186395

На Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер

Про це інформує прес-служба Полтавської ОДА.

У ній взяли участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, голова облдержадміністрації Валерій Головко, голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, ректор Полтавської державної аграрної академії Валентина Аранчій, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» Сергій Семигреєнко, фахівці галузі, які виступили з тематичними доповідями, а також краяни, які займаються бджолярством.

У межах заходу Валерій Головко, Володимир Стретович, Сергій Семигреєнко, Валентина Аранчій, виконавчий директор громадської спілки «Органічна Україна» Олена Ракова і директор Державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» Наталія Сенчук підписали меморандум про співпрацю, основним предметом якого є створення у Полтавській області агропромислового бджільницького кластеру «Меди Межиріччя».

– Регіональний кластер – це одна з форм колаборації. Я дуже рада ініціативі створити медовий кластер у Полтавській області, бо від теоретичних розмов, яким чином можна регіональні програми реалізовувати для місцевого населення, місцевих виробників, особливо малих, переходимо до практичних дій. Велика повага ініціаторам, пасічникам, а також Полтавській ОДА, що вона приєдналася. Це правильний крок. Розвиток сільських територій може системно відбуватися тільки завдяки ось таким ініціативам у регіонах, – розповіла Ольга Трофімцева. – Наскільки мені відомо, в Україні немає кластерів по бджільництву. Полтавщина буде першопрохідцем. Є ініціативи, які стосуються інших підсекторів. Наприклад, ягідний кластер на Харківщині, ініціативи щодо органічного виробництва на заході України. Поступово відповідна ідея набирає обертів в Україні, і це позитивно, адже дає імпульс для розвитку будь-якого виробництва у кожному регіоні. Кластери прикметні тим, що дозволяють використати конкурентні переваги, які є в кожній області. Тому необхідно визначитися, що область може запропонувати не тільки для внутрішнього ринку, а й потенційно на експорт. Для мене логічно, що мед є однією із багатьох сильних сторін Полтавщини. Є всі передумови для розвитку галузі бджільництва, при тому як ініціатив дрібних виробників, так і більш масштабних проектів.

За словами Ольги Трофімцевої, перевага кооперації, кластеризації полягає в тому, що для мікровиробника, якими часто є пасічники, стане можливим вихід на цивілізовані ринки збуту.

– Мета сьогоднішнього заходу – створити кластер між бждолярським бізнесом, владою і громадськістю, забезпечити умови для розвитку цього важливого й іміджевого для Полтавщини і всієї України бізнесу. Ми знайшли себе й свідомо підписали меморандум, який накладає на нас певну фінансову відповідальність, тому що бджолярі нині потребують певної підтримки. Через обласну спілку пасічників зможемо створити окрему програму, яка дасть можливість поліпшити технічну базу й сприяти розвитку медової галузі на Полтавщині, яка експортно орієнтована. Область має левову частину експорту в загальному кошику України – це дуже позитивний сигнал, тож маємо підтримувати наших виробників, – зазначив Валерій Головко. – Кластер – модне слово. Насправді це система взаємодії. Правильно, коли за стіл перемовин сідають представники різних структур – влади, бізнесу, громадськості. Завдяки системній роботі, системному підходу, створеній системі розвитку буде результат.

За словами директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергія Фролова, функція обласної влади у створенні медового кластеру – це допомога в організаційних моментах. Крім того, буде розширено напрямки підтримки бджолярів у межах обласної програми.

– У колі пасічників говорять, що Полтавщина – медова столиця України. Потрібно цей статус закріпити й утвердити. Якщо нам вдасться зробити дієвий кластер, то це буде першим прикладом, як можна об’єднати зусилля органів влади, місцевого самоврядування, бізнесу, великого і малого, для реалізації відповідної ініціативи. Дехто говорить, що це намагання створити холдинг і поглинути малі пасіки. Ні, це неправда. Нікого насильно в кластер не затягують. І якщо пасічник спочатку вирішив долучитися до ініціативи, а потім змінив думку, може спокійно звідти вийти, – пояснив Сергій Фролов. – Упродовж двох-трьох місяців кластер має запрацювати.

Ядром кластеру виступає приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба». Його очільник Сергій Семигреєнко під час конференції поділився досвідом організації й розвитку бджолярського бізнесу.

– За європейською практикою кластер будується від шести місяців до п’яти років. Перший крок у його формуванні ми зробили – підписали Меморандум про співпрацю між представниками бізнесу, влади, громадськості, освіти і науки. Потім створимо Раду директорів. Кластер буде зареєстровано як юридичну особу. До його складу входитимуть десять районів області. Назвали кластер «Меди Межиріччя» через географічну складову – чотири річки, які впадають у Дніпро. Тут ще збереглася медова база, – розповів Сергій Семигреєнко.

Він зазначив, що на тематичному семінарі у червні обговорять успіхи й невдачі впровадження цієї ініціативи.

Після завершення конференції учасники заходу у межах бізнес-туру оглянули промислові потужності бджільництва приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», мали змогу побачити зокрема одну з трьох у світі лінію для розпечатки й викачування меду фірми «Paradisehoney ltd. Finland».

Ваш вибір 'Цікаво'.


Чверть сільськогосподарських територій Львівщини – поза правовою площиною

Проте населення має бути готовим ментально до об’єднання. Про це мова йшла на круглому столі «АПК України: від сталого до просторового розвитку», передає propozitsiya.com.

Щоб розвивати нові проекти в регіонах, в першу чергу потрібно розуміти їхні ресурси, наголосила Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації. Для цього в регіоні були проведені дослідження, згідно яких станом на грудень 2017 25% земель знаходяться поза правовою площиною, 7% відносяться до відумерлої спадщини, 8% не витребувані.

Одна з актуальних проблем Львівської області – заліснення земель сільськогосподарського призначення. За словами Н. Хмиз, 50 тис га є залісненими. «Це може бути предметом обробітку. Наш акцент – підтримка невеликих фермерських господарств. Потрібно надати бажаючим теоретичну базу для ведення господарства, а також розказати про фінансові механізми, які зможуть підтримати виробників на місцях», — додала вона. При цьому варто враховувати специфіку регіону, сфокусованого на садівництві, виробництві меду.

Підтримку дрібних виробників влада Львівщини планує здійснювати через систему дорадництва. «Важливо, щоб по кожній тематиці були дорадники, які будуть доносить інформацію безпосередньо до дрібних виробників», — наголосила Наталія Хмиз.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Саме час подбати про захист зернових культур

Поради сільгоспвиробникам дає експерт аграрного ринку, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи Компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Обробку озимих зернових культур можна поділити на три складові – це обробка гербіцидами (проти бур’янів), фунгіцидами (проти хвороб рослин) та інсектицидами (препаратами проти шкідників).

Виходячи із досвіду, як саме провести обробку ефективно і ощадливо, радив би звернути увагу на такі гербіциди як Голд Стар Екстра, Вейрон або Агент. Будь який із цих препаратів  має достатньо широкий спектр контрольованих видів бур’янів.

Обравши ефективний гербіцид від бур’янів, для першого обприскування сходів проти хвороб, оптимально підібрати Ті Рекс, Дезарал Екстра або ж препарат Акула. Вони захищають рослини від цілого комплексу хвороб, їх дія – як сучасних високоефективних препаратів -  спрямована на профілактику від хвороб або ж проявляє лікувальні властивості. Крім того, всі ці препарати дозволяють не лише  забезпечити високоефективний захист зернових культур від цілого комплексу хвороб, але і суттєво заощадити кошти завдяки нижчий ціні порівняно до іноземних препаратів.

Щодо обробки сходів від шкідників, то рекомендовано застосувати інсектициди Фас або Антиколорад Макс. Обидва ці засоби високоефективні у знищенні шкідників як на зернових культурах, так і на цілій гамі рослин, кущів та дерев, які вирощуються у більшості наших садиб. Це картопля, капуста, буряк, яблуня та слива (Фас), картопля, капуста, томати, бобові (Антиколорад Макс).

Спеціально для озимих зернових культур – посівів пшениці або ячменю – я б радив також застосування регулятора росту – наприклад, Гулівер Хлормекват-хлорид. Завдяки наявності в складі цього препарату специфічної діючої речовини, відбувається збільшення та потовщення стінки стебла, скорочення довжини між вузлами, що значно підвищує стійкість до вилягання та сприяє покращенню фітосанітарного стану посівів.

Також важливим елементом догляду за озимими зерновими є застосування позакореневих підживлень мікродобривом Авангард Р Зернові, що сприятиме збільшенню урожайності.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Дохід від вирощування органічного хрону може сягати $100 тис

Фахівці зазначають, все залежить від умов вирощування та вигляду в якому зібраний урожай реалізувати.

Приміром тонна органічного хрону вартує 13-18 тис. доларів. Неорганічний хрін купують по 0,8-1,2 тис. доларів/т. Пластинки хрону можна продати по 2-4 тис. доларів/т, сухих — по 34 тис. доларів/т, пише superagronom.com.

За словами фахівців, хрін найкраще вирощувати після культур, які рано звільняють поле — огірків, помідорів, ранньої картоплі. Це дає можливість своєчасно провести підготовку ґрунту.

Хрін можна садити навесні і восени. У південних зонах України з м'якою теплою зимою його садять з кінця вересня до кінця жовтня. Такий розтягнутий термін посадки не впливає на перезимівлю хрону, однак чим раніше посадити хрін, тим вище його врожайність. Весняну посадку починають в найбільш ранні терміни — з початком польових робіт.

Ґрунт повинен бути чистим, особливо від багаторічних бур’янів. Після збирання попередника поле двічі дискують важкою бороною, після чого проводять оранку. Навесні ґрунт знову боронують, вносять органічні добрива.

При горизонтальній посадці проводять одне підгортання відразу по сходах, при похилій — 2-3 підгортання до середини-кінця липня.

Зрошують рослини дощувальними установками. Поливна норма в середньому становить 150-250 м3/га. В умовах центру України рекомендується проводити 3-4 поливи нормою 250-300 м3/га, в південних районах — 5-6 поливів.

Користь хрону полягає не тільки в кореневищах. Зрізану зелену масу перед збиранням урожаю використовують на корм худобі.

Щодо сортів, фахівці радять вирощувати наступні: Атлант, Борис Єльцин, Валківський, Волківський, ДИКИЙ, Елгавскій, Латвійський, Маруне, Рижський, Ростовський, Суздальський та Толпухівский. Нагадаємо, найбільшим переробником хрону в Україні є Вінницька харчосмакова фабрика.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Скільки коштує яловичина в різних країнах

Про це пише gazeta.ua.

"Розрахунки були проведені за цінами французької мережі "Ашан", яка працює в кожній з цих країн. Так, на мінімальну заробітну плату, яка становить €114, українець може дозволити собі 35 кілограм яловичини. Поляк, отримуючи мінімальну зарплату €503, може придбати 83 кілограми якісної яловичини. А француз, на свої €1498, купить 72 кілограми продукту", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Він додав, що на середню зарплату українця в €236 можна купити 78 кг м'яса для стейку. На середню зарплату €1070 поляк може дозволити собі придбати 176 кг. А француз, із своїми €2550, купить за місяць 122 кг яловичини.

"Водночас в Україні є велика проблема зі вмістом антибіотиків у м'ясі. У ЄС це б викликало скандал", - підсумував Дорошенко.



Держпрограми в АПК відтепер орієнтовані не лише на діючих гравців, а й на новачків

«Якщо Ви замислювалися про те, щоб стати фермером, – кращого моменту не знайти. Держпрограми підтримки орієнтовані не тільки на діючих гравців, але й на те, щоб підтримати новачків. Компенсація вартості насіння, послуги радників, здешевлення кредитів, екстра-знижка на придбання сільгосптехніки – скористайтеся всім цим», – пише посадовець, передає zik.ua.

За словами Мартинюка, державна програма підтримки аграріїв спрямована на те, щоб охопити максимально широке коло сільгоспвиробників. «Визначте, які з них підходять особисто Вам і рухайтеся в цьому фарватері. Наприклад, якщо Ви фізособа, будете братися за тваринництво й ВРХ – профільною для вас є програма компенсації утримання молодняку, а здешевлення кредитів на будівництво ферм навряд чи стане в нагоді», – підкреслив Мартинюк.

Окрім того, перший заступник міністра заявив, що відтепер свою агродіяльність можна сміливо планувати та бути впевненими у підтримці держави. «Плануйте сміливо. Середньо – а краще довгострокове планування – це найбільша цінність для бізнесу, і в АПК вона можлива. 1% від ВВП, що генерується сільським господарством, буде реінвестуватися в галузь, згідно з Бюджетним кодексом. Крім того, уряд переходить до трирічного планування. Програми підтримки будуть пролонговані, за винятком тих, які доведуть свою неефективність (але в таких і самі аграрії не зацікавлені)», – зазначає Мартинюк.

Ваш вибір 'Цікаво'.