182818
178171

На Рівненщині запустили лінію з виробництва пелет

Про це повідомляє обласна державна адміністрація, пише landlord.ua.

«Це один з небагатьох проектів державного фонду регіонального розвитку взагалі в країні. Загальний кошторис — близько 4 млн грн, з яких 10% — фінанси громади. Але завдяки системі Prozorro й цю суму вдалося зменшити», — цитується в повідомленні голова обладміністрації Олексій Муляренко, який ознайомився з роботою лінії.
За словами Бугринського сільського голови Сергія Пилипчука, підприємство не матиме проблем із сировиною.

«Гощанський район є сільськогосподарським, також є домовленості щодо продукції з місцевими підприємствами», — заявив він та підкреслив, що всі місцеві школи вже переведені на опалювання твердопаливними котлами.

Щодня лінія здатна переробляти 0,5-0,7 тонн сировини, при цьому залишаючись безвідходним виробництвом без шкідливих викидів.
Обладнання встановлено на території комунального підприємства «Бугринський добробут», працівники якого вже закінчили спеціалізоване навчання та проводять пусконалагоджувальні роботи. Для виготовлення пелет використовується деревина, солома, відсів соняшника, тирса.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Суниця в Україні вже стоїть в 2-2,5 рази дешевше, ніж у минулому році

Як повідомляє «АПК-Інформ: овочі та фрукти», на даний момент в продаж вже надходить ягода не тільки з теплиць, але і з відкритого грунту, причому, пропозиція суниці росте фактично щодня.

В таких умовах фермери змушені знижувати ціни. Так на даний момент вони вже готові відвантажувати суницю на внутрішній ринок по 20-30 грн/кг (0,65-0,97 євро/кг) в залежності від сорту і якості. Експортні ціни не перевищують 40 грн/кг (1,29 євро/кг), причому головними покупцями поки виступають компанії з Білорусі.

Таким чином, вже сьогодні суниця на українському ринку коштує в 2-2,5 рази дешевше, ніж у другій половині травня 2017 року. Нагадаємо, роком раніше садівники готові були вести продажу не дешевше 50 грн/кг. Таку різницю в цінах аналітики проекту пов'язують як із збільшенням виробництва, так і з більш раннім стартом сезону, ніж у минулому році.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні запустили новий завод з виробництва пластівців

Як повідомляє прес-служба компанії, вартість проекту склала 10,5 млн доларів, в тому числі 40% власних коштів, 60% — кредитних, пише agroinsider.com.ua.

Як відзначили в компанії, будівництво тривало більше трьох років. «Ще в 2014 році було прийнято рішення розпочати виробництво продукції з високою доданою вартістю. Від ідеї до реалізації проекту минуло майже чотири роки і зараз ми знову замислюємося над новими цілями», — сказав виконавчий директор AgricomGroup Петро Мельник.

Виробнича потужність заводу становить 1 млн кг/місяць. Підприємство спеціалізується на повному циклі виробництва: очищення, лущення, шліфування, гідротермічна обробка, нарізка, прокатка і фасування в різні види упаковки.

Agricom Group спеціалізується на виробництві і дистрибуції продуктів харчування із зернових культур, об’єднує сільськогосподарські, переробні та торговельні підприємства.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». До участі в обговоренні запрошено представників ГО «Українська промислова асоціація захисту рослин», Міністерства екології,  ФАО (Food and Agricultural Organization), Держпродспоживслужби, ГО «Українська Бізнес Асоціація», ГО «Всеукраїнська екологічна ліга», «Українського клубу аграрного бізнесу», ГО «Фумігаційна Асоціація України», Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка», Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.  

В ході роботи учасники розглянуть питання регулювання ринку агрохімікатів в Україні та ЄС, доцільності оновлення законодавчої бази, ймовірних наслідків цих  змін для екосистеми нашої країни та їх впливу на здоров’я нації, а також розкриття промислового і наукового потенціалу України та запровадження інновацій на ринку ЗЗР.   

Довідка: Законопроект № 6606 передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Місце проведення: вул. Шовковична, 4, Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Початок роботи: 12.00.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Зникнення з вітчизняного ринку російських добрив викличе їх гострий дефіцит

Всеукраїнська Аграрна Рада в рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 2018 провела опитування серед учасників заходу на тему того, чи підтримують вони політику уряду, спрямовану на обмеження імпорту добрив з РФ.

В опитуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств, розташованих у різних регіонах України.

Відповідно до проведеного опитування, 78,9% аграріїв висловились проти введення антидемпінгових мит на російські добрива, і 79,2% не підтримали санкції на заборону імпорту всіх видів російських мінеральних добрив.

Російські виробники покривають 21,8% внутрішнього споживання азотних добрив і 77,3% - фосфоровмісних добрив. Тому їх раптове зникнення з українського ринку викличе їх гострий дефіцит та різке зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку. При цьому аграрії неодноразово зазначали, що через недостатню конкурентоспроможність вітчизняних хімічних заводів ціни на добрива на українському внутрішньому ринку вже сьогодні перевищують світові на 40-50%.

«Частка добрив у собівартості продукції - 15%, а в собівартості пшениці близько 30%. Якщо ви мене спитаєте, я виступаю за те, щоб заборонити імпорт добрив з Росії та завозити їх з Китаю. Але існують логістичні проблеми. Тому нам треба об'єднуватися та шукати вихід разом», - відмітив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, зазначивши, що Agri Invest Forum 2018 став майданчиком для проведення першого в Україні діалогу між аграріями та представниками хімічної галузі.

Вирішення даної проблеми 83,6% аграріїв вбачають у забезпеченні вітчизняних хімічних заводів власною сировинною базою. Зокрема, через будівництво заводів по виробництву мінеральних добрив з українського газового вугілля, або продаж ліцензій на видобування газу для виробництва мінеральних добрив.

У той же час 15,1% зазначили, що уряду варто взагалі відмінити усі мита та обмеження на імпорт добрив. І лише решта – 1,4% аграріїв виступили за продовження урядової політики з обмеження імпорту добрив.

«На мій погляд, вирішення ситуації, що склалась, дуже просте. Аграрії закликають владу дати хімікам у короткостроковій перспективі український газ за собівартістю. У довгостроковій перспективі стабілізації на українському ринку сприятиме будівництво, за прикладом Китаю, заводів синтез-газу, що використовують для виробництва азотних добрив газове вугілля, яке наявне в Україні у надлишку», - зазначив заступик голови ВАР Михайло Соколов.

Голова Союзу хіміків України Олексій Голубов погодився із пропозицією аграріїв щодо необхідності будівництва заводів синтез-газу.

«Союз хіміків ще з часів уряду Азарова підняв питання: давайте використаємо китайський кредит в розмірі 3,65 млрд долл., який був наданий чітко на ці цілі, та давайте побудуємо такі заводи на Волині, в Павлограді. Ми досі не змогли домогтись вирішення цього питання ні в тому уряді, ні в цьому», - відмітив Голубов.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.



Гереги побудують елеватор на місці старої нафтобази «ОККО»

Теґи: 

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Як стало відомо, на придбаній ділянці в 6,6 га вже в поточному році буде побудовано сучасний елеватор для зерна потужністю 100 тис. тонн.

За оцінкою «Епіцентру К», існуючі в Хмельницькій та Вінницькій областях елеватори покривають лише половину потреб цього регіону в зерносховищах. А так як «Епіцентр» з 2015 року активно розвиває аграрний напрям (бренд «Епіцентр Агро»), наявність власних зерносховищ для них стало нагальною потребою.

Нагадаємо, що в 2016 «Епіцентр» придбав 80% «Вінницької аграрно-промислової групи», яка обробляє землю у Вінницькій і Хмельницькій областях.

У компанії відзначають, що економічна ефективність аграрного виробництва багато в чому залежить від наявності власних елеваторів, особливо якщо земельний банк значний. На сьогоднішній день у «Епіцентру К» він становить 110 тис. га.

«Також цього року розглядається можливість розширення Вінницького елеватора на 72 тис. тонн, Закупненського — на 66 тис. тонн і будівництво нового потужністю 120 тис. тонн в смт Вапнярка Вінницької області», — повідомили в «Епіцентр К».

Нагадаємо, що в 2017 році Олександр і Галина Гереги придбали частки у цілому ряді агропромислових підприємств в Київській, Черкаській та Вінницькій областях. У поточному році група «Епіцентр» планує інвестувати 1,4 млрд грн на будівництво і реконструкцію зернових елеваторів і 665 млн грн на оновлення парку сільгосптехніки.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.