На Рівненщині може запрацювати ще один молокозавод

Відтак,згідно з повідомленням в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НЦКБФР), в результаті угоди Кузякін сконцентрує у свої руках 76,6992% акцій підприємства. Про це повідомляє  Інтерфакс-Україна

До слова, власниками острозький молокозаводу станом на ІІІ квартал 2017 року були Олег Ніколенко (20%), Сергій Опанасенко (17,88%), Володимир Михайловський (18,82%) та Віктор Степченко (20%). Острозький молокозавод за 2016 рік скоротив чистий збиток майже в два рази - до 11,54 млн грн в порівнянні з 2015 роком.

Нагадаємо, група компаній «Терра Фуд» — один із найбільших в Україні аграрних холдингів, що працює в сегменті молочної та м`ясної продукції, а також займається сільським господарством та має виробничі потужності в Україні. Основним напрямком діяльності Групи є виробництво молочної продукції. Основні бренди: ТМ Premialle, ТМ «Біла лінія», ТМ «Тульчинка», ТМ «Ферма», ТМ «Вапнярка», ТМ «Золотий Резерв».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт соєвих бобів буде звільнено від ПДВ

Про це повідомляється на сайті Комітету з питань податкової та митної політики, пише agropolit.com.

Про відповідні зміни йдеться в законі «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (№2245-VIII).

"З 1 вересня  2018 року до 31 грудня 2021 року звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 з УКТ ЗЕД)", — йдеться у повідомленні.

Згідно з документом, з 1 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту насіння свиріпи або ріпаку. Також відповідно до документа, «квас живого бродіння» виключено з підакцизних товарів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Компартменталізація – це можливість експорту української свинини, незважаючи на АЧС

Величезний ринок Росії, який забирав на себе 96% експорту свинини, через АЧС закрили ще на початку 2016 року. Від нашої свинини частково відмовилася й Білорусь. Зокрема, кілька місяців тому було введено обмеження на ввезення свиней із Одеської, Луганської, Вінницької та Рівненської областей. Сусідня Польща взагалі вирішила відгородитися від нас стіною, запровадивши проект її будівництва вздовж свого східного кордону.

Такі дії сусідів зовсім не покращують репутацію України на світовій арені.

Зрозуміло, що АЧС дуже вдарила і по епізоотичній та економічній ситуації всередині країни. Наведемо лише кілька цифр:

309 випадків АЧС зафіксовано в Україні станом на 29.12.2017 починаючи з 2012 року, при цьому 161 випадок, тобто, більше половини з загальної кількості, лише за 2017 рік.

130 тисяч голів свиней знищено через АЧС в Україні починаючи з 2012 року.

114$ вартують збитки від АЧС на 1 голову в господарствах населення, 196$ - у маленьких та середніх свинофермах, 460$ - на великих промислових комплексах.

27,6 млн дол. США. – стільки втратило через АЧС лише одне господарство, ПАТ «Агрокомбінат Калита» у 2015 році!

«Загальні збитки від АЧС набагато більші від фактичних коштів, які втрачаються від загибелі чи забою однієї свині, - пояснює голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Це також і знецінення капітальних інвестицій, витрати на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням ведення бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів (дезінфекції території та приміщень, утилізації трупів та відходів, карантинні обмеження тощо). Слід додати сюди і непрямі збитки на рівні країни, оскільки потерпає не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС вже викликало торговельні обмеження експорту продукції свинарства, тоді як експорт свинини у 2015-му приніс Україні 55 млн дол. США».

Який же вихід?

Як бачимо, на перший погляд ситуація критична і здається безвихідною, враховуючи той факт, що держава й досі не запровадила дієвих механізмів щодо боротьби з АЧС. Незважаючи на те, що ефективні рішення боротьби з АЧС є, і вони вже прописані на папері (зокрема, Асоціація тваринників України разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби розробили «Програму боротьби з АЧС» на найближчі 5 років) Мінагрополітики, на жаль, їх ігнорує. Адже проект і досі не підписаний і припадає пилом у владних кабінетах.

Та навіть якби вищевказану програму було запроваджено вже сьогодні, все одно отримати статус країни, вільної від АЧС, Україна так швидко не змогла б. Знадобляться місяці і навіть роки. Тим часом потенційні експортери втрачають потенційні гроші.

Компартменталізація – єдина на сьогодні можливість для експорту української свинини. Світова практика працює таким чином, що країни, які стикаються з проблемою АЧС чи іншою хворобою тварин, не лише вживають низку заходів в боротьбі з цією проблемою, але і продовжують залишатися активними учасниками міжнародної торгівлі через механізм компартменталізації. Саме тому в багатьох країнах світу, які зіштовхуються з тими чи іншими епізоотіями (епідеміями хвороб тварин), давно упроваджена процедура компартменталізації - розділення тваринницьких господарств за ступенем їх біологічного захисту. Це означає, що ті підприємства, які мають достатній (високий) ступінь захисту від проникнення хвороби на територію господарства (в даному випадку говоримо про АЧС, хоча процедура стосується й інших хвороб тварин), отримують статус безпечних, а значить, їхня продукція може вільно виходити на ринки, в тому числі й зовнішні.

Якщо говорити детальніше, то дана процедура регламентує віднесення свинарського господарства або підприємства з забою свиней, переробки та зберігання продуктів забою до одного з компартментів.

Компартмент I - незахищені від загрози господарства;

Компартмент II - господарства низького рівня захисту;

Компартент III - господарства середнього рівня захисту;

Компартер IV - господарства високого рівня захисту.

У країнах, де запроваджено на законодавчому рівні компарменталізацію (зокрема, у Росії, де господарства розподіляються за зоосанітарним статусом іще з 2010 року), дана процедура є добровільною і безкоштовною. Тобто, господарство саме висовує бажання, якщо хоче пройти процедуру компарменталізації й отримати відповідний статус.

«Компартменталізація дозволяє накладати карантин не за звичайною схемою, який тягне за собою певні обмеження, зокрема неможливість вивозу продукції, а за цілком іншою формулою, - пояснює  Василь Сапейко, науковий співробітник Інституту ветеринарної медицини НААН, кандидат ветеринарних наук. - Відповідно до належності підприємства до того чи іншого компартменту, йому надаються певні повноваження. Дана процедура дозволить свинарським господарствам з високим рівнем захисту без обмежень вивезти свинину за межі району, області, регіону в разі виникнення хвороби».

Що повинна зробити влада?

Аби почати упровадження процедури компартменталізації, необхідно, передусім,  затвердити відповідну постанову Кабінетом Міністрів України.

Даний проект постанови «Про впровадження компартменталізації», який підготувала Держпродспоживслужба, вже направлено на погодження до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як інформує прес-служба Держпродспоживслужби, компартменталізація буде закріплена в Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС і Ветеринарно-санітарних вимогах до утримання свиней.

Механізм запровадження даної процедури викладений в Кодексі здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ), членом якого є і Україна з 1994 року.

Згідно із зазначеним Кодексом (глави 4.3 та 4.4), механізм компартменталізації дозволяє зберігати можливості торгівлі продукцією тваринництва для підприємств, які мають належний рівень біобезпеки, підтверджений компетентним органом відповідної держави. Тобто підприємства, які підтвердять компартмент з тієї чи іншої хвороби, за міжнародними правилами отримують можливість не зупиняти виробництво та здійснювати торгівельні операції, включаючи експорт, навіть якщо опинилися у зоні карантину відповідної хвороби.

«Запровадження в Україні принципу компартменталізації тваринницьких господарств дозволить підвищити ефективність національних заходів із профілактики АЧС, - коментує Ірина Паламар. – Ми разом із Держпродспоживслужбою та FAO активно працюємо над розробкою змін до Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней та нових Ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней. Упровадження компартменталізації стимулюватиме виробників підвищувати заходи біобезпеки на своїх господарствах, що в результаті сприятиме не лише появі можливості для експортування продукції свинарства, але й покращенню епізоотичної ситуації в країні в цілому.

Тому зараз дуже важливо, аби Мінагрополітики якнайшвидше погодило дану постанову, (про що наша Асоціація в останні рази апелювала до влади), аби можна було запустити в роботу розроблення відповідних вимог ветеринарно-санітарного статусу компартменту та затвердити перелік хвороб тварин, стосовно яких створюються компартменти. Не слід забувати, що біля кордонів України буяє нодулярний дерматит ВРХ, розповсюдження якого територією країн Європи та Російської Федерації набуває загрозливих масштабів. Ми не можемо ризикувати ще й втратою експорту ВРХ, дуже перспективного на сьогоднішній день напрямку».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Висока ціна закордонного інсектициду не завжди означає його бездоганну якість

Головна область їх застосування - захист сільськогосподарських культур від комах-шкідників. Інсектициди вбивають комах, їх яйця і личинки. Що необхідно знати фермеру про особливості застосування даної групи ЗЗР  AgroNews.ua розповів керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаний UKRAVIT  Олександр Мигловець.

«До групи інсектицидів входять препарати з двох хімічних класів: хімічні і нейротоксичні. Кожен з цих класів підрозділяється на підгрупи. Так, наприклад, в хімічний клас входять хлорорганічні, фосфорорганічні і, так звані, інстектіціди-піретроїди. До нейротоксичних інсектицидів відносяться нікотіноіди, неонікотиноїди і інгібітори росту комах. Кожен з них відрізняється за своїми властивостями і впливом на шкідників рослин», - пояснює Олександр Мигловець.

При цьому в залежності від способу проникнення в організм комахи інсектициди ділять на контактні (всмоктуються через зовнішні покриви при зіткненні), кишкові (потрапляють при ковтанні), фуміганти (проникаючі через органи дихання). Деякі інсектициди (системні) здатні пересуватися по судинній системі рослин, роблячи їх токсичними для комах. Багато інсектицидів токсичні не тільки для комах, але також для людей і теплокровних тварин. Для практичного використання вибирають найбільш безпечні, які швидко руйнуються в організмі теплокровних на нетоксичні або малотоксичні сполуки. Деякі речовини (проінсектіціди) перетворюються в інсектициди лише в організмі комах.

За словами керівника відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаний UKRAVIT, ефективність застосування інсектицидів багато в чому залежить від складу і форми тих чи інших препаратів.

Відзначимо, що асортимент інсектицидів постійно оновлюється. Це пов'язано з появою серед комах рас, стійких (резистентних) до інсектицидів, а також з прагненням до створення препаратів, більш ефективних і безпечних для людей і навколишнього середовища. На українському ринку для аграріїв представлені як вітчизняні, так і препарати зарубіжних виробників. При цьому висока ціна препарату далеко не завжди означає його бездоганну якість. Найчастіше, купуючи інстектіціди іноземного виробництва, фермер просто переплачує за бренд.

«Компанія UKRAVIT пропонує аграріям якісну продукцію для захисту своїх посівів за українськими цінами. Для цього у нас є ціла лінійка високоефективних препаратів Перш за все це препарати Антиколорад Макс, Антикліщ, Дімевіт, Хлорпірівіт Агро і АЦ Люкс», - зазначає Олександр Мигловець.

При цьому при придбанні препаратів Групи Компаній UKRAVIT аграрії отримують повну безкоштовну консультаційну допомогу від фахівців Компанії щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють в АПК

Про це свідчать дані Державної служби статистики України, пише agroportal.ua.

Згідно з даними відомства, середня зарплата в сільському господарстві за січень–листопад 2017 р. склала 5689 грн, в той час як у січні–листопаді 2016 р. — 3874 грн.

В цілому по країні рівень середньої зарплати збільшився на 38,4% — з 5406 грн (листопад 2016 р.) до 7479 грн (листопад 2017 р.)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зберігають зерно в полімерних рукавах

Така технологія дозволяє приймати зберігати зерно, навіть коли всі ємності вже заповнені, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

За словами генерального директора Елеваторної компанії «Кусто Агро» Діани Телевань, однією з причин переповнення елеваторних потужностей компанії є те, що цього року зерно надходить з високими показниками вологості.

«Усі потужності на наших елеваторах в Козятині, Жмеринці і Росоші завчасно були законтрактовані поклажодавцями. Коли  зерно сухе,  його продають зі складів. А коли рік такий, як цей, то кожен господарник хоче давати йому раду на елеваторі», – зазначила вона.

Діана Телевань додала, що наразі «Кусто Агро» вже здійснила понад два оберти з приймання зерна та перевиконала всі поставлені завдання за операційними і фінансовими показниками.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview