На Полтавщині 48 свиней загинули від АЧС

Про це інформує прес-служба Держпродспоживслужби.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 01.09.2017 було виявлено ДНК вірусу АЧС (звіт про результати дослідження № 007028 п.м./17 від 01.09.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 01.09.2017 року проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Оржицькій районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожен п’ятий українець у Польщі працює у сільському господарстві

Українські заробітчани сплатили у країні 5 млрд. злотих податків. Дослідження провели у варшавській агломерації, де зосереджено найбільше найнятих українців, пише landlord.ua

57,9% робітників – чоловіки. Середній вік заробітчанина – 33 роки.

Мігранти зазвичай виконують просту фізичну роботу, що не вимагає кваліфікації (70,7%). Громадяни України найчастіше задіяні в домашніх господарствах (37,6%), будівельних та ремонтних роботах (23,6%) та агросекторі (19,3%). Кожен п’ятий українець в сусідній країні працює у сільському господарстві. Зазвичай, це робота у невеликих фермерських господарствах, найчастіше – на збиранні урожаю ягід і фруктів.

Опитування показало, що в середньому польський іммігрант відвідує сусідню країну до дев’яти разів поспіль, середня тривалість його перебування тут становить п’ять місяців.

Цікаво, що значна частина українців, які працюють у Польщі, є людьми з вищою або середньою освітою, що виконують роботу нижчу від своєї кваліфікації. Українці не конкурують із поляками на ринку праці, бо працюють там, де не хочуть трудитися місцеві.

Утім, заробітна плата українців, що знайшли сезонну роботу в Польщі, залишалася майже незмінною з 2012 року. Тим часом на низьку заробітну плату скаржаться 70% поляків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Місцеві ради не підтримують скасування мораторію (інфографіка)

Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіли голова громадського руху «Кріпак» Богдан Балагура та його заступник Євген Черняк.

Заступник голови ГР «Кріпак» Євген Черняк розповів деталі проведення опитування. За його словами, проект складається з двох етапів.  Перший –  направлення запитів у міські, обласні та районні ради. Другий – листи у сільські та селищні ради.

"Ми отримали майже 70% (403 відповідей з міських, обласних та районних рад, які розіслали). Поступово надходять і з сільських та селищних - вже є 181. Дані оновлюються постійно. Загалом ми обробили 584 рішення. Проміжні резельтати дослідження виглядають так: 256 рад відповіли, що не підтримують скасування земельного мораторію! Ще 187 — пообіцяли розглянути це питання, а 141 — не визначились. Тобто, жодна з 584 рад, рішення яких ми опрацювали, не підтримала ідею зняття земельного мораторію в Україні!», -  пояснює Балагура.

Як  пояснив Євген  Черняк, запити направляються від Громадського руху «Кріпак» до ради певного рівня трьома способами: електронною поштою, поштовим листом чи факсом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні розпочали посів озимих культур

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, у розрізі культур проведено посів:
- озимої пшениці та тритикале на площі 10,7 тис. га при прогнозі 6,1 млн га;
- жита на площі 0,6 тис. га прогнозі 161 тис. га;
- ячменю на площі 0,5 тис. га при прогнозі 926 тис. га;
- озимого ріпаку на площі 574 тис. га при прогнозі 777 тис. га.

Окрім того, в Україні почали збирання:
- кукурудзи – 26,0 тис. тонн на площі 7,0 тис. га;
- соняшнику – 242 тис. тонн на площі 158 тис. га;
- сої – 25 тис. тонн на площі 15 тис. га;
- цукрових буряків – 74,4 тис. тонн на площі 1,6 тис. га.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як двоє львів'ян створили мільйонне виробництво арахісової пасти

Сьогодні вони одні з найбільших виробників арахісової пасти в Україні. Ідея виробляти пасту у рідному Львові до хлопців прийшла, коли у 2007 році вони перебували у США, пише lvnews.org.ua

Хоч в Україні цей обов'язковий атрибут американського сніданку не такий ще популярний, але маркетинг робить свою справу – з кожним роком обсяги споживання арахісової пасти ростуть.

Свою продукцію Бойко і Фітьо реалізують під торговою маркою "ТОМ". Це абревіатура перших літер імен засновників. Спочатку їх було троє, але згодом один з партнерів вийшов з проекту.

Окрім арахісової пасти бізнесмени також продають горіхові пасти з кеш'ю, мигдалю та фундука, фруктово-ягідні чаї власного виробництва, натуральне згущене молоко і гранолу,  пише agronews.ua.

"Влітку 2007 року ми були в США, де і скуштували її вперше в житті. Коли приїхали в Україну, то побачили, що цієї пасти на ринку немає, тому спробували її зробити. На той час ми ще вчилися в університеті. Першу пасту зробили в 2012 році скорше для фану. Це було якихось пару сотень баночок. Продали їх швидко, - розповідає Михайло Бойко. – Тоді мали найосновніше обладнання – машинку, яка перероблює арахіс. Береш готову сировину, кладеш туди, переробляєш на пасту, фасуєш і все. Нас було три хлопця і перші інвестиції були – по 100 доларів".

Устаткування хлопці купили в Німеччині та Італії і переобладнали його під свої потреби. Кажуть, що обладнання – це найдорожча інвестиція, яка вимірюється тисячами доларів.

Для виробництва пасти бізнесмени купують арахіс у прямих імпортерів. Далі смажать його, чистять і переробляють. До складу входять лише натуральні наповнювачі.

Виробництво Бойка і Фітьо завантажене на 10%. При цьому в місяць, в залежності від сезону, "ТОМ" випускає від 3 до 10 тонн арахісової пасти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через африканку свиней знову вирізають тисячами

Навпаки, ситуація стає з кожним днем все загрозливішою, зазначає Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України.

На сьогоднішній день чума дісталася вже не лише до приватних особистих господарств, а до великих фермерських підприємств із поголів’ям у кілька тисяч свиней. За офіційною інформацією Держпродспоживслужби спалахи АЧС зафіксовано в Хмельницькій області, в філії "Рідний край" ПрАТ "Зернопродукт МХП" (с. Коров’є, Теофіпольський район, Хмельницька область), де було зареєстровано захворювання та загибель 64 голів свиней (всього ж у господарстві утримується 6600 голів свиней). Але за неофіційними даними АЧС потрапила на великі підприємства також у Дніпропетровській, Черкаській та Закарпатській областях. Підприємці будуть вимушені вирізати десятки тисяч поголів’я свиней.

"І справа не лише в порушенні господарствами заходів біобезпеки. Справа передусім в неефективних державних заходах по подоланні епідемії, які вже коштували сотень тисяч поголів’я й понад 1 млрд. грн. збитків, втрати доступу до міжнародних ринків й різкого зростання ціни на свинину для населення...

Державою не ведеться ефективна робота з депопуляції диких свиней, як це, наприклад, робиться у наших сусідів - Естонії чи Латвії. В розвинених країнах Балтії держава залучає мисливців до відстрілу диких кабанів в зонах ризику й навіть заохочує їх матеріально, сплачуючи по 100 євро компенсації за кожного вбитого кабана. Щоправда, там кошти частково компенсуються з фонду ЄС. Але ж справа не лише в коштах", - зазначає Ірина Паламар.

За її словами, Асоціація тваринників України ще півроку тому, опираючись на думку та позицію виробників, а також разом з науковцями у співпраці з Держпродспоживслужбою розробила конкретні дієві механізми щодо боротьби з цією небезпечною хворобою. Однак до цього часу документ не прийнято.

"Вкотре апелюю до Мінагрополітики перейти від слів до діла. У ситуації, що склалася, потрібно реагувати максимально швидко і реалізувати державну Стратегію подолання АЧС в Україні в найкоротші терміни", підкреслила Ірина Паламар.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview