення географії поставок вітчизняної свинини.

«За написання стратегії узялися ще з початку 2019-го. У рамках підготовки документу провели низку зустрічей з учасниками АСУ, представниками м’ясопереробки спілкувалися з вітчизняними та закордонними фахівцями, вивчали досвід інших держав, долучили до діалогу рітейл», — підсумувала експертка.  

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські сади радикально змінюються заради експорту

Про це розповів селекціонер ягідних культур, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко, повідомляє Seeds.

«На ринках країн потенційних, чи вже існуючих імпортерів української продукції очікують той затребуваний асортимент, який відомий і добре продається на їхніх ринках. Особливо це чітко видно по яблуку. І якраз азіатський регіон вимагає певних сортів, це сучасні сорти Гали Фуджі, Ред Делішес і т.д.», — розповів Олександр Ярещенко.

За його словами, традиційний асортимент, з якого створювалися сади в Україні, не був з самого початку орієнтований на експорт. У нас були більш традиційні сорти, і всі вважали: внутрішній ринок – і більше нічого нам не потрібно. Тому більшість виробників зараз переорієнтовуються. Планують закладання насаджень з розрахунку на експорт. Чітко під конкретні країни, заводи. Це перша позиція.

«Наступна (позиція) більше стосується сортів ягідних культур. Коли ми говоримо про експорт саме свіжої продукції, не заморозки – далеко не всі сорти, особливо вітчизняного асортименту, на жаль не відповідають цим досить жорстким вимогам», — підкреслив досвідчений селекціонер.

Як повідомив експерт, ягода досить довго перебуває в дорозі, і тільки кращі сорти світової селекції придатні для експорту ягідних культур в свіжому вигляді. Особливо це стосується більш м’яких ягід, таких як суниця, малина, ожина і т.д. Тому є два основних напрямки, які дозволяють вирішити цю проблему. Перший – реєстрація в Україні кращих сортів світової селекції, які стають офіційно доступними для українських виробників.

«Інший напрямок, з моєї точки зору найбільш стратегічно правильний – це створення власного інноваційного продукту. Власних сортів, які б відповідали сучасним вимогам до ягідної продукції і були експортно та комерційно конкурентоспроможними», — наголосив Олександр Ярещенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зеленський пропонує на два місяці заборонити екоперевірки суден у портах

Президент Володимир Зеленський запропонував першому заступнику начальника Держекоінспекції Кримсько-Чорноморського округу Дмитру Крючкову заборонити протягом липня-вересня екологічні перевірки іноземних суден в акваторії морпортів.
Таку вказівку глава держави дав Крючкову в Одесі на нараді з розвитку морських портів, повідомляє Укрінформ.

"Поки правоохоронні органи нам допоможуть розібратися у ситуації (з поборами капітанів суден - ред.), пропоную заборонити протягом наступних двох місяців екоінспекторам здійснювати екологічні перевірки в портах. Думаю, ніхто особливо не постраждає за ці два місяці", - сказав Зеленський.

"Окрім екології Чорного моря", - зауважив Крючков.

На це глава держави відреагував так: "Якби вода в Чорному морі була прозора, і всюди біля узбережжя Одеси можна було купатись, я би вам повірив, але це не так. Досить! Двох місяців для врегулювання ситуації вистачить".

Читайте також: Перевірки суден у морських портах – заборонені, бізнес б'є на сполох

Свою позицію з цього приводу висловив на нараді глава АМПУ Райвіс Вецкаганс: "Питання екологічних перевірок у європейських портах морегосподарського комплексу варто вирішувати у межах законодавства. Якщо вам і вашій команді вдасться реалізувати через новий склад парламенту ті конкретні законопроекти, які ми підготували, в тому числі з питань екології та концесій, ми будемо цьому раді".

У морських портах функціонує екологічна служба Адміністрації морських портів, яка, у разі виявленні скидів забруднених речовин із суден, може викликати екоінспектора для оформлення відповідних протоколів перевірки суден. Допуск екоінспекторів на судна належить врегулювати найближчим часом на законодавчому рівні з участю представників компаній-судновласників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview