150670

На Одещині з'явиться олійний хаб

Про це повідомив голова Ради директорів Allseeds В’ячеслав Петрище, пише Економічна правда.

"Інвестиції у створення хабу складуть приблизно 15 млн доларів, і вже 30 млн доларів ми інвестували в інфраструкутру", - сказав він на прес-конференції

За його словами, мова йде про створення майданчику для трейдерів та переробників на базі потужностей Allseeds, де вони зможуть продавати будь-які обсяги олії плюс відвантажувати партії в будь-яку точку планети.

Петрище додав, що у планах його компанії - подвоїти виробництво рослинної олії  у найближчі три роки.

"Реалізація проекту олійного хабу вже почалася: підписані договори з великими гравцями на цьому ринку. Плануємо у жовтні почати збільшувати потужності перевалки, щоб до січня вийти на потужність 100 тис. тонн на місяць з перспективою 1,5 млн тонн перевалки рослинних олій у наступному році. Упевнений, в найближчі два роки вийдемо на 2,5 млн тонн", - зазначив В.Петрище.

У вересні Нідерландський банк розвитку FMO та Diligent Capital Partners (DCP) стали акціонерами Allseeds, придбавши частку в 16% акцій.

Інвестиції в акціонерний капітал дозволяють розраховувати на розширення потужностей Allseeds у порту "Южний".

Allseeds Group заснована в 2010 році. У липні 2015 року група ввела в експлуатацію маслоекстракційний завод в порту "Южний" (Одеська обл.) Потужністю переробки 2,4 тис. тонн насіння соняшнику на добу (або 1,8 тис. тонн ріпаку, або 1,5 тис. тонн сої ).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті всім селом вирощують перець та переробляють його на паприку

Приправу продають на місцевому ринку, закладам харчування. Також її охоче купують угорці — закарпатська паприка якісніша і обходиться їм у кілька разів дешевше, пише agroday.com.ua.

У селі 5000 жителів. За сезон вони виготовляють 200 т паприки, продають по 100 грн/кг.

Перець збирають у вересні, коли він повністю дозріє. Потім його майже місяць підсушують на сонці. Так овоч достигає, стає яскравішим, багряно-червоним.

Кожна сім’я має власну сушарню. Там ще два тижні перець досушують до сухого та ламкого стану.

Далі перець чистять від насіння та плодоніжок і 3-4 рази перемелюють у порошок на млині. Таких млинів у Великій Доброні декілька. З 10 кг сирого перцю отримують 1 кг паприки.

Селяни скаржаться, що цього року врожай перцю невисокий через спеку. Перець – примхливий овоч, любить сонце і частий полив, тому щодня його поливають по кілька разів.  

Велика Добронь зараз є єдиним населеним пунктом в Україні, де паприку виготовляють у таких масштабах. Село називають українською столицею паприки, а «добринська паприка» вже стала брендом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчають основні продукти харчування

В Україні найближчим часом подорожчають основні продукти харчування – хліб, "молочка" і яйця. Такий прогноз озвучили експерти Інституту аграрної економіки. пише Сегодня.

Зокрема, вартість овочів підніметься на 12% до кінця 2018 року. При чому найсильніше подорожчають морква і буряк, ціни на які і так побили десятирічний рекорд.

За 10 яєць до кінця року проситимуть мінімум 23 гривні, прогнозують фахівці. А молочна продукція подорожчає на 15%.

М'ясо і хліб теж піднімуться в ціні, підрахували експерти. Подорожчання в цих сегментах становитиме в середньому 5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці їстимуть імпортну цибулю

Про це повідомляють аналітики Української плодоовочевої асоціації.

Зокрема, за інформацією гравців ринку, сьогодні казахську цибулю пропонують в Україні по 7-7,5 грн/кг ($ 0,25-0,27 за кг), тобто фактично за тією ж ціною, що й місцеву якісну продукцію. При цьому варто зазначити, що поки пропозиція казахської цибулі на українському ринку доволі обмежена, адже поки мова йде про невеликі пробні партії. Проте, покупці оцінюють якість цибулі з Казахстану, як доволі високу і вже заявляють про наміри закупати таку продукцію, враховуючи, що українські фермери наразі відмовляються від реалізації цибулі високої якості і планують поновити продажі у другій половині сезону.

Варто зазначити, що за словами виробників з Казахстану, в поточному сезоні в країні спостерігається збільшення врожаю цибулі. При цьому, погодні умови в них були більш сприятливі, тож проблем із якістю продукції в них немає, принаймні поки. Тож, казахські фермери планують непогано заробити в цьому сезоні на експорті цибулі до України,а також Росії та Білорусі, враховуючи зниження виробництва у цих країнах.У самій же Україні поки ціни на цибулю залишаються відносно стабільними, адже експортний попит на продукцію помітно знизився. Однак, варто зазначити, що вже сьогодні цибуля на українському ринку коштує у 2,3-2,6 рази дорожче, ніж у першій половині жовтня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як створити молочну ферму, що працює за найвищими стандартами якості

Відповідно до договору про асоціацію з ЄС наша держава зобов'язалася привести вітчизняні стандарти на молоко до європейських аналогів. Зміни почали діяти з 1 липня 2018 року. Найбільш відчутно вони відіб'ються на українських домогосподарствах, які здають молоко на переробку. В основному таке молоко відноситься до другого сорту, а його в новому стандарті немає. У виробників залишилося час до початку 2020 роки для того, щоб поліпшити якість свого продукту, тому що після цього часу молоко другого сорту вже не буде використовуватися для випуску продуктів харчування, пише pro-consulting.ua.

В таких умовах додаткову конкурентну перевагу отримують сучасні молочні господарства, технологія виробництва на яких відповідає європейським вимогам. Розуміючи це, багато вітчизняних фермерів зайнялися вдосконаленням ефективності своїх підприємств. В Україні активно проводиться підвищення продуктивності молочного стада. У його процесі скорочується загальне поголів'я корів. Так, протягом 2016 року воно зменшилося на 57,7 тис. голів. Разом з тим, таке скорочення супроводжується зростанням надоїв. У тому ж 2016 році валовий надій збільшився на 1,63%.

Статистика свідчить про те, що середній надій з однієї корови також має стійку висхідну тенденцію.

Однак, незважаючи на зростання надоїв, швидко замістити молоко, що виробляється в підсобних господарствах більш якісним продуктом буде важко, і на ринку може виникнути дефіцит сировини. Уникнути цього допоможе створення нових молочних ферм. Фінансування таких проектів можливе із залученням коштів Міжнародної фінансової корпорації (IFC), але для цього необхідний бізнес-план, що відповідає міжнародним стандартам.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений такий бізнес-план. Він передбачає виведення на ринок сучасної молочної ферми на 560 корів.

Проект розрахований на сім років, з яких перші півроку займуть підготовчі заходи. Вони включають підготовку проектної документації та замовлення необхідного обладнання (1-й - 2-й місяць), будівництво комплексу і закупівлю корів голштинської породи (3-й - 6-й місяць). У загальній структурі витрат найбільші частки займають вартість корів - 35,7%, біогазової установки - 21,4% та іншого необхідного обладнання - 21,2%.

Період окупності проекту з урахуванням дисконту становить 71,9 місяців, тобто приблизно за шість років внесені кошти повністю повернуться до інвестора у вигляді прибутку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виконання зернового Меморандуму відповідає запланованій динаміці

У співвідношенні класів, експорт фуражної пшениці склав 2,5 млн тонн (31,2% виконання Меморандуму), продовольчої пшениці – 3,3 млн тонн (41,0% виконання). В тому числі протягом 2018/19 МР було експортовано 0,42 млн тонн пшениці 2 класу (38% розрахункового експортного потенціалу) та 2,07 млн тонн пшениці 3 класу (40% потенціалу).

Всього за вересень місяць 2018 року експорт пшениці становив 2,3 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого МР. У серпні 2018 р. було вивезено 2,2 млн тонн пшениці (2,5 млн тонн у МР 2017/2018).

Попри заплановану динаміку та благополучні баланси на продовольчому ринку, Мінагрополітики й надалі буде тримати високий рівень контролю за темпами і об’ємами експорту.

Нагадаємо, 10 серпня між Мінагрополітики, представниками професійних об’єднань учасників зернового ринку та експортерами зерна було підписано Меморандум про взаєморозуміння на 2018/19 МР з метою зберігання балансу споживання та експорту українського зерна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview