182818
178171

На Миколаївщині ветлікар підробляв результати експертизи м’яса

Співробітники Служби безпеки України спільно зі слідчими поліції та під процесуальним керівництвом прокуратури викрили у Миколаївській області керівника державної районної лікарні ветеринарної медицини на систематичному отриманні хабарів. Про це повідомляє прес-служба СБУ.

"Правоохоронці встановили, що посадовець у змові з підлеглими підробляв висновки ветеринарно-санітарної експертизи без проведення належних аналізів м’ясної продукції для реалізації населенню. Ділок разом зі спільниками налагодив видачу фіктивних дозвільних документів на транспортування та реалізацію м’яса в регіоні у той час, коли на Миколаївщині періодично спалахують захворювання на африканську чуму свиней, створюючи безпосередню небезпеку для життя та здоров’я громадян", – йдеться в повідомленні.

Головного лікаря затримали у власному робочому кабінеті під час отримання від місцевого фермера 10,6 тисяч гривень за видачу необхідних дозволів. Наразі у межах розпочатого за ч. 3 ст. 368 КК України кримінального провадження тривають невідкладні слідчі дії. Встановлюється коло осіб, причетних до оборудки.



Система спостереження за погодою в Україні працює лише на 15%

Діюча мережа метеорологічних радіолокаційних спостережень національної гідрометеорологічної служби, яка дає можливість отримувати інформацію про хмарність, опади і пов'язані з ними небезпечні погодні явища, охоплює лише 15% території України. Про це повідомляє УНН з посиланням на результати Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність, затвердженому на засіданні Рахункової палати.

“Фінансове забезпечення гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС (Українського гідрометеорологічного центру та підпорядкованих йому організацій) у 2017 році становило 62% потреби, з яких близько 96% — поточні видатки. Тільки протягом останніх 3 років потреба в капітальних видатках (видатках розвитку), у тому числі на придбання приладів та обладнання для технічного переоснащення гідрометеорологічної мережі, була забезпечена на рівні 7%. Протягом попередніх 10 років видатки розвитку взагалі не передбачалися”, — зазначається у звіті.

Як наслідок, мережа наземних метеорологічних спостережень забезпечена автоматизованими системами на рівні 2% потреби. Щільність мережі пунктів наземних метеорологічних спостережень у гірських районах України є недостатньою, а в акваторії Чорного та Азовського морів таких пунктів взагалі немає. Також система оповіщення про хмарність, опади і пов’язані з ними небезпечні погодні явища, охоплює лише 15% території України.

Базова мережа спостережень за забрудненням ґрунту, атмосферного повітря, поверхневих вод суші та моря потребує заміни приладової бази, сформованої ще 25 років тому.

Через недоліки фінансового забезпечення, у тому числі розрив між середньою заробітною платою фахівців з гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС та середньою заробітною платою в Україні у 2017 році (4 630 грн/8 377 грн), зростають ризики відтоку працівників, які мають достатній рівень професійних знань, вмінь та навичок. Вирішення цього питання у частині підвищення рівня заробітної плати працівників гідрометеорологічної служби є нагальною потребою сьогодення.

З 2011 року фактична чисельність працівників Укргідрометцентру та гідрометеорологічних організацій, що перебувають у його віданні, не зазнала істотних змін (зменшилася на 4,4%). Разом з тим, майже 23% персоналу на кінець 2017 року досягло пенсійного віку, що створює високі ризики масового виходу працівників на пенсію та суттєвого зниження ефективності діяльності через втрату корпоративних знань, вмінь та навичок.

“Рахункова палата вважає, що Міністерство внутрішніх справ України як центральний орган, який формує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) як орган, який реалізує державну політику у цій сфері, мають підготувати та подати на розгляд Кабміну Стратегію розвитку в Україні гідрометеорологічної діяльності та Державну цільову програму з матеріально-технічного забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби”, — зазначається у Звіті.

Ці документи повинні передбачати удосконалення законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення такої діяльності, визначати джерела її фінансування (включаючи підходи та принципи державно-приватного партнерства), а також завдання і заходи з матеріально-технічного переоснащення галузі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


АМКУ дозволив японській корпорації придбати частку української агрокомпанії

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив японській корпорації Sumitomo придбати 51% акцій британської Oscar Agro Limited, що володіє компаніями «Спектр-Агро» і «Спектр-Агротехніка» (обидва — Обухів Київської обл.), пише agroinsider.com.ua.

«Oscar Agro — це компанія в Великобританії, яка була створена для цього проекту. Oscar Agro володіє 100% акцій «Спектр-Агро» і «Спектр-Агротехніка», і корпорація Sumitomo придбає 51% акцій Oscar Agro», — передає повідомлення компанії Sumitomo Інтерфакс-Україна.

АМКУ також надав дозвіл фізособам Ігорю Лавренюку, Василю Скарлату і Володимиру Лобачу (компанії «Спектр-Агро» і «Спектр-Агротехніка») і корпорації Sumitomo на узгоджені дії у вигляді обмеження конкурентної поведінки і відмови від переманювання співробітників протягом п’яти років.

Довідка:

ТОВ «Спектр-Агро» засноване в 2009 році, в даний час здійснює діяльність на всій території України, займається дистрибуцією засобів захисту рослин, добрив, насіння і сільськогосподарської техніки більш ніж для 3,5 тис. сільгоспвиробників країни.

Співвласниками компанії станом на жовтень-2018 є Василь Скарлат з часткою 50%, Марія Лавренюк — 25%, Володимир Лобач — 25%.

«Спектр-Агро» в третьому кварталі 2017 року одержав 28,205 млн грн чистого прибутку і 2,992 млрд грн виторгу.

ТОВ «Спектр-Агротехніка» зареєстровано в 2009 році. Власниками компанії є Віра Скарлат (50%), Володимир Лобач і Марія Лавренюк (по 25%).

За підсумками 2016 року «Спектр-Агротехніка» отримала 12,15 млн грн чистого прибутку проти 607,6 тис. грн чистого збитку в 2015 році. Виторг виріс в 5,2 рази — до 209,78 млн грн.

Група Sumitomo — одна з найбільших японських корпорацій. У неї входять компанії фінансового сектора, машинобудування, електротехнічної промисловості, чорної і кольорової металургії та ін.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Найбільший вітчизняний агрохолдинг може отримати від ЄІБ до 250 мільйонів доларів

Про це повідомляє StockWorld з посиланням на повідомлення ЄІБ, пише , передає Економічна правда.

Даний проект знаходиться на стадії оцінки, відзначає ЄІБ. Він складається з фінансування двох зернових силосів для зберігання зерна, терміналу з переробки і зберігання зерна в Чорноморському порту, п'яти ТЕЦ і заводу з переробки насіння соняшнику.

За даними ЄІБ, загальна вартість проекту складе до 519 млн доларів.

"Очікується, що кошти ЄІБ дозволять компанії поліпшити організацію торгівлі і експортну логістику, побудувавши нові зерносховища, доступні також третім особам, і об'єкти перевантаження. Завдяки будівництву нового заводу з виробництва соняшникової олії ... компанія повинна підвищити ефективність використання ресурсів і збільшити свою частку на ринку України і ЄС", - зазначається у повідомленні ЄІБ.

Також Kernel Holding SA 22 жовтня уклав із синдикатом європейських банків угоду про зміну умов експортної кредитної лінії.

Про це йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.

Термін дії кредитної лінії на 200 млн доларів продовжений до 31 серпня 2021 року.

Також повідомляється, що об'єкту угоди був доданий додатковий короткостроковий транш в розмірі 90 млн доларів з терміном погашення в серпні 2019 року.

Кредит агрохолдинг планує використовувати для фінансування потреб оборотного капіталу у виробництві соняшникової олії..

Нагадаємо, "Кернел" завершив 2018 фінансовий рік з чистим прибутком в 52,1 мільйона доларів, що в 3,4 рази менше, ніж у 2017 ФР.

"Кернел", співвласником якої є бізнесмен Андрій Веревський, - найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Свою продукцію "Кернел" експортує більш ніж в 60 країн світу.



Правнучка українських мігрантів замінила в американській ковбасі м'ясо на овочі

Колись під час голокосту дідусь і прадідусь Кари втекли з України в США. Після міграції вони пройшли навчання м’ясній справі в The Meat Hook, який тоді вважався одним з кращих в Нью-Йорку, пише agroday.com.ua.

Вони швидко почали розвивати власну торгівлю, поступово відкривши кілька магазинів в Массачусетсі.

Звідти стартувала і кар’єра Кіри. Але дівчина розповідає, що під час перебування на фермах і бойнях, які постачали сировину для виробництва ковбас, її почуття до сімейної справи сильно змінилися.

Вона вирішила трохи відійти від «м’ясного місива» і змусити людей споживати більше овочів.

І це зовсім не йде в розріз з попитом. «Зараз багато хто намагається зрозуміти, як додати побільше овочів в свій раціон», — каже Кіра.

Зараз вона створює яскраві смачні овочеві і трав’яні ковбаски майже всіх кольорів веселки. Так, в них міститься м’ясо. Але не одне м’ясо.

«Якщо ви думаєте, що суміш петрушки з сиром або яблучно-куряча ковбаса – це несмачно, то подумайте ще раз», — сміється правнучка українських мігрантів.

Кіра не використовує барвників – тільки трави, приправи і овочі. І результати цієї алхімії так само прекрасні, як і смачні.

Яскраво-рожеву ковбасу вона робить з буряком, зелену – з травами.

«Мій дідусь не хотів, щоб я цим займалася. Він говорив про це ще коли я була дитиною, — згадує Кіра. — Він не хотів передавати це ремесло жінкам. І тепер я розумію, чому. Це дійсно важка робота».

Ваш вибір 'Подобається'.


Що робити, коли зерно зсипати нікуди, а з поліетиленовими рукавами не склалося?

Десь на середині жнив він зрозумів, що місця на елеваторі не вистачить для всього врожаю, пише propozitsiya.com.

Фермер відразу подумав про поліетиленові рукави, хоча ніколи ними не користувався. Однак жоден з дилерів в окрузі не мав їх у наявності — всі просили почекати доставки замовлення кілька днів.

«Не зсипати ж дорогоцінну тверду пшеницю просто на землю», — подумав фермер. І вирішив будувати «тимчасовий елеватор». Тож фермер купив хвилястої оцинковки, такої самої, що застосовується для будівництва елеваторів, і встановив з них щось на кшталт бар’єру по колу діаметром 12,5 м. А потім накрив брезентом. Вийшов «тимчасовий елеватор» місткістю 9600 бушелів, або 338,3 куба.

Першу таку конструкцію шестеро людей змонтувало за 4 години. Другу — за 3,5. Під час кріплення металевих листів їх увесь час норовив віднести вітер. Стійки встановлювали по одній на 2 сусідні металеві листи. Звичайно, в окремих місцях забивати стійки в землю було важко.

Досить складно було й правильно виставити навантажувач, щоб рівномірно заповнити місткість. Та найскладнішим було укрити все це брезентом. Складність була в тому, щоб натягнути брезент, не спричинивши осипання зерна. Ще одна — в тому, щоб двоє людей, які знаходились по різні боки конструкції, натягували брезент в одному напрямку попри вітер. Але коли брезент було натягнуто на верхівку зернової «піраміди», прикріпити його гачками до металевих листів було нескладно.

«Тимчасові елеватори» стоять, поки зі стаціонарних елеваторів покупець не забере законтрактований ще до збирання врожаю ріпак.

 

Ваш вибір 'Подобається'.