На Одещині зафіксували масовий мор бджіл

Про це повідомляє agro-yug.com.ua.

Інцидент стався на землях ПСП «Агропродукт». Рапсові поля були оброблені інсектицидом, який дуже токсичний для бджіл. Їм можна обробляти поля до цвітіння або після, але ніяк не в період активного цвітіння, коли працює бджола.

В цей час біля полів перебувало шість пасік. Постраждало близько 800 бджолосімей. Звичайно, порахувати бджіл складно. Але бджолярі говорять про приблизно один мільйон загиблих бджіл. Тільки у одного бджоляра загинули 125 бджолосімей. Матеріальний збиток – колосальний.

За інформацією управління агропромислового розвитку РДА, усім сільгосппідприємствам та сільським радам були направлені листи про необхідність попередження бджолярів керівниками господарств при проведенні обробок посівів. Так, згідно ст.37 Закону України «Про бджільництво» сільгосппідприємство, що готується провести обробку посівів інсектицидами, зобов’язана через засоби масової інформації не пізніш як за три доби повідомити бджолярів.

Зазначається, що цього зроблено не було.

Коли почався масовий мор, бджолярі звернулися до райдержадміністрації. На місце події виїхали фахівці райдержадміністрації на чолі з в.о. голови РДА Андрієм Кучмієвим та фахівецем районного відділу Держпродспоживслужби.

«Ми зафіксували масову загибель бджіл у вуликів. Взяли загиблих бджіл для проведення експертизи. Проїхавши на оброблені поля, також були виявлені загиблі бджоли і взяті проби, які відправлені на експертизу до Ізмаїльської міжрайонної лабораторію. Якщо факт отруєння підтвердиться, бджолярі мають право звернутися до сільгосппідприємства для компенсації збитків», – розповів завідувач юридичного сектору райдержадміністрації Семен Федоренко.

Бджолярі, які зазнали значних збитків, написали заяву в правоохоронні органи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Миколаївщині вбили фермера та його дружину

Про це повідомили у відділі комунікації ГУ Національної поліції України в Миколаївській області .

«15 травня у Березнегуватському районі у власному будинку син знайшов тіла батьків із зовнішніми ознаками насильницької смерті. Встановлено, що загиблі - 71-річний голова фермерського господарства та його 64-річна дружина», - йдеться у повідомленні.

Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група, оперативники з’ясовують усі обставини та вживають заходів щодо встановлення причетних до злочину осіб.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (Умисне вбивство двох або більше осіб), санкція статті передбачає покарання до довічного ув’язнення.

Тривають першочергові слідчі дії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стартує перша онлайн-платформа для продовольчих товарів

Скоро на ринку України стартує Ukrainian Food Platform — перша онлайн-платформа для продовольчих товарів, яка дозволить налагодити пряму комунікацію між українським виробником та іноземними закупівельниками. Про це повідомляє Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства UFEB.

Платформа абсолютно відкрита і кожен український виробник зможе представити на ресурсі свою продуктову лінійку.

Щоб потрапити до 3D каталогу, відправляйте запит на e-mail: [email protected], або телефонуйте: +38 067 636 93 17, Ірина Усик.

Як працює онлайн-сервіс:

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині оголосили карантин через АЧС

У наслідок цього 11 травня Бородянська районна державна адміністрація встановила карантинні межі та затвердила план заходів щодо недопущення поширення хвороби.

Про це повідомляє прес-служба Бородянської РДА, пише pigua.info.

За результатами роботи комісії визначили зоною захисту територію сіл Бородянської ОТГ: Новий Корогод, Дмитрівка та Озерщина та зоною нагляду села Нова Гребля, Вабля, Дружня, хутір Гай, Загальці, Галинка, Нова Буда, Вишняки, Майданівка, Язвинка та мисливські угіддя ТОВ «МРК «Ярик», ТОВ «Поле Вовк», свиногосподарство ТОВ «Агро Еко Технології ім.Шевченка».

Також вирішено вжити невідкладних заходів щодо організації обліку свиней та недопущення руху тварин; забезпечити облік поголів’я свиней у всіх населених пунктах Бородянського району; повідомити Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Макарівській РДА про випадок АЧС; забезпечити створення матеріального резерву відповідно до районної цільової програми превентивних заходів щодо африканської чуми свиней та інших інфекційних захворювань на території Бородянського району.

Карантин буде знятий за рішенням ДНПК при Бородянській РДА через 40 днів після виконання всього комплексу заключних ветеринарно-санітарних заходів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

П'ять перешкод для повноцінного ринку землі в Україні

Мораторій на продаж землі сільгосппризначення, найімовірніше, зніме уже новий парламент  наступного року.

Проте, в профільних відомствах говорять, що готуються до відкриття ринку землі, пише НВ.

«Все практично готове. Міністерство, Держгеокадастр, уряд багато для цього зробили. Для скасування мораторію необхідне політичне рішення. Політичний процес запуску ринку землі почнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», – говорить в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Як буде працювати ринок землі в деталях – досі незрозуміло. Уряд пропонує продавати землю виключно громадянам України, при чому не більше 200 га в одні руки, а також ввести високе мито на перепродаж. Можливість продажу юридичним особам залишається під питанням.

Всі ці нюанси повинно бути прописано в урядовому законопроекті про ринок сільськогосподарських земель, але його досі не подано до парламенту. Ольга Трофімцева каже, що щоб уникнути політичних спекуляцій, зареєструвати його планують у Верховній Раді вже наступного скликання. Парламентські вибори пройдуть 27 жовтня і, якщо після формування нової коаліції і нового уряду політичне рішення буде прийнято, повноцінний ринок сільськогосподарських земель зможуть відкрити з 2021 року.

Таке рішення може дати Україні додаткові 1,6% до зростання ВВП, вважає керівник програми Всесвітнього банку з питань інфраструктури та сталого розвитку в Україні, Білорусі та Молдові Бахер Ель-Хіфнаві. «Для країни зі зростанням ВВП на 2-3% на рік додаткові 1,6% призведуть до процвітання», – сказав Ель-Хіфнаві. Однак, щоб досягти такого процвітання, необхідно вирішити кілька важливих питань.

НВ Бізнес знайшов п'ять перешкод для вільного і цивілізованого ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні

Слабке наповнення земельного кадастру

У кадастровій базі даних, яку веде Держгеокадастр, досі відсутня інформація про приблизно четверту частину сільськогосподарських земель. Всього в Україні близько 7 млн пайових земельних наділів. Переносити дані зі старих паперових носіїв в електронну систему доводиться вручну, тому процес йде повільно. На думку заступника голови Держгеокадастра Олександра Краснолуцького, у багатьох країнах ЄС кадастр заповнений на 50-80% і це не впливає на якість послуг, що надаються. При цьому в Україні окремо існують земельний кадастр і реєстр прав на нерухоме майно. У першому реєструються ділянки, а в другому – майнові права на них. Дані в цих двох реєстрах часто не збігаються, що призводить до хаосу з оформленням прав на землю.

М'яке покарання для нечистих на руку реєстраторів

Два договори оренди на одну ділянку – одна з найпопулярніших рейдерських схем в аграрній сфері, як раніше розповіла заступник міністра юстиції Ірина Садовська. У цьому процесі можуть брати участь нечисті на руку реєстратори, які реєструють «нове» право оренди на земельну ділянку, за чинного старого договору. Після цього «новий орендар» блокує техніку сільгоспвиробників на полях, а шахраї збирають чужий урожай.

Яке покарання для реєстраторів, що провинилися? «Які санкції може накласти Міністерство юстиції? Відключити реєстратора від реєстру? Це недостатньо жорстке покарання», – говорить старший проектний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів Андрій Мартин. Раніше в інтерв'ю НВ Бізнес Садовська сказала, що можливо накладати санкції виключно на реєстраторів, які контролюються Міністерством юстиції. «Наприклад, це може бути тимчасове блокування доступу до реєстрів, адміністративна відповідальність. Найбільші санкції до рейдерів застосовувати може тільки суд», – говорить вона.

Відсутність повної інвентаризації земель

Інвентаризація державних земель сільськогосподарського призначення в Україні проводилася в 2013 році в рамках бюджетної програми Держгеокадастра «Проведення земельної реформи». До Державного земельного кадастру було внесено інформацію про 92 000 земельних ділянок загальною площею 1,6 млн га. На проведення цих робіт було витрачено 189,2 млн грн.

В Україні досі не проведено інвентаризацію всіх земель сільськогосподарського призначення, що створює можливості для зловживань. «Інвентаризація дозволить уникнути корупції. Необхідно забезпечити прозорість ринку. Таку необхідність показали земельні реформи, які проводилася в 90-х роках у країнах Східної Європи », – говорить керівник програми Світового банку з питань інфраструктури та сталого розвитку в Україні, Білорусі та Молдові Бахер Ель-Хіфнаві.

Слабкий захист власників земельних ділянок

Суб'єкт права користування земельною ділянкою в державному реєстрі може змінитися, а орендар може навіть не дізнатися про це. Проблема для фермера спливає несподівано, коли на його полях з'являються рейдери. Така ситуація – не рідкість. Щоб мінімізувати загрозу Всесвітній банк пропонує впровадити систему sms-оповіщення користувача ділянки в тому випадку, якщо якісь зміни відбуваються в земельному кадастрі.

Подібні сервіси вже працюють на ринку нерухомості. За будь-яких змін в Державному реєстрі майнових прав, його власник об'єкта отримує смс-повідомлення.

Монополія з боку Держгеокадастру

Держгеокадастр протидіє наданню органам місцевого самоврядування права вносити зміни до земельного кадастру. Це не дозволяє надавати цю послугу швидко і без корупції. «Можна виділити місце і комп'ютер для співробітника Держгеокадастра в Центрах надання адміністративних послуг, і він зможе надавати всі послуги на місці», – наполягає Олександр Краснолуцький. Рішення про передачу таких повноважень може прийняти Верховна Рада, і відповідний законопроект зареєстровано, каже Краснолуцький. Але чи зможуть депутати розглянути його до завершення своєї каденції – невідомо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від початку травня ціни на полуницю знизилися в 3 рази

Станом на середину травня, на ринку присутня лише одна вітчизняна ягода - полуниця (суниця садова) Рік тому на вітчизняному ринку полуниця вже конкурувала із вітчизняною черешнею, а сьогодні єдиним конкурентом вітчизняній ягоді є імпортна полуниця. Втім, починаючи з травня, українська ягода почала досить активно витісняти з ринку імпортну. Зайняти внутрішній ринок українським виробникам вдається переважно за рахунок зниження ціни.

За оцінками «Інфо-Шувар», поточна пропозиція вітчизняної полуниці на гуртових ринках країни є мінімум в 2 рази меншою від пропозиції минулого року, але ціни лише на 10-15 % вищі від минулорічних. Сьогодні на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» українська полуниця пропонується по 35-55 грн/кг (1,19-1,87 EUR/кг), рік тому полуниця на «Шуварі» продавалася по 35-45 грн/кг (1,12-1,45 EUR/кг).

«Ягода завжди краще продається в сонячну і теплу погоду, а в Україні від початку травня переважає прохолодна погода і йдуть дощі. В такій ситуації, розраховувати на гарантований збут ягоди можна лише в місцях з великою концентрацією покупців будь-яких форматів – від гуртового до роздрібного. Саме таким місцем є гуртовий ринок. Від початку травня оператори нашого ринку продали майже 100 тонн полуниці і це тільки початок сезону!», - розповідає Іван Федишин, керівник напрямку «Овочі та фрукти» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар», від початку травня ціни на українську полуницю врожаю 2019 року знизилися в 3 рази, такому швидкому падінню, в тому числі, сприяла потужна конкуренція із відносно дешевою імпортною ягодою.

«Українці стали більше їсти ягоди поза сезоном збирання вітчизняної продукції, це є причиною того, що ягода майже не зникає з прилавків наших магазинів та ринків круглий рік. В цьому році ми вперше з останні 4 роки відчули суттєве збільшення імпорту. На початку квітня ціни на імпортну ягоду шокували українських фермерів. Ніхто не сподівався побачити грецьку та іспанську полуницю в Україні по 75-100 грн/кг (2,55-3,41 EUR/кг). Але український споживач все ж таки є більш лояльним до місцевого продукту, вже на початку травня покупці майже повністю переключилися на українську ягоду. Звичайно, цьому сприяло і зниження ціни у вітчизняних господарствах», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар», в травні частіше за все фіксується найбільше падіння ціни на полуницю, мінімальних показників ціна на ягоду досягає в першій половині червня. Щорічно Україна збирає більше 56-62 тис. тонн полуниці. Приблизно стільки ж ягоди збирає Греція, яка є головним постачальником полуниці в Україну. Особливістю українського ринку залишається досить велике внутрішнє споживання полуниці і дуже малий річний обсяг експорту– 1,2-2 тис. тонн. Для порівняння, виробники в Греції експортують 33-35 тис. тонн ягоди в рік, тобто, більше половини врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview