На полях аграрної наддержави: як фермери виживають в боротьбі з владою і погодою

Про це пише Страна.

"Політика вимивання оборотних коштів"

Два роки тому, коли Іван Биков став головою асоціації фермерів Харківської області, рентабельність його господарства становила 140%.

"Це дуже багато. Це надприбутки, - пояснює Іван Олександрович. - Це означає, що вкладаючи в кожен гектар землі 15 тисяч гривень (на обробку, добрива і так далі), я повертав собі ці 15 тисяч, і ще мав 140% зверху. Іншими словами, я міг конкурувати з великими холдингами. Сьогодні, вкладаючи ті ж 15 тисяч, я насилу відбиваю їх назад. І це, схоже, тільки початок.

Фермерське господарство Івана Бикова знаходиться в Харківській області. Це 50 гектар землі, які останнім часом дорого обходяться його господареві.

"За останні роки змінилося все. Спочатку Яценюк "оптимізував систему оподаткування". Мовляв, ми зменшили кількість податків. Зменшили. Але податок на землю зріс в 19,8 разів! Чи не на 19,8%, а в 19,8 разів! Уявіть собі. Після цього у нас забрали пільги по ПДВ. Завдяки цьому податку, введеному ще Кучмою, Україна зуміла вибитися з числа відсталих аграрних країн. І сьогодні ми займаємо перші місця в світі за п'ятьма торговими позиціями. Наприклад, з експорту соняшникової олії. А можливим це стало тому, що Кучма свого часу заборонив експорт насіння. У підсумку, великий капітал змушений був прийти сюди, побудувати тут переробні заводи, і експортувати олію", - зазначає фермер.

"По меду ми третій рік тримаємо перше місце, - продовжує Іван Олександрович. - Але це ініціатива не держави. Тут перекупники спрацювали, користуючись величезною різницею в ціні. Справа в тому, що на світовому ринку літр меду коштує $ 10, а у нас закупівельна ціна складає 45 гривень за кілограм. Крім того, ми вже повинні були ось-ось посунути Америку по пшениці і кукурудзі, але тепер, боюся, вже не посунемо", - зауважує Іван Биков.

За його словами, останні два роки політика влади спрямована на те, щоб витягнути з агропромислового комплексу оборотні кошти.

"Мінус податок на землю, мінус 20% ПДВ. А якщо ще й землю продавати стануть, - то це ще мінус 60% грошей з обігу. Чому? Ось дивіться, - пояснює фермер, - припустимо, у людини є 100 га землі в оренді, він вкладає в гектар 10-12 тисяч гривень (на насіння, добрива, технології). А купити цей же гектар коштуватиме більше $ 1000.. Тобто, в три рази дорожче. Ось, припустимо, приходять до нього 20% орендарів, і кажуть: "ми хочемо продати землю". І тоді фермер повинен її купити, інакше йому обробляти буде нічого. А щоб її купити, уявіть, скільки грошей потрібно вилучити з обороту. Значить, я менше вкладу у виробництво, у мене будуть значно менші врожаї. Плюс, багато продукції піде на експорт - ніхто ж не хоче продавати свій товар за дерев'яні гривні. У підсумку, через пару років такого господарювання країна зрозуміє що таке голод", - підкреслює Іван Биков.

"Якби нам дали можливість заробити ..."

Політику вимивання оборотних коштів відчули на собі й інші фермери.

"Ми живемо за законами джунглів", - скаржиться фермер Леонід Кириченко, який обробляє 800 га землі на Херсонщині.

За його словами, всього в Україні зареєстровано близько 40 тисяч фермерських господарств - це мізерна кількість.

"Щоб ви розуміли, в Польщі їх мільйони! Але в Європі у фермерів наділи 22 гектара, 50 гектар. У США і Канаді максимум 300. А у нас основна маса землі знаходиться в оренді у величезних латифундистів, які тримають по 50-550 тисяч гектар! Крім того, на Заході фермери самі продають свою продукцію. Вони об'єднуються, за підтримки держави будують елеватори, адже щоб експортувати продукцію, потрібні елеватори і порти. Ми ж продаємо все посередникам - зернотрейдерам. Причому, ціну диктуємо не ми. І реалізуємо ми продукцію за гривні. Тоді як купуємо техніку і засоби захисту рослин - за долари. Навіть українські заводи з виробництва мінеральних добрив в цьому році працювати перестали", - зазначає фермер.

Леонід Петрович каже, що останні три роки фермерів методично позбавляють пільг.

"Крім 20% ПДВ, які в 2015 році ліквідували, прибрали програму по півдню України. Раніше їм компенсували кошти, які витрачаються на зрошення, тому що ця сума може досягати 20% собівартості сільгосппродукції. Крім того, раніше йшла компенсація на куплений перший транспорт для фермера в межах 30%. Прибрали. І з банківськими кредитами біда. І що ще цікаво: тим, хто торгує із закордоном, 20% ПДВ повертають. А нам - ні. Тобто, все йде посереднику, а не виробнику. Я, звичайно, розумію, що у держави зараз таких грошей немає, але якби нам дали можливість заробити, ми б це все у вигляді податків повернули.

"Ми як черв'як, який потрапив під колесо"

Іван Биков, втім, не вірить, що справа в нестачі грошей. Він бачить в цьому цілеспрямовану політику держави.

"Тому що на світовому ринку міцна Україна нікому не потрібна. Ось дивіться раніше кукурудза на світових ринках коштувала 400 доларів, але коли ми вийшли на ринок ціна впала до $ 167. Там ще, звичайно, інші чинники зіграли свою роль, падіння ціни на нафту, наприклад. Але тим не менш, конкурентоспроможна Україна нікому в світі не потрібна. Тому наш уряд і проводить реформу по обвалу гривні з метою зменшення населення країни".

Фермер з Черкаської області Віктор Гончаренко погоджується з тим, що фермерів заганяють в кут спеціально, проте бачить в цьому, скоріше, не іноземний вплив, а місцевий переділ власності.

"На сьогоднішній день в деяких областях орендна плата становить 10% від вартості землі. У підсумку, деякі культури вже вирощувати невигідно. Наприклад, ячмінь. Та й пшениця вже на межі. Тваринництво стало збитковим. Сьогодні за літр молока приватнику платять 3,5 гривні, тобто, тримати корову невигідно, тому корів пустили на м'ясо. У підсумку, поголів'я немає, а виростити корову - це не курку, і навіть не свиню, - пояснює Віктор Григорович. - Словом, нас дійсно знищують".

"Сьогодні фермери, які працюють в правовому полі, не можуть конкурувати з агрохолдингами, - продовжує він. - Одна справа, у людини 20 гектар землі, і зовсім інша справа - 550 тисяч гектар. А податок однаковий ... І ви не забувайте, що фермер проживає в селі. Він підтримує соціальну сферу села: школу, людей. Та й всю економіку України тримає на собі сільське господарство. Від промисловості вже практично нічого не залишилося. Від сили, відсотків 10 підприємств, які працювали в Союзі, поки ще на плаву. А агрокомплекс ... Ми, може, і не на тому рівні, щоб посунути Америку, але могли б зайняти гідне місце на світовому ринку. Тому що продукція у нас якісна, і за рахунок того, що у виробника її забирають за копійки, - ще й дешева. Але нам постійно вставляють палиці в колеса. Ми знаєте, в ролі того черв'яка, на якого наїхало колесо. І ми звиваємося, звиваємося.

"Я, звичайно, сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Адже якщо знищать фермерів, то програє вся країна, тому що ми працюємо на внутрішній ринок, - говорить Віктор Гончаренко. - У середу ми були на прийомі у Володимира Гройсмана. Він пообіцяв, що буде допомагати фермерам. Ми вже майже розробили програму. Подивимося, що будемо. Дуже хочеться вірити".

А поки що фермери намагаються виживати самотужки.

"Знаєте, в народі є таке прислів'я "у кого гроші - за того і бог, - каже фермер Іван Биков. - Мало того, що влада на нас тисне, так в минулому році ще і несприятливі погодні умови склалися. Кукурудза та соняшник вимагали сушки, а це величезні гроші. Та й в цьому році знову несприятливі умови для кукурудзи.

"Або влада, або погода, - зітхає і фермер з Київської області Іван Чубук. - Але з погодою ми якось домовимося".

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна стала менше виробляти молокопродуктів

Про це пише "Інфо-Шувар".

"За останні десять років галузь показала тренд коливання. Досягнувши піку у 2014 році за виробництва майже 2 млн тонн молочних продуктів, у наступні два роки вона тільки стагнувала", - йдеться в повідомленні.
 
В асоціації зазначили, що падіння виробництва обумовлено, перш за все, втратою основного ринку збуту в Росії.
 
До того ж це припало на світову кризу молочного ринку і фактично попередні два роки ми спостерігаємо низькі ціни на молочні продукти у світі і досить мляву торгівлю, наголосили в асоціації.
 
За підсумками 2016 року виробництво сиру зросло на 3,9% - до 69,6 тис. тон, вершкового масла - на 0,1%, до 101 тис. тон. При цьому виробництво жирних сирів скоротилося майже на 8%, до 113,1 тис. тон, молока - на 4%, до 926,2 тис. тон, кисломолочної продукції - на 1,4%, до 420,2 тис. тон порівняно з 2015 роком.
 
У порівнянні з докризовим 2014 роком найбільше впало виробництво молока (-17,08%), сиру (13%), масла (-11,4%) і кисломолочної продукції (-11,16%), зазначено в повідомленні.
 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Експорт молока за перший квартал 2017 року виріс на 82%

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак в ексклюзивному коментарі AgroReview.com.

«Це позитивна тенденція, та радіти зарано, бо, по-перше, I квартал не дуже показовий - основний експорт у нас відбувається в другому та третьому, а також, частково, четвертому» - зазначив він.

 Як повідомив експерт, в значній мірі зростання експорту також було забезпечене зростанням світових цін.

 «В натуральному вимірі експорт зріс приблизно на 40%. Але це теж дуже непогано. Однак експорт був нижчим, ніж в першому кварталі 2015 року, коли ситуація теж не була сприятливою для експортерів. Особисто для мене, найприємнішим в тенденціях є те, що перші суттєві об'єми продукції були експортовані до ЄС. Так, вони і далі є незначними на фоні експорту до інших регіонів - не більше 3%, однак, це вже певний прорив. Адже ЄС - це найвибагливіший ринок світу, найконкурентніший і найзахищеніший. Крім того, ЄС сам є найбільшим експортером молокопродуктів в світі. Тому кожен відсоток в структурі експорту, який іде до ЄС - це великий плюс для української молочної галузі та для її репутації. Під час останньої торговельної місії до країн  Південно-Східної Азії на потенційних покупців найбільше враження справляла інформація про те, що ми експортуємо молочні продукти до ЄС. Отже, ми на вірному шляху» - підкреслив Андрій Ярмак.

Також експерт прогнозує зростання обсягів експорту масла.«Хочу сказати, що вперше масло стало основним експортним товаром. Це також не погано.Наші виробники змогли скористатися зростанням світових цін на цей продукт.І в найближчі місяці, я думаю, ми побачимо ще більш стрімке зростання експорту масла та сухого молока з України», - зазначив Андрій Ярмак.

Ваш вибір 'Подобається'.

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, - теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року - єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам - 80%, іншим сільгоспвиробникам - 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов'язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов'язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов'язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, - це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв'язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв'язку з проведенням операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов'язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов'язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», - розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були - в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов'язаний третій блок проблем - неправильне заповнення дев'ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З'явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна - середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам'ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», - розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з'ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», - розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки - налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

ubr.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

Рослини, які змінили меню світу

Шоколад, картопля та помідори - це трійка нових продуктів, що з’явились в Європі. Інколи нові смаки, фрукти та овочі не відразу стали популярними.

Кукурудза походить з Центральної та Південної Америки. Ацтеки вважали її символом життя. Колумб в 15 столітті привіз її до Іспанії, де її спочатку розводили, як диковинку, а згодом оцінили і харчову цінність.  Сьогодні за площею насаджень кукурудзу перевищує тільки пшениця.

Топінамбур (земляна груша)

За походженням вона з Північної Америки, з провінції Топінамбур, звідки в неї ця назва. Цю трав’янисту рослину  після появи її в Європі в 17 столітті стали культивували у Франції і Англії як овоч. Топінамбур знайшов Колумб під час своєї подорожі вперше в Америку. Він описав її як «велику моркву з смаком каштана». Тепер солодка картопля є основою їжею мільйонів людей.

Картопля

Картопля мовою інків «папа» . Цей овоч привезли іспанці, він був основою економіки в Перу. Картопля протягом двісті років стала основною їжею в багатьох європейських країнах. Деякі історики твердять, що ріст кількості людей, який відбувся під час європейського промислового перевороту, завдячується картоплі.

Помідор

Ацтеки і майя культивували томати. Вже в 16 столітті в Іспанії і Італії також  почали вирощували помідори. І завдяки цьому плоду піца стала улюбленою стравою. Інші європейці тільки в 19 столітті переконалися в корисності томатів.

Шоколад

Шоколад був улюбленим напоєм ацтекського правителя Монтесуми. Коли Кортес з'явився в Мексиці, боби какао так високо цінилися, що використовувались як гроші. У 19 столітті, коли цукор і молоко були призначені для покращення смаку, шоколад став міжнародним ходовим товаром.

За матеріалами: franyk.com

Ваш вибір 'Цікаво'.

П’ять тисяч домогосподарств отримують гуманітарну допомогу ФАО у Східній Україні

П’ять тисяч домогосподарств, які проживають уздовж 8-км зони відносно лінії розмежування, отримають вище вказану допомогу. Організація надає 125 кг корму кожному виробнику для забезпечення  збалансованого високобілкового харчування тварин. Поставки концентрованих кормів вже розпочато і триватимуть до початку червня. Кожне домогосподарство отримає 50 кг подрібненої кукурудзи, 50 кг пшениці і 25 кг соєвого шроту. Комбінація даного зерна є універсальним кормом для різних типів сільськогосподарських тварин - великої рогатої худоби, свиней та свійської птиці. Цей вид допомоги є особливо актуальним, оскільки багато жителів уже вичерпали минулорічні кормові запаси, а до найближчого збору врожаю ще кілька місяців.

«З самого початку конфлікту у східних регіонах України ми побачили різке збільшення кількості присадибних господарств, оскільки це виявилося єдиним способом боротьби з нестачею харчів та зниженням доходів. ФАО вбачає неабияку потребу у підтримці тваринництва, оскільки для людей з низьким рівнем доходів, немає жодного іншого джерела білків, окрім ведення власного господарства», -  розповідає Фаррух Тоіров, координатор програми реагування ФАО у надзвичайних ситуаціях в Україні.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.