178171
182818

На Одещині на базі горіхового кооперативу створять медовий кластер

Господарство давно вже хотіло отримати медоносну базу для виготовлення власного продукту "Ukrainian honey food" - горіхова паста з медом. Підприємство не бачить для себе створення власної пасіки. Тому пішли шляхом створення кооперації з пасічниками, але поки їх спроби були безрезультатними, повідомляє «Агроюг»

«Ми спочатку йшли по шляху власної пасіки. Власна пасіка - це утопія. Ми стикаємося з людським фактором і не можемо його механізувати. Ми намагаємося навпаки притягнути бджоляра до нас на нашу медоносну базу. Тобто ми хочемо створити медоносну базу, для того щоб пасічник зі своїми бджолами їхав до нас і міг, умовно кажучи, на наших територіях пасти своїх бджіл. Поки ми не знайшли розуміння з пасічниками, вони не готові до такої кооперації, і вони вважають, що ми навпаки повинні їм заплатити. Тут інша ситуація, я їх розумію. Основні культури запилюються бджолами. Волоський фундук і горіх запилюються вітром, тому ми не потребуємо бджіл. Тому процес кооперації перебувати в розробці. У нас, який рік поспіль, прямо перед початком сезону бджоляр йде, і ми різко беремо наступного. Причому, йдуть не попрацювавши ні дня. Поки ми не знайшли спосіб як підкрастися до душі бджоляра, але ми також і не бачимо себе в створенні величезної пасіки», - каже Тулба.

Для залучення пасічників підприємство також спільно з Інститутом біотехнологій розробляють технологію висадки квітучих трав-сидератів.

«Наше основне завдання поєднати, що б трава була і медоносом і доповнювала наше господарство. У нас є певні види захворювання, види шкідників, і ми хочемо підібрати ті трави, які цих шкідників будуть пригнічувати », - повідомляє керівник кооперативу.

Тулба повідомив, що зараз спільно з фондом адміністрації на базі кооперативу запущено створення медового кластера.

«Ми хочемо навколо себе об'єднати медовиков і ягідників і робити на нашій базі продукти: мед з горіхами і мед з ягідними наповнювачами. Також ми придбали обладнання для виробництва медового квасу і з наступної весни будемо його запускати », - розповідає Тулба.

В рамках цього кластера кооператив хоче виробити для себе модель розвитку і обопільно вигідної співпраці з бджолярами.

«Зараз ми не можемо знайти цей момент кооперації, коли буде вигідно нам і пасічникам. Ми зараз залучили фахівців, для того що б спільно виробити рішення цієї проблеми. Швидше за все, ми візьмемо на себе виготовлення вуликів для бджолярів. Вони, в свою чергу, будуть частково розраховуватися з нами медом. Поки ми бачимо, що в рамках закупівлі, якщо бджолярі будуть готові працювати з нами по безготівковому розрахунку, то ми зможемо платити їм на 20% більше ціну на відміну від виробників», - резюмує Павло Тулба.

Нагадаємо, кооперативом «Горіх Причорномор'я» закладено більше 150 гектарів змішаного саду (горіх-фундук, горіх-шипшина) і власний розплідник горіха волоського і фундука. Також господарство пробує вирощувати на коренях фундука трюфель.



Українська харчова промисловість забезпечує внутрішній ринок на 90%

Окрім цього, галузь відіграє надзвичайно важливу роль у зовнішній торгівлі країни, формуючи понад 50% зовнішньоторговельного обігу продукції АПК України.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час офіційного відкриття Всеукраїнського тижня харчових технологій та галузевих виставок «Inprodmash & Upakovka’2018», «Bakery Ukraine’2018» та «Sweets  Ukraine’2018».

«До харчової промисловості належать понад 40 галузей і виробництв, а промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 5 тисяч підприємств, які виробляють широкий асортимент продуктів харчування », - наголосила заступник Міністра у своєму виступі.

За словами Ольги Трофімцевої, розвиток повного циклу технологічних процесів – починаючи від первинної обробки сільськогосподарської сировини, до випуску готової упакованої харчової продукції за найвищими стандартами безпечності та якості продуктів харчування та її експорту на світові ринки є ключовим пріоритетом секторальної експортної стратегії, яка розроблена командою Мінагрополітики.

«Я б назвала харчову галузь локомотивом економіки України, зважаючи на важливість харчової галузі для всього сектору АПК та його розвитку. Без створення ланцюга доданої вартості в країні, поглибленої переробки та експорту готового продукту під брендом «Made in Ukraine»  ми не зможемо говорити про ефективний розвиток АПК чи всієї економіки України», - підкреслила заступник Міністра.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна почала імпортувати моркву

Експерти наголошують на тому, що присутність імпортної моркви напочатку осені – це доволі рідкісне явище, адже Україна майже протягом всього сезону здатна задовільняти внутрішню потребу власною морквою, пише Інфо-Шувар.

«Потреба в імпортній моркві в нас виникає не часто, як правило, лише в кінці неврожайного сезону, або коли фермери створюють штучний дефіцит, стримуючи продажі в надії «нагнати» ціну. «Вікно» для імпорту восени цього року з’явилось раптово в період так званого міжсезоння: збирання ранньої та середньої моркви в Південних та Центральних регіонах України закінчилось передчасно, викопувати пізню моркву господарства Західних областей почнуть вже за 3-4 тижні. До того ж, морква цього року дійсно дорога, з кінця минулого сезону і до сьогоднішнього дня вона стабільно є найдорожчою позицією серед всіх овочів «борщового» набору. Це створює враження про можливий дефіцит місцевої продукції, тому, імпортери постійно знаходяться на «низькому старті». Але насправді поточні ціни не є дуже привабливими для масового імпорту, а з початком масового збирання врожаю пізньої моркви слід очікувати різкого падіння ціни. Зазвичай, саме в жовтні та листопаді ціни на українську моркву досягають мінімальних показників. Це досить небезпечний момент для імпортерів», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Маркетинг-аналітика» ОРСП «Шувар»

Дані моніторингу інформаційного центру «Інфо-Шувар» вказують на те, що за підсумками перших 2 місяців сезону 2018/2019, середня ціна на моркву в Україні в 1,5 рази перевищила показники аналогічного періоду минулого року. В середині липня 2018 року українська морква коштувала 17-18 грн/кг (0,52-0,55 EUR/кг), а попередній сезон взагалі закінчився рекордними 25-27 грн/кг (0,77-0,83 EUR/кг). З другої половини липня, морква в Україні постійно дешевшає, хоча, поточні ціни поки що на 30% вищі від цін в першій половині вересня 2017 року.

«Високі ціни на моркву тримають в тонусі українських імпортерів ще з весни, але початок імпорту у вересні, на мою думку, пов'язаний передусім із погодою. Сьогодні основні поставки моркви все ще відбуваються з центральних та південних регіонів України, там останніми днями збиранню врожаю дуже перешкоджають дощі. Через це, пропозиція на ринку зменшилась, створивши умови для тимчасового зростання ціни. Імпортери одразу зреагували на це, але я впевнений, як тільки у вказаних регіонах погода налагодиться, імрортна морква втратить конкурентоспроможність на ринку України», - висловив свою думку Євген Шаботенко, категорійний менеджер напрямку «овочі та фрукти» роздрібної мережі «Варус».

За даними експерта сьогодні собівартість якісної білоруської моркви на ринку України становить близько 8,0 грн/кг (0,25 EUR/кг). Українські господарства пропонують моркву високої якості по 7,0-8,5 грн/кг (0,21-0,26 EUR/кг). За даними «Інфо-Шувар», на гуртових ринках України, в основному, зараз пропонується морква по 7,0-9,5 грн/кг (0,21-0,29 EUR/кг), імпортна морква представлена в максимальному діапазоні цін.

Згідно даних ДержСтату, щороку, Україна збирає 850-900 тис. тонн моркви, цей обсяг майже повністю розподіляється на внутрішньому ринку країни. Міжнародна торгівля морквою в Україні розвинута досить слабо: за останні 3 сезони найбільший обсяг експорту склав не більше 2 тис. тонн, прилизно стільки ж ми імпортуємо моркви за весь сезон.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Харківщині конфлікт навколо елеватора врегульовано

В результаті постраждали семеро осіб – шестеро чоловіків та працівник районної поліції, який отримав тілесні ушкодження. Усі вони доправлені до місцевої лікарні для надання допомоги. 

На місце події додатково були викликані сили спецпризначенців харківського «КОРД», батальйону поліції особливого призначення та батальйону патрульної служби особливого призначення «Харків», повідомляє прес-служба Нацполіції.

Читайте також: Стрілянина на елеваторі: в агрофірмі розповіли деталі кривавого рейдерського захоплення

Свою діяльність також розгорнув Ситуаційний центр обласного ГУНП, роботу якого очолили начальник обласного главку поліції Олег Бех та начальник слідчого управління Сергій Чиж.

Групу осіб, які знаходилися на території агрофірми, доставлено до відділу поліції для з’ясування їх осіб та усіх обставин події. 

Слідчими розпочато досудове розслідування за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Наразі слідчо-оперативні дії тривають



Зелень потече рікою: як створити ефективний тепличний комплекс з вирощування салату

Вітчизняна продукція закритого грунту займає на ринку не більше половини від загального обсягу, залишаючи решту на відкуп імпортерам. Більшість теплиць знаходиться на присадибних ділянках наших громадян і вирощуються в них в основному огірки (50%) і помідори (44%). На частку інших культур, включаючи салати, припадає лише 6% врожаю.

Динаміка виробництва овочів закритого грунту


Свіжий салат займає все більше місця в українському меню, конкуруючи з традиційною капустою. Дивно, але Україна, маючи в своєму розпорядженні прекрасні умови для вирощування зелені, змушена нарощувати імпорт салату латук переважно з Іспанії та Італії, а експорт цієї рослини в останні роки навпаки падає.

Динаміка експорту-імпорту салату латук по роках, тонн

У той же час, тепличне господарство, озброєне сучасними високоефективними технологіями, здатне збирати щорічно до 12 врожаїв першокласної зелені. Розвиток цього напрямку агробізнесу дозволить замістити частину імпортних поставок даної продукції на внутрішньому ринку і збільшити її експорт за кордон.

Для створення тепличного комплексу, що спеціалізується на салатах і зелені, площею один гектар будуть потрібні інвестиції в розмірі 3,3 млн євро.

Розмістити теплиці можна практично в будь-якому регіоні України, клімат якого характеризується позитивними середньорічними температурами, що дозволить домогтися високої врожайності при низьких енерговитратах. Реалізація продукції буде здійснюватися через великі оптові компанії, що мають налагоджені канали збуту в вітчизняних торгових мережах і виходи на закордонні ринки.

Фінансові розрахунки, проведені при складанні бізнес-плану, показують, що рентабельність продажів нового тепличного комплексу буде знаходитися на рівні 31,1%. Іншими словами, кожен євро доходу підприємства буде містити більше 31 цента чистого прибутку.

 

Джерело:  Pro-Consulting

Ваш вибір 'Подобається'.


У Києві відбудеться Міжнародний екологічний форум

11 вересня 2018 року засновник НДІ «Інститут здоров’я рослин» Віталій Ільченко взяв участь у прес-конференції в УНІАН, під час якої було анонсоване проведення Міжнародного екологічного форуму «Екологія: сучасний стан, завдання, виклики та пошук нових можливостей збереження навколишнього середовища».

На прес-конференції також виступили інші учасники майбутнього Форуму – президент Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов, радник голови Держенергоефективності Костянтин Гура, голова ГО «Живу в гармонії» Лілія Олійник, керівник проекту МЕФ Таїсія Кривенко, головний науковий співробітник лабораторії економіки Інституту зрошуваного землеробства НААН України Людмила Грановська та голова Благодійного фонду «Місія» SOS Наталія Ткаченко-Ритвіна.   

«Досягнення технологічного процвітання без шкоди для навколишнього середовища – ціль, яка у 21 столітті є для людства першочерговою. Її реалізація вимагає застосування наукового підходу та інноваційних технологій, – відзначив Віталій Ільченко. – Саме тому Група компаній «UKRAVIT» представить на Форумі можливості «Інституту здоров’я рослин». У створенні Інституту ми використали досвід кращих українських і світових вчених, тож він працює за зразком передових НДІ і вже сьогодні розробляє інноваційні рішення, здатні забезпечити нашій країні сталий розвиток».

Міжнародний екологічний форум відбудеться 14 вересня 2018 року в Колонній залі КМДА (м. Київ, вул. Хрещатик, 36). Він збере представників провідних українських та міжнародних фінансових установ, державної влади, міжнародних інвесторів, компаній-лідерів енергетичного, будівничого та аграрного секторів і громадських організацій задля визначення орієнтирів розвитку на найближчі роки.

Участь в якості слухача безкоштовна за попередньої реєстрації на сайті www.eco.org.ua та за посиланням на сторінці Facebook @Eco.org.ua

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.