На Одещині росте найбільша в Європі промислова плантація міні-ківі

Про це в ефірі розповіла Світлана Петренко з Одеського аграрного університету, пише agroday.com.ua.

За її словами, плантація була закладена в 2012 році спільним українсько-французьким підприємством. У 2015-му отримали перший товарний урожай.

Актинідія вирощується тут за французькою технологією. А морозостійкі сорти, які підходять для українського клімату, надав Новозеландський інститут. Вони витримують температуру до -28 градусів і добре плодоносять.

В господарстві жартують, що українська тут тільки трава, яка висівається в якості сидератів. Ну і, звичайно, земля.

На виробництво постійно виїжджають технологи з Франції та Іспанії. Зараз їх завдання — наростити біомасу рослин, щоб потім забезпечити високу продуктивність і якісний урожай.

Петренко зазначає, що під плантацією в Одеській області зайнято понад 20 га. З них 16,5 га знаходиться під актинидією. Сам проект розрахований на 35 років, а плодоносить рослина зазвичай років 40.

Українські міні-ківі вже можна знайти в супермаркетах Одеси, Харкова, Дніпра, Києва. В основному — з вересня по жовтень, – саме тоді дозріває урожай.

Більшу частину вирощеного експортують в Німеччину. Її поділяють на сорти преміум і перший і пакують у поліетиленові упаковки по 125 грамів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБРР надав українському агрохолдингу $20 млн кредиту для розвитку точного землеробства

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Астарта» впроваджуватиме сучасні IT-рішення, необхідні для точного землеробства, яке вона розвиває в Україні, – написав на своїй Фейсбук-сторінці старший радник із зовнішніх зв'язків ЄБРР Антон Усов. – Ці сучасні сільськогосподарські технології дозволять підвищити врожайність сільськогосподарських культур і зменшити використання мінеральних добрив на 15%».

За його словами, протягом наступних трьох років «Астарта» також планує збільшити площу земель, на яких вона буде використовувати технології точного землеробства.

«У контексті цього проекту «Астарта» також запропонує високоякісну комплексну програму навчання для випускників шкіл і студентів, що бажають працювати в сільськогосподарському секторі України», – додав Антон Усов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка ягода цьогоріч стала рекордсменом за зниженням ціни

«Інфо-Шувар» вирішив підбити попередні підсумки  і порівняв середні  ціни на головні види ягід, які продавались цього року на майданчику найбільшого в Західному регіоні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» з цінами минулого року.

  Слід зазначити, що головними особливостями цього сезону став ранній початок і передчасне закінчення. Причина -  тепла  погода в другій половині весни та на початку літа. Завдяки цьому вже в середині червня на ринку були присутні всі види ягід і в значно більшій пропозиції ніж рік тому.

Суниця та черешня з’явились на ринку ще на початку травня, до мінімальних показників ціни на ці ягоди встигли обвалитись  вже в   кінці місяця, а  в червні сезон можна біло вважати закінченим.  До такого розвитку подій українські переробні підприємства не були готові, традиційно суниця стає найдешевшою в середині червня. Тому більшість підприємств просто не встигли сформувати сировинну базу по суниці, хоча в другій половні травня ціни на ягоду іноді обвалювались до 10-15 грн/кг (  0.31-0.46 EUR/кг ) . З середини липня на ринку почала з’являтись ремонтантна суниця, вона і зараз присутня на торговому майданчику ОРСП «Шувар» у вигляді поодиноких дрібних партій за досить високою ціною 45-50 грн/кг (1.4-1.56 EUR/кг ). Загалом, навіть враховуючи суттєвий ціновий провал в кінці травня, середня ціна на суницю цього року була лише на 9% нижчою за рахунок  суттєвого здорожчення цієї ягоди вже у червні.

 Рекордсменом  за ціновим спадом  цього року стала вишня, її середня вартість була на 40% нижчою від попереднього року. Вишня з’явилась  на ринку на початку червня,  вже за місяць на гуртових ринках вишню можна було купити по 7-10 грн/кг(  0.21-0.31 EUR/кг ).  

  На другому місці за зниженням ціни опинилась черешня, її середня вартість була на чверть нижчою від попереднього року. Приблизно на стільки ж знизились за рік ціни на найдорожчу ягоду - лохину. Сезон лохини на гуртових ринка розпочався в першій половині червня з досить високих цін 300-270 грн/кг ( 9.5-8.5 EUR/кг ), а  вже в кінці липня ягода коштувала в 2-2,5 рази дешевше. Слід зазначити, що в минулому році лохину не завжди можна було зустріти на гуртових ринках, а  цього сезону продавці були постійно присутні на торгових майданчиках країни.

  Ціни на малину вражаюче низькі цього року, на початок серпня на гуртових ринках країни цю ягоду можна було купити по 15-17 грн/кг (  0.46-0.53 EUR/кг ) , але така вартість була в 1,5-2 рази вищою від закупівельної ціни переробних підприємств. Середня вартість малини на гуртових ринках України за рік знизилась на 20%. 

На 13% дешевшою цього року була смородина, а от різниця в ціни на ожину стала мінімальною. На гуртовому ринку «Шувар» у Львові ця ягода коштувала  лише на 6% дешевше ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший вітчизняний виробник курятини істотно зменшив прибуток

Про це йдеться в квартальній фінансовій звітності холдингу, пише НВ.

Так, виручка компанії в другому кварталі збільшилася на 21% - до $388 млн, валовий прибуток - на 18%, до $181 млн, EBITDA - на 1%, до $174 млн, операційний скоротився - на 1%, до $150 млн.

Агрохолдинг зазначає, що за вказаний період експортна виручка склала $223 млн, що становить 57% від загальної виручки (у другому кварталі 2017 року - $185 млн, 58% від загальної виручки), операційна маржа склала 39%.

В цілому за шість місяців 2018 року чистий прибуток МХП скоротився на 10% - до $190 млн в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Його виручка зросла на 16% - до $ 694 млн. Експортна виручка склала $ 385 млн, що становить 55% від загальної виручки (перше півріччя 2017 року: $349 млн, що становило 58% від загальної виручки).

Операційний прибуток МХП за півріччя скоротився на 6% - до $212 млн, EBITDA - на 1%, до $263 млн, валовий прибуток зріс - на 10%, до $262 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині знищать більше 300 свиней через спалах небезпечного вірусу

Про це повідомили в  прес-службі Головного управління цивільного захисту Полтавської області.

Загальна кількість свинопоголів’я в господарстві становить 310 тварин. За результатами лабораторних досліджень Регіональною державною лабораторією Держспоживслужби Полтавської області, у відібраних патологоанатомічних зразках загиблих тварин виявлено ДНК збудника африканської чуми свиней.

Територію господарства оголошено неблагополучною щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 21.08.2018 року. Визначено зони захисту та нагляду, затверджено план заходів щодо недопущення поширення та ліквідації наслідків НС. Проводяться протиепізоотичні заходи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент три місяці не підписує соєво-ріпакові правки

Про це йдеться у зверненні на ім'я Президента, підписаному депутатом Іваном Мірошніченком, повідомляє AgroPolit.com.

Даний законопроект був прийнятий парламентом ще 22 травня. Агробізнес вже звертався до Президента з проханням підписати законопроект на «40 день блокади». Зверталися з резолюцією до Порошенка й учасники Антирейдерського форуму.

У своєму зверненні нардеп нагадав, що саме Петро Порошенко розділив стурбованість аграріїв, коли в них у бюджетну нiч депутати забрали з кишенi близько 16 млрд грн щороку та переклали в кишенi десятків переробникiв.

«Ніхто ж не проти підтримки переробників, але не за рахунок товаровиробників, і чому лише в олійно-жировій галузі. Скасування відшкодування експортного ПДВ для аграрiïв наприкінці 2017 року – це безпрецедентна, лобiстська, дескримiнацiйна норма, яку прийняли в бюджетну ніч з рядом порушень (процедури голосування законів та навiть – мiжнародних угод)», — зазначив Іван Мірошніченко.

Податковий комітет розробив свій законопроект №7403-д. У результаті парламентарі погодилися на цей компроміс «меншого зла» і проголосували за нього.

«Однак Ви не підписуєте навiть цей документ. Час затягування працює проти виробника та всіх учасників ринку. Втрати вже несуть фермери, бо проблемi вже рiк. Зло зробили декiлька людей за 1 годину під час голосування за бюджет 2018 року вночi, а виправляти доводиться десяткам тисяч людей: депутатам, обласним радам, асоцiацiям вже майже рік. За цей час неодноразово провідні аграрні асоціації, учасники профільних форумів, а також і народні депутати, зверталися до Вас із проханням підписання цього законопроекту. Однак звернення, мабуть, не доходять, а проект або «випав» із Вашого поля зору, або сильне лобі заважає його пiдписати», — додав нардеп.

Іван Мірошніченко закликав Президента терміново дати відповідь усім аграрiям та учасникам ринку, включно з мiжнародними ринками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview