На підтримку садівництва виділять 300 млн грн

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Так, відповідно до проекту постанови ВР України №7000-П від 19.10.2017 «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік», парламент рекомендує Кабінету міністрів України при плануванні розподілу коштів в межах видатків загального фонду на 2018 рік за відповідними бюджетними програмами розглянути можливість передбачення коштів на державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними у сумі 300 млн грн за бюджетною програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспективний бізнес: скільки можна заробити на лохині

За даними компанії Pro-Consulting, в 2016 році українські аграрії зібрали 2,1 млн тонн ягід, що на 2% більше, ніж роком раніше. Зокрема, в Україні за минулий рік було вироблено 64,2 тис. тонн суниці та полуниці, 33,1 тис. тонн малини, 26,8 тис. тонн смородини. Збір лохини склав всього 0,86 тис. тонн, що робить її найбільш рідкісною і дорогою ягодою в Україні. В цілому під лохину відведено до 750 га площ.

Лідер з вирощування лохини - Житомирська область. Обсяг виробництва становить 400 га. Таких показників вдалося досягти завдяки сприятливим кліматичним умовам та станом грунту. У цьому регіоні працює практично найбільший в Європі виробник лохини - фірма "Бетек" (площа плантацій становить 280 га). Ще 200 га плантацій лохини на Волині (більшість з них належить ТОВ "Флора") і понад 100 га - в Київській області.

Внутрішній ринок ягоди насичений місцевою продукцією тільки на 1/8.

А для того, щоб повністю задовольнити попит на лохину площа насаджень повинна досягти 8 тис. га. Зараз попит з боку ринку покривається в основному за рахунок імпортних поставок.

У свою чергу ЄС є перспективним експортним ринком. Вся справа в тому, що в деяких країнах лохина і зовсім не росте, а в Україні є всі сприятливі умови для її культивування. Важливо відзначити, що конкуренція, якщо мова йде про європейські ринки, все ж є. Постачальником ягід уже протягом багатьох років зарекомендувала себе Польща: тут величезні плантації чорниці, полуниці, суниці, а також улюбленої усіма лохини. Через високі стандарти, до яких польські виробники вже пристосувалися, положення їх експортерів буде більш вигідним, ніж у новачків з України, проте це справа досвіду і часу.


Delo.UA і Pro Capital Investment розбиралися, як побудувати ферму з вирощування лохини.

Запускаємо ферму

Перш за все це земельна ділянка. Якщо земля вже є, то необхідно провести аналіз грунту, а також її місця розташування - це повинен бути добре освітлена ділянка. Важливо також знати кислотність грунту, адже в дикій природі лохина росте на вологих місцях, біля боліт. І хоча для вирощування використовують садову лохину, важливо створити схожі з дикими природні умови. Якщо грунт виявився недостатньо кислий, то підкислити його можна за допомогою ялинових тирси або голок. Також можна використовувати сірку.

Далі потрібно вибрати саджанці. Для того, щоб запустити ферму вже в цьому сезоні саджанці повинні бути досить дорослими. Найкраще підійдуть 3-річні рослини. А для того, щоб лохина напевно прижилася на новому місці, вибирайте саджанці із закритою кореневою системою. До речі, якщо весну ви вже пропустили, не обов'язково чекати цілий рік, лохину можна висадити і восени.

Найбільша частина інвестицій припаде на закупівлю обладнання.

Це, по-перше, грамотні системи зрошення. Будь-яка ягода краще плодоносить і солодша на смак при рясному поливі. Тут вибір повинен лягти на таку систему, яка дозволить поливати рослини під корінь,  не заливаючи при цьому листки  рослини, так як надмірна постійна волога на листі може привести до захворювань кущів і нападів дрібних шкідників.

Також вам знадобиться комбайн для збирання ягід. Краще зупинити свій вибір на техніці з США, так як у них є багаторічний досвід співпраці з ягідним бізнесом. Також можна вдатися до ручної праці зі збору ягід, враховуючи, що робоча в Україні дешева.

Вартість проекту з вирощування лохини на 10 га землі складе $ 520 тис., з урахуванням покупки комбайна.

З них $ 187,1 тис. піде на закупівлю саджанців, $ 213, 2 тис. на закупівлю техніки, $ 52 тис. на систему зрошення.

Збираємо лохину

Ціна на лохину в залежності від сезонного фактора варіюється від $ 3 до $ 10 за кілограм, і з огляду на тенденції падати не збирається. Урожайність лохини після 6 років її вирощування досягає 5 кг з куща. На 1 гектарі висаджують 3000 кущів. Таким чином, за сезон з 1 гектара збирають близько 16 500 кг.

Таким чином, робота підприємства зі збору лохини з площі в 10 га буде приносити близько $ 540 тис. за сезон.

Рентабельність продажів згідно проекту становить 70,5% - кожен долар доходу принесе підприємству $ 0,75 чистого прибутку. Дисконтований період окупності - 46,2 місяця - вкладені в реалізацію кошти з урахуванням прийнятої норми дисконту повернуться інвестору через 3,5 роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрохолдинг інвестує в ягідний кооператив 300 тисяч грн

Французька група AgroGeneration з активами в Україні в 2018 році має намір закупити обладнання для заморожування ягід в рамках підтримки кооперативу у місті Красному, пише delo.ua.

"Швидше за все, ми самостійно закупимо холодильне обладнання, плануємо брати участь у кооперативі в якості співзасновника", — повідомив керівник західного кластера групи Віктор Биков.

За його словами, на розвиток кооперативу з виробництва малини з держбюджету планується виділити близько 100 тис. грн. Зараз районна влада готує документи для реєстрації юридичної особи.

Інвестиції з боку агрохолдингу можуть скласти 300 тис. грн

Зазначимо, що Україна встановила новий рекорд з експорту замороженої малини, завдяки високому попиту з боку країн Євросоюзу. Відповідно до звітів митної служби, тільки у вересні 2017 року Україна відвантажила на зовнішній ринок 3,4 тис. тонн зазначеної продукції, що в 1,8 рази більше, ніж за такий же період роком раніше.

Всього за період з січня по вересень 2017 року Україна експортувала 8,1 тис. тонн замороженої малини, що в 1,7 рази перевищує показник аналогічного періоду попереднього року і є абсолютним максимумом.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Одеській області під час крадіжки врожаю сталося вбивство

Невідомі зловмисники, перебуваючи на території теплиць місцевого фермерського господарства, були захоплені на місці злочину господарями. Злочинці чинили опір і напали з ножем на фермерів, убивши одного і поранивши другого, повідомляє «Бессарабія Інформ».
 

За інформацією видання, теплиці належать жителю Ізмаїл. Територія господарства перебуває під постійним відеоспостереженням. Завдяки цьому, фермер побачив, що на його територію володінь в сусідньому селі проникли невідомі.

Покликавши на підмогу рідного брата і ще одного знайомого, він терміново виїхав в Стару Некрасівку, щоб захистити своє майно і зловити злодіїв.

Спіймані злодії почали чинити опір і пустили в хід ніж. В результаті брат власника господарства отримав поранення, несумісні з життям — молодий чоловік помер на місці. Поранення отримав і сам фермер — він був доставлений у лікувальний заклад.

Зловмисники зникли з місця події.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив перехід на європейську модель сертифікації сільгосптехніки

15 листопада Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», якою урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, причепів, причіпних машин та іншої сільськогосподарської техніки відповідно до Технічного регламенту на основі оцінки безпеки техніки та її впливу на навколишнє середовище.

Вказані у постанові підходи відповідають європейській моделі, зокрема Директиві Європейського Парламенту та Ради ЄС від 26 травня 2003 р. № 2003/37/ЄС щодо затвердження типу сільськогосподарських або лісогосподарських тракторів, їх причепів та змінних причіпних машин, разом з їх системами, складовими частинами та окремими технічними вузлами.

Зокрема, зазначеною постановою уточнюється перелік документів у частині наявності сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, виданих за результатами обов’язкової сертифікації в системі УкрСЕПРО, оскільки з моменту набрання чинності Технічного регламенту таку обов’язкову сертифікацію для тракторів, причепів і причіпних машин згідно із чинним законодавством скасовано.

Фактично, при реєстрації та продажу сільськогосподарської, лісогосподарської техніки та продажу її комплектуючих, що мають ідентифікаційні номери, документи системи УкрСЕПРО замінені на документи передбачені Технічними регламентами.

Це зумовлено і тим, що з 1 січня 2018 року втрачає чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію», яким визначено правові та економічні основи державної системи сертифікації на території України, а тому, усі нормативно-правові акти, які містять положення щодо державної системи сертифікації, повинні бути переглянуті або визнані такими, що втратили чинність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українські аграрії недорахувалися $ 1 млрд прибутку

Такі цифрі навів директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк на круглому столі комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва «Інструменти енергонезалежності та промисловий розвиток», пише landlord.ua.

Причиною такого провалу він назвав недоотримання рослинництвом азотних добрив навесні. «А азоту недотримали тому, що були серйозні збої з виробництвом мінеральних добрив. Розраховувати наступного сезону, що ми задовольнім ринок за рахунок імпорту – нереально. Тоді буде ефективно працювати сільське господарство, коли буде стабільно працювати ринок мінеральних добрив. І ми ставимо собі питання: а чому у нас не працює ринок мінеральних добрив? З одного боку у нас є свій, український газ, у нас є стабільний споживач, сільське господарство, яке платить стабільну мирову ціну за мінеральні добрива», — говорить Володимир Власюк.

Оскільки основним ресурсом для виробництва азотних добрив є газ, то експерт називає головною причиною дисбалансу саме викривлення на ринку газу.

«З однієї сторони, Росія дотує своїх виробників, для них він коштує 70 доларів. З іншої — ціна, яка встановлена Нафтогазом для наших виробників добрив – 350-360 доларів за тону. При імпортній ціні на кордоні близька 210 доларів за тону! З моєї суб’єктивної точки, зору ціна для наших виробників занадто висока. Це причина того, що така галузь, як виробництво добрив, на змогла цього року працювати ефективно, отримати рентабельність, виробити потрібну кількість добрив. Ці два цінові викривлення руйнують цілий сектор», — резюмував Володимир Власюк.

Експерт звернув увагу учасників круглого столу, парламентаріїв та представників Кабміну на те, що перш ніж встановлювати ціни на газ, регулятор повинен зважати на всі сектори економіки, всі галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview